Ухвала

від 29.10.2019 по справі 400/122/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/631/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 197-1 (199) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження за № 42014120260000010внесене до ЄРДР 17.07.2014 за апеляційноюскаргою прокурорау кримінальномупровадженні навирок Олександрійськогоміськрайонного суду Кіровоградськоїобласті від20серпня 2019року,яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та мешканка АДРЕСА_1 , працює на посаді директора ПСП «Богнер», раніше не судима,

визнана невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України та виправдана за недоведеністю, що в її діях є склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Цивільний позовпрокурора вінтересах держави,уповноваженими органамиякої єГоловне управлінняДежргеокадастру вКіровоградській областіта Богданівськасільська радаПетрівського районуКіровоградської областідо ОСОБА_6 та ПСП«Богнер» провідшкодування шкоди,завданої самовільнимзайняттям земельноїділянки,залишено безрозгляду.

За участі учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисника -адвоката ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується за ч. 1 ст. 197-1 КК України, увчиненні самовільного зайняття земельних ділянок, що спричинило значної шкоди їх власнику, за таких обставин.

Так,у вересні 2013 року ОСОБА_6 будучи директором приватного сільськогосподарського підприємства «Богнер» (код ЄДРПОУ 04345279), діючи умисно, з корисливих мотивів, а саме з метою отримання неправомірних прибутків від вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції на користь даного підприємства, усвідомлюючи протиправність своїх дій, оскільки будучи достеменно обізнаною про те, що договір оренди землі між ПСП «Богнер» та Петрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області від 17 жовтня 2002 року, зареєстрований в Богданівській сільській раді Петрівського району Кіровоградської області 06 листопада 2002 року за №7, яким ПСП «Богнер» були передані в оренду, у тому числі земельні ділянки за контурними номерами, згідно матеріалів інвентаризації земель державної комунальної власності (за межами населених пунктів) на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (2011 року) 197 площею 28,9241 га, 199 площею 18,4023 га, 257 площею 23,0327 га, 266 площею 33,7034 га, 268 площею 11,8098 га, 284 площею 11,9169 га, 286 площею 22,0765 га, 290 площею 52,2243 га, 322 площею 9,8214 га, а всього загальною площею 211,9114 га, закінчився 06 листопада 2007 року, а у його поновленні відмовлено 24 січня 2008 року, діючи без належних на те правових підстав, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади про передачу у власність або надання в користування земельних ділянок, та за відсутності відповідного правочину щодо таких земельних ділянок, грубо порушуючи вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, маючи єдиний злочинний умисел на самовільне захоплення 9 земельних ділянок, надала вказівку робітнику даного підприємства ОСОБА_9 , який не був обізнаний з її злочинними намірами, зорати, закультивувати та заборонувати всі земельні ділянки, за контурними номерами НОМЕР_1 площею 28,9241 га, 199 площею 18,4023 га, 257 площею 23,0327 га, 266 площею 33,7034 га, 268 площею 11,8098 га, 284 площею 11,9169 га, 286 площею 22,0765 га, 290 площею 52,2243 га, 322 площею 9,8214 га, а всього загальною площею 211,9114 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованими за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

У період вересня-жовтня 2013 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 виконав надану директором ПСП «Богнер» ОСОБА_6 зазначену вказівку, зоравши, закультивувавши та заборонувавши вказані земельні ділянки.

Продовжуючи злочину діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 у вересні 2013 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, надала вказівку робітнику даного підприємства ОСОБА_10 , який не був обізнаний із її злочинними намірами, засіяти зерном озимого жита земельні ділянки за контурними номерами НОМЕР_1 площею 28,9241 га, 199 площею 18,4023 га, 257 площею 23,0327 га, 266 площею 33,7034 га, а всього загальною площею 104,0629 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованими за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

У вересні 2013 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 виконав надану директором ПСП «Богнер» ОСОБА_6 вище зазначену вказівку, засіявши зерном озимого жита вказані земельні ділянки.

