Ухвала

від 28.10.2020 по справі 640/20846/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 640/20846/18

адміністративне провадження № К/9901/27682/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року

у справі № 640/20846/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсофт"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінсофт" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року.

Не погоджуючись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не дотримання положень статті 296 КАС України та, в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року апеляційну скаргу повернуто.

Звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 13 травня 2020 року на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року, заявником пропущено строк на апеляційне оскарження та не сплачено судовий збір, про що зазначено в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, якою у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Від заявника до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У подальшому до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про виконання вимог ухвали суду, до якого додано платіжне доручення від 17 серпня 2020 року.

Суд апеляційної інстанції зазначав, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою 13 травня 2020 року, тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 07 листопада 2019 року, заявник не надав належних та переконливих доказів, які б реально підтверджували поважність причин пропуску строку для подання апеляційної скарги, що не узгоджується з принципами правової визначеності та поваги до остаточності судового рішення, не дотримання чого зумовлює ситуацію необгрунтованого/невиправданого поновлення правовідносин через сплив значного проміжку часу.

Ураховуючи вищевикладене, а також відсутність належного обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми Конституції України, КАС України, Закону України Про судоустрій і статус суддів , не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 640/20846/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінсофт" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

С.С. Пасічник