Ухвала

від 17.09.2020 по справі 761/6144/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

17 вересня 2020 року

м. Київ

справа №761/6144/15-ц

провадження № 61-13032ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району , Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва про відшкодування збитків, завданих внаслідок багаторазового залиття житла,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за його позовом до Комунального підприємства (далі - КП) Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району , КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва про відшкодування збитків, завданих внаслідок багаторазового залиття житла.

Заява мотивована тим, що боржник КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району знаходиться в стані припинення. 23 травня 2018 року рішенням Київської міської ради № 838/4902 вирішено реорганізувати КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району шляхом приєднання до КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району . Однак, останнє також не виконує рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року.

Враховуючи те, що держава безпосередньо несе відповідальність за борги підприємств, що контролюються нею, а також те, що Київська міська рада є засновником боржника КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району , ОСОБА_1 просив суд замінити боржника у виконавчому провадженні КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району на Київську міську раду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для заміни боржника КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району на його засновника - Київську міську раду в межах виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року, оскільки КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району є юридичною особою, яку не визнано у встановленому законом порядку банкрутом, її діяльність не є припиненою. Та обставина, що Київська міська рада є засновником підприємства-боржника, не є підставою для заміни вказаного боржника у зобов`язанні про виплату майнових збитків.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 липня 2020 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви стягувача ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, виходячи з того, що така заява має передчасний характер. Разом з тим, апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення, виходив з порушення судом норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, оскільки справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , не повідомленого належним чином про день та час судового засідання, і позивач обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та задовольнити його заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Заявник посилається на те, що перебування КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району протягом кількох років в стані припинення унеможливлює визначення його правонаступника і призводить до непропорційного втручання в його право власності, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також основних засад національного цивільного судочинства, оскільки оскаржуваною постановою виконання рішення суду постановлено у залежність від факторів, на які він жодним чином не впливає. Вважає, що судом застосовано норми матеріального права, якими не регулюється даний спір. Також в порушення вимог частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом не застосовано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі № 16/5007/93/11, від 27 грудня 2019 року у справі № 757/42871/15-а.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто із КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 27 446,15 грн. Стягнуто із КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 27 446,15 грн. Стягнуто із КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 27 446,15 грн. Стягнуто з КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району , КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва на користь держави по 2 024,92 грн судового збору з кожного.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 02 березня 2017 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року в частині стягнення коштів та витрат зі сплати судового збору з КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Апеляційного суду міста Києва від 02 березня 2017 року скасовано, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року залишено в силі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

02 грудня 2019 року Шевченківським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі № 761/6144/15-ц та 11 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження.

23 травня 2018 року рішенням Київської міської ради № 838/4902 вирішено реорганізувати КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району шляхом приєднання до КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району .

Встановлено, що КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , код ЄДРПОУ 31731838, є правонаступником усіх прав та обов`язків комунальних підприємств, зазначених у пункті 1 цього рішення. КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району перейменовано у КП Центр обслуговування споживачів .

З листа Комунального концерну Центр комунального сервісу від 16 грудня 2019 року за вих. № 02/10925 вбачається, що комісіями з реорганізації комунальних підприємств, зазначених у рішенні Київської міської ради від 23 травня 2018 року № 838/4902 Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання , проводяться заходи, передбачені законодавством, які є необхідними для державної реєстрації припинення юридичних осіб. Станом на 16 грудня 2019 року вказані заходи не були завершеними, у зв`язку з чим рішення Київської міської ради від 23 травня 2018 року № 838/4902 не виконане в повному обсязі.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов?язковими тією мірою, якою вони були б обов?язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин першої, другої статті 442 ЦПК Україниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником.

Частинами першою, п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як встановлено апеляційним судом, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району перебуває в стані припинення з 29 серпня 2018 року.

Встановивши, що КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району як юридична особа на час прийняття оскаржуваної постанови не було таким, що припинилося, оскільки до єдиного державного реєстру не внесено запису про його припинення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, виходячи з передчасності такої заяви.

Крім того, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району як юридичної особи та виконання рішення Київської міської ради від 23 травня 2018 року № 838/4902 правонаступником цього боржника буде КП Центр обслуговування споживачів , а не Київська міська рада.

Той факт, що КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району перебуває у власності територіальної громади міста Києва, не є підставою для заміни вказаного боржника у зобов`язанні про виплату майнових збитків на Київську міську раду, оскільки рішенням Київської міської ради від 23 травня 2018 року № 838/4902 визначено правонаступника цього підприємства, на якого буде покладено обов`язки КП Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району , зокрема, і щодо виконання виконавчого листа № 761/6144/15-ц, виданого Шевченківським районним судом міста Києва 02 грудня 2019 року.

Доводи ОСОБА_1 про незастосування судом при вирішенні його заяви правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі № 16/5007/93/11 та від 27 грудня 2019 року у справі № 757/42871/15-а, є такими, що спростовані судом апеляційної інстанції, виходячи з того, що у зазначених справах мали місце інші обставини.

За правилами частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, а є лише незгодою заявника з його змістом .

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Центр обслуговування споживачів Шевченківського району , Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора Ярославська Шевченківського району , Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва про відшкодування збитків, завданих внаслідок багаторазового залиття житла .

Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. О. Кузнєцов

В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко