Постанова

від 08.11.2019 по справі 904/2027/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2027/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Кощеєва І.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпровської міської ради, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019р.(суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/2027/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕОМАРК", с. Наконечне перше, Львівська область

до Комунального підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів за державні кошти

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕОМАРК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Комунального підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпровської міської ради про стягнення: 84 570,55 грн. основного боргу, 7 545,31 грн. пені, 1 994,94 грн. 3% річних, 5 497,08 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № НДВ-109/18-3 від 15.05.2018 в частині оплати поставленого товару.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019р у справі №904/2027/19 позовні вимоги задоволені повністю.

Вказане рішення мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується і не оспорюється відповідачем, що позивачем зобов`язання щодо поставки товару виконано належним чином. Пункт 4.4 договору тлумачиться судом як умова, яка вказує на те, що у разі наявності бюджетних коштів строк оплати є встановленим і складає 30 робочих днів з дня підписання видаткової накладної, а у разі відсутності бюджетного фінансування - будь-який визначений строк на оплату відсутній, оскільки отримання на реєстраційний рахунок відповідача бюджетних асигнувань не є обставиною, яка неминуче настане. Тобто є такою обставиною, яка може не наступити ніколи. За таких умов позивач взагалі втрачає право на отримання грошових коштів за поставлений товар, що є неприпустимим, в зв`язку із чим, суд погодився з позицією позивача про те, що відповідач повинен був оплатити товар поставлений за видатковими накладними №1194 від 07.06.2018, № 1375 від 15.06.2018 у строк до 30.07.2018 включно. Розрахунок пені у розмірі 7 545,31 грн, 3% річних у розмірі 1 953,23 грн за період з 31.07.2018 по 13.05.2019. та інфляційних втрат у розмірі 5 497,08 грн. за період з липня 2018 по березень 2019р, визнаний судому вірним, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Комунальне підприємство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпровської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 у справі №904/2027/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

Відповідач вважає, рішення суду першої інстанції необґрунтованим і незаконним через неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи.

Неправильне застосування норм матеріального права допущено судом щодо встановлення строку виконання оплати за договором про закупівлю товарів за державні кошти № НДВ - 109/18-3 від 15.057.2018, який було укладено між сторонами. Так, за п.4.4 договору "…У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки здійснюються протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.". На думку скаржника, виходячи з визначеного сторонами строку оплати за договором, строк оплати на даний час не настав, оскільки, незважаючи на виконання Скаржником всіх дій, направлених на отримання фінансування поставленого товару за Договором, на даний час бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок не було отримано. При узгодженні тендерної документації та умов укладеного договору позивач дав згоду на умови оплати, передбачені в п. 4.4 Договору, в тому числі, стосовно строків розрахунків між сторонами у разі затримки бюджетного фінансування.

За поясненнями відповідача саме у зв`язку з відсутністю фінансування між сторонами підписана Додаткова угода №1 від 28.12.2018, якою строк його дії продовжено до 27.06.2019.

Скаржник зазначає, що чинне законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договорів, які укладаються суб`єктами підприємницької діяльності з бюджетними установами, виконання договору повинно здійснюватись на загальних підставах.

На думку відповідача, судом зроблено висновки з посиланням на практику Європейського Суду з прав людини, які не відповідають обставинам справи. Висновки рішення ЄСПЛ у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України , зроблено на підставі того, що оплата за відповідними зобов`язаннями не була здійснена з причини відсутності асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік. Здійснити виплату заявнику на виконання винесених національними судами рішень було неможливо без прийняття відповідного закону на національному рівні. У випадку ж затримки оплати з боку відповідача на користь позивача у поточній справі, асигнування міського бюджету на відповідні цілі передбачені, що підтверджено рішенням сесії Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №3/27.

Сторона також звертає увагу на те, що висновки рішень ЄСПЛ у справах Бакалов проти України і Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України свідчать про те, що …триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення п. 1 ст. 6 Конвенції. Відповідачем дотримано ст. 48 Бюджетного кодексу України, а тому строк, зазначений у п. 4.4. договору на сьогодні не є порушеним, оскільки відповідачем виконано всі залежні від нього дії на отримання фінансування. Окрім того, затримка такого фінансування, в розумінні Європейського Суду з прав людини, на сьогодні не є триваючою.

Скаржник вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права щодо неправомірності нарахування пені і не враховано позицію Верховного Суду у справі №906/1072/15 від 12.04.2017 про безпідставність такого нарахування у випадку щодо стягнення коштів за договором, строк оплати за яким пов`язаний із моментом отримання замовником бюджетного фінансування.

У зв`язку з тим, що судом в мотивувальній частині рішення не надана оцінка і не приведені мотиви відхилення позиції відповідача щодо неправомірності нарахування пені позивачем, з огляду на правові висновки Верховного Суду, відповідач заявляє про порушення судом норм процесуального права - п. 2 ч. 4 ст. 238 ГПК України.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 у справі №904/2027/19 без змін.

Товариство не погоджується з твердженням скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального права при встановленні строку виконання оплати за договором. Мета укладення Додаткової угоди до договору, на яку посилається скаржник не у відстроченні оплати за товар до моменту фінансування з бюджету, а у захисті своїх прав на отримання оплати за товар, оскільки скаржник зловживав своїми правами і повністю ігнорував права і інтереси постачальника.

Враховуючи ч. 2 ст. 218 ГК України і ст. 617 ЦК України, якими передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності і умови п. 4.4., за якими позивач взагалі може не отримати грошових коштів за поставлений товар, суд погодився з позицією позивача про те, що відповідач повинен був сплатити за поставлений товар за видатковими накладними №1194 від 07.06.2018, №1375 від 15.06.2018 у строк до 30.07.2018 включно.

На відміну від скаржника, позивач погоджується з посиланням суду на рішення ЄСПЛ у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України ( від 18.10.2005) і Бакалов проти України (від 30.11.2004), оскільки в рішеннях вказано, що відсутність бюджетного фінансування(бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Щодо твердження відповідача про неправомірне нарахування пені на підставі п. 8.4. договору, позивач враховуючи практику судів в подібних відносинах зазначає, що у разі затримки бюджетного фінансування покупець не звільняється його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов`язання. Ні договір про закупівлю товарів за державні кошти №НДВ-109/18-3 від 15.05.2018, ні Додаткова угода від 28.12.2018 до договору укладені між сторонами справи не містять жодної умови-застереження звільнення скаржника від відповідальності за порушення строків оплати товару.

Позивач заперечує також проти твердження відповідача, який вказує на порушення судом п. 2 ч. 4 ст. 238 ГПК України, що полягає у відсутності оцінки і мотивів відхилення позиції відповідача щодо неправомірного нарахування пені, з огляду на постанову Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі №906/1072/15. Товариство звертає увагу на те, що у вказаній постанові є посилання на умову-застереження, тоді як у спірній справі умови укладеного договору не містять умови-застереження звільнення від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування. Тому логічно і правильно, що суд при винесенні рішення не взяв до уваги вказаної постанови Верховного Суду.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019р.у справі №904/2027/19. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

17.09.2019 Центральним апеляційним господарським судом від ТОВ ЛЕОМАРК отримано клопотання про відправлення поштовим зв`язком копії апеляційної скарги КП ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН Дніпровської міської ради з додатками на адресу товариства або на зазначену в клопотанні електронну пошту та продовжити строк для надання до суду відзиву на апеляційну скаргу.

Клопотання обґрунтовано посиланням на те, що станом на дату його відправлення позивачем не було отримано від відповідача копії апеляційної скарги, що позбавляє товариство можливості своєчасно у встановлені строки надати відзив на апеляційну скаргу.

За наведених обставин суд визнав доводи позивача поважними і задовольнив клопотання, направивши йому копію апеляційної скарги на електронну адресу, а отже і продовживши строк на подання відзиву.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕОМАРК" (Постачальник) і Комунальним підприємством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпровської міської ради (Замовник) 15.05.2018 було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № НДВ-109/18-З, за умови якого Замовник доручив, а Постачальник прийняв на себе зобов`язання у 2018 році поставити Замовнику товар зазначений у специфікації, щодо закупівлі кріпильник виробів для капітального ремонту ескалаторів, основних водовідливних установок, місцевих насосних установок, вентиляційних установок головного провітрювання типу ВОМД-24-А, станційного водопроводу опалення метрополітену господарським способом (власними силами), а Замовник - прийняти і оплатити вказаний товар.

Згідно пункту 4.1 договору, сума визначена у договорі складає 84570,55 грн, у тому числі ПДВ 14 095,09 грн.

На вказану суму сторонами підписано Специфікацію - Додаток № 1 до договору, в якій визначено товар, що підлягає поставці (арк.с.29).

Пунктом 3.4 договору встановлено, що право власності на поставлений товар переходить до замовника в момент отримання товару від постачальника за видатковою накладною на товар та актом приймання-передачі.

За погодженням сторін оплата за поставлений товар проводиться замовником після передачі постачальником рахунку на оплату товару, видаткової накладної на товар, акту приймання-передачі товару, документів підтверджуючих якість товару протягом тридцяти робочих днів з моменту підписання видаткової накладної на товар та акту приймання - передачі товару замовником. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки здійснюються протягом 5 робочих днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору фінансування здійснюється за кошти міського бюджету.

У пункті 6.1 встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків до повного його виконання.

Поставка товару позивачем і передача його відповідачу у власність підтверджується видатковими накладними №1194 від 07.06.2018 і № 1375 від 15.06.2018 на загальну суму 84570,55 грн. Накладні підписані сторонами без зауважень і застережень і скріплені печатками підприємств (а. 34-36).

15.06.2018 на виконання умов договору сторонами підписано також акт приймання-передачі товарів, в п. 2 якого зазначено: Товар переданий повністю відповідно до умов зазначеного вище Договору, зауважень до кількості та якості товару немає (а.с.37-39).

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок на оплату № 940 від 07.06.2018 на суму 84570,55 грн. (арк.с.40).

28.12.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № НДВ-109/18-З від 15.05.2018 (арк.с.33).

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди, у зв`язку з відсутністю фінансування у 2018 році сторони дійшли згоди змінити пункт 6.1 виклавши його в наступній редакції:

« 6.1 Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 27.06.2019, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторонами» .

Постачальником на адресу замовника була направлена досудова вимога №1 від 18.02.2019.Посилаючись на п. 4.4. договору і отримання КП Дніпровський метрополітен коштів на фінансування поставки 27 листопада 2018, постачальник просив до 4 березня 2019 року перерахувати 84570,55 грн. суми заборгованості на рахунок ТОВ "ЛЕОМАРК"(а.с. 41).

У відповідь в листі №НА-25/442 від 28.03.2019, направленому постачальнику, замовник вказав, що відповідно до пункту 4.4 договору у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки здійснюються протягом 5 робочих днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Зважаючи на те, що КП «Дніпровський метрополітен» не отримало бюджетного призначення на фінансування закупівлі згідно договору, замовник відхилив вимогу про оплату поставленого товару (а.с. 42. 43).

Невиконання замовника своїх зобов`язань за договором по оплаті товару спонукало постачальника звернутись з позовною заявою до господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

За п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про державні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до вимог Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Господарським кодексом України.

Статтею. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.6 статті 265 ГК України і ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В п. 7.1.1. договору Замовник взяв на себе обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (частина 1 статті 664 ЦК України).

З огляду на умови п. 3.4. договору, право власності на поставлений товар є таким, що перейшло до відповідача з моменту підписання видаткових накладних і акту приймання-передачі товару. Таким чином, наявні в матеріалах справи видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками сторін є первинними документами, що доводять факт отримання відповідачем товару.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що товар був отриманий відповідачем без будь-яких зауважень, відповідно до договору строк оплати товару становить 30 днів з моменту підписання видаткової накладної на товар і акту приймання-передачі товару, відсутність доказів погашення заборгованості відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення 84 570,55 грн. основної заборгованості задоволені місцевим господарським судом правомірно.

Колегія суддів не приймає доводи скаржника про ненастання строку оплати поставленого товару у зв`язку з відсутністю фінансування з огляду на наступне:

Згідно ч. 1 ст. 9 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За приписами ч. 1 ст. 617 ЦК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 617 ЦК України встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено винятків або будь-яких особливих вимог для укладання договорів з бюджетними установами, виконання цих договорів також повинно здійснюватися на загальних підставах.

Слід також зазначити, що п.7.2.3. договору Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі товарів та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

В матеріалах справи відсутні звернення відповідача до позивача відносно внесення змін до договору щодо обсягу закупівлі товарів і вартості договору у зв`язку з відсутністю фінансування.

Суд відзначає, що на виконання своїх зобов`язань відповідачем не здійснено жодних дій для оплати поставленого товару. Матеріали містять лише єдиний лист до Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради щодо фінансування договору №НА-25/900 направлений 04.07.2018.

Посилання скаржника на безпідставне врахування судом першої інстанції у рішенні висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у справах "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України" не приймаються судом апеляційної інстанції. Дійсно обставини у справах різні і у викладених йшлося про тривале виконання вже існуючих рішень судів, в той же час, головний висновок про те, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, підлягає застосуванню і в даному випадку.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі №906/1072/15.

Наявність у Договорі застереження про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таке застереження є підставою для звільнення покупця від відповідальності, яка має іншу правову природу - неустойка (штраф, пеня), збитки тощо.

Відповідно до п.4.4 Договору про закупівлю товарів за державні кошти №НДВ-109/18-3 від 15.05.2018р. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки здійснюються протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування зкупівлі на свій реєстраційний рахунок.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з доводами позивача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що вищезазначені положення п.4.4 договору не є застереженням про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування, а тому вищезазначена правова позиція Верховного суду України не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Скаржником не оспорюється правильність розрахунків 1 994,94 грн. -3% річних, 5 497,08 грн. - інфляційних втрат та пені у розмірі 7 545,31 грн, здійснених судом першої інстанції, в зв`язку із чим колегією суддів відповідна частина задоволених позовних вимог визнається обґрунтованою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу залишає без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275,276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від від 15.07.2019р. у справі №904/2027/19 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Комунальне підприємство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" Дніпровської міської ради

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя І.М.Кощеєв