ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 листопада 2019 року № 640/20846/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНСОФТ
до Головного Управління Державної фіскальної служби України у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення
№0777121212 від 01.11.2018р.
ВСТАНОВИВ :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНСОФТ звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0777121212 від 01.11.2018р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, як зазначає позивач, ним вчасно було перераховано податок на прибуток за 2017 рік, що самостійно визначений у податковій декларації, в сумі 41 454,00 грн. на рахунок УДКСУ у Печерському районі м. Києві (код ЄДРПОУ 38004897, рахунок № 33110319700007, відкритий у ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку 820019), що підтверджується платіжним дорученням № 16 від 03.03.2018р. Проте, як пізніше було з`ясовано, Товариством було невірно зазначено відповідний код бюджетної класифікації для податку надприбуток, з огляду на що 17.04.2018р. Товариство звернулося до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою від 17.04.2018р. № 1/170418 про перерахування помилкового сплачених коштів у сумі 41 454,00 грн. з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 та 03.05.2018 р. Товариством було подано означену заяву до ГУ ДФС України.
Відповідачем відзиву на позов надано не було.
Ухвалою від 20.08.2019р. суд зобов`язував Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві надати суду:
- належним чином засвідчену копію акта перевірки № 6883/26-15-12-12-12/37724573, що став підставою для прийняття оскаржуваного рішення;
- витяг з інтегрованої картки платника податків - ТОВ "Фінсофт" (код ЄДРПОУ 37724573) за 2018-2019 роки;
- інформацію щодо надходження від ТОВ "Фінсофт" (код ЄДРПОУ 37724573) грошових коштів у сумі 41 454,00 грн. згідно платіжного доручення № 16 від 03.03.2018р., а також їх можливого переведення з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 , що відкриті в ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, ДПІ у Печерському р-ні м. Києва.
10.09.2019р. відповідачем було подано Акт перевірки № 6883/26-15-12-12-12/37724573 та витяг з інтегрованої картки платника податків - ТОВ ФІНСОФТ . Також відповідачем повідомлено, що в ГУ ДФС у м. Києві відсутня інформація щодо надходження від ТОВ ФІНСОФТ (код ЄДРПОУ 37724573) грошових коштів у сумі 41 454,00 грн. згідно платіжного доручення № 16 від 03.03.2018 р. В той же час, ГУ ДФС у м. Києві зазначило, що 18.05.2018 р. відбулося перерахування коштів у сумі 41 454,00 грн. з одного бюджетного рахунку на інший згідно платіжного доручення №714-07.
Крім того, у даному супровідному листі відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог без наведення аргументованих заперечень.
Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка ТОВ ФІНСОФТ з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми зобов`язання по податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки від 10.09.2018р. № 6883/26-15-12-12-12/37724573 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на прибуток ТОВ ФІНСОФТ по податковій декларації за 2017 рік.
Зокрема, в Акті зазначено, що граничний термін сплати самостійно визначеного платником грошового зобов`язання з податку на прибуток (41 454,00 грн.) становить 11.03.2018р., в той час датою погашення боргу є 18.05.2018р.
На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0777121212 від 01.11.2018р., яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 20% простроченої суми грошового зобов`язання в сумі 8 290,80 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач і звернувся з даним позовом.
Визначаючись щодо змісту порушення, встановленого в ході перевірки, суд виходить з наступного.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНСОФТ (код ЄДРПОУ 37724573) є платником податку на прибуток за базовою (основною) ставкою, яка складає 18% (п. 136.1. ст. 136 ПК України), та подає податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств у порядку, передбаченому ст. 46 ПК України.
Зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0777121212 від 01.11.2018р. та акту перевірки слідує, що підставою застосування штрафних санкцій до ТОВ ФІНСОФТ стало порушення Товариством строку сплати податку на прибуток приватних підприємств, визначеного пп. 57.1. ст. 57 ПК України, за яким платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 28.02.2018р. ТОВ ФІНСОФТ було сформовано та подано засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію № 9299364910 з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2 від 28.02.2018р.
03.03.2018p. платіжним дорученням № 16 від 03.03.2018р. ТОВ ФІНСОФТ було перераховано податок на прибуток за 2017 рік, що самостійно визначений у податковій декларації, в сумі 41 454,00 грн. на рахунок УДКСУ у Печерському районі м. Києві (код ЄДРПОУ 38004897, рахунок № 33110319700007, відкритий у ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку 820019).
Між тим судом з`ясовано, що ТОВ ФІНСОФТ у платіжному дорученні № 16 від 03.03.2018р. було невірно зазначено відповідний код бюджетної класифікації для податку на прибуток, оскільки позивач зобов`язаний був перерахувати податок на рахунок ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 33111318700007, призначений для сплати податку на прибуток приватних підприємств , а рахунок ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 33110319700007 призначений для сплати податку іншими платниками податку на прибуток .
17.04.2018р. ТОВ ФІНСОФТ звернулося до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою від 17.04.2018 р. № 1/170418 про перерахування помилкового сплачених коштів у сумі 41 454,00 грн. з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 .
Також, 03.05.2018р. ТОВ ФІНСОФТ було подано відповідну заяву до ГУ ДФС України.
Водночас, відповідно до наданої суду інтегрованої картки платника податків - ТОВ "Фінсофт" (код ЄДРПОУ 37724573) за 2018-2019 роки, грошові кошти у сумі 41 454,00 грн. з`явилися в графі сплачено до бюджету лише 18.05.2018р. Відповідно до опису операції, вказані кошти були перераховані з одного бюджетного рахунку на інший платіжним дорученням № 714-07 від 18.05.2018р.
За приписами норм п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В розумінні норми ст. 36 цього Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 ПК України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Зокрема, згідно з абз. 2 п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання; у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.
Крім цього пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
У справі, яка розглядається, суд встановив, що 03 березня 2013 року платіжним дорученням № 16, тобто у строк, передбачений ст. 57 ПК України , Товариством здійснено оплату суми податку на прибуток за 2017 рік, проте помилково у платіжному дорученні зазначило рахунок № 33110319700007 призначений для сплати податку іншими платниками податку на прибуток, а не відповідний рахунок № НОМЕР_2 , призначений для сплати податку на прибуток приватних підприємств ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Допущена Підприємством помилка не свідчить про несплату необхідної суми податку на прибуток у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки сплачені кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки, відкриті на ім`я ДФС в казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.
Так, відповідно до п. 43.3. ст. 43 ПК України, що кореспондуються із положеннями п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платниками податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 р. за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146 ), обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Зі змісту приписів п. 43.4. ст. 43 ПК України вбачається, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
При цьому у заяві платник самостійно визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються, зокрема, на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету (п. 6 Порядку № 1146).
Як зазначено в п. 43.5. ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
У разі, якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково "та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені п. 8 Порядку для формування та передачі висновку до органу Козначейства, готує та направляє платнику податків письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним патежом (п. 15 Порядку № 1146).
Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Фінсофт" дотримуючись вищезазначених положень законодавства, в межах встановленого законодавцем строку звернулося до контролюючого органу із заявою про перерахування грошових коштів з одного бюджетного рахунку на інший.
Окрім того, судом також встановлено, що 07.05.2018р. ТОВ "Фінсофт" було подано до ГУ ДФС у м. Києві та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві заяву про оформлення висновку стосовно помилкового перерахованих коштів, проте не було отримано письмової відмови, що є підтвердженням факту наявності грошових коштів в сумі 41 454,00 грн. на відповідному бюджетному рахунку як помилково та/або надміру сплачених.
Таким чином, ТОВ "Фінсофт" в строки та в порядку, передбаченому ПК України, було здійснено перерахування податку на прибуток за 2017 рік на рахунок, відкритий в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, тобто зобов`язання зі сплати сум грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств виконані без порушень строків та відповідно до приписів ПК України.
Сплата зобов`язань не на той рахунок не може бути підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі № 805/3665/16-а.
Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Фінсофт" було подано скаргу від 14.05.2018 р. вих.№ 14/05/2018 до Державної фіскальної служби України про скасування податкової вимоги від 17.04.2018 р. № 72215-17 (форма Ю ) в порядку ст. 56 ПК України
З листа-відповіді Державної фіскальної служби України №18577/6/99-99-17-05-15 від 29.05.2018р. вбачається, що за даними ІТС Податковий блок податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 41 454,00 грн. виник у Товариства в результаті несплати граничним терміном податкових зобов`язань, визначених платником у податковій декларації від 28.02.2018р. № 9299364910 за звітний період. Із цього ж листа вбачається, що платником податків самостійно сплачено податкові зобов`язання у повному обсязі відповідно до платіжного доручення, в якому невірно зазначено відповідний код бюджетної класифікації для податку на прибуток, в подальшому податковий борг погашено у повному обсязі 18.05.2018 р. за рахунок здійснення контролюючим органом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший за заявою ТОВ ФІНСОФТ .
Також у вказаному листі ДФС зазначає, що оскільки податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств погашений у повному обсязі, податкова вимога ГУ ДФС у м. Києві від 17.04.2018р. № 72215-17 вважається відкликаною відповідно до вимог п.п 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0777121212 від 01.11.2018р.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНСОФТ (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця 36-В; код ЄДРПОУ 37724573) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя О.В. Патратій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2019 |
Оприлюднено | 10.11.2019 |
Номер документу | 85491112 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Патратій О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні