Рішення

від 31.10.2019 по справі 759/20800/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20800/18

пр. № 2/759/2963/19

31 жовтня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Котляр Ю.М., Волошина А.О.,

представника позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача ТОВ ВКФ Алекс Ком ЛТД - Топчія П.І.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД , ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхове товариство Іллічівське про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.12.2018 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04.08.2017 року на вул. Малишка в м. Києві сталась ДТП за участі транспортного засобу Крайслер , державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу Хюндай , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Вина ОСОБА_2 у даній ДТП підтвержується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.09.2017 року. Внаслідок дорожньо-транспртної пригоди автомобіль Крайслер , державний номерний знак НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження та сума заподіяного матеріального збитку становить відповідно до звіту № 64/65.12.17 від 04.12.2017 року становить 33 845,95 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , на момент ДТП, була застрахована в ПАТ Страхове товариство Іллічівське згідно полісу АК/4657341. Як зазначив позивач вказана страхова компанія за грубі та систематичні порушеня позбавлена права з грудня 2016 року укладати договори страхування. Також позивач зазначив, що дана страхова компанія вже тривалий час не здійснює виплати страхового відшкодування. Як зазначив позивач, відповідач ТОВ Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД має нести відповідальність за свого працівника ОСОБА_2 . Також позивач, зазначив, що окрім заподіяної шкоди ним було понесено додаткові витрати в розмірі 1 000,00 грн. за проведення автотоварозначого дослідження, які також просив стягнути з відповідача ТзОВ Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД . Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 20 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка була йому заподіяна неправомірними діями останнього та неможливісю тривалий час використовувати автомобіль за призначенням. На підставі наведеного просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 26.12.2018 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с. 33-34, том №1).

21.01.2019 року від представника відповідача ТзОВ Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД - Топчій П.І. надійшла заява про заперечення розгляду справи в спрощеному порядку (а.с. 40-43, том №1)

21.01.2019 року від представнка відповідача ТзОВ Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД - Топчій П.І. надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи ПАТ Страхове товариство Іллічівське (а.с. 44-47, том №1).

21.01.2019 року надано до суду відзив на позов, в якому відповідач просив в задоволені позовних вимог відмовити з посиланя на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц (а.с. 65-75, том №1).

22.01.2019 року ухвалою суду здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в розгляд справи за правилами загального позовного провадження, замінивши засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (а.с. 124-125, том №1).

08.02.2019 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача ТзОВ Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД вартість матеріального збитку в розмірі 24 845,95 грн. та з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. (а.с. 128-129, том №1).

Ухвалою суду від 04.03.2019р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство Страхове товариство Іллічівське (а.с. 150-151, том № 1).

На запит суду МТСБУ надіслало належним чином завірену копію звіту № 64/65.12.17 від 04.12.2018 року (а.с. 205, 206-228, том №1).

31.05.2019 року від представника позивача ОСОБА_4 , нідійшло клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи (а.с. 1-2, ом № 2).

31.05.2019 року ухвалою суду призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу на підставі фотознімків пошкодженого транспортного засобу, зробленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 при складенні Звіту №64/65.12.17 від 04.12.2017 року та матеріалів справи, провадження у справі зупинено (а.с. 2931, том №2).

31.07.2019 року після проведення експертизи матеріали справи надійшли до суду (а.с.38, том №2)з висновком № с19-299 судової автотоварознавчої експертизи (а.с. 39-42, том №2).

13.08.2019 року ухвалою суду поновлено провадження у справі (а.с. 54, том №2).

12.09.2019 року позивач подав в судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 56, том №2).

Ухвалою суду від 18.09.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.89-90, том №2).

У судовому засіданні 30.10.2019 року представник позивача - ОСОБА_4 позовні вимоги, з врахуванням уточнення, підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в заяві.

У судовому засіданні 30.10.2019 року представник відповідача ТОВ ВКФ Алекс Ком ЛТД - Топчій П.І. проти задоволення вимог заперечував з посиланням на пояснення надані у відзиву.

У судовому засіданні віповідач ОСОБА_2 вимоги в частині моральної шкоди визнав частково в розмірі 5000,00 грн.

Представник третьої особи - Приватного акціонерного товариства Страхове товариство "Іллічівське" у судове засідання не з`явився повторно, хоча про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Правом на подання пояснень на предмет спору не скористався.

Відповідно до положень частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З таких обставин, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність нез`явившихся осіб на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 04.08.2017 року на вул. Малишка в м. Києві сталась ДТП за участі транспортного засобу Крайслер , державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу Хюндай , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Вина ОСОБА_2 у даній ДТП, підтвержується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.09.2017 року (а.с. 5. том №1).

Внаслідок дорожньо-транспртної пригоди автомобіль Крайслер , державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження та вартість заподіяного матеріального збитку становить відповідно до звіту № 64/65.12.17 від 04.12.2017 року становить 33 845,95 грн (а.с. 8-17, том №1).

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи №с19-299 від 29.07.2019р., проведено за ухвалою суду від 31.05.2019 року, вартість матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу Крайслер , державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті ДТП від 04.08.2017 року становить 31 689,91 грн (а.с. 39-42, том №2).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП, була застрахована в ПАТ Страхове товариство Іллічівське згідно полісу АК/4657341 (а.с.21, 76 том №1).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене, вина водія ОСОБА_2 , який керував належним відповідачу ТзОВ Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД транспортним засобом, у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є доведеною з огляду на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 19.09 2017 року, не заперечувалась сторонами у справі в судовому засіданні та у відзиві на позов.

За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до страхового полісу АК/4657341 страховиком власника автомобіля Хюндай , державний номерний знак НОМЕР_2 була третя особа ПрАТ Страхове товариство Іллічівське (а.с. 21). В зв`язку з позбавленням членства ПрАТ "СТ "Іллічівське", МТСБУ прийняло рішення 17.01.2019р. про розмір граничної суми виплат за зобов`язаннями ПрАТ "СТ "Іллічівське" і за заявою ОСОБА_1 МТСБУ виплатила останньому відшкодування в розмірі 10000,00грн. (а.с.130-144 т.1).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обовязок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц зробила правовий висновок, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, саме на третю особу як страховика відповідача покладений відповідний обов`язок у межах суми страхового відшкодування.

Докази перебування ПрАТ СТ Іллічівське в стадії припинення в матеріалах справи відсутні.

Із матеріалів справи також вбачається, що відмови ПрАТ СТ Іллічівське про виплату страхового відшкодування позивач не отримував, до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування до страховика не звертався, а отже пред`явлення вимог до відповідача ТОВ Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД , який є власником транспортного засобу, щодо якого укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, до моменту визначення обсягу відповідальності ПрАТ СТ Іллічівське , є безпідставним та передчасним.

А відтак, розглядаючи справу виходячи з диспозитивності цивільного судочинства на підставі ст. 13 ЦПК України, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з`ясуванні обставин справи, суд не убачає правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому у позові в цій частині слід відмовити.

Оскільки витрати за проведення експертного дослідження є похідними, то задоволенню вимоги про стягнення цих витрат не підлягають.

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 9.Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що через бездіяльність відповідача ОСОБА_2 , який не вчинив жодної дії по врегулюванню даного спору та враховуючи, що й сам відповідач визнав частково ці вимоги в сумі 5000,00 грн., позивачеві завдано моральної шкоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер неправомірних дій відповідача, глибину душевних та психічних страждань позивача, при визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до відшкодування сума моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. є завищеною, у зв`язку з чим підлягає стягненню в меншому розмірі, а саме в сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Нормою частини 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, відповідачем попередньо надано розрахунок судових витрат по справі. При цьому будь-яких доказів здійснення оплати таких витрат не надано.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Непоодинокими були випадки, коли судді обмежували обсяг робіт, оплата яких підлягала відшкодуванню, лише представництвом у судовому засіданні. Наслідком стало те, що основна стаття витрат платника податків на правничу допомогу (підготовка позову, всіх процесуальних документів, збір та подача доказів тощо) не відшкодовувалася.

У справі №821/1594/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи, у яких конкретизовано справу, в якій таку допомогу надано. При цьому суд виходив з практики Європейського суду з прав людини.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V). У п. 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд (у разі, якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом), не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що належних та допустимих доказів, яких би в сукупності було достатньо для підтвердження витрат на правничу допомогу не надано, тому в цій частині вимоги відповідача задоволенню не підлягають.

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн. в порядку ст. 141 ЦПК УКраїни.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 993, 1166, 1167, 1172, 1188, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 22, 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. 27 Закону України "Про с трахування", ст. ст. 13, 33, 130, 141, 247, 258-268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД , ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхове товариство Іллічівське про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн. та 768 грн. 40 коп. судових витрат.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Повний текст рішення складено 08.11.2019 року.

Зазначити дані:

позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Алекс Ком ЛТД , код ЄДРПОУ 19261430, місцезнаходження: м. Київ, вул. Г.Наумова, 23-Б;

відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

третьої особи : Приватне акціонерне товариство Страхове товариство Іллічівське , код ЄДРПОУ 25186738, місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нікопольський, 54.

Суддя Бабич Н.Д.