Рішення

від 08.11.2019 по справі 925/753/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року Справа № 925/753/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Ковальчук Є.М. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ПАК» ,

м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експорт Фарт» ,

м. Тальне, Черкаської області

про стягнення 561 536 грн. 76 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ПАК» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експорт Фарт» про стягнення з відповідача 520 631 грн. 96 коп. боргу за поставлений товар, 20 452 грн. 40 коп. пені та 20 452 грн. 40 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 18 березня 2019 року №230-АЕФ-т.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05 вересня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 14 год. 10 хв. 07 жовтня 2019 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 жовтня 2019 року було оголошено перерву до 16 год. 00 хв. 04 листопада 2019 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 листопада 2019 року було оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 08 листопада 2019 року

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання після оголошеної перерви представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у визначені судом строки відзиву на позов не надав, про дату, час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

В судовому засіданні, яке відбулося 08 листопада 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/753/19.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки передав відповідачу товар на умовах визначених договором поставки від 18 березня 2019 року №230-АЕФ-т, проте свій обов`язок щодо оплати придбаного товару відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 520 631 грн. 96 коп. боргу.

Крім того з урахуванням умов п. 5.3. договору поставки позивачем заявлено до стягнення 20 452 грн. 40 коп. пені та 20 452 грн. 40 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 18 березня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ПАК» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Експорт Фарт» (покупець) було укладено договір поставки за №230-АЕФ-т.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язався в порядку та на умовах визначених цим договором передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах визначених цим договором - прийняти та оплатити товар.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1.2. договору визначено, що сторони домовились, що товар поставлятиметься партіями, ціна та кількість товару в кожній партії визначатиметься сторонами в окремих специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємними частинами.

На кожну окрему партію товару сторони складають окрему специфікацію (п. 1.3. договору).

Підставою для виробництва товару та формування партії є письмова заявка покупця, у якій обов`язково зазначаються кількість товару, вимоги до якості, розміри, вага. Заявка підписується уповноваженим представником покупця та засвідчується відбитком печатки (пункт 2.1. договору).

Пунктом 2.3. договору визначено, що строк поставки товару за домовленістю сторін визначається окремо на кожну партію та вказується у специфікації.

Моментом поставки товару є підписання представником покупця видаткової накладної на товар (п. 2.6. договору).

Ціна за одиницю товару і вартість партії товару на підставі пункту 3.1. договору встановлюється при поставці кожної партії товару і вказується у специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору, а також фіксується у рахунках-фактурах, накладних, які видаються на кожну партію товару, що поставляється.

Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування на банківський рахунок постачальника 100% грошових коштів не пізніше 14 календарних днів із дня поставки товару (п. 3.3. договору).

На підставі укладеного договору відповідачем направлялися на адресу позивача замовлення: №1 від 03 квітня 2019 року; №2 від 10 квітня 2019 року; №3 від 15 квітня 2019 року; №4 від 19 квітня 2019 року.

Крім того, з метою нанесення флексодруку на товар (мішки поліпропіленові) відповідач надав для виготовлення кліше затверджені зразки - ескізи зображень (копії яких містяться в матеріалах справи).

З урахуванням пунктів 1.2., 2.3. договору сторони підписали специфікації:

- від 11 квітня 2019 року на суму 114 046 грн. 44 коп.;

- від 11 квітня 2019 року на суму 193 742 грн. 24 коп.;

- від 15 квітня 2019 року на суму 103 034 грн. 23 коп.;

- від 23 квітня 2019 року на суму 108 800 грн. 00 коп.

На виконання умов договору поставки позивачем було поставлено відповідачу 99 915 шт. мішків на суму 519 623 грн. 07 коп. та кліше у кількості 3 шт. на суму 7 829 грн. 69 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

№113 від 10 квітня 2019 року - 20 255 шт. мішків на суму 105 785 грн. 28 коп. з ПДВ;

№129 від 15 квітня 2019 року - кліше 2 шт. на суму 6 820 грн. 80 коп. з ПДВ;

№140 від 19 квітня 2019 року - 40 197 шт. мішків на суму 206 669 грн. 96 коп. з ПДВ;

№148 від 24 квітня 2019 року - 39 463 шт. мішків на суму 207 167 грн. 83 коп. з ПДВ;

№149 від 24 квітня 2019 року - кліше на суму 1 008 грн. 89 коп. з ПДВ.

Всього позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 527 452 грн. 76 коп.

Товар був прийнятий уповноваженою особою відповідача в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій щодо якості та кількості товару, про що свідчить його підпис у вищевказаних видаткових накладних, скріплених печаткою відповідача.

