Рішення

від 05.11.2019 по справі 910/9468/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2019Справа № 910/9468/19

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіком-Україна" (03115, місто Київ, Святошинський район, вулиця Серпова, будинок 11; ідентифікаційний код 37098888)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гормед" (02222, м.Київ, вулиця Миколи Лаврухіна, будинок 4; ідентифікаційний код 39999499)

про стягнення 396 303,63 грн

Без виклику (повідомлення) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіком-Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гормед" про стягнення 400 920,00 грн з яких (відповідно до прохальної частини позовної заяви): 323 804,22 грн становить сума основної заборгованості за непоставлений товар, 56 946,78 грн - пеня, 15 369,02 грн - інфляційні збитки та 422,39 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу № 2203/1 від 22.03.2016 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за отриманий товар.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіком-Україна" і додані до неї документи, встановив, що вказана позовна заява не відповідає вимогам частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме позовна заява не містить:

- обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення трьох відсотків річних в сумі 422,39 грн за неналежне виконання умов договору з урахуванням норм чинного законодавства щодо періодів нарахування штрафних санкцій в розрізі нарахування таких санкцій за день в який було здійснено оплату або часткову оплату заборгованості;

- зазначеного в пункті 5 додатків до позовної заяви "свідоцтва державної реєстрації ТОВ "Ел-Мед" (або його належним чином завіреної копії), про що було складено відповідний Акт від 17.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 на виконання приписів статті 174 ГПК України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіком-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гормед" про стягнення 400 920,00 грн було залишено без руху та визначено позивачу строк для виправлення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

31.07.2019 до відділу автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярії) суду надійшла заява позивача про усунення недоліків до якої долучено, зокрема, детальний розрахунок ціни позову, належним чином завірену копію свідоцтва державної реєстрації позивача, банківських виписок.

Також у поданій заяві про усунення недоліків позивач зазначає, що з моменту звернення до суду з позовною заявою до моменту подання заяви про виправлення недоліків відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 5 502,00 грн, внаслідок чого позивач вніс зміни до первісної редакції позовної заяви та просить суд стягнути з відповідача 396 303,63 грн, з яких 318 302,22 грн становить сума основної заборгованості за непоставлений товар, 57 755,34 грн - договірна пеня, 15 376,63 грн - інфляційні збитки та 4 869,44 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/9468/19, ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 06.08.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день відкриття провадження у справі.

Проте, поштовий конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва було повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінчення встановленого терміну зберігання" від 10.09.2019. При цьому, як вбачається з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", вказана поштова кореспонденція не була вручена одержувачу під час доставки.

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами часини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою від 06.08.2019 про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіком-Україна" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гормед" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №2203/1 від 22.03.2016 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує вироби медичного призначення в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у специфікації та видаткових накладних, які ж невід`ємною частиною цього договору. (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктів 2.1., 2.5. договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень покупця. Датою передачі товару вважається дата поставки товару та підписання видаткової накладної.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок продавця. Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за отриманий товар впродовж 14 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2018 року включно (пункт 9.1. договору).

На виконання умов договору купівлі-продажу № 2203/1 від 22.03.2016, позивачем на підставі видаткових накладних №5222 від 02.07.2018 на суму 13 355,06 грн, №5321 від 04.07.2018 на суму 11 165,04 грн, №5470 від 09.07.2018 на суму 7 110,03 грн, №5568 від 11.07.2018 на суму 6 880,01 грн, №5679 від 16.07.2018 на суму 10 175,04 грн, №5795 від 19.07.2018 на суму 50 835,11 грн, №5825 від 20.07.2018 на суму 32 430,20 грн, №5920 від 25.07.2018 на суму 11 330,04 грн, №6077 від 31.07.2018 на суму 8 589,99 грн, №6128 від 31.07.2018 на суму 4 860,00 грн, №6135 від 01.08.2018 на суму 7 040,01 грн, №6273 від 06.08.2018 на суму 17 202,21 грн, №6381 від 08.08.2018 на суму 14 175,03 грн, №6421 від 09.08.2018 на суму 34 855,04 грн, №6525 від 13.08.2018 на суму 10 690,05 грн, №6638 від 16.08.2018 на суму 12 767,15 грн, №6722 від 20.08.2018 на суму 8 045,01 грн, №6795 від 22.08.2018 на суму 7 770,02 грн, №6854 від 27.08.2018 на суму 8 705,03 грн, №6899 від 28.08.2018 на суму 7 900,03 грн, №6943 від 29.08.2018 на суму 33 340,02 грн, №6984 від 30.08.2018 на суму 7 840,04 грн, №7087 від 04.09.2018 на суму 6 029,79 грн, №7249 від 06.09.2019 на суму 6 834,98 грн, №7316 від 07.09.2018 на суму 5 394,98 грн, №7365 від 10.09.2018 на суму 8 465,03 грн, №7477 від 12.09.2018 на суму 10 674,97 грн, №7513 від 13.09.2018 на суму 19 323,47 грн, №7639 від 18.09.2018 на суму 45 745,07 грн, №7663 ваід 19.09.2018 на суму 29 208,91 грн, №8167 від 05.10.2018 на суму 51 045,97 грн, №8168 від 05.10.2018 на суму 3 368,04 грн, №8169 від 05.10.2018 на суму 2 475,01 грн, №8256 від 09.10.2018 на суму 11 938,84 грн, №8298 від 10.10.2018 на суму 5 768,19 грн, №8354 від 11.10.2018 на суму 9 988,99 грн, №8407 від 12.10.2018 на суму 12 340,01 грн, №8430 від 16.10.2018 на суму 5 763,17 грн, №9025 від 01.11.2018 на суму 45 848,91 грн, №9026 від 01.11.2018 на суму 1 949,98 грн, №9225 від 07.11.2018 на суму 8 139,99 грн, №9226 від 07.11.2018 на суму 649,99 грн, №9410 від 13.11.2018 на суму 60 928,24 грн, №9411 від 13.11.2018 на суму 1 949,98 грн, №9464 від 14.11.2018 на суму 15 965,07 грн, №9628 від 20.11.2018 на суму 25 399,13 грн, №9629 від 20.11.2018 на суму 13 443,92 грн, №10073 від 04.12.2018 на суму 28 457,65 грн, №10074 від 04.12.2018 на суму 1 164,00 грн, №10192 від 06.12.2018 на суму 17 605,00 грн, №10267 від 10.12.2018 на суму 14 370,01 грн, №10268 від 10.12.2018 на суму 2 328,00 грн, №10386 від 13.12.2018 на суму 14 913,46 грн, №10429 від 14.12.2018 на суму 16 045,04 грн, №10533 від 18.12.2018 на суму 24 372,80 грн, №10641 від 20.12.2018 на суму 15 132,00 грн, №10642 від 20.12.218 на суму 11 445,02 грн, №10745 від 26.12.2018 на суму 39 927,46 грн, №10885 від 29.12.2018 на суму 31 905,13 грн, №101 від 09.01.2019 на суму 45 500,69 грн, №491 від 21.01.2019 на суму 27 745,23 грн, №801 від 30.01.2019 на суму 14 615,00 грн, №843 від 31.01.2019 на суму 4 225,00 грн, №1016 від 06.02.2019 на суму 61 492,56 грн, №1141 від 11.02.2019 на суму 27 653,78 грн, №1274 від 14.02.2019 на суму 16 020,01 грн, №1378 від 18.02.2019 на суму 22 099,97 грн, №1590 від 22.02.2019 на суму 35 122,13 грн, №1622 від 25.02.2019 на суму 14 889,97 грн, №1712 від 26.02.219 на суму 14 674,96 грн, №1713 від 26.02.2019 на суму 7 544,98 грн, №1719 від 27.02.2019 на суму 2 516,64 грн, №1902 від 05.03.2019 на суму 3 449,99 грн, №1903 від 05.03.2019 на суму 66 578,60 грн, №1971 від 06.03.2019 на суму 3 255,88 грн, №2288 від 18.03.2019 на суму 49 400,09 грн, №2581 від 26.03.2019 на суму 17 440,03 грн, №2768 від 01.04.2019 на суму 19 567,03 грн, №3821 від 02.04.2019 на суму 13 100,02 грн, №2822 від 02.04.2019 на суму 6 673,55 грн, №3008 від 08.04.2019 на суму 14 867,01 грн, №3088 від 09.04.2019 на суму 33 595,09 грн, № 3223 від 11.04.2019 на суму 24 879,91 грн, № 3297 від 15.04.2019 на суму 5 764,99 грн, № 3421 від 17.04.219 на суму 19 894,98 грн, № 3615 від 23.04.2019 на суму55 482,41 грн, №3662 від 24.04.2019 на суму 32 225,09 грн, №3721 від 25.04.219 на суму 29 767,57 грн, №3828 від 03.05.2019 на суму 4 375,02 грн, №3829 від 03.05.2019 на суму 23 832,23 грн, №3873 від 06.05.2019 на суму 12 985,03 грн, №4105 від 10.05.2019 на суму 29 241,64 грн, №4228 від 14.05.2019 на суму 6 675,97 грн, № 4271 від 15.05.2019 на суму 2 805,01 грн, №4322 від 16.05.2019 на суму 6 580,01 грн, №4417 від 20.05.2019 на суму 9 315,01 грн, №4516 від 22.05.2019 на суму 12 290,33 грн, №4560 від 23.05.2019 на суму 6 010,01 грн, №4641 вд 24.05.2019 на суму 13 525,98 грн, №4677 від 27.05.2019 на суму 12 985,98 грн, №4724 від 28.05.2019 на суму 12 500,34 грн, №4785 від 29.05.2019 на суму 12 365,34 грн, № 4823 від 30.05.2019 на суму 10 420,33 грн, №4882 від 31.05.2019 на суму 15 505,66 грн, №5030 від 05.06.2019 на суму 7 245,01 грн, №5106 від 06.06.2019 на суму 2 820,01 грн, №5284 від 11.06.2019 на суму 13 419,72 грн, №5414 від 14.06.2019 на суму 12 557,42 грн, №5731 від 25.06.2019 на суму 38 952,19 грн, було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 1 909 817,76 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані з боку позивача та відповідача, а також скріплені печатками сторін без жодних зауважень та заперечень.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 2203/1 від 22.03.2016 з метою оплати поставленого товару, позивачем були складені та виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів відповідачем було здійснено оплату товару лише частково в загальному розмірі 1 591 515,54 грн.