Продовжуючи злочину діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 у вересні 2013 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено надала вказівку робітнику даного підприємства ОСОБА_9 , який не був обізнаний із її злочинними намірами, засіяти зерном озимого жита земельну ділянку за контурним номером НОМЕР_2 площею 11,8095 га, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

У вересні 2013 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 виконав надану директором ПСП «Богнер» ОСОБА_6 вище зазначену вказівку, засіявши зерном озимого жита вказану земельну ділянку.

Продовжуючи злочину діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 у березні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено надала вказівку робітнику даного підприємства ОСОБА_10 , який не був обізнаний із її злочинними намірами, засіяти зерном ярого ячменю земельну ділянку за контурним номером НОМЕР_3 площею 11,9169 га, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

У березні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 виконав надану директором ПСП «Богнер» ОСОБА_6 вище зазначену вказівку, засіявши зерном ярого ячменю вказану земельну ділянку.

Продовжуючи злочину діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 у березні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено надала вказівку робітнику даного підприємства ОСОБА_9 , який не був обізнаний із її злочинними намірами, засіяти зерном ярого ячменю земельні ділянки за контурними номерами 286 площею 22,0765 га та 322 площею 9,8214 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

У березні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 виконав надану директором ПСП «Богнер» ОСОБА_6 вище зазначену вказівку, засіявши зерном ярого ячменю вказаних земельних ділянок.

Продовжуючи злочину діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 у травні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, надала вказівку робітнику даного підприємства ОСОБА_9 , який не був обізнаний із її злочинними намірами, засіяти насінням соняшника земельну ділянку за контурним номером НОМЕР_4 площею 52,2243 га, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

У травні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 виконав надану директором ПСП «Богнер» ОСОБА_6 вище зазначену вказівку засіявши насінням соняшника вказану земельну ділянку.

29 червня 2014 року ПСП «Богнер» в особі ОСОБА_6 уклало договір №б/н із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 щодо виконання останнім комплексу агротехнічних та інших робіт по збиранню зернових сільськогосподарських культур загальною площею 184 га. Для виконання вказаних вище робіт ФОП ОСОБА_11 направив до директора ПСП «Богнер» ОСОБА_6 ОСОБА_12 .

Продовжуючи злочинну діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 , у липні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, надала вказівку ОСОБА_12 , який не був обізнаний із її злочинними намірами, здійснити комбайном збір урожаю ярого ячменю із земельних ділянок за контурними номерами НОМЕР_3 площею 11,9169 га та 286 площею 22,0765 га земель державної власності сільськогосподарського призначення розташовані за межами населених пунктів на території Богдівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

У липні 2014 року, точну розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 виконав надану директором ПСП «Богнер» ОСОБА_6 зазначену вказівку, зібравши на користь ПСП «Богнер» урожаю із вказаних земельних ділянок.

Продовжуючи злочинну діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 16 липня 2014 року, надала вказівку ОСОБА_13 , який не був обізнаний із її злочинними намірами, здійснити збір комбайном урожаю озимого жита із земельної ділянки за контурним номером НОМЕР_5 площею 33,7034 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

16 липня 2014 року ОСОБА_13 виконав надану директором ПСП «Богнер» ОСОБА_6 зазначену вказівку, зібравши на користь ПСП «Богнер» урожаю із вказаної вище земельної ділянки.

Продовжуючи злочинну діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 у липні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, здійснила у не встановлений спосіб, на користь ПСП «Богнер» збір урожаю ярого ячменю, із земельної ділянки за контурним номером 322 площею 9,8214 га земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Продовжуючи злочинну діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 у липні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, у не встановлений спосіб, здійснила на користь ПСП «Богнер» збір урожаю озимого жита із земельних ділянок, за контурними номерами 257, 199, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , загальною площею 66,2966 га, а саме: у липні 2014 року, точну дату досудовим, розслідуванням не встановлено, здійснила збір урожаю озимого жита із земельної ділянки, за контурним номером 257; у липні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, здійснила збір урожаю озимого жита із земельної ділянки, за контурним номером 199; у липні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, здійснила збір урожаю озимого жита із земельної ділянки, за контурним номером 268, загальною площею 66,2966 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Продовжуючи злочинну діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 , у липні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, у не встановлений спосіб, здійснила на користь ПСП «Богнер» збір урожаю ярого ячменю із земельної ділянки за контурним номером 322 площею 9,8214 га.

