Постанова

від 23.10.2019 по справі 761/6144/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 761/6144/15-ц

провадження № 61-18064св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів : Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі : комунальне підприємство Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району , комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва ,

представники комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представник комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва - Ткаченко Світлана Володимирівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2017 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Волошиної В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району (далі - КП ЦОС Шевченківського району ), комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району (далі - КП ЖЕК Ярославська Шевченківського району ), комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва (далі - КП КК Шевченківського району м. Києва ) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , яка розташована на останньому поверсі будинку. Вказував, що купуючи цю квартиру у будинку, який був побудований у 1903 році і перебуває на обліку як пам`ятка мистецтва та архітектури місцевого значення, передбачав, що йому доведеться докласти багато зусиль і коштів, щоб привести її до належного стану, але, розпочавши ремонт у придбаній квартирі, ним було встановлено, що технічний стан несучих і захисних конструкцій будівлі знаходяться у непридатному для нормальної експлуатації технічному стані. Він неодноразово звертався до обслуговуючих компаній із заявами про проведення термінового капітального ремонту будівлі. Проте його заяви та звернення були залишені без належного реагування зі сторони відповідачів, у зв`язку з чим він за власний рахунок і власними силами провів ремонт покрівлі будинку.

Внаслідок неналежного виконання КП ЦОС Шевченківського району , КП ЖЕК Ярославська Шевченківського району , КП КК Шевченківського району м. Києва своїх обов`язків відбувалося неодноразове залиття його квартири. Згідно з висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 27 грудня 2014 року, складеного товариством з обмеженою відповідальністю Судово-Експертний Альянс (далі - ТОВ Судово-Експертний Альянс ), вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, утворених внаслідок багаторазового залиття квартири, що спричинило руйнування, обвалення перекриття у квартирі, погіршення технічного стану інших конструктивних та оздоблювальних елементів квартири, становить 77 023,00 грн.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд стягнути солідарно з КП ЦОС Шевченківського району , КП ЖЕК Ярославська Шевченківського району , КП КК Шевченківського району м. Києва 77 023,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди та витрати на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 4 500,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з КП ЦОС Шевченківського району на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 27 446,15 грн.

Стягнуто з КП ЖЕК Ярославська Шевченківського району на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 27 446,15 грн.

Стягнуто з КП КК Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 27 446,15 грн.

Стягнуто з КП ЦОС Шевченківського району на користь держави судовий збір у розмірі 2 024,92 грн.

Стягнуто з КП ЖЕК Ярославська Шевченківського району на користь держави судовий збір у розмірі 2 024,92 грн.

Стягнуто з КП КК Шевченківського району м. Києва на користь держави судовий збір у розмірі 2 024,92 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довів факт залиття квартири, протиправність дій відповідачів, розмір шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною дією і шкодою, а відповідачі не довели відсутність своєї вини у завданні цієї шкоди.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2017 року апеляційні скарги КП КК Шевченківського району м. Києва та КП ЦОС Шевченківського району задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року в частині стягнення коштів і витрат зі сплати судового збору з КП КК Шевченківського району м. Києва та КП ЦОС Шевченківського району скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП КК Шевченківського району м. Києва і КП ЦОС Шевченківського району про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП ЦОС Шевченківського району витрати зі сплати судового збору у розмірі 896,75 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП КК Шевченківського району м. Києва витрати зі сплати судового збору у розмірі 896,75 грн.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до статті 1164 ЦК України, на яку позивач посилався у позовній заяві, зобов`язання у порушника, який створив загрозу життю, здоров`ю, майну фізичної особи, виникає за умови неусунення загрози, яка створена. Встановивши, що позивач самостійно усунув загрозу, пов`язану з наслідками потрапляння води через дах в квартиру, суд вважав, що застосування заходів превентивного захисту спрямовано на відвернення наявної загрози, запобігання чи уникнення тих шкідливих наслідків, які можуть настати у разі її реалізації, тому відсутні підстави для задоволення позову, передбачені главою 81 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 червня 2019 року № 701/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог лише з тих підстав, що зазначена позивачем правова норма (стаття 1164 ЦК України) не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, апеляційний суд всупереч вимогам статей 303, 316 ЦПК України 2004 року не звернув увагу на те, що підставою позову є фактичні обставини, які наведені позивачем у позовній заяві, та не заперечувалися відповідачами. При цьому зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору.

Відзив на касаційну скаргу відповідачами не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 05 грудня 2002 року, посвідченим державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Лазарєвою Л. І. та зареєстрованим у реєстрі за № 10-6198, ОСОБА_1 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 .

У 2003-2013 роках відбувалось залиття вищевказаної квартири у зв`язку із протіканням покрівлі будинку.

Згідно з висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 27 грудня 2014 року, складеним ТОВ Судово-Експертний Альянс , у квартирі АДРЕСА_1 на час проведення обстеження спостерігаються ознаки виконання ремонтно-будівельних робіт. Опорядження стін, перегородок, стелі та підлоги у приміщеннях цієї квартири, а також окремі елементи дерев`яного даху і покрівля із азбестових хвилястих листів на час проведення обстеження перебуває в задовільному технічному стані. Відповідно до шкали оцінки зносу елементів будинку, враховуючи характеристику технічного стану, елементи покрівлі, даху та конструктивні елементи досліджуваної квартири у цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії. Технічний стан елементів опорядження стелі (ліпнини) та конструкцій перекриття над 4-м поверхом у районі сходової клітки аварійний та небезпечний для життя та здоров`я людей. Технічний стан конструктивних елементів квартири за період з січня 2003 року по дату проведення дослідження змінювався.

Причиною пошкодження опорядження у вигляді залиття і руйнування в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 , враховуючи інформацію, зазначену у наданих на дослідження документах, та результати візуально-інструментального обстеження даху та покрівлі, є залиття з горища.

Вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, утворених внаслідок багаторазового залиття, що спричинило руйнування, обвалення перекриття в квартирі, погіршення технічного стану інших конструктивних та оздоблювальних елементів квартири, відповідно до вимог нормативних документів і наданих на дослідження документів (фотографій) становить 77 023,00 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП КК Шевченківського району м. Києва і КП ЦОС Шевченківського району , апеляційний суд виходив із того, що правових підстав для задоволення позову відповідно до статті 1164 ЦК України, на положення якої посилався позивач у позовній заяві, немає.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки він зроблений без установлення усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 119 ЦПК України 2004 року позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦКУкраїни, статті 3, 4 ЦПКУкраїни 2004 року).

При цьому неправильно обраний спосіб захисту права власності чи іншого речового права не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви чи залишення її без руху.

Відповідно до статті 130 ЦПК України 2004 року у разі проведення попереднього судового засідання, а якщо воно не проводиться, то під час підготовки справи до судового розгляду, суд має визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору, та з`ясувати, які докази подані чи подаються кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень, а також з яких правовідносин виник спір, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення, суд згідно з частиною першою статті 214ЦПК України 2004 року має визначити, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При цьому суд має навести у рішенні мотиви, з яких не застосував норми права, що на них посилалися особи, які беруть участь у справі.

У зв`язку із цим посилання позивача у позовній заяві на норми права, які не підлягають застосуванню у даній справі, не є підставою для відмови в задоволенні пред`явленого позову, оскільки при вирішенні справи суд враховує підставу (обґрунтування) та предмет позовних вимог (стаття 119ЦПК України 2004 року).

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду судам роз`яснено, що суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

Зокрема, у позивача суд повинен з`ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав).

Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд не врахував, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а суд згідно з частиною першою статті 214 ЦПК України 2004 року має визначити, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказане свідчить про помилковість висновків апеляційного суду про відмову в задоволенні позову лише з тих підстав, що положення статті 1164 ЦК України, на яку позивач посилався у позовній заяві, не є підставою для задоволення позову.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він вказував на те, що з вини відповідачів було залито його квартиру, чим йому завдано майнової шкоди. При цьому згідно з загальними положеннями цивільного законодавства законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди та її розмір, а на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

З урахуванням вказаного суд першої інстанції. враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди, яка відповідачами не спростована, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з відшкодування шкоди, то саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . У 2003-2013 роках відбувалось залиття вищевказаної квартири у зв`язку із протіканням покрівлі будинку.

Згідно з висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 27 грудня 2014 року, складеним ТОВ Судово-Експертний Альянс , причиною пошкодження опорядження кімнат у квартирі АДРЕСА_1 є залиття з горища. Вартість відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, утворених внаслідок багаторазового залиття, що спричинило руйнування, обвалення перекриття в квартирі, погіршення технічного стану інших конструктивних та оздоблювальних елементів квартири, відповідно до вимог нормативних документів і наданих на дослідження документів (фотографій) становить 77 023,00 грн.

Факт залиття квартири, власником якої є позивач, з вини відповідачів підтверджується належними і допустимими доказами та випливає з їх функціональних обов`язків, визначених у статутних документах.

Свою вину у завданні шкоди позивачу відповідачі не спростували.

Таким чином, встановивши, що позивач довів розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачами.

При цьому апеляційним судом безпідставно скасовано рішення місцевого суду, оскільки у деліктних зобов`язаннях діє презумпція вини, а відповідачі не довели свою невинуватість у заподіянні такої шкоди позивачу.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з переглядом справи в суді касаційної інстанції, по 219,57 грн з кожного.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2017 року скасувати.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року залишити в силі.

Стягнути з комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району , комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з переглядом справи у суді касаційної інстанції, по 219,57 грн (двісті дев`ятнадцять гривень п`ятдесят сім копійок) з кожного.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович