Рішення

від 29.10.2019 по справі 641/4118/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2019 р. № 641/4118/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Борисюк Р.Р.,

за участю:

представника відповідача - Коваленко О.В.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/002067/2 від 08.05.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Харківської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/00980 від 08.05.2019 року.

- судові витрати покласти на Харківську митницю ДФС.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/002067/2 від 08.05.2019 року є незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач з вимогами поданого позову не погодився, надав до суду відзив на позову, в якому, зокрема, зазначив, що за результатом вивчення документів, наданих до митниці на підтвердження заявленої митної вартості ТЗ позивача, посадовою особою митниці було встановлено, що вартість ТЗ позивача у розмірі 600,00 Євро визначена на підставі рахунку-фактури (інвойсу) від 24.04.2019 №0000000000001. Відповідно до довідки за підписом ОСОБА_1 від 06.05.2019 №06/05, транспортні витрати - від міста Бургас, Болгарія до пп. Вадул-Сирет, Україна (відстань 700 км) - 35 євро.... Інші витрати - 40 євро. Разом з тим, вказана довідка, виходячи з положень Правил №599, не може бути належним підтвердженням понесеним декларантом витрат на транспортування. Вищевикладеним підтверджується, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з МД №UА807170/2019/025545 від 06.05.2019 було виявлено, що ці документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідач зазначає також, що документи, подані до Харківської митниці ДФС разом з МД № UА 807170/2019/025545 від 06.05.2019, містили розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи зазначені положення МКУ Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про неможливість застосування до ТЗ позивача, заявленого до митного оформлення за вказаною МД, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UА 807000/2019/002067/2 від 08.05.2019 наведене обґрунтування неможливості визнання заявленої декларантом митної вартості товарів, визначеної ним за основним методом визначення митної вартості.

Представник позивача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату та місце судового засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог заявленого позову заперечував, зазначивши, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/002067/2 від 08.05.2019 року є законним та таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню. У зв`язку з неможливістю здійснення митного оформлення була прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/00980. Повідомила, що ТЗ позивача був оформлений у митному відношенні по МД № 807170/2019/026621 від 13.05.2019 з урахуванням вимог ч.8 ст. 55 Митного кодексу України.

Суд, з`ясувавши доводи пред`явленого позову, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Як встановлено з матеріалів справи, 06.05.2019 р. до митного поста Харків-центральний Харківсько: митник: ДФС особою, уповноваженою на декларування ТОВ Септіма Ніа код ЄДРПОУ 36429435) була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація № UА 807170/2019/025545 (далі - МД) на товар Автомобіль легковий, що призначений для перевезення людей та для використання по дорогах загального користування: марка МАZDА, модель 2, VIN: НОМЕР_1 , що був у використанні... , що надійшов на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей граф 8 та 9 вказаної МД одержувач та особа відповідальна за фінансове врегулювання - ОСОБА_1 .

У вказаній МД декларантом була визначена та заявлена за основним методом митна вартість транспортного засобу (ТЗ) позивача у розмірі 600,00 Євро на підставі рахунку-фактури інвойсу від 24.04.2019 №0000000000001 (а.с. 6).

Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору - графа 42 митної декларації.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації декларантом долучено документи, які зазначені у графі 44 вказаної МД:

- за кодом "0380" рахунок-фактура (інвойс) від 24.04.2019 №0000000000001;

- за кодом "m 1721" акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 26.04.2019 № UА 408020/2019/4503;

- за кодом "2800" свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 11.08.2016 № НОМЕР_2 ;

- за кодом "3000" від 24.04.2019 б/н;

- за кодом "3007" документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 06.05.2019 №06/05;

- за кодом "9000" від 24.04.2019 №000556945;

- за кодом "d9000" від 26.03.2018 Довіреність ННА 642679;

- за кодом "9202" касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 25.04.2019 №0.0.1337508660.1;

- за кодом "9610" копія митної декларації країни відправлення від 24.04.2019 №19ВG001008АА043877;

- за кодом "9703" сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу від 02.05.2019 № UА .008.63138-19;

- за кодом " d 9802" паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України від 10.06.2002 № НОМЕР_3 .

Cудом встановлено, що під час виконання митних формальностей по результатам вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, оформлених митницями ДФС раніше, та враховуючи рекомендації профілю ризику, який був згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками ДФС, а саме: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_4 , валюта - ЕUR, вартість - 2240,00 .

На підставі встановлених даних у Харківської митниці ДФС виникла підстава для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

Як встановлено під час розгляду справи 06.05.2019 р. до відділу контролю митної вартості управління адміністрування питних платежів та митно-тарифного регулювання Харківської митниці ДФС підрозділом митного оформлення був направлений запит №1929 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

На підставі підпункту 2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 посадовою особою ВКМВ УАМП було здійснено перевірку наявності існуючих розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено, що подані до митного оформлення документи не підтверджують в повній мірі задекларований рівень митної вартості.

Відповідач зазначає, що в порушення вимог ч. 1 та ч.2 ст.53 Митного кодексу України, на спростування сумнівів митного органу стосовно дійсного рівня митної вартості товару, разом з МД №UА807170/2019/025545 від 06.05.2019 не було подано до митниці банківського платіжного документа, який стосується транспортного засобу (ТЗ) позивача, що підтверджується відсутністю у графі 44 вказаної МД реквізитів документа за-кодом "3001", який згідно з Класифікатором документів відповідає банківському платіжному документу, що стосується товару.

За результатом вивчення документів, наданих до митниці на підтвердження заявленої митної вартості ТЗ позивача, посадовою особою митниці було встановлено, що вартість транспортного засобу позивача у розмірі 600,00 Євро визначена на підставі рахунку-фактури (інвойсу) від 24.04.2019 №0000000000001.

Крім того, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з МД № UА 807170/2019/025545 від 06.05.2019 було виявлено, що ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товарів, а саме: складової, передбаченої п.5 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Судом з`ясовано, що митним органом було проведено процедуру консультації з декларантом з метою обміну наявної інформації та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було доведено рівень митної вартості, який є в наявності у митного органу, а саме: 2240,22 Євро.

На запит митного органу щодо надання додаткових документів, декларантом було надіслано лист від 07.05.2019 №07/05, в якому декларант повідомляв, що надає інформацію з сайтів продажу.

Крім того, декларантом ОСОБА_1 направлено лист від 08.05.2019 №08/05, в якому повідомлено, що запропоновані документи у визначеному фахівцями митного органу обсязі, надати не має можливості. В зазначеному листі позивач просила прийняти рішення на підставі вже наданих документів та наявної цінової інформації в митному органі.

У зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних за запитом (повідомленням) документів, відповідач за результатами розгляду поданої декларантом митної декларації №UА 807170/2019/025545 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з відсутністю в поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Вказану відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/0098, та здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/002067/2 від 08.05.2019 року, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 2240,22 євро.

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу позивач звернулась до суду із означеним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

З письмових доказів у справі слідує, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем у зв`язку з невизнанням заявленої декларантом (позивачем) митної вартості товару.

Такі висновки ґрунтуються на відсутності у поданих до митного оформлення документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МК України) орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. (п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України)

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.1-2 ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта встановлені ст.53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання митної вартості.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, згідно митної декларації № UА 807170/2019/025545 від 06.05.2019, заявником самостійно обрано основний (за ціною договору) метод визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.336 МК України однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст.335 МК України надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно з ч.1 ст.337 МК України вказана перевірка документів та відомостей здійснюється зокрема шляхом проведення контролю із застосуванням системи управління ризиками (ч.4 ст.337, ст.363 МК України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

З матеріалів справи встановлено, що платником було подано інвойс, згідно до якого ціна товару складає 600,00 євро, між тим за розрахунком та даними митного органу відповідно до якого, середня ціна транспортного засобу, що був у використанні, відповідного строку експлуатації, пробігом та технічними характеристиками, на ринку провідної країни-експортера, складає 2240,22 євро.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до підпункту 4.5.4 пункту 4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються, зокрема, такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Під час виконання митних формальностей стосовно задекларованого товару, за результатами застосування АСАУР (СУР), серед іншого, була визначена митна формальність по контролю правильності визначення митної вартості.