Продовжуючи злочинну діяльність директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 , у вересні жовтні 2014 року, точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, у не встановлений спосіб, здійснила збір на користь ПСП «Богнер» урожаю соняшника із земельної ділянки за контурним номером 290 площею 52,2243 га.

У результаті вчинених злочинних дій, із вказаних вище земельних ділянок, директор ПСП «Богнер» ОСОБА_6 незаконно заволоділа сільськогосподарською продукцією, а саме: насінням соняшнику загальною вагою 72,06 т., зерна озимого жита вагою 89,7 т. та зерна ярого ячменю вагою 117,74 т.

У результаті злочинних дій директора ПСП «Богнер» ОСОБА_6 , у період часу з вересня 2013 року до листопада 2014 року, здійснено самовільне зайняття земельних ділянок, що спричинило значної шкоди державі в особі Головного управління Дежргеокадастру в Кіровоградській області та Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області на загальну суму 206 477 гривень 55 копійок, у тому числі по земельній ділянці 197 площею 28,9241 га на суму 28182 гривні 43 копійки, по земельній ділянці 199 площею 18,4023 га на суму 17930 гривень 43 копійки, по земельній ділянці 257 площею 23,0327 га на суму 22 442 гривні 09 копійок, по земельній ділянці 266 площею 33,7034 га на суму 32839 гривень 18 копійок, по земельній ділянці 268 площею 11,8098 га на суму 11506 гривень 97 копійок, по земельній ділянці 284 площею 11,9169 га на суму 11611 гривень 32 копійки, по земельній ділянці 286 площею 22,0765 га на суму 32510 гривень 41 копійку, по земельній ділянці 290 площею 52,2243 га на суму 50885 гривень 16 копійок, по земельній ділянці 322 площею 9,8214 га на суму 9569 гривень 56 копійок.

Приймаючи рішеннящодо необхідностівиправдання обвинуваченої ОСОБА_6 через недоведення наявностів їїдіях складузлочину,передбаченого ч.1ст.197-1КК України,суд першоїінстанції увироку вказав,що наданими стороною обвинувачення доказами підтверджується, що земельні ділянки за контурними номерами 197, 199, 257, 266, 268, 284, 286, 290, 322, загальною площею 211,9114 га, належать до земель державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Відповідно до ч. 4ст. 122 ЗК Україницентральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким органом відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ №15 від 14 січня 2015 року, є відповідна Державна служба (Держгеокадастр). Територіальним органом Держгеокадастру в Кіровоградській області є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Таким чином,на переконаннясуду першоїінстанції,саме Головнеуправління Держгеокадаструу Кіровоградськійобласті маєповноваження нарозпорядження земельнимиділянками сільськогосподарськогопризначення державноївласності законтурними номерами197,199,257,266,268,284,286,290та 322загальною площею211,9114га.При цьому,Богданівська сільськарада Петрівськогорайону Кіровоградськоїобласті жодноговідношення дозазначених земельнихділянок державноївласності немає.

Окрім цього, як на підставу припинення зазначеного договору сторона обвинувачення посилалася на лист Петрівської районної державної адміністрації про відмову в продовженні договору оренди від 17 жовтня 2002 року (т.1 а.к.п.188). Крім того, в листі зазначено, що право користування земельними ділянками ПСП «Богнер» буде припинено, а земельну ділянку вилучено до земель запасу та виставлено на аукціон. У той же час, жодних доказів щодо вилучення зазначених земельних ділянок у ПСП «Богнер» та проведення аукціону стороною обвинувачення суду не надано. Також стороною обвинувачення не надано доказів того, що з боку держави вживалися заходи щодо повернення з оренди ПСП «Богнер» зазначених земельних ділянок.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що надані стороною обвинувачення докази не підтверджують, що дії обвинуваченої ОСОБА_6 , як керівника ПСП «Богнер», щодо користування зазначеним земельними ділянками є неправомірними, оскільки в силу ст. 1Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки не є безумовною ознакою самовільного зайняття земельної ділянки.

