Рішення

від 28.10.2019 по справі 140/1880/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1880/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевчика Ю.В.,

представника позивача Мельничука А.О.,

представника відповідача Михаліка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд Груп" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд Груп" (далі - ТОВ "ДС Трейд Груп", позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2019 №0001661403 та №0001671403.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ДС Трейд Груп" щодо дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2018 по 30.09.2018 року з метою дослідження питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з придбання товару (обладнання для рафінації олії) ТОВ НЬЮКАСЛ ЛТД та реалізації TOB ТМ КОНКОРД у податковій звітності з ПДВ та податку на прибуток, за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2016 року з метою дослідження питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ СТАРР ПРОМ (попередня назва ТОВ МИЛТОН ) згідно договору №060716 від 06.07.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 01.02.2019 №1766/14-03/40028063.

На підставі акта перевірки від 01.02.2019 №1766/14-03/40028063 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.02.2019 №0001661403 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 228 825,00 грн (з яких 152 550,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 76 275,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0001671403 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 89 898,00 грн (з яких 59 932,00 грн - за податковим зобов`язанням, 29966,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями).

ТОВ "ДС Трейд Груп" вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржило в адміністративному порядку, однак рішеннями ДФС України від 08.05.2019 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення, винесені ГУ ДФС у Волинській області, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки акту перевірки покликані невірним застосуванням законодавства, обставини зазначені в акті є не обгрунтованими та помилковими.

Зокрема, згідно договору поставки №060716 від 06.07.2016, укладеного між ТОВ "ДС Трейд Груп" та TOB СТАРР ПРОМ , останній поставив шрот соняшниковий. Поставка товару підтверджується специфікаціями №1 від 06.07.2016, №2 від 11.07.2016, №3 від 14.07.2016, №4 від 16.07.2016, №5 від 19.07.2016, №6 від 05.09.2016 та №7 від 03.10.2016, а також виписаними податковими та видатковими накладними у кількості 7 шт.

Оплата за придбаний товар здійснена ТОВ "ДС Трейд Груп" на загальну суму 98 921,90 грн згідно платіжних доручень №486 від 06.10.2016 в сумі 12 200,00 грн та №317 від 26.07.2016 в сумі 86 721,90 грн, а також готівковими коштами на суму 918 080,38 грн, про що свідчать звіти про використані кошти, видані на відрядження або під звіт директора за липень - грудень 2016 року, до яких додатні корінці квитанцій до прибуткових касових ордерів TOB СТАРР ПРОМ (ТОВ МИЛТОН ). При цьому у акті перевірки зазначено, що станом на 31.12.2016 року сальдо заборгованості по розрахунках з ТОВ СТАРР ПРОМ (ТОВ МИЛТОН ) відсутнє.

Перевіркою встановлено, що увесь придбаний соняшниковий шрот був реалізований позивачем іншим суб`єктам господарювання, що підтверджується копіями ТТН та іншими первинними документами.

Попри встановлені обставини та дослідженні при проведенні перевірки докази, перевіряючі у акті перевірки посилаються на інформацію ГУ ДФС у м. Києві №280/26-15-14-04-05 від 15.06.2017, на підставі якої прийшли до висновку, що ТОВ "ДС Трейд Груп" не підтвердило фактичність здійснення операцій з придбання товарів у ТОВ СТАРР ПРОМ , та про те, що не можна вважати підтвердженими належно оформленими та підписаними повноважними особами звітних документів, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених сум витрат та ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Позивач зазначає, що на підтвердження здійснення поставки товарів було надано відповідні документи. Той факт, що перевіряючим не вдалося встановити походження проданого ТОВ СТАРР ПРОМ соняшникового шроту, не є підставою вважати що операція із придбання цього товару є фіктивною, або ж імітацією купівлі-продажу. Жодного рішення суду, яке б встановило такі факти перевіряючі в акті перевірки не навели.

У відзиві на позовну заяву від 02.07.2019 (а.с.97-98) відповідач заявлених вимог не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу з врахуванням наступного.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "ДС Трейд Груп" та ТОВ СТАРР ПРОМ (попередня назва ТОВ МИЛТОН ) було укладено договір поставки товару (шроту соняшникового) від 06.07.2016 №060716, на підтвердження виконання умов якого скаржником до перевірки були надані товарно-транспортні та видаткові накладні, суми по яких були віднесені до складу витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкові накладні, суми ПДВ по яких були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ "ДС Трейд Груп" за відповідний період.

Водночас, контролюючим органом було встановлено, що у TOB СТАРР ПРОМ не має достатньої кількості працівників (протягом вказаного періоду TOB СТАРР ПРОМ звітувало про 1 робочого (директора) на підприємстві, залучення підприємством стороннього трудового ресурсу не здійснювалось), відсутня інформація щодо наявності об`єктів оподаткування, що свідчить про відсутність власного майна; відсутнє власне чи орендоване устаткування та обладнання; відсутні власні чи орендовані транспортні засоби, будь-яка інформація про зберігання, земельні ділянки.

Крім цього, згідно протоколу допиту свідка 10.10.2016 встановлено факт непричетності до фінансово - господарської діяльності засновника TOB СТАРР ПРОМ громадянки ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "ДС Трейд Груп" та ТОВ СТАРР ПРОМ .

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.

У додаткових поясненнях до позову від 16.09.2019 (а.с.116-119) представник позивача зазначив, що за умовами специфікацій, поставки товару відбувались на умовах EXW Інкотермс 2010.

Умови поставки EXW Інкотермс 2010/ Франко завод (вказана назва місця заводу або іншого підприємства) свідчить про те, що продавець/постачальник здійснює поставку/відвантаження товару, коли він передає його в розпорядження покупця в узгодженому раніше місці: на своєму виробництві (заводі або фабрики), на складі, в магазині і т.д.

При цьому відповідальність продавця закінчується в момент передачі товару, що поставляється безпосередньо покупцеві або залученої покупцем компанії-перевізнику. За навантаження свого товару на транспортний засіб покупця продавець не відповідає. Також в цьому випадку продавець не повинен виконувати формальності, які мають місце бути при вивезенні товару: сплата митних зборів, митне оформлення товару, призначеного на експорт та ін.

Виходячи з вищезазначеного видно, що за умовами поставки EXW на продавця покладаються мінімальні обов`язки, а всі можливі ризики і витрати, пов`язані з переміщенням товару з території продавця до кінцевого пункту, несе виключно покупець.

Представник позивача вказав, що бухгалтерськими документами, підтверджується, що всі поставки товарів були реальними та усі вони відбулися. Висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються виключно на доводах про порушення контрагентом позивача ТОВ "МИЛТОН" податкової дисципліни, відсутності у нього ресурсів для виконання взятих на себе зобов`язань за укладеним договором.

Натомість, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які б підтверджували доводи щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "МИЛТОН".

Крім зазначеного, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Просив позовні вимоги задовольнити з урахуванням мотивів, наведених у додаткових поясненнях.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання на 03.07.2019.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, а ухвалою суду від 16.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області в період з 17.01.2019 по 25.01.2019 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ДС Трейд Груп" щодо дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2018 по 30.09.2018 року з метою дослідження питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з придбання товару (обладнання для рафінації олії) ТОВ НЬЮКАСЛ ЛТД та реалізації TOB ТМ КОНКОРД у податковій звітності з ПДВ та податку на прибуток, за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2016 року з метою дослідження питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ СТАРР ПРОМ (попередня назва ТОВ МИЛТОН ) згідно договору №060716 від 06.07.2016, за наслідками якої складено акт перевірки від 01.02.2019 №1766/14-03/40028063 (а.с.7-37).

Відповідно до висновку акта від 01.02.2019 №1766/14-03/40028063, перевіркою встановлено порушення ТОВ ДС ТРЕЙД ГРУП :

- п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, ст. 1, п. 2 ст. З, п. 1, п. 2 ст. 9, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, п. 4, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п. 5, п. 7, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік в сумі 152 550,00 грн, завищено доходи за три квартали 2018 року на загальну суму 2 808 333,00 грн, завищено витрати за три квартали 2018 року на загальну суму 2 800 000,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст.198, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6, ст. 198, ст. 201 ПК України, ст. 1, ст. 2, ст. З, ст.4, ст. 8, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п. 2.4, ст. 2, ст. З, ст. 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995. №88, в результаті чого ТОВ ДС ТРЕЙД ГРУП занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 59 932,00 грн, в тому числі за липень 2016 року в сумі 59 932 грн та завищено від`ємного значення по податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 109 568,00 грн в тому числі: липень 2016 - 63 894,00 грн; вересень 2016 -28 270,00 грн, жовтень 2016 - 17 404,0 грн, крім того завищено податковий кредит за березень 2018 року на загальну суму 560 000,00 грн, завищено податкові зобов`язання за серпень 2018 року на 561 667,00грн.

На підставі акта перевірки від 01.02.2019 №1766/14-03/40028063 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.02.2019:

- №0001661403 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 228 825,00 грн, з яких 152 550,00 грн - за податковим зобов`язанням, 76 275,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 5);

- №0001671403 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 89 898,00 грн, з яких 59 932,00 грн - за податковим зобов`язанням, 29966,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 6).

Позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 08.05.2019 №21179/6/99-99-11-04-02-25 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2019 №0001661403, №0001671403 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.38-42).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2019 №0001661403, №0001671403, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1. ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом встановлено, що між TOB МИЛТОН (в подальшому переіменовано у ТОВ "СТАРР ПРОМ") (продавець) та ТОВ "ДС Трейд Груп" (покупець) укладений договір поставки №060716 від 06.07.2016, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов`язується у встановлений цим договором строк поставити (передати) у власність покупця товар, а саме Шрот соняшниковий , а покупець зобов`язується у цей же строк згідно умов договору прийняти товар у свою власність та у повному обсязі сплатити за нього грошову суму на умовах договору (а.с.149-153).

Відповідно до п. п. 2.2 Договору товар поставляється продавцем, про що зазначається у відповідній специфікації. Відповідно до п. 3 Договору Товар поставляється покупцю по узгодженим сторонами цінах, які вказуються в специфікаціях. Порядок оплати товару - 100% попередня оплата, якщо інший узгоджений порядок і строки оплати не визначені сторонами у відповідній Специфікації. Спосіб оплати - перерахування на поточний рахунок продавця, якщо інший спосіб оплати не буде узгоджений сторонами у відповідній специфікації. Підставою для попередньої оплати товару є Специфікація або рахунок-фактура. Відповідно до п. п. 4.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах зазначених в Специфікаціях автотранспортом, наданим покупцем або продавцем, що зазначається у Специфікації у строк та на умовах, визначених відповідною Специфікацією, що узгоджена обома сторонами.

Факт проведення господарських операцій за вказаним договором підтверджується наступними Специфікаціями:

- Специфікація №1 від 06.07.2016: шрот соняшниковий в кількості 10 т.; Базис поставки: ЕХW, м. Писанка, Долинського р-ну, Кіровоградської області;

- Специфікація №2 від 11.07.2016: шрот соняшниковий в кількості 35 т.; Базис поставки: ЕХW, с. Мар`ївка, Запорізький р-н., Запорізька обл.;

- Специфікація №3 від 14.07.2016: шрот соняшниковий в кількості 21 т.; Базис поставки: ЕХW, с. Мар`ївка, Запорізький р-н., Запорізька обл.;

- Специфікація №4 від 16.07.2016: шрот соняшниковий в кількості 28 т.; Базис поставки: ЕХW, с. Мар`ївка, Запорізький р-н., Запорізька обл. ;

- Специфікація №5 від 19.07.2016: шрот соняшниковий в кількості 20 т.; Базис

поставки: ЕХW, м. Боярка, Київська обл.;

- Специфікація №6 від 05.09.2016: шрот соняшниковий в кількості 25 т.; Базис

поставки: EXW, м. Боярка, Київська обл.;

- Специфікація та №7 від 03.10.2016: шрот соняшниковий в кількості 16 т.; Базис

поставки: EXW, м. Боярка, Київська обл. (а.с.154-160).

Поставка товару та факт виконання зобов`язань за вказаним договором, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, а саме:

- №76 від 06.07.2016, на шрот соняшниковий у кількості 5,304т. на загальну суму 33 547,80 грн (в т.ч. ПДВ - 5 591,30 грн) (на виконання специфікації №1).

- №78 від 11.07.2016, на шрот соняшниковий у кількості 37,710т. на загальну суму 238 515-74 грн (в т.ч. ПДВ - 39 752,60 грн) (на виконання специфікації №2).

- №80 від 14.07.2016, на шрот соняшниковий у кількості 22,920т. на загальну суму 144 969,00 грн (в т.ч. ПДВ - 24 161,50 грн) (на виконання специфікації №3).