По результатам вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, оформлених митницями ДФС раніше, та враховуючи рекомендації профілю ризику, який був згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками ДФС, а саме: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).

Як зазначалось вище, згідно з ч.2 ст.53 МК України до переліку документів, які підтверджують митну вартість відносяться, зокрема: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. При цьому, відповідно до положень п.5 ч.2 ст.53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару, мають містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає обґрунтованими сумніви контролюючого органу у правильності визначення декларантом митної вартості товару та наявності підстав для витребування у останнього додаткових документів, згідно вимог ст. 53 МК України, що підтверджують задекларовану суму - 600,00 EUR.

З огляду на невиконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження задекларованої суми транспортного засобу, головним державним інспектором відділу контролю митної вартості було визначено вартість за резервним методом (у зв`язку з відсутністю інформації щодо ідентичного, аналогічного або подібного товару, необхідних для використання попередніх методів) на рівні 2240,22 євро та надіслано на адресу декларанта.

Крім того, під час розгляду справи судом з`ясовано, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД №UА807170/2019/025545 від 06.05.2019, було виявлено, що надані митним брокером документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч. 10 ст.58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Досліджуючи рішення Харківської митниці ДФС №UА807000/2019/002067/2 від 08.05.2019 року, судом встановлено, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митним органом наведено пояснення щодо зроблених коригувань з докладною інформацією, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Судом встановлено та зазначена обставина не спростована позивачем, що декларантом жодних документів під час митного оформлення на форми оплати за транспортний засіб та транспортних (перевізних) документів якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів надано не було.

Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 для підтвердження витрат на транспортування відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Крім того, в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування картки відмови Харківської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2019/00980 від 08.05.2019 суд зазначає, що така картка відмови була прийнята митницею у зв`язку із прийняттям рішення про корегування митної вартості товару від 08.05.2019 р. №UА807000/2019/002067/2.

Суд зазначає, що оскаржувана картка відмови № UА 807170/2019/00980 в розумінні п. 19 ч. 1 ст. КАСУ є актом індивідуальної дії.

Під час розгляду справи було встановлено, що 13.05.2019 позивачем було подано нову митну декларацію, яка зареєстрована за № UА 807170/2019/026621 та по якій транспортний засіб, що належить позивачу, випущено митницею у вільний обіг з урахуванням вимог ч.7 ст.55 МКУ.

Згідно з ч. 8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. І ст. 4 КАСУ).

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

З викладеного вбачається, що картка відмови від 08.05.2019 №UА807170/2019/00980 вичерпала свою дію 13.05.2019 фактом її виконання ОСОБА_1 шляхом здійснення декларування транспортного засобу за новою ЕМД № UА 807170/2019/026621.

Таким чином, на час звернення позивача до суду та розгляду справи спірна картка відмови вичерпала свою дію.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України").

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, враховуючи положення викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року № 826/14258/15 та постанови від 02.04.2019 року по справі №815/4150/14, якою встановлено, що обов`язок доведення митної ціни товарів покладено на позивача, а також ту обставину, що документи, подані позивачем до Харківської митниці ДФС разом з МД № UА 807170/2019/025545 від 06.05.2019, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UА807000/2019/002067/2 від 08.05.2019 року винесено Харківською митницею ДФС у відповідності до вимог чинного законодавства України.

З огляду на зазначене, суд вважає, що оскаржуване рішення Харківської митниці ДФС та картка відмови є такими, що прийняті в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а відтак у суду відсутні підстави для їх скасування.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківської митниці Державної фіскальної служби (вул. Короленка, буд. 16-б,м. Харків,61003) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 листопада 2019 року.

Суддя Бідонько А.В.