Постанова

від 06.11.2019 по справі 522/20659/17

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 522/20659/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року Овідіопольський райсуд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 - захисника ОСОБА_11

в ході відкритого судового засідання в смт. Овідіополь Одеської області в рамках кримінального провадження № 22017160000000127 від 21.06.2017 року під час судового розгляду розглянувши клопотання прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 (далії по тексту прокурор ), про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну міри запобіжного заходу

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну міри запобіжного заходу

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10

відносно обвинувачених:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеса, українець, громадянин України, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 307 ч.3, 311 ч.3, 313 ч.3 , 317 ч.2 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеса, українець, громадянин України, освіта вища, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 307 ч.3, 311 ч.3, 313 ч.3, 317 ч.2 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Одеса, українець, громадянин України, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий,

у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 307 ч.3, 311 ч.3 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2018 року до Овідіопольського райсуду Одеської області надійшов обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за ст.ст. 307 ч.3, 311 ч.3, 313 ч.3, 317 ч.2 КК України, обвинуваченого ОСОБА_8 за ст.ст. 307 ч.3, 311 ч.3, 313 ч.3, 317 ч.2 КК України та обвинуваченого ОСОБА_10 ст.ст. 307 ч.3, 311 ч.3 КК України.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 під час досудового розслідування була обрана у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, строк дії якого закінчується 24 листопада 2019 року.

Прокурор просить відносно обвинуваченого ОСОБА_12 продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, прокурор просить відносно обвинуваченого ОСОБА_8 продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, прокурор просить відносно обвинуваченого ОСОБА_13 продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та їх захисники просять відмовити у задоволенні клопотання та обрати міру запобіжного заходу не пов`язану з позбавлення волі.

В ході судового розгляду з боку сторони захисту від захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 надійшли клопотання про зміну міри запобіжного заходу. Прокурор не погоджується з клопотаннями сторони захисту.

Заслухавши пояснення прокурора, який вважає, що необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, клопотання сторони захисту про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на іншу, особисто обвинувачених, які просять обрати міру запобіжного заходу не пов`язану з позбавленням волі, суд вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, клопотання сторони захисту про зміну міри запобіжного заходу підлягає задоволенню з наступного.

Відповідно до ст. 331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення.

Суд, при розгляді клопотання сторони обвинувачення про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та клопотання сторони захисту про зміну міри запобіжного заходу в порядку ст. 331 КПК України, суд враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та звертає увагу на той факт, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011року у справі "Харченко проти України"-1).

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції - зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами (справа "Єлоєв проти України", п. 60).

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам):

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується.

Тримання під вартою - є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України). Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано - тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) - навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ у справі "Белевитський проти Росії", п.п. 111 - 112 рішення від 1 березня 2007 року; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, у справі «Чанєв проти України» від 09.10.2014 р.).

Слід враховувати, що під час судового розгляду кримінальної справи, суд зобов`язаний розглянути клопотання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу у випадку, якщо відповідне клопотання надійшло від учасників судового провадження.

Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії судового слідства (досудового розслідування), може бути змінений під час судового розгляду. При цьому, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу - не можуть бути використані для доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні (ч. 5 ст. 193 КПК України).

Слід враховувати, що у випадку повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру - суд зобов`язаний розглянути клопотання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу у випадку, якщо відповідне клопотання надійшло від учасників судового провадження.

Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути змінений лише у підготовчому судовому засіданні.

При цьому, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу - не можуть бути використані для доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні (ч. 5 ст. 193 КПК України).

Слід враховувати, що у випадку повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру - суд зобов`язаний розглянути клопотання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу у випадку, якщо відповідне клопотання надійшло від учасників судового провадження.

Запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути змінений лише у підготовчому судовому засіданні.

При цьому, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу - не можуть бути використані для доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні (ч. 5 ст. 193 КПК України).

В ході судового розгляду було встановлено, що прокурором не було доведено достатніх підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_6 скоїв інше кримінальне правопорушення, окрім пред`явлених в обвинувальному акті, або перебуваючи на волі, буде переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, або може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити займатися протиправною діяльністю, а також будь-яким чином незаконно впливати на свідків (потерпілих), враховуючи, що ОСОБА_12 є громадянином України, має середню освіту, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався , має постійне місце проживання та реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , крім цього обвинувачений ОСОБА_6 перебуває під вартою в умовах тюремного утримання з 20 червня 2017 року, у відповідності до приписів ст. 181 КПК України, домашній арешт у нічний час може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Викладені обставини, свідчать про відсутність наявності обґрунтованих ризиків, які давали б достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов`язки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зокрема не переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_6 надано суду матеріали, які є достатніми для переконання, що запропонований для обрання запобіжний захід у виді домашнього арешту забезпечить виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому у відношенні ОСОБА_6 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт до кінця судового слідства.

Відповідно до ст. 181 ч.3 КПК України, ухвала про обрання (продовження) запобіжного заходу у виді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

У відповідності до ст.181ч.1,ч.2КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. З урахуванням особи суд вважає можливим встановити обвинуваченому зобов`язання не вилучатись обвинуваченому з місця свого проживання в період з 20.00 годин вечору до 07.00 годин ранку, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду та прибувати до прокурора, слідчого судді, суду, слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП України в Одеській області за першою вимогою. При цьому вважає необхідним покласти контроль за виконанням даної ухвали на уповноважену особу відповідного структурного підрозділу Національної поліції України.