Оскільки заборгованість за договором купівлі-продажу № 2203/1 від 22.03.2016 відповідачем в повному обсязі не погашено, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Як вже зазначалось, відповідач своїм правом поданні відзиву суду не скористався.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, умовами пункту 5.2. договору купівлі-продажу № 2203/1 від 22.03.2016, сторони погодили, що Покупець зобов`язується здійснити повний розрахунок за отриманий товар впродовж 14 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що товар було поставлено відповідачу на підставі перелічених вище видаткових накладних, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого товару настав.

Як вже зазначалось, заборгованість за поставлений на підставі договору купівлі-продажу № 2203/1 від 22.03.2016 товар в розмірі 1 909 817,76 грн відповідачем сплачено лише частково на суму 1 591 515,54 грн.

Таким чином, внаслідок невиконання обов`язку з оплати поставленого товару в повному обсязі, за відповідачем обліковується заборгованість спірним договором в сумі 318 302,22 грн.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що строк виконання обов`язку з оплати поставленого товару настав, сума боргу відповідача, яка складає 318 302,22 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 57 755,34 грн - пені, 15 376,63 грн - інфляційних збитків та 4 869,44 грн - 3% річних.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.1. Договору купівлі-продажу № 2203/1 від 22.03.2016 сторони погодили, що за порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже вказувалось судом, з огляду на порушення відповідачем строків оплати за отриманий згідно договору купівлі-продажу № 2203/1 від 22.03.2016 товар, позивачем було нараховано й заявлено до стягнення пеню у розмірі 57 755,34 грн за період по 17.07.2019.

Крім того, стосовно заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за вказаний період суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх правомірність та арифметичну правильність, а, отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіком-Україна" в частині відшкодування 57 755,34 грн - пені, 15 376,63 грн - інфляційних збитків та 4 869,44 грн - 3% річних також підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіком-Україна" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіком-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гормед" про стягнення 396 303,63 грн, з яких 318 302,22 грн - сума основної заборгованості за непоставлений товар, 57 755,34 грн - пеня, 15 376,63 грн - інфляційні збитки та 4 869,44 грн - 3% річних - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гормед" (02222, місто Київ, вулиця Миколи Лаврухіна, будинок 4; ідентифікаційний код 39999499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіком-Україна" (03115, місто Київ, Святошинський район, вулиця Серпова, будинок 11; ідентифікаційний код 37098888) 318 302,22 грн (триста вісімнадцять тисяч триста дві гривні 22 копійки) - основного боргу, 57 755,34 грн (п`ятдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень 34 копійки) - пені, 15 376,63 грн (п`ятнадцять тисяч триста сімдесят шість гривень 63 копійки) - інфляційних збитків, 4 869,44 грн (чотири тисячі вісімсот шістдесят дев`ять гривень 44 копійки) - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 944,55 грн (п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири гривні 55 копійок).

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