Також, суд першої інстанції звернув увагу і на те, що законодавець в імперативному порядку визначив, що процесуальним джерелом доказів щодо розміру матеріальних збитків є виключно висновок експерта, залученого в порядку, передбаченому ст.ст. 242243 КПК України. Стороною обвинувачення жодних висновків експертів щодо визначення розміру матеріальних збитків у цьому кримінальному провадженні суду не надано, тобто не доведено розмір завданих збитків внаслідок неправомірних дій ОСОБА_6 .

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду стосовно ОСОБА_6 скасувати та ухвалити новий вирок, яким її визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Стягнути з ПСП «Богнер» на користь держави в особі Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області 206477 грн 55 коп шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Свої апеляційні вимоги прокурор мотивує тим, що, на його думку, вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області є незаконним та необґрунтованим через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Так, ч.1 ст. 197-1 КК України встановлено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Тобто сформульована у зазначеній нормі кримінального закону України диспозиція є бланкетною, так як відсилає до інших нормативних актів, у даному випадку до Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а також до інших нормативно - правових актів, якими регулюються земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею, земельною ділянкою та права на них.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено термін «самовільне зайняття земельної ділянки» - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, за змістом цього закону обов`язковою умовою для фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Зазначений висновок підтверджується листом Державного комітету України із використання земельних ресурсів від 11.11.2008 №14-17-4/12991 «Щодо застосування терміна «самовільне зайняття земельної ділянки».

Відповідно до ст.ст. 188, 157 ЗК України та ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», порядок визначення та відшкодування збитків власникам, землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Органи держземінспекції та державні інспектори з контролю використання та охороною земель безпосередньо обстежують земельні ділянки та перевіряють документи щодо використання земель, складають акти перевірок та протоколи про адміністративні правопорушення, передають матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності до прокуратури, органів слідства стосовно діянь в яких є ознаки злочину.

ОСОБА_6 усвідомлюючи, що договір оренди земельної ділянки між ПСП «Богнер», керівником якого вона являється, та Петрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області від 17.10.2002 закінчився 06 листопада 2007 року, а у його поновленні відмовлено 24.01.2008, достовірно знаючи, що у ПСП «Богнер» відсутні будь-які рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки, організувала самовільне зайняття ПСП «Богнер» земельних ділянок Державної власності із земель запасу за межами населених пунктів на території Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, на яких здійснювалися обробки, засівання та збір врожаю сільськогосподарських культур.

Розмір завданої шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки визначається Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі-Методика), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963. Пункт 4 Методики визначає формулу обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Зазначена формула була застосована при розрахунку шкоди.

Згідно з розрахунком розміри шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ПСП «Богнер» земельних ділянок від 28 серпня 2014 року, виконаними старшим державним інспектором сільського господарства Кіровоградської області ОСОБА_14 згідно Методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, затверджена постановою КМУ № 963 від 25.07.2007 розмір шкоди, завданої державі складає 206 477, 55 грн.

Крім того, апелянт зазначає, що вказане кримінальне провадження було предметом розгляду в апеляційній інстанції і судом, при скасуванні вироку Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.03.2016, питання проведення експертизи не ставилось.