- №85 від 16.07.2016, на шрот соняшниковий у кількості 29,670т. на загальну суму 187 662,74 грн (в т.ч. ПДВ - 31 277,12 грн) (на виконання специфікації №4).

- №86 від 19.07.2016, на шрот соняшниковий у кількості 21,860т. на загальну суму 138 264,50 грн (в т.ч. ПДВ - 23 044,08 грн) (на виконання специфікації №5).

- №122 від 05.09.2016, на шрот соняшниковий у кількості 25,700т. на загальну суму 169 620,00 грн (в т.ч. ПДВ - 28 270,00 грн) (на виконання специфікації №6).

- №143 від 03.10.2016, на шрот соняшниковий у кількості 17,550т. на загальну суму 104 422,50 грн (в т.ч. ПДВ - 17 403,75 грн) (на виконання специфікації №7) (а.с.161-167).

Таким чином позивачем придбано у ТОВ МИЛТОН шрот соняшниковий на загальну суму 1 017 002,28 грн (в т.ч. ПДВ - 169 500,38 грн)

Оплата за придбаний товар здійснена ТОВ "ДС Трейд Груп" на рахунок ТОВ МИЛТОН на суму 98 921,90 грн згідно платіжних доручень №486 від 06.10.2016 в сумі 12 200,00 грн та №317 від 26.07.2016 в сумі 86 721,90 грн (а.с.168-169).

Крім того оплата за шрот соняшниковий була проведена готівковими коштами на суму 918 080,38 грн, про що свідчать звіти про використані кошти, видані на відрядження або під звіт директора за липень - грудень 2016 року, а також корінці квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ МИЛТОН (а.с.170-188). Загальна сума сплачених ТОВ "ДС Трейд Груп" коштів на користь ТОВ МИЛТОН ( в подальшому переіменоване в ТОВ "СТАРР ПРОМ") за шрот соняшниковий становить 1 017 002,28 грн.

Таким чином позивачем повністю проведено розрахунки з ТОВ "СТАРР ПРОМ" за поставлений шрот соняшниковий, а перевіркою встановлено та відображено в акті, що станом на 31.12.2016 сальдо заборгованості по розрахунках з ТОВ СТАРР ПРОМ (ТОВ МИЛТОН ) відсутнє.

В подальшому, увесь придбаний соняшниковий шрот був реалізований ТОВ "ДС Трейд Груп" іншим суб`єктам господарювання, на підтвердження чого свідчать копії ТТН та видаткові накладні, а саме:

- видатковою накладною №75 від 06.07.2016, на шрот соняшниковий у кількості 11,44 т. на загальну суму 78 936,00 грн з ПДВ, що був придбаний згідно специфікації №1, в подальшому реалізовано для ТОВ Торгово-виробниче підприємство Світ кормів . Поставка товару підтверджується ТТН №367 від 06.07.2016.

- видатковою накладною №76 від 11.07.2016, на шрот соняшниковий у кількості 37,71 т. на загальну суму 284 710,50 грн з ПДВ, що був придбаний згідно специфікації №2, в подальшому реалізовано для ФГ Перлина турії . Поставка товару підтверджується ТТН №Р76 від 11.07.2016.

- видатковою накладною №78 від 14.07.2016, на шрот соняшниковий у кількості 22,92 т. на загальну суму 168 462,00 грн з ПДВ, що був придбаний згідно специфікації №3, в подальшому реалізовано для ФГ Пан продукт . Поставка товару підтверджується ТТН №Р78 від 14.07.201р.

- видатковою накладною №86 від 19.07.2016, на шрот соняшниковий у кількості 21,86 т. на загальну суму 148 320,10 грн з ПДВ, що був придбаний згідно специфікації №5, в подальшому реалізовано для ТОВ Агрофірма Корнацьких . Поставка товару підтверджується ТТН №Р86 від 19.07.2016.

- видатковою накладною №107 від 05.09.2016, на шрот соняшниковий у кількості 25,7 т. на загальну суму 172 190,00 грн з ПДВ, що був придбаний згідно специфікації №6, в подальшому реалізовано для Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка. Поставка товару підтверджується ТТН №Р107 від 05.09.2016.

