Рішення

від 08.11.2019 по справі 567/506/19

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/506/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2019 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області Ткачук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області про виділ майна в натурі, визнання права власності на майно та виділення земельних ділянок в користування

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області про виділ в натурі у власність та визнання за нею права власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 до складу якої входять по житловому будинку (А-1): коридор 2 площею 4,5 кв.м.; кухня 3 площею 7,4 кв.м.; кладова 4 площею 0,6 кв.м.; житлова 5 площею 10,6 кв.м.; загальною площею 23,1 кв.м.; по веранді (а): коридор 1-1 площею 5,9 кв.м.; загальною площею 5,9 кв.м.; по надвірних будівлях та спорудах: АДРЕСА_2 % сходи (літ. а1 ), 70% сарай (літ. Д ), сарай (літ. д ], колодязь (літ. К ) (відповідно до висновку експерта №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок, складеного 25.03.2019 року, варіант №1 щодо виділу у власність 50/100 часток домоволодіння стороні II (синій колір] по питанню №1], зазначаючи про те, що рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 05 вересня 2017 року по цивільній справі №567/670/17 за її позовом до Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, було визнано за нею, як спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6 право приватної власності на 1/6 частку зазначеного садибного житлового будинку, визнано за нею, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7 право приватної власності на 1/6 частку зазначеного садибного житлового будинку та визнано за нею, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка була членом колгоспного двору, право приватної власності на 1/6 частку зазначеного садибного житлового будинку.

Вказує, що спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_5 є вона та її сестра ОСОБА_4 , яка має право на іншу 1/2 частку садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 , однак до цього часу свої спадкові права на дану частку не оформила, що перешкоджає їй користуватися своїм майном.

Окрім того, зазначає, що рішенням Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області №34 від 22.04.1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування жителям с. Почапки для ОСОБА_7 було передано у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку площею 0,60 га, та для обслуговування житлових будинків та господарських споруд земельну ділянку площею 0,17 га, а рішенням Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області №511 від 08.02.2019 року Про надання у власність 1/2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд Гошовській ОСОБА_8 їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж 1/2 земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, загальною орієнтовною площею 0,17 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , яка була передана у власність спадкодавцю ОСОБА_7 на підставі рішення Почапківської сільської ради №4 від 08.04.1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування , яке приймалось відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92.

Одночасно вказує, що рішенням Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області №344 від 13.12.2017 року Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною орієнтовною площею 0,3000 га, які знаходяться в с.Почапки в межах населеного пункту: - земельної ділянки площею 0,1450 га в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Почапки Острозького району Рівненської області; - земельної ділянки площею 0,0950 га в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Почапки Острозького району Рівненської області; - земельної ділянки площею 0,05500 га в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Почапки Острозького району Рівненської області, які були передані у власність спадкодавцю ОСОБА_7 на підставі рішення Почапківської сільської ради від 22.04.1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування , яке приймалось відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 15-92.

Зазначає, що фактично виконати дані рішення та виготовити технічну документацію із землеустрою не має можливості, оскільки належна їй на підставі рішення Острозького районного суду Рівненської області від 05 вересня 2017 року 1/2 частка садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 , в натурі не виділена.

При цьому, посилається на те, що у зв`язку з цим зверталась до ОСОБА_4 з проханням у найкоротші терміни, але не довше 20.01.2019 року, вжити належних та достатніх заходів щодо визнання за нею права власності на іншу 1/2 частку садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 та окремо просила розглянути прохання щодо викупу 1/2 частки ОСОБА_4 після її оформлення, але отримала письмову відповідь ОСОБА_4 відповідно до якої ці пропозиції вона відхилила, повідомивши, що оформленням її 1/2 частки зазначеного садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями вона займатиметься у зручний для неї час.

Вказуючи на те, що така позиція відповідачки створює їй значні незручності, оскільки за ч.1 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, а будь-якої згоди з ОСОБА_4 вони дійти не можуть в той час, коли спірний садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями почав руйнуватися, просить задоволити позов.

Водночас, просить визначити порядок користування земельними ділянками та виділити собі в користування земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 площею 850 кв.м., що дорівнює її ідеальній 1/2 частці (позначена на плані синім кольором) та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від північно-східного кута, в метрах: 14,63-5,38-3,22-2,52-3,71-18,11-3,50-24,56 - по лінії розмежування; 22,26-38,19-36,24 - по межі ділянки (відповідно до висновку експерта №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок, складеного 25.03.2019 року, варіант №1 визначення порядку користування земельною ділянкою до варіанту №1 виділу домоволодіння як стороні II по питанню №2); виділити собі в користування земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 550 кв.м., що дорівнює її ідеальній 1/2 частці (позначена на плані синім кольором) та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від північно-східного кута, в метрах: 24,73 - по лінії розмежування; 21,53-25,53-22,26 - по межі ділянки (відповідно до висновку експерта №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок, складеного 25.03.2019 року, варіант №1 визначення порядку користування земельними ділянками №2 площею 0,11 га (1100 кв.м.), №3 площею 0,29 га (2900 кв.м.), №4 площею 0,19 га (1900 кв.м.), як стороні II по питанню №3); виділити собі в користування земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1450 кв.м., що дорівнює її ідеальній 1/2 частці (позначена на плані синім кольором) та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від північно-східного кута, в метрах: 61,06 -- по лінії розмежування; 24,52-71,30-21,78 -- по межі ділянки (відповідно до висновку експерта № 190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок, складеного 25.03.2019 року, варіант №1 визначення порядку користування земельними ділянками №2 площею 0,11 га (1100 кв.м.), №3 площею 0,29 га (2900 кв.м.), №4 площею 0,19 га (1900 кв.м.), як стороні II по питанню №3), а також виділити собі в користування земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 950 кв.м., що дорівнює її ідеальній 1/2 частці (позначена на плані синім кольором) та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від північно-східного кута, в метрах: 51,67 - по лінії розмежування; 18,31-51,27-18,61 - по межі ділянки (відповідно до висновку експерта №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок, складеного 25.03.2019 року, варіант №1 визначення порядку користування земельними ділянками №2 площею 0,11 га (1100 кв.м.), №3 площею 0,29 га (2900 кв.м.), №4 площею 0,19 га (1900 кв.м.), як стороні II по питанню №3).

Відповідач ОСОБА_4 вважає позов до себе безпідставним, посилаючись на те, що вона не набула права власності на частину домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 та земельні ділянки, які, на її думку, перебувають у комунальній власності.

Відповідач Почапківська сільська рада Острозького району не заперечує проти виділення позивачці 1/2 частини домоволодіння та земельних ділянок.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року було відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.06.2019 року було задоволено клопотання позивача та витребувано з архіву Острозького районного суду Рівненської області цивільну справу №567/670/17 за позовом ОСОБА_1 до Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та просила його задоволити.

Додатково пояснили, що оскільки житловий будинок, де проживає ОСОБА_4 знаходиться праворуч відносно спірного житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , то просять виділити у власність позивачки 1/2 частку зазначеного житлового будинку з надвірними будівлями до складу якої входять по житловому будинку (А-1): кухня 3 площею 7,4 кв.м., житлова 5 площею 10,6 кв.м., житлова 6 площею 11,2 кв.м. загальною площею 29,2 кв.м.; по надвірних будівлях та спорудах: 50% літньої кухні (літ."Б"), погріб (літ."Г"), 48% сараю (літ."Д") (відповідно до висновку №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок - варіант 2, як стороні І - зелений колір), а також відповідну частину земельної ділянки, яка призначена для будівництва та обслуговування зазначеної частини будинковолодіння, а також виділити в користування відповідну частину земельної ділянки площею 550 кв.м., яка примикає до неї з південної сторони.

Одночасно просять визначити порядок користування іншими земельними ділянками та виділити позивачці в користування земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 550 кв.м., що дорівнює її ідеальній 1/2 частці (позначена на плані синім кольором) та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від північно-східного кута, в метрах: 24,73 - по лінії розмежування; 21,53-25,53-22,26 - по межі ділянки (відповідно до висновку експерта №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок, складеного 25.03.2019 року, варіант №1 визначення порядку користування земельними ділянками №2 площею 0,11 га (1100 кв.м.), №3 площею 0,29 га (2900 кв.м.), №4 площею 0,19 га (1900 кв.м.), як стороні II по питанню №3); виділити позивачці в користування земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1450 кв.м., що дорівнює її ідеальній 1/2 частці (позначена на плані синім кольором) та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від північно-східного кута, в метрах: 61,06 -- по лінії розмежування; 24,52-71,30-21,78 -- по межі ділянки (відповідно до висновку експерта № 190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок, складеного 25.03.2019 року, варіант №1 визначення порядку користування земельними ділянками №2 площею 0,11 га (1100 кв.м.), №3 площею 0,29 га (2900 кв.м.), №4 площею 0,19 га (1900 кв.м.), як стороні II по питанню №3), а також виділити позивачці в користування земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 950 кв.м., що дорівнює її ідеальній 1/2 частці (позначена на плані синім кольором) та має розміри по периметру за годинниковою стрілкою від північно-східного кута, в метрах: 51,67 - по лінії розмежування; 18,31-51,27-18,61 - по межі ділянки (відповідно до висновку експерта №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок, складеного 25.03.2019 року, варіант №1 визначення порядку користування земельними ділянками №2 площею 0,11 га (1100 кв.м.), №3 площею 0,29 га (2900 кв.м.), №4 площею 0,19 га (1900 кв.м.), як стороні II по питанню №3).

Письмової заяви по суті справи з цих підстав не подавали.

Окрім того, в судовому засіданні пояснили, що рішенням Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області №511 від 08.02.2019 року Про надання у власність 1/2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд Гошовській ОСОБА_8 позивачці надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж 1/2 земельної ділянки в натурі [на місцевості] на земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, загальною орієнтовною площею 0,17 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , яка раніше була передана у власність батьку позивачки ОСОБА_7 на підставі рішення Почапківської сільської ради №4 від 08.04.1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування , яке приймалось відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок .

Рішенням Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області №344 від 13.12.2017 року Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення] меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 позивачці надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості] на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною орієнтовною площею 0,3000 га, які знаходяться в с. Почапки в межах населеного пункту: - земельної ділянки, площею 0,1450 га в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Почапки Острозького району Рівненської області; - земельної ділянки, площею 0,0950 га в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Почапки Острозького району Рівненської області; - земельної ділянки площею 0,05500 га в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Почапки Острозького району Рівненської області, які були передані у власність спадкодавцю ОСОБА_7 на підставі рішення Почапківської сільської ради від 22.04.1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування , яке приймалось відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок .

Зазначили, що звертаючись до органу місцевого самоврядування з метою отримання у власність зазначених земельних ділянок, позивачка не додавала графічних матеріалів на яких було б зазначено бажане місце розташування цих земельних ділянок, а саме конкретної 1/2 їх частини, оскільки це не передбачено нормативними документами, хоча фактично питання користування земельними ділянками погоджено з відповідачкою ОСОБА_4

Представник Почапківської сільської ради Острозького району в судовому засіданні підтвердила пояснення позивачки, в тому числі в цій частині, та зазначила, що на даний час на підставі рішення Почапківської сільської ради спірні земельні ділянки перебувають в користуванні ОСОБА_4 на час вирішення питання про їх успадкування.

В той же час, пояснила, що ОСОБА_4 також звернулась до сільської ради з заявою про надання дозволу на складання технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж зазначених земельних ділянок, а саме 1/2 їх частини та при поданні відповідної заяви нею також не було подано графічних матеріалів на яких було б зазначено бажане місце розташування цих земельних ділянок, а саме конкретної 1/2 їх частини, і сільська рада цього не вимагала, а також надала їй такий дозвіл.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, подала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність.

В поданому відзиві на позов його не визнала та зазначила, що вона не набула права власності на частину домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 та земельні ділянки, які на її думку перебувають у комунальній власності, оскільки ОСОБА_5 не набула право власності на них.

Не заперечуючи факту спадкування нею та позивачкою спірного будинковолодіння після смерті їх матері ОСОБА_5 , зазначила, що відповідне свідоцтво про право на спадщину не отримала із-за матеріальних труднощів.

Окрім того, вважає неналежним доказом висновок №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок.

Суд, визначивши юридичну природу правовідносин і закон який їх регулює, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні зі свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , свідоцтв про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , І НОМЕР_4 встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_4 є рідними сестрами та їх батьками були ОСОБА_7 і ОСОБА_9 , які на даний час померли.

Судом встановлено, що згідно рішення Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області №34 від 22.04.1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування жителям с. Почапки для ОСОБА_7 було передано у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку площею 0,60 га та для обслуговування житлових будинків та господарських споруд земельну ділянку площею 0,17 га. Земельна ділянка для обслуговування житлових будинків та господарських споруд знаходиться в АДРЕСА_1 .

Водночас, в судовому засіданні з матеріалів спадкової справи №49/2012, заведеної Острозькою районною державною нотаріальною конторою встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є спадкоємцями за заповітом в рівних частинах після смерті їх матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

відповідно до рішення Острозького районного суду Рівненської області від 05.09.2017 року по цивільній справі №567/670/17 за позовом ОСОБА_1 до Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6 визнано право приватної власності на 1/6 частку садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, які розташовані в АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7 , право приватної власності на 1/6 частку зазначеного садибного житлового будинку та визнано за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка була членом колгоспного двору, право приватної власності на 1/6 частку зазначеного садибного житлового будинку, що в сукупності становить 1/2 частку будинковолодіння, встановлено, що право на іншу 1/2 частку зазначеного будинковолодіння з тих же підстав має ОСОБА_4 .

При цьому суд виходить з того, що ч.4 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 та навіть з ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку у спадковому майні - земельній ділянці площею 3,33 га, яка знаходиться на території Почапківської сільської ради Острозького району, то вирішуючи спір, суд виходить з вимог до ч.1 ст.1296 ЦК України, за якою спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, та з вимог частини 3 зазначеної статті, якою визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В той же час, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Зважаючи на вказані норми ЦК України, а також на те, що відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, якою визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відповідно до ч.2 ст.1278 ЦК України, кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі, суд вважає, що ОСОБА_4 є належним відповідачем за позовом про виділ в натурі частки ОСОБА_1 в спірному житловому будинку з надвірними будівлями і, в той же час, Почапківська сільська рада є неналежним відповідачем у спорі щодо цього майна, а тому в позові до неї слід відмовити.

З рішення суду та технічного паспорта на садибний житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 вбачається, що зазначений будинок складається з: коридору -1-1-1, коридору -1-1-2, кухні -1-1-3, кладової -1-1-4, житлової -1-1-5, житлової - 1-1-6, житлової - 1-1-7, загальною площею 56,4 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м. та господарсько-побутових будівель: веранди - а -, сходів - а1 -, літньої кухні - Б -, погребу - Г -, сараю - Д -, сараю - д -, колодязя - К -.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини про міжнародно-правові механізми захисту права власності, до основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини 1948 та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 (основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу).

Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом. Відповідно до ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст. 3 , ст. 321 ЦК України , ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (ч.1 ст.20 ЦК України , ст. 3 , 4 ЦПК України ).

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ч.4 ст. 355 ЦК ), тобто діє презумпція спільної часткової власності.

Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно зі статтею 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Відповідно до ст.367 ЦК України визначено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом цих норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишається, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу.

Порядок проведення таких робіт та розрахунок часток визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом МЖКГ України від 18.06.2007 №55.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183 , 358 , 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом України при розгляді справи № 6-1443цс16 від 16.11.2016 р.

Відповідно до ст.358 ЦК України , право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння і користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння і користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці в праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст.360 ЦК України , співвласник відповідно до своєї частки в праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання і збереження спільного майна, в сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.367 ЦК України , поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов`язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким чином, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладення договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України , з урахуванням інтересів всіх її учасників. Володіння, користування і розпоряджання частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права.

Частиною першою ст. 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ч.2 ст.364 ЦК України , якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до п., п. 1.2, 2.1., 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991р. N7 зазначено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).

Згідно ст. 370 ЦК України , співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 №55, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

З метою визначення варіантів виділу 1/2 частки позивача із спірного будинковолодіння та вартості будинковолодіння за заявою ОСОБА_1 проведено судову інженерно-технічну експертизу щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Оскільки, відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи і ці данні встановлюються, в тому числі висновками експертів, то зважаючи на те, що зазначений доказ містить інформацію щодо предмета доказування, тобто є належним (ст.77 ЦПК України), не одержаний в порушення порядку, встановленого законом та на його підставі в сукупності з іншими доказами, можна встановити дійсні обставини справи, то суд при вирішенні справи вважає його допустимим та бере його до уваги.

Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок №190110/1_30 від 25.03.2019 вбачається, що при проведенні експертизи експертом було встановлено, що ринкова вартість садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 станом на момент проведення експертизи становить 14388 грн. та виділ в натурі 1/2 частки з зазначеного садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями технічно можливий.

На розгляд суду експертом визначено два варіанти виділу.

Позивач, звертаючись до суду, просив застосувати перший варіант виділу згідно якого: власнику 1/2 частки запропоновано виділити по житловому будинку (А-1): коридор 2 площею 4,5 кв.м.; кухня 3 площею 7,4 кв.м.; кладова 4 площею 0,6 кв.м.; житлова 5 площею 10,6 кв.м.; загальною площею 23,1 кв.м.; по веранді (а): коридор 1-1 площею 5,9 кв.м.; загальною площею 5,9 кв.м.; по надвірних будівлях та спорудах: АДРЕСА_2 % сходи (літ. аі ), 70% сарай (літ. Д ), сарай (літ. д ], Колодязь (літ. К )

В ході судового розгляду позивач без подання письмової заяви по суті справи, шляхом надання усних пояснень, просив про вирішенні спору виділити їй у власність та визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 до складу якої входять по житловому будинку (А-1): кухня 3 площею 7,4 кв.м., житлова 5 площею 10,6 кв.м., житлова 6 площею 11,2 кв.м. загальною площею 29,2 кв.м.; по надвірних будівлях та спорудах: 50% літньої кухні (літ."Б"), погріб (літ."Г"), 48% сараю (літ."Д") (відповідно до висновку №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок).

Водночас, в судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що користувачем суміжної земельної ділянки та житлового будинку, на якій він розташований, є ОСОБА_4 .

За таких обставин, з метою раціонального використання земель, суд вважає за необхідне при виділі майна виділити позивачу ту частину будинковолодіння, яка не прилягає до межі з земельною ділянкою відповідачки та зокрема виділити їй у власність та визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 до складу якої входять по житловому будинку (А-1): кухня 3 площею 7,4 кв.м., житлова 5 площею 10,6 кв.м., житлова 6 площею 11,2 кв.м. загальною площею 29,2 кв.м.; по надвірних будівлях та спорудах: 50% літньої кухні (літ."Б"), погріб (літ."Г"), 48% сараю (літ."Д") (відповідно до висновку №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок).

Відповідно до п.п.7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок" від 04 жовтня 1991 року №7 (з подальшими змінами та доповненнями) в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. При поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також які підсобні будівлі передаються власнику.

За змістом ч.1 ст.364 ЦК України, виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу. Висновок експерта будівельно-технічної експертизи №190110/1_30 повністю відповідає зазначеним нормам.

Водночас, при вирішенні спору суд бере до уваги той факт, що висновок експерта будівельно-технічної експертизи №190110/1_30 відповідачем не спростований, визначений зазначеним висновком варіант поділу домоволодіння відповідає нормам законодавства, він є більш реальним та зручним для сторін. Будь-який інший порядок користування будинком відповідачами, на підтвердження своїх заперечень проти виділу частки позивача, не запропоновано, що призводить про обмеження позивача у реалізації своїх прав щодо володіння та користування належним їй майном.

При цьому суд враховує, що відповідачем не заявлялося клопотання про призначення додаткової експертизи, тому суд приходить до висновку, що безспірних доказів про відсутність технічної можливості поділу будинковолодіння, немає.

Окрім того, висновок експерта надає ті варіанти поділу будинковолодіння, які є найменш затратними, відповідають будівельним нормам та реалізація яких не потягне за собою руйнівне втручання в конструкцію житлового приміщення і не пов`язані із проведенням додаткових будівельно-технічних досліджень.

Вирішуючи спір в частині виділення земельних ділянок в користування суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області №34 від 22.04.1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування жителям с. Почапки для ОСОБА_7 було передано у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства земельну ділянку площею 0,60 га, та для обслуговування житлових будинків та господарських споруд земельну ділянку площею 0,17 га.

Рішенням Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області №511 від 08.02.2019 року Про надання у власність 1/2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд Гошовській ОСОБА_8 позивачці надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж 1/2 земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, загальною орієнтовною площею 0,17 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка була передана у власність спадкодавцю ОСОБА_7 на підставі рішення Почапківської сільської ради №4 від 08.04.1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок .

Рішенням Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області №344 від 13.12.2017 року Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 позивачці надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною орієнтовною площею 0,3000 га, які знаходяться в с.Почапки в межах населеного пункту: - земельної ділянки, площею 0,1450 га в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Почапки Острозького району Рівненської області; - земельної ділянки, площею 0,0950 га в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Почапки Острозького району Рівненської області; - земельної ділянки площею 0,05500 га в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Почапки Острозького району Рівненської області. Зазначені земельні ділянки були передані у власність спадкодавцю ОСОБА_7 на підставі рішення Почапківської сільської ради від 22.04.1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність та постійне користування , яке приймалось відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року Про приватизацію земельних ділянок .

Водночас, в судовому засіданні з пояснень представника Почапківської сільської ради встановлено, що аналогічні рішення щодо 1/2 частини зазначених земельних ділянок прийняті за заявою ОСОБА_4

Зі змісту рішень Почапківської сільської ради вбачається, що зазначені земельні ділянки були передані для ОСОБА_7 на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок".

Пунктом 3 зазначеного Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст.1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю. Отже, цією нормою було визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України (в редакції 1990 року - чинного на час передачі земельних ділянок для ОСОБА_7 ), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 цього Кодексу. Проте дію зазначеної статті було зупинено стосовно власників земельних ділянок, визначених ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. №15-92 "Про приватизацію земельних ділянок".

Згідно з п. 7 розд. X "Перехідні положення" ЗК України (в редакції 2001 року), громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки (постанова Верховного Суду України від 30 травня 2012 р. у справі № 6-31цс12).

Відповідно до абз.1 пункту 1 розділу X Перехідних положень ЗК України (в редакції 2001 року), рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Абзацом 2 зазначеного пункту визначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. №15-92 "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, рішення Почапківської сільської ради за якими у власність ОСОБА_7 було передано земельні ділянки, які знаходиться в с.Почапки Острозького району є підставою для реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку за його спадкоємцями відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Абзацом 2 пункту 1 розділу X Перехідних положень ЗК України (в редакції 2001 року) визначено, що державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів міських рад у сфері регулювання земельних відносин належить надання під забудову та для інших потреб земель, які перебувають у власності територіальних громад, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою

В судовому засіданні з пояснень учасників справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 подали до органу місцевого самоврядування заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як спадкоємці ОСОБА_5 за заповітом, яка була спадкоємцем ОСОБА_7 за законом, для реалізації права на земельні ділянки задіяли правовий механізм, визначений пунктом 1 розділу X Перехідних положень ЗК України (в редакції 2001 року), тобто відповідачами право позивача на земельні ділянки не порушено, а тому в позові в цій частині слід відмовити як безпідставному.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 768 грн. 40 коп. судового збору та сплачено 4000 грн. за проведення експертизи, а тому за правилами ст.141 ЦПК України, в зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню 1568 грн. 40 коп. судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

При цьому, судом береться до уваги, що позивачем за проведення експертизи сплачено саме 4000 грн., оскільки сплата додаткових коштів в розмірі 1400 грн. жодними належними доказами не доведена.

Керуючись ст.181, 183, 358, 360, 364, 367, 370, 1268, 1278, 1296 ЦК України, , ст.23 ЗК України, ст. 12 , 81 , 229 , 247 , 263-265 , 268 , 354 ЦПК України

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ), Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області (місцезнаходження: с.Почапки, вул.Незалежності, 5 Острозького району Рівненської області, ЄДРПОУ 22568706) про виділ майна в натурі, визнання права власності на майно та виділення земельних ділянок в користування задоволити частково.

Виділити ОСОБА_1 в натурі у власність та визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 до складу якої входять по житловому будинку (А-1): кухня 3 площею 7,4 кв.м., житлова 5 площею 10,6 кв.м., житлова 6 площею 11,2 кв.м. загальною площею 29,2 кв.м.; по надвірних будівлях та спорудах: 50% літньої кухні (літ."Б"), погріб (літ."Г"), 48% сараю (літ."Д") (відповідно до висновку №190110/1_30 судової інженерно-технічної експертизи щодо можливого виділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 1568 грн. 40 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.11.2019.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.