В ході судового розгляду було встановлено, що прокурором не було доведено достатніх підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_8 скоїв інше кримінальне правопорушення, окрім пред`явлених в обвинувальному акті, або перебуваючи на волі, буде переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, або може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити займатися протиправною діяльністю, а також будь-яким чином незаконно впливати на свідків (потерпілих), враховуючи, що ОСОБА_8 є громадянином України, має середню освіту, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2 , крім цього обвинувачений ОСОБА_8 перебуває під вартою в умовах тюремного утримання з 20 червня 2017 року, у відповідності до приписів ст. 181 КПК України, домашній арешт у нічний час може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Викладені обставини, свідчать про відсутність наявності обґрунтованих ризиків, які давали б достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов`язки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зокрема не переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_8 надано суду матеріали, які є достатніми для переконання, що запропонований для обрання запобіжний захід у виді домашнього арешту забезпечить виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому у відношенні ОСОБА_8 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт до кінця судового слідства.

Відповідно до ст. 181 ч.3 КПК України, ухвала про обрання (продовження) запобіжного заходу у виді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

У відповідності до ст.181ч.1,ч.2КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. З урахуванням особи суд вважає можливим встановити обвинуваченому зобов`язання не вилучатись обвинуваченому з місця свого проживання в період з 20.00 годин вечору до 07.00 годин ранку, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду та прибувати до прокурора, слідчого судді, суду, слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП України в Одеській області за першою вимогою. При цьому вважає необхідним покласти контроль за виконанням даної ухвали на уповноважену особу відповідно структурного підрозділу Національної поліції України.

Крім того, в ході судового розгляду було встановлено, що прокурором не було доведено достатніх підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_10 скоїв інше кримінальне правопорушення, окрім пред`явлених в обвинувальному акті, або перебуваючи на волі, буде переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, або може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити займатися протиправною діяльністю, а також будь-яким чином незаконно впливати на свідків (потерпілих), враховуючи, що ОСОБА_10 є громадянином України, має середню-спеціальну освіту, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 , крім цього обвинувачений ОСОБА_10 перебуває під вартою в умовах тюремного утримання з 20 червня 2017 року, у відповідності до приписів ст. 181 КПК України, домашній арешт у нічний час може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Викладені обставини, свідчать про відсутність наявності обґрунтованих ризиків, які давали б достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_10 може порушити покладені на нього Законом процесуальні обов`язки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зокрема не переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_10 надано суду матеріали, які є достатніми для переконання, що запропонований для обрання запобіжний захід у виді домашнього арешту забезпечить виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому у відношенні ОСОБА_10 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт до кінця судового слідства.

Відповідно до ст. 181 ч.3 КПК України, ухвала про обрання (продовження) запобіжного заходу у виді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

У відповідності до ст.181ч.1,ч.2КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. З урахуванням особи суд вважає можливим встановити обвинуваченому зобов`язання не вилучатись обвинуваченому з місця свого проживання в період з 20.00 годин вечору до 07.00 годин ранку, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду та прибувати до прокурора, слідчого судді, суду, слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП України в Одеській області за першою вимогою. При цьому вважає необхідним покласти контроль за виконанням даної ухвали на уповноважену особу відповідного структурного підрозділу Національної поліції України .

Керуючись ст.ст.181,331,350 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотанняпрокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну міри запобіжного заходу - задовольнити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну міри запобіжного заходу - задовольнити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну міри запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою на домашній арешт строком до двох місяців, тобто до 05 січня 2020 р. та покласти на нього наступні обов`язки:

-прибувати до прокурора, слідчого судді, суду, слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП України в Одеській області за першою вимогою;

-не залишати місце постійного проживання - яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з 20.00 годин до 07.00 годин, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Контроль за виконанням ухвали суду про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_12 покласти на уповноважених осіб Приморського ВП ГУНП України в Одеській області.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 з під варти в залі судового засідання негайно.

Змінити міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тримання під вартою на домашній арешт строком до двох місяців, тобто до 05 січня 2020 р. та покласти на неї наступні обов`язки:

-прибувати до прокурора, слідчого судді, суду, слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП України в Одеській області за першою вимогою;

-не залишати місце постійного проживання - яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з 20.00 годин до 07.00 годин, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Контроль за виконанням ухвали суду про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_8 покласти на уповноважених осіб Київського ВП ГУНП України в Одеській області.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 з під варти в залі судового засідання негайно.

Змінити міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з тримання під вартою на домашній арешт строком до двох місяців, тобто до 05 січня 2020 р. та покласти на нього наступні обов`язки:

-прибувати до прокурора, слідчого судді, суду, слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП України в Одеській області за першою вимогою;

-не залишати місце постійного проживання - яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 з 20.00 годин до 07.00 годин, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Контроль за виконанням ухвали суду про запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_10 покласти на уповноважених осіб Малиновського ВП ГУНП України в Одеській області.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_10 з під варти в залі судового засідання негайно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3