Ухвала

від 07.11.2019 по справі 711/146/15-ц

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/146/15-ц

Провадження № 6/711/228/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участю:

представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про визнання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/146/15-ц про стягнення з неї та ПП АгропакГруп на користь ПАТ Перший Український Міжнародний Банк кредитної заборгованості за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року в сумі 48388,02 дол. США, пені в сумі 181767 грн. 53 коп. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви вказує, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.12.2017 року задоволено заяву ТОВ Агропак ЛТД про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.06.2015 року у справі №711/146/15-ц, а саме замінено стягувача - ПАТ ПУМБ на нового кредитора - ТОВ Агропак ЛТД .

23.09.2019 року постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси Дьо Л.С. замінено сторону виконавчого провадження №52011050, а саме замінено стягувача - ПАТ ПУМБ на нового кредитора - ТОВ Агропак ЛТД .

Також вказує, що відповідно до ст. 600 ЦК України зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Предметом передачі відступного (взамін грошового зобов`язання за договором) також можуть бути і корпоративні права боржника, якими він володіє у певній юридичній особі.

Вказує, що згідно відомостей ЄДРПОУ боржник ОСОБА_1 є єдиним засновником та володільцем корпоративних прав Приватного підприємства АгропакГруп , яке також виступає солідарним боржником за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.07.2016 року у справі №711/146/15-ц.

Відповідно до досягнутої письмової домовленості нового кредитора - ТОВ Агропак ЛТД та солідарного боржника ОСОБА_1 остання передала стягувачу в рахунок відступного за борговими зобов`язаннями свої корпоративні права в управлінні юридичною особою - ПП АгропакГруп , у зв`язку з чим припиняються її грошові зобов`язання перед вказаним товариством за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року та Договором поруки № CR2-005-08-2008-Р-02 від 02.09.2014 року.

А тому, просить визнати виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/146/15-ц від 25.07.2016 року про стягнення з неї - ОСОБА_1 та ПП АгропакГруп на користь ПАТ Перший Український Міжнародний Банк кредитної заборгованості за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року в сумі 48388,02 дол. США, пені в сумі 181767 грн. 53 коп. таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Пилипенко Р.Б. заяву ОСОБА_3 підтримав та просив її задовольнити, визнати виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/146/15-ц від 25.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 та ПП АгропакГруп на користь ПАТ Перший Український Міжнародний Банк кредитної заборгованості за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року в сумі 48388,02 дол. США, пені в сумі 181767 грн. 53 коп. таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання інші учасники справи не з`явилися. Представник ТОВ Агропак ЛТД не повідомив суд про причину неявки. Державний виконавець Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Дьо Л.С. направила до суду заяву про розгляд даної заяви у її відсутність.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , дослідивши письмові матеріали заяви та цивільної справи №711/146/15-ц, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Придніпровського районного суд м. Черкаси від 30.06.2015 року у справі №711/146/15-ц задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до Приватного підприємства АгропакГруп , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства АгропакГруп , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк заборгованість за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року в сумі 48388,02 дол. США, пеню в сумі 181767 грн. 53 коп. Стягнуто з Приватного підприємства АгропакГруп на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк судовий збір в розмірі 3654 грн.

На виконання вказаного рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси 25.07.2016 року був виданий виконавчий лист №711/146/15-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк заборгованості за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року в сумі 48388,02 дол. США, пені в сумі 181767 грн. 53 коп.

Постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС від 22.08.2016 року відкрито виконавче провадження №52011050 з виконання вищевказаного виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси №711/146/15-ц про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк заборгованості за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року в сумі 48388,02 дол. США, пені в сумі 181767 грн. 53 коп., який до даного часу перебуває на виконанні.

Також в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.12.2017 року задоволено заяву ТОВ Агропак ЛТД про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.06.2015 року у справі №711/146/15-ц, а саме замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк на нового кредитора - ТОВ Агропак ЛТД .

23.09.2019 року постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси Дьо Л.С. замінено сторону виконавчого провадження №52011050, а саме замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк на нового кредитора - ТОВ Агропак ЛТД .

Звертаючись з даною заявою до суду заявник ОСОБА_1 вказує про те, що заборгованість за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року відсутня, оскільки відповідно до досягнутої між новим кредитором - ТОВ Агропак ЛТД та нею - ОСОБА_1 письмової домовленості вона передала новому стягувачу в рахунок відступного за борговими зобов`язаннями свої корпоративні права в управлінні юридичною особою - ПП АгропакГруп , у зв`язку з чим припиняються її грошові зобов`язання перед вказаним товариством за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року та Договором поруки № CR2-005-08-2008-Р-02 від 02.09.2014 року. При цьому посилається на довідку, видану директором ТОВ Агропак ЛТД Мальчик Л. ОСОБА_5 вих. № 01-10/19/1 від 01.10.2019 року про припинення грошових зобов`язань за кредитним договором (а.с. 14 том 2).

Відступним згідно даної довідки є корпоративні права боржника ОСОБА_1 у розмірі 100% статутного капіталу ПП АгропакГруп , які передані кредитору - ТОВ Агропак ЛТД .

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 року у справі Півень проти України вказано, що право на судовий розгляд, гарантований статтею 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (параграф 35).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України ).

Статтею 18 ЦПК України , визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розділом VI ЦПК України врегулювано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах.

Згідно частин 1, 3 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно частини 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 432 ЦПК України ).

Враховуючи імперативні приписи ст. 129-1 Конституції України , статті 18 ЦПК України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 432 ЦПК України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 598 ЦК України ).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 Припинення зобов`язання розділу І книги п`ятої Зобов`язальне право ЦК України . Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України ), переданням відступного (стаття 600 ЦК України ), зарахуванням (стаття 601 ЦК України ), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України ), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України ), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України ), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України ), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України ).

Щодо посилання заявника ОСОБА_1 на відсутність обов`язку боржника повністю у зв`язку з його припиненням на підставі передачі нею - ОСОБА_1 відступного у розмірі 100% статутного капіталу ПП АгропакГруп новому кредитору - ТОВ Агропак ЛТД , суд зазначає наступне.

Статтею 600 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Системний аналіз статті 600 ЦК України у її взаємозв`язку з іншими нормами дозволяє розглядати передання відступного як правомірні юридичні дії, спрямовані на припинення цивільних прав та обов`язків сторін у зобов`язальному правовідношенні.

При укладенні договору про передання відступного у боржника виникає право на припинення основного зобов`язання іншим ніж виконання способом, яким боржник може скористатись, або приступити до виконання основного зобов`язання.

Відтак, за змістом статті 600 ЦК України передача відступного передбачає заміну первісного предмета виконання іншим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі № 718/2187/15-ц.

Таким чином, передання відступного є одним із способів припинення зобов`язання за згодою сторін, коли сторонами врегульовується питання виконання зобов`язання іншим шляхом (переданням грошей, іншого майна).

Разом з тим, поняття обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням за своїми правовою природою та змістом не слід ототожнювати з передбаченим Цивільним кодексом України поняттям припинення зобов`язань , оскільки йдеться про принципово різні сфери правового регулювання: в першому випадку - про публічно-правові відносини, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, в другому - про відносини цивільні.

Застосування такого способу припинення зобов`язання, щодо якого існує рішення суду, яке набрало законної сили і перебуває на стадії примусового виконання, має відбуватись з урахуванням приписів Цивільно процесуального кодексу України та Закону України Про виконавче провадження .

Законом України Про виконавче провадження визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження ).

З урахуванням приписів Цивільно процесуального кодексу України та Закону України Про виконавче провадження суд зазначає, що право на стягнення заборгованості, яке підтверджене судовим рішенням і виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.07.2016 року, повинне бути реалізоване у формах і у спосіб, встановлений законодавством про виконавче провадження.

Після прийняття Придніпровським районним судом м. Черкаси рішення від 30.06.2015 року у справі №711/146/15-ц про стягнення заборгованості за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року в сумі 48388,02 дол. США, пені в сумі 181767 грн. 53 коп. та видання виконання виконавчого листа №711/146/15-ц від 25.07.2016 року на примусове виконання вказаного рішення суду від 30.06.2015 року зобов`язання відповідачів трансформувалось у зобов`язання щодо виконання вказаного судового рішення про стягнення заборгованості за Кредитним договором № CR2-005-08-2008 від 11.08.2008 року саме у грошовій сумі, та яке згідно з чинним законодавством є обов`язковим до виконання у встановленому законом порядку.

Зважаючи на те, що виконання судового рішення є невід`ємною стадією судового процесу та цивільний процес по справі повинен завершуватись виконанням рішення суду, що набрало законної сили, то домовленості сторін щодо зміни способу виконання або припинення виконання судового рішення повинні відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом та Законом України Про виконавче провадження .

Так, відповідно до положень статті частини 2 статті 19 Закону України Про виконавче провадження сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Питання затвердження мирової угоди, укладеної сторонами в процесі виконання судового рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення, як і питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, встановлення або зміни способу або порядку виконання вирішується виключно судом в порядку, передбаченому ст.ст. 434, 435 ЦПК України.

Статей 39 Закону України Про виконавче провадження містить вичерпний перелік підстав, які надають державному виконавцю право закінчити виконавче провадження, до таких випадків, зокрема, належить, визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Наведене свідчить, що чинне законодавство не забороняє сторонам досягти домовленості щодо припинення зобов`язання після прийняття судового рішення та відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання. Разом з цим, вищевказаний Закон містить вимоги, дотримання яких є обов`язковим для закінчення виконавчого провадження у тих випадках, коли судове рішення виконано у спосіб інший, ніж зазначено у виконавчому документі.

З огляду на викладене, зміна порядку виконання вже прийнятого судового рішення може відбуватися виключно під контролем суду шляхом винесення останнім відповідної ухвали, а не укладенням цивільно-правової угоди.

Крім того, заявником ОСОБА_1 суду і не надано такої цивільно-правової угоди, як і не надано актів приймання-передачі від ОСОБА_1 новому стягувачу - ТОВ Агропак ЛТД відступного, а надано лише довідку ТОВ Агропак ЛТД від 01.10.2019 року вих. 01-10/19/1 про припинення грошових зобов`язань за Кредитним договором. Однак вказана довідка, на думку суду, не може бути підставою для визнання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси №711/146/15-ц від 25.07.2016 року таким, що не підлягає виконанню.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви

На підставі викладеного, ст. ст. 267, 435 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складений 07.11.2019 року.

Головуючий: В.М. Скляренко