- видатковою накладною №112 від 03.10.2016, на шрот соняшниковий у кількості 23,0 т. на загальну суму 138 000,00 грн з ПДВ, що був придбаний згідно специфікації №7, в подальшому реалізовано для Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка. Поставка товару підтверджується ТТН №Р112 від 03.10.2016 (а.с.189-195).

Заперечуючи в акті перевірки факт реального здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ СТАРР ПРОМ (ТОВ МИЛТОН ) відповідач вказує на відсутність інформації про можливість та характер здійснення фінансово-господарської діяльності підприємством, оскільки у ТOB СТАРР ПРОМ відсутні достатні трудові та виробничі ресурси та/або будь-які інші ознаки належності вказаного суб`єкта господарювання до сфери матеріального виробництва і економічної діяльності, а з урахуванням того, що сторонні послуги з експлуатації основних засобів та обладнання не придбавалися, вбачається неможливість TOB СТАРР ПРОМ самостійно виготовити ТМЦ які, згідно податкових накладних, реалізовано покупцям та відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих між ТОВ СТАРР ПРОМ та його контрагентами господарських операцій щодо придбання та реалізації ТМЦ їх транспортування, розвантаження, навантаження і зберігання. Згідно протоколу допиту свідка 10.10.2016 встановлено факт непричетності до фінансово - господарської діяльності засновника TOB СТАРР ПРОМ громадянки ОСОБА_1 . За вказаних обставин податковим органом встановлено відсутність факту реального здійснення оформлених TOB CTДPP ПРОМ операцій з придбання товарів та реалізації на адресу покупців.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів, які підтверджують фактичне проведення відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються виключно з отриманої від ГУ ДФС у м. Києві листом №280/26-15-14-04-05 від 15.06.2017 інформації та доводах про порушення контрагентом позивача TOB СТАРР ПРОМ (ТОВ "МИЛТОН") податкової дисципліни та відсутності у останнього ресурсів для виконання взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами.

Натомість, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів, які б підтверджували доводи щодо нереальності господарських операцій позивача з та TOB СТАРР ПРОМ (ТОВ "МИЛТОН").

Разом з тим, позивачем до перевірки надано первинні документи, якими підтверджується здійснення господарської операції з TOB СТАРР ПРОМ (ТОВ "МИЛТОН") щодо придбання соняшникового шроту (договір, Специфікації до договору по кожній окремій операції, видаткові накладні, платіжні доручення, прибуткові касові ордери), а також первинні документи щодо подальшої його реалізації іншим суб`єктам господарювання (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні). Факт наявності та надання первинних документів не заперечується податковим органом.

Крім зазначеного, на переконання суду, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у них статусу платника ПДВ.

Відповідачем не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, не надано доказів щодо можливої відсутності у контрагентів позивача можливостей на виконання зобов`язань за укладеними договорами.

При цьому, перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціям з контрагентом, обов`язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу про порушення контрагентом позивача податкової дисципліни, наявна в інформаційних базах даних ГУ ДФС у м. Києві інформація, не можуть бути підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності документів, що підтверджують реальність господарської операції.

Доводи контролюючого органу про відсутність інформації щодо матеріально-технічних ресурсів у контрагентів позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів в акті перевірки.

Суд вважає, що зазначена інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємствах основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Проте, такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, відсутність працівників тощо не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в цій частині.

Суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень КАС України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Слід відзначити, що у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №826/6065/18 суд дійшов висновку, що не підтвердження наявності у контрагента основних засобів, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операції.

У постанові Верховного Суду від 26.02.2019 року, справа №П811/530/17, суд дійшов висновку, що відсутність у контрагентів працівників для здійснення господарської діяльності не спростовують обставин поставки товару та надання послуг, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Волинській області протиправно збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 228 825,00 грн (з яких 152 550,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 76 275,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 89 898,00 грн (з яких 59 932,00 грн - за податковим зобов`язанням, 29966,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому із врахуванням з`ясованих обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 20.02.2019 №0001661403 та №0001671403.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь ТОВ "ДС Трейд Груп" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4 780,85 грн, сплачений платіжним дорученням від 12.06.2019 №2365.

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд Груп" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 20 лютого 2019 року №0001661403 та №0001671403.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд Груп" (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3, код ЄДРПОУ 40028063) судові витрати у розмірі 4 780,85 грн (чотири тисячі сімсот вісімдесят гривень 85 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 07 листопада 2019 року.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук