Постанова

від 05.11.2019 по справі 806/1301/16

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/1301/16

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Євген Юрійович

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

05 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: Забродського В.В.,

представника відповідача: Кузьміної К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" та Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року (повний текст якої складено в м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також, не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її, проти апеляційної скарги позивача заперечувала у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Головного управління ДФС у Житомирській області не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Новоград-Волинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту № 20/РЕ-1; НТ-2 від 19.04.2010, а саме своєчасність проведення розрахунків по митним деклараціям за період з 01.09.2014 по 31.10.2015 станом на 02.12.2015 та № 20-НТ-243 від 09.09.2014 за період з 09.09.2014 по 31.01.2015, за результатами якої було складено акт № 54/06-15-14-018/36575504 від 02.02.2016 (т.1 а.с.127-157).

Згідно висновків акту перевірки, товариством допущено наступні порушення (т.1 а.с.146-147):

1) статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні контракту № 20/РЕ-1;НТ-2 від 19.04.10 з фірмою "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) було перевищено встановлений законодавством строк - 90 календарних днів (Постанова Правління Національного банку України від 20.08.14р. № 515, від 20.11.14р. № 734, від 01.12.14р. № 758, від 03.03.15р. № 160 та від 03.06.15р. № 354) за експортними операціями;

2) статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні контракту з "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) № 20-НТ-243 від 09.09.14 було перевищено встановлений законодавством строк - 90 календарних днів (Постанова Правління Національного банку України від 20.08.14р. № 515) за імпортними операціями;

3) статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 № 319/94-ВР "Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами", а саме: товариством не було подано декларацію про валютні цінності та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.15, 01.04.15, 01.07.15 та 01.10.15.

16.02.2016 Новоград-Волинською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області, на підставі висновків акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001112200, яким нараховано пеню та штрафні санкції за порушення розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4022930,33 грн. (т.1 а.с.10).

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення форми "У" №0001112200 від 16.02.2016 року в частині порушення строків зарахування валютної виручки за експортними операціями в сумі 4013153,39 грн., оскільки виписками по банківських рахунках підтверджено зарахування валютної виручки по деклараціям, які містяться в матеріалах справи з простроченням.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Щодо дотримання строків проведення розрахунків за зовнішньоекономічним експортним контрактом суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що 19.04.2010 між ТОВ «Пеллет-Енерго Ємільчине» (надалі також Продавець) та компанією « Heat-Trade Ltd» (надалі також Покупець) укладено контракт на поставку товару № 20/РЕ-1 ;НТ-2 (надалі також Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Контракту Продавець зобов`язується продати Покупцю, а Покупець - сплатити за пеллети (надалі також Товар).

Згідно із п. 2.1. Контракту загальна вартість Товару складає 2 000 000 Євро, без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2. Контракту всі платежі здійснюються в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця, що вказаний в розділі 11 Контракту.

Оплата за кожну партію Товару здійснюється в Євро відповідно до умов Контракту та за умов, зазначених у Інвойсах (п. 2.3. Контракту).

Поставка Товару здійснюється партіями на підставі Контракту. Продавець повинен відвантажити Товар у кількості, асортименті та по ціні, що вказані в Інвойсі (п. 3.2. Контракту).

Згідно із п. 3.4. Контракту в день відвантаження Товару, Продавець зобов`язується надати Покупцеві копії вивантажувальних документів по засобах зв`язку, в тому числі експортну декларацію (ВМД).

В подальшому, до вказаного Контракту за домовленістю сторін внесено ряд змін та доповнень:

1) додатковою угодою № 6/1 від 27.12.2012 строк дії Контракту продовжено до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повноваго виконання сторонами зобов`язань до Контракту;

2) додатковою угодою № 7 від 22.04.2013 визначено загальну вартість Товару в розмірі 8 000 000 Євро, без ПДВ, загальний об`єм Контракту - 40 000 тон.;

3) додатковою угодою № 10 від 12.02.2016 визначено, що спори підлягають вирішенню в Господарському суді Житомирської області за матеріальним правом України;

4) листами між ТО В «Пеллет-Енерго Ємільчине» та компанією « Heat-Trade Ltd» від 07.02.2011 № 07, від 28.02.2011 № 141 сторони погодили, що строки здійснення розрахунків за Контрактом не можуть перевищувати 180 днів з дня оформлення митної декларації.

На виконання вказаного Контракту за період з 01.09.2014 до 31.10.2015, Товариством поставлено Покупцю Товар на загальну суму 698 432,50 Євро.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (тут і надалі а редакції на час спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

А тому, дана стаття містить посилання лише на первинний момент переміщення товару через митний кордон України - фізичний перетин товаром митного кордону.

При цьому, момент перетину митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 826/18776/13-а.

Однак, приймаючи оскаржуване рішення судом першої інстанції не взято до уваги, що датою митного оформлення та, як наслідок, початком перебігу строку зарахування валютної виручки є не дата заповнення митної декларації Продавцем, а дата фактичного перетину Товаром митного кордону України, яка зазначається митним органом у відповідній митній декларації та засвідчується печаткою й підписом уповноваженої особи.

Враховуючи вищезазначене, висновки відповідача про те, що визначальним для наявності порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є дата виписки вантажно-митної декларації являється безпідставними та необґрунтованими.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що митні декларації форми МД-2, які містяться в матеріалах справи не містять відмітки органу митного оформлення, з огляду на що, є неналежними та недопустимими доказами на підтвердження як дати митного оформлення так і дати фактичного перетину Товаром митного кордону України.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012 затверджено Положення про митні декларації (надалі також Положення).

Відповідно до п. 1 розділу «Загальні положення» Положення визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом подання митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними.

Згідно із п. 17 Положення митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється на партію товарів, що переміщуються через митний кордон України на підставі одного зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість зовнішньоекономічного договору (контракту), та поміщується у визначений митний режим.

Відповідно до п. 14 Положення бланки єдиного адміністративного документа використовуються для оформлення митних декларацій (митної декларації, заповненої у звичайному порядку, попередньої, тимчасової, періодичної та додаткової митних декларацій), передбачених статтями 258 - 261 Митного кодексу України.

Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється з використанням форми МД-2.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, що 09.09.2014 між ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" (покупець) та "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) (продавець) було укладено контракт № 20-НТ-243 на придбання матриці та ролика на умовах поставки Інкотермс FCA Райнбек, строком дії до 31.12.2014. За умовами контракту, оплата товару здійснюється у безготівковій формі трьома платежами, які покупець зобов`язаний вчинити до 20.12.2014. Ціна за кожну одиницю вказана в додатку 1 до контракту (т.1 а.с.242-249).

Відповідно до ч.1, ч.4 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» , імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

При цьому, порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтею 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статті 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (стаття 4 Закону).

Згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та п.1.1. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою національного банку України № 136 від 14.03.1999 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 р. за № 338/3631, імпорт - це купівля українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Отже, як випливає із змісту цих норм, застосування санкції за порушення резидентом строків за операціями з імпорту, має здійснюватись за наявності факту їх вчинення, тобто реальності таких операцій з імпорту. У випадку відсутності проведення таких операцій, відповідно відсутній факт прострочення та відповідальності, передбачені ст.ст.2,4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» .

Також слід зазначити, що відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічної діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) товару є момент перетину товару митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця покупцю. Тобто, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки за такою операцією, для застосування статей 2 та 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - є дата фактичного перетину імпортним товаром митного кордону України.

Отже, моментом здійснення імпорту у відповідності до абзацу 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або перехід права власності на зазначений товар, який експортується чи імпортується , від продавця до покупця. З цього моменту починається митний контроль, який закінчується після митного оформлення товару, а вже митне оформлення передбачає надання декларації та інших документів, необхідних для митного оформлення.

Як видно із положень додаткової угоди №1 до контракту № 20-НТ-243, укладеною 01.12.2014, ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" та "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) погодили, що дію вказаного контракту припинено з моменту підписання додаткової угоди. Зобов`язано продавця ("Heat- Trade Ltd") повернути раніше сплачену суму за товар до 31.12.2014 (т.8 а.с.9-10).

На виконання умов додаткової угоди №1, "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) повернуло ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" попередню оплату за договором № 20-НТ-243, а саме: 7170 Євро зараховано на банківський рахунок позивача 27.01.2015; 5950 Євро зараховано 22.12.2014; 4050 Євро зараховано 24.12.2014 (т.8 а.с.11-13).

Вказане також підтверджується оборотно-сальдовою відомістю ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" (т.1 а.с.211).

Таким чином, імпорт товарів по контракту №20-НТ-243 не відбувся, а сторони шляхом укладення додаткової угоди припинили його дію та повернулись у первинний стан, який існував до перерахування авансових платежів.

Більше того, під час розгляду судом першої інстанції відповідачем доказів зворотнього не надано, як і не надано доказів фактичного перетину імпортованим товаром кордону та нарахування санкцій з моменту такого перетину.

А тому, враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми "У" №0001112200 від 16.02.2016 року в частині нарахування штрафу у розмірі 4013153,39 грн.

Разом з тим, вищезазначене цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини та відповідає основоположним принципам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів до неї.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.

Даною статтею гарантується право на мирне та вільне володіння своїм майном. Визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом Рішення Європейського Суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становить втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Так, дохід у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції є нічим іншим як активом та охоплюється поняттям майно , а позбавлення права фізичної особи - підприємця, на відміну від юридичної особи, на віднесення до складу витрат суми акцизного податку, є безпосереднім втручанням у його майнові права.

Щодо вчасності проведення розрахунків за зовнішньоекономічним імпортним контрактом суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 09 вересня 2014 року між позивачем та контрагентом "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) (продавець) укладено контракт №20-НТ-243 на придбання матриці та ролика на умовах поставки Інкотермс FCA Райнбек, строком дії до 31 грудня 2014. За умовами контракту, оплата товару здійснюється у безготівковій формі трьома платежами, які покупець зобов`язаний вчинити до 20 грудня 2014 року. Ціна за кожну одиницю вказана в додатку 1 до контракту. Контрагентом "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) (продавець) укладено контракт №20-НТ-243 на придбання матриці та ролика на умовах поставки Інкотермс FCA Райнбек , строком дії до 31 грудня 2014. За умовами контракту, оплата товару здійснюється у безготівковій формі трьома платежами, які покупець зобов`язаний вчинити до 20 грудня 2014 року. Ціна за кожну одиницю вказана в додатку 1 до контракту.

01 грудня 2014 року між контрагентами укладено додаткову угоду №1 до контракту №20-НТ-243, якою дію вказаного контракту припинено з моменту підписання додаткової угоди. Зобов`язано продавця ("Heat-Trade Ltd") повернути раніше сплачену суму за товар до 31 грудня 2014 року. На виконання умов додаткової угоди №1, "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) повернуло Товариству попередню оплату за договором № 20-НТ-243, а саме: 7170 Євро зараховано на банківський рахунок позивача 27 січня 2015 року; 5950 Євро зараховано 22 грудня 2014 року; 4050 Євро зараховано 24 грудня 2014 року.

Доказів щодо фактичного перетину імпортованим товаром кордону як і нарахування санкцій з моменту такого перетину матеріали справи не містять.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

А тому враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність складу валютного правопорушення, передбаченого статтею 2 Закону №185/94-ВР, внаслідок того, що імпортних операцій фактично не здійснювалося, відбулося лише повернення попередньої оплати за товар, який не поставлявся товариству, а тому застосування пені за недотримання строків розрахунку за зовнішньоекономічним імпортним контрактом від 09 вересня 2014 року №20-НТ-243 є безпідставним.

Як вбачається з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства по ТОВ "Пеллет-Енерго Ємільчине" позивачу за порушення строків розрахунків за імпортними операціями по контракту №20-НТ-243 від 09.09.2014 з "Heat- Trade Ltd" (Кіпр) податковим органом було нараховано пеню в розмірі за період прострочення 18.12.14-23.12.14 в сумі 2102,23 грн., 18.12.14-24.12.14- в сумі 1669,41 грн., 13.01.15-27.01.15- в сумі 6005,30 грн., всього 9776,94 грн.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2016 №0001112200 в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків за імпортними операціями в сумі 9776,94 грн., а тому в цій частині апеляційна скарга Головного управління ДФС у Житомирській області не підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0001112200, яким нараховано пеню та штрафні санкції за порушення розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 4022930,33 грн. є протиправними, а тому підлягає скасуванню.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллет-Енерго Ємільчине" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми "У" №0001112200 від 16.02.2016 року в частині нарахування штрафу скасувати в частині відмови в задоволенні позивних вимог.

В цій частині прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "У" №0001112200 від 16.02.2016 року в частині нарахування штрафу.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 листопада 2019 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.