Твердження суду про те, що Богданівська сільська рада Петрівського району Кіровоградської області жодного відношення до земельних ділянок загальною площею 211,9114 га, які знаходяться за межами населених пунктів на території даної сільської ради, та які ОСОБА_6 , діючи без належних на те правових підстав, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади про передачу у власність або надання в користування земельних ділянок, самовільно захопила, є невірним, оскільки орендна плата за користування земельними ділянками, які знаходяться за межами населених пунктів справляється на рахунки відповідних сільських (селищних) рад. У даному випадку на рахунок Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Також, на переконання апелянта, помилковим є висновок суду першої інстанції з приводу того, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що з боку держави вживалися заходи щодо повернення з оренди ПСП «Богнер» зазначених земельних ділянок. Так, у матеріалах кримінального провадження (т. 1 а.к.п. 188) є лист Петрівської районної державної адміністрації про відмову в продовженні договору оренди від 17.10.2002 та лист про відсутність додаткових угод про поновлення договору оренди землі ПСП «Богнер» з додатками (т. 1 а.к.п. 186-188). Отже, у директора ПСП «Богнер» ОСОБА_6 відсутні правові підстави для користування земельними ділянками.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинувачену ОСОБА_6 та її захисника адвоката ОСОБА_8 , які заперечували проти апеляційних доводів прокурора та вважали рішення суду законним і обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положеннями статті 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, крім іншого, повинен вирішити: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.

Суд першої інстанції, оцінивши кожний доказ, наданий як стороною обвинувачення, так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в її діянні є склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Частиною 1 статті 197-1 КК України встановлено відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Вказаний злочин є злочином з матеріальним складом: для встановлення об`єктивної сторони цього злочину слід встановити не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно небезпечних наслідків - спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Обов`язок доказування вказаних обставин покладено на слідчого, прокурора.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України (в ред. 04.06.2014), слідчий або прокурор зобов`язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Із вказаної норми слідує, що вона: по-перше є імперативною та визначає саме обов`язок слідчого або прокурора звертатись до експерта для визначення розмірів завданих збитків; по-друге, виключно експерт наділений правом встановлювати розмір збитків, завданих злочином.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що розрахунок збитків, які спричинені протиправними діями ОСОБА_6 , визначений не експертом, як це передбачено КПК України, в редакції діючої на момент проведення таких розрахунків, а головним спеціалістом відділу оперативного контролю Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області (т. 2 а.к.п. 17-24) та старшим державним інспектором сільського господарства Кіровоградської області (т. 2 а.к.п.100-108).

Таким чином, необхідно прийти до висновку, що у даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення не доведено, у встановленому КПК України порядку, розмір шкоди, спричиненої внаслідок вчинення злочину.

Доводи апеляційної скарги прокурора з приводу доведеності розміру збитків, які спричинені ОСОБА_6 , оскільки така шкода визначається Методикою, є безпідставними, оскільки дійсно, шкода завдана самовільним зайняттям ділянки визначається за допомогою Методики, однак висновок повинен бути наданий саме експертом, який у свою чергу несе відповідальність, у тому числі і кримінальну, за надання завідомо неправдивого висновку експерта, на відміну від інших посадових осіб, які надавали розрахунки у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, відсутність доведеного в Законному порядку розміру шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки, вказує на відсутність в діях особи складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України.

Апеляційні ствердження прокурора з приводу того, що під час апеляційного перегляду попереднього вироку суду першої інстанції, який був скасований з призначенням нового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вказував на необхідність проведення експертизи, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки новий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення за загальною процедурою та суд першої інстанції досліджує всі докази, які зібрані у кримінальному провадженні, яким надає власну оцінку, при цьому не обмежений лише доводами та мотивами, викладеними у рішенні апеляційного суду, яким скасований вирок суду та призначено новий розгляд.

Що стосується апеляційних доводів прокурора з приводу помилковості висновків районного суду про те, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що з боку держави вживалися заходи щодо повернення з оренди ПСП «Богнер» зазначених вище земельних ділянок, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки факт передання у правомірне користування ПСП «Богнер» зазначених земельних ділянок з 06 листопада 2002 року на п`ять років, тобто до 06 листопада 2007 року, сторонами кримінального провадження не оспорюється та підтверджується дослідженими судом доказами, а саме показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також обвинуваченої ОСОБА_6 , які повністю узгоджуються між собою.

Так, ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено термін «самовільне зайняття земельної ділянки» будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як напідставу припиненнязазначеного договорусторона обвинуваченняпосилається налист Петрівськоїрайонної державноїадміністрації від24січня 2008року провідмову впродовженні договоруоренди від17жовтня 2002року (т.1а.к.п.188).Крім того,в даномулисті зазначено,що правокористування земельнимиділянками ПСП«Богнер» будеприпинено,а земельнуділянку вилученодо земельзапасу тавиставлено нааукціон.

У той же час, жодних доказів щодо вилучення зазначених земельних ділянок у ПСП «Богнер» за період з 2008 року по 2014 рік та проведення аукціону стороною обвинувачення суду не надано. Також, суду стороною обвинувачення не надано і доказів того, що вказаний лист Петрівської районної державної адміністрації від 24 січня 2008 року було отримано ПСП «Богнер» та не спростовано стороною обвинувачення твердження обвинуваченої ОСОБА_6 з приводу того, що про вказаний лист вона дізналася лише під час судових засідань.

Також, стороною обвинувачення взагалі не надано доказів того, що з боку держави вживалися будь-які заходи щодо повернення з оренди ПСП «Богнер» зазначених земельних ділянок протягом часу із січня 2008 року до липня 2014 року.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 , яка в період часу з 2006 року по 2015 рік працювала головою Богданівської сільської ради Петрівського району, яка підтвердила що у 2002 році був укладений між Петрівською РДА та ПСП «Богнер» договір оренди земельних ділянок строком на 5 років, який було зареєстровано у сільській раді. Однак договору про продовження оренди земельних ділянок у сільській раді не було. Лише в квітні 2014 року при перевірці комісією за її участі правомірності використання земельних ділянок ПСП «Богнер» виявлено, що земельні ділянки використовувались ПСП «Богнер» без належних правових підстав. Однак, на рахунок Богданівської сільської ради ПСП «Богнер» сплачувало орендну плату за використання земель. При цьому сільська рада не мала юридичного відношення до орендованих ПСП «Богнер» земельних ділянок, оскільки вона знаходились за межами населеного пункту.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 , яка працювала головним спеціалістом відділу контролю за використанням і охороною земель Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області пояснила, що в ході проведення перевірки у квітні 2014 року дотримання вимог земельного законодавства ПСП «Богнер», встановлено, що у 2007 році закінчився строк дії договору оренди земельних ділянок і у продовженні договору оренди Петрівська райдержадміністрація відмовила, але ПСП «Богнер» продовжувало використовувати земельні ділянки. Нею складено відповідні акти, однак вона не встановила самовільного використання земельних ділянок і вважає, що мало місце лише несвоєчасне повернення земельних ділянок, про що повідомила керівництво у службовій записці. Вказала і на те, що до 2014 року жодний орган державної влади і розпорядник земель, а саме Держгеокадастр не звертались до ПСП «Богнер» з вимогою про повернення земельних ділянок, а ПСП «Богнер» вчасно сплачувало орендну плату до місцевої сільської ради за користування вказаними земельними ділянками і заперечень з цього приводу не виникало. Також вона не бачила відповідного розпорядження Петрівської РДА про вилучення вказаних земель у ПСП «Богнер».

Також, як вбачається з долученої до справи довідки від 03.04.2014 року за підписом начальника Петрівського відділення Олександрійської ОДПІ, що за ПСП «Богнер» відсутній податковий борг по нарахуванню та сплати податків і зборів за використання земельних ділянок державної власності на території Богданівської сільської ради (т.1 а.к.п.168-178).

За такихобставин,надані стороноюобвинувачення доказине підтверджуютьтого,що діїобвинуваченої ОСОБА_6 ,як керівникаПСП «Богнер»,щодо самовільногозайняття вказанихвище земельнихділянок такористування зазначенимиземельними ділянкамиє неправомірними,оскільки відповіднодо ст.1Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»,відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки не є безумовною ознакою самовільного зайняття земельної ділянки.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, надавши оцінку кожному доказу сторони обвинувачення окремо та в сукупності з іншими доказами, обґрунтовано дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 з підстав, наведених у вироку суду першої інстанції.

Апеляційним переглядом справи не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а його висновки відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів залишає виправдувальний вирок суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія

суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а виправдувальний вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2019 року стосовно ОСОБА_6 - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2