Водночас відповідачем здійснено оплату товару лише на суму 6 820 грн. 00 грн. по видатковій накладній №129 від 15 квітня 2019 року за два кліше, у зв`язку з чим борг за поставлений товар складає 520 632 грн. 76 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, за поставлений товар здійснюється 100% передоплата не пізніше 14 календарних днів із дня поставки товару (п. 3.3. договору).

Враховуючи умови п. 3.3. договору відповідач повинен був повністю сплатити поставлений товар по видатковій накладній №113 від 10 квітня 2019 року - 24 квітня 2019 року; по видатковій накладній №140 від 19 квітня 2019 року - 03 травня 2019 року та по видаткових накладних №148, №149 від 24 квітня 2019 року - 08 травня 2019 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Копію платіжного доручення за №1157 від 04 листопада 2019 року суд, з урахуванням положень ч.9 ст.80 ГПК України та клопотання відповідача від 07 листопада 2019 року не бере до уваги.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище борг за поставлений товар складає 520 632 грн. 76 коп., водночас позивачем заявлено до стягнення лише 520 631 грн. 96 коп.

Оскільки позивач самостійно визначив суму боргу, яка підлягає до стягнення, то з відповідача слід стягнути на користь позивача в судовому порядку 520 631 грн. 96 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 5.3. договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання покупцем зобов`язань по оплаті товару, покупець виплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування, за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. У випадку прострочки оплати товару більш ніж на три календарні дні покупець зобов`язується виплатити постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 36% річних від вартості неоплаченого в строк товару (партії товару) з дня настання строку оплати товару (партії товару) до дня його фактичної плати.

Позивачем на підставі п. 5.3. договору поставки заявлено вимогу про стягнення з відповідача 20 452 грн. 40 коп. пені та 20 452 грн. 40 коп. 36% річних за користування чужими грошовими коштами нарахованих за період з 25 квітня 2019 року по 12 червня 2019 року на суму 105 785 грн. 28 коп., з 04 травня 2019 року по 12 червня 2019 року на суму 206 669 грн. 96 коп., з 09 травня 2019 року по 12 червня 2019 року на суму 207 167 грн. 83 коп. та з 09 травня 2019 року по 12 червня 2019 року на суму 1 008 грн. 89 коп.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця (постачальника) у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина друга статті 536 ЦК України).

Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

При цьому судом було враховано відповідний правовий висновок, що наведений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року зі справи №910/1238/17.

Позов у цій справі подано саме у зв`язку з неправомірним, незаконним користуванням боржником (відповідачем) грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Тобто стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, суд вважає правомірним нарахування позивачем 36% річних, оскільки сторони дійшли згоди щодо зміни процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та встановили її у розмірі 36%.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 36% річних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.2.1.» судом встановлено, що за період з 25 квітня 2019 року по 12 червня 2019 року розмір пені нарахований на суму 105 785 грн. 28 коп. складає 4 973 грн. 36 коп., з 04 травня 2019 року по 12 червня 2019 року на суму 206 669 грн. 96 коп. - 7 927 грн. 07 коп., з 09 травня 2019 року по 12 червня 2019 року на суму 208 176 грн. 72 коп. - 6 986 грн. 75 коп.

З урахуванням вищенаведеного розрахунку з відповідача підлягає стягненню 19 887 грн. 18 коп. пені, в решті стягнення пені слід відмовити у зв`язку з безпідставним нарахуванням.

36% річних нараховано позивачем вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

07 жовтня 2019 року позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 26 136 грн. 00 коп.

Водночас, в позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в розмірі 8 423, 05 грн. (судовий збір).

Відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Крім того, позивач не надав суду доказів, що підтверджують направлення відповідачу копії доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.9 ст.80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

За таких обставин суд не бере до уваги відповідні докази.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експорт Фарт» , вул. Гагаріна, буд. 5, оф. 9, м. Тальне, Черкаської області, ідентифікаційний код 40782605, р/р НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа Банк» , МФО 300346 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-ПАК» , вул. Айвазовського, 28, кім. 206, м. Вінниця, ідентифікаційний код 41091005, р/р НОМЕР_2 в АБ «Південний» м. Одеса, МФО 328209 - 520 631 грн. 96 коп. основного боргу, 20 452 грн. 40 коп. - 36 % річних, 19 887 грн. 18 коп. пені та 8 414 грн. 63 коп. судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 08 листопада 2019 року.

Суддя А.В.Васянович