Рішення

від 04.11.2019 по справі 340/2378/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2378/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

представника позивача: Сулімов О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001861305 від 03.07.2019 про збільшення суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 70 936,25 (сімдесят тисяч дев`ятсот тридцять шість гривень 25 копійок) гривень, з яких збільшена сума податкових зобов`язань становить 56 749,00 гривень, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) становлять 14 178,25 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з питань контролю за правомірністю застосування пільги з податку на додану вартість за період з 01.10.2017 по 31.03.2019, внаслідок чого було складено акт від 13.06.2019 № 48/11-28-13-05/ НОМЕР_1 .

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 03.07.2019 №0001861305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 70936,25 грн., з яких збільшена сума податкових зобов`язань становить 56749,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) становлять 14178,25 грн.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення, являється неправомірним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами строщеного позовного провадження та надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи (а.с.100).

18.10.2019 (вх.№ 16924) на адресу суду від Головного управління ДФС в Кіровоградській області надійшло заперечення на позовну заяву. Відповідач просить відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому є правомірними та не підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача до судового засідання надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (№ 17855 від 01.11.2019).

Заслухавши думку представника позивача та розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з питань контролю за правомірністю застосування пільги з податку на додану вартість за період з 01.10.2017 по 31.03.2019 (а.с.28-41).

В акті № 48/11-28-13-05/2139016750 від 13.06.2019 зазначено, що перевіркою встановлено порушення, зокрема підпункту є пункту 185.1 статті 185, частини в підпункту 186.2.1 пункту 186.2, підпункту ж пункту 186.3 статті 186, пункту 187.1 статті 187 Податкового) кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями) в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 56749 грн. в т.ч. за листопад 2017 рік на 46349 грн. та за IV квартал 2018 року на суму 10400 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2019 №0001861305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 70936,25 грн., з яких збільшена сума податкових зобов`язань становить 56749,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) становлять 14178,25 грн. (а.с.26).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0001861305 від 03.07.2019р., позивач в порядку статті 56 Податкового кодексу України, розпочав процедуру адміністративного оскарження та подав 09.07.2019 письмову скаргу до Державної фіскальної служби України (а.с.50-58).

Рішенням Державної фіскальної служби України Про результати розгляду скарги від 05.09.2019 року за № 626/6/99-00-08-05-09 - скарга фізичної особи-підприємця Івасик ОСОБА_2 була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.61-65).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України).

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів та митних платежів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Стаття 19-1 Податкового кодексу України визначає функції контролюючих, до яких, зокрема, відноситься: збір податкової інформації та внесення її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Кіровоградській області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , з метою контролю за правомірністю застосування пільги з податку на додану вартість за період з 01.10.2017 по 31.03.2019.

Із змісту акту перевірки від 13.06.2019 № 48/11-28-13-05/21390167 слідує, що в ході її проведення контролюючим органом встановлено, що за період з 01.10.2017 по 31.03.2019 року фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість, нуль грн.

У перевіряємому періоду платник податків ОСОБА_1 при здійсненні операцій з постачання робіт (послуг) застосував пільги з податку на додану вартість:

2017 рік: 14060100 - За нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом . Сума податкової пільги з ПДВ- 45302грн.;

2018 рік: 14060100 - За нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом . Сума податкової пільги з ПДВ- 10400 грн.

Платником податків ОСОБА_1 відповідно до поданих податкових декларації з ПДВ за листопад 2017 року задекларовано показники у рядку 3 (колонка А) Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою у загальній сумі 231752 грн. Відповідно наданих документів ФОП ОСОБА_1 укладено договори-заявки на здійснення транспортно -експедиційного обслуговування з суб`єктами господарювання - резидентами України: ТОВ Гранд Лоджистік Плюс" (код ЄДРПОУ 39355178, м. Бровари, Київська область) за маршрутом: Узбекистан - Україна, м. Бровари; ТОВ Вояж (код ЄДРПОУ 30603719, м. Київ) за маршрутом Україна, Вінницька обл. пгт. Тростянець - Казахстан, м. Уральськ; та з ФОП ОСОБА_3 (РНОК ПП НОМЕР_2 ), за маршрутом: ЛИТВА, м.Шяуляй - Україна м, Київ.

Поряд з цим, ФОП ОСОБА_1 укладено з ПП АВТОСОЮЗ (код ЄДРПОУ 31609198) Договори надання послуг автомобілем з екіпажем (водієм) і всією технічною документацією №01/10 від 01.10.2017, №06/18 від 04.06.2018 на здійснення міжнародних перевезень.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ФОП ОСОБА_1 послуги в межах виконання договорів з замовниками - резидентами України надано в повному обсязі.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_1 виписано та зареєстровано податкові накладні за період листопад 2017 та жовтень 2018 року з визначеною номенклатурою товарів/послуг - Автопослуги за вищезазначеними маршрутами.

Відповідно даних міжнародних автомобільних накладних (CMR) ФОП ОСОБА_1 у розділі 1 Відправник (найменування, адреса, країна) та розділі 16 Перевізник (найменування, адреса, країна) не значиться, ліцензія на здійснення міжнародних вантажних перевезень платником не отримувалась.

Тобто, безпосередньо платником податків послуги з міжнародних перевезень відповідно до наданих документів первинного обліку не здійснювались, характер та суть наданих послуг підпадає під визначення транспортно-експедиційних послуг.

ФОП ОСОБА_1 за надані міжнародні транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 283752 грн., в тому числі за листопад 2017 року на суму 231752 грн., жовтень 2018 року -52000 грн., не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 56749грн., в тому числі за листопад 2017 року на суму 46349 грн., жовтень 2018 року- 10400 грн., чим порушено вимоги підпункту є пункту 185.1 статті 185, частини в підпункту 186.2.1 пункту 186.2, підпункту ж пункту 186.3 статті 186, пункту 187.1 статті 187, підпункту 195,1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового Кодексу України.

Натомість, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує на хибність таких висновків контролюючого органу з тих підстав, що уповноваженою особою відповідача не взято до уваги надані міжнародні накладні (CMR), які доводять правомірність застосування ФОП ОСОБА_1 нульової ставки ПДВ, визначеної підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01.07.2004 №1955-IV (далі - Закон №1955-IV), транспортно-експедиторська діяльність -підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Таким чином, відмінність між перевізником та експедитором полягає в тому, що перевізник здійснює перевезення вантажу до місця призначення, а експедитор організовує та забезпечує таке перевезення.

В матеріалах справи містяться договори-заявки на здійснення транспортно - експедиційного обслуговування з суб`єктами господарювання - резидентами України ТОВ Гранд Лоджистік Плюс (м. Бровари, Київська область) за маршрутом: Узбекистан - Україна, м. Бровари; ТОВ Вояж (м. Київ) за маршрутом Україна, Вінницька обл. пгт. Тростянець - Казахстан, м. Уральськ; та з ФОП ОСОБА_3 за маршрутом: ЛИТВА, м. Шяуляй - Україна м. Київ.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ФОП ОСОБА_1 послуги в межах виконання договорів з замовниками - резидентами України надано в повному обсязі.

Статтею 180 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку на додатну вартість є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу (п.1); будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку (п. 2).

Відповідно до п.180.2 статті 180 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Відповідно підпункту е пункту 185.1 статті 185 Податкового Кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податків з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно частини а підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном, а саме: в) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності завантаження, розвантаження, перенавантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг.

Підпунктом ж пункту 186.3 статті 186 Податкового Кодексу регламентовано, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його приживання. До таких послуг належить, надання транспортно-експедиційних послуг.

Таким чином, місце постачання транспортно-експедиційних послуг визначають за місцем реєстрації одержувача (замовника експедиторських послуг) - ТОВ Гранд Лоджистік Плюс (м. Бровари, Київська область); ТОВ Вояж (м. Київ) та з ФОП ОСОБА_3 (м.Київ).

Згідно зі статтею 4 Закону № 1955-IV, експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

За змістом частини другої статті 8 Закону № 1955-IV транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Відповідно до статті 9 Закону №1955-IV, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Таким документом може бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено з приватним підприємством Автосоюз (код ЄДРПОУ 31609198) Договори надання послуг автомобілем з екіпажем (водієм) і всією технічною документацією № 01/10 від 01.10.2017, № 06/18 від 04.06.2018 на здійснення міжнародних перевезень (а.с.68,69).

З міжнародних товаро-транспортних накладних (CMR) вбачається, що перевезення вантажу здійснює саме приватним підприємством Автосоюз (а.с.71, 74, 77).

Тобто, безпосередньо платником податків - ФОП ОСОБА_1 . послуги з міжнародних перевезень відповідно до наданих документів первинного обліку не здійснювались, характер та суть наданих послуг підпадає під визначення транспортно-експедиційних послуг.

Підпунктом 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 Податкового кодексу України визначено, що місцем постачання послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, є місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном.

Пунктом 186.4 статті 186 Податкового кодексу України передбачено, що місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті, є місце реєстрації постачальника.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України).

Пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України встановлено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах, зокрема, 20 відсотків (пп. а ); 0 відсотків (пп. б ).

Статтею 194 Податкового кодексу України регламентовано, що операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті а пункту 193.1статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до абзацу а підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Відтак, з метою оподаткування ПДВ операції з постачання транспортно-експедиторських послуг та послуг з міжнародного перевезення вантажів слід розглядати окремо.

За змістом наведених положень, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги). Водночас, операції з міжнародного перевезення вантажів, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом, оподатковуються за нульовою ставкою, яка, у свою чергу, не поширюється на інші послуги, які надаються при перевезенні, зокрема на ті, що надає експедитор.

Такий висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.09.2018 у справі № 804/667/17 (К/9901/37674/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Оскільки отримувачі послуг за договорів-заявок є резиденти України -ТОВ Гранд Лоджистік Плюс (м. Бровари), ТОВ Вояж (м.Київ), ФОП ОСОБА_3 . (м.Київ), то місце постачання транспортно-експедиторських послуг вважається таким, що розташовано на митній території України, а тому вони є об`єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2); згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.3); дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (пп.54.3.5).

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на викладене, суд вважає, що контролюючий орган дійшов правильного висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ, а тому податкове повідомлення-рішення від 03.07.2019 № 0001861305, являється правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач довів правомірність свого рішення, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

За змістом частин 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Позаяк в позовних вимогам позивачу відмовлено, підстави для застосування ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в

В задоволені позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. В.Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Дата складання та підписання рішення в повному обсязі 08 листопада 2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула