Постанова

від 07.11.2019 по справі 420/1674/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 р.м. ОдесаСправа № 420/1674/19

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів Градовський Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу від 27 вересня 2018 року № 01-13/300ДАБК Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141182350791 від 23 серпня 2018 року .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимоги, так як у ході проведеної перевірки контролюючим органом встановлено факт зазначення позивачем недостовірних відомостей у поданій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що стало достатньою підставою для скасування її реєстрації.

При цьому, апелянт вважає, що ним у межах наданих повноважень, а також у відповідності до встановленої процедури, належним чином проведено позапланову перевірку об`єкту будівництва позивача.

В свою чергу, позивачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як контролюючим органом порушено порядок проведення перевірки об`єкту будівництва позивача, а також безпідставно скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкту до експлуатації.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 16 червня 2017 року позивач є власником ізольованої квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, за наслідком проведення будівельних робіт з реконструкції зазначеної квартири позивач звернувся до контролюючого органу з декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яка зареєстрована у відповідному реєстрі за номером ОД № 141182350791 від 23 серпня 2018 року.

Крім того, 29 серпня 2018 року позивачем проведено державну реєстрацію відповідних змін у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за наслідком закінчення реконструкції квартири.

Між тим, 26 вересня 2018 року позивачем, відповідно до положень ст. 39-1 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , подано до контролюючого органу повідомлення (№ 01-16/1974 д/д від 26 вересня 2018 року) про зміну даних у зареєстрованій декларації про готовність до експлуатації об`єкта до експлуатації.

В свою чергу, позивачу надано відповідь (лист від 01 жовтня 2018 року №01-16/1974 д/д) у якій зазначено, що подане позивачем повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт не відповідає встановленій формі.

Крім того, в листі зазначено, що на підставі акту складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання і підготовчих та будівельних робіт, доповідної записки головного спеціаліста Пайко В.Г., наказом від 27 вересня 2018 року №01-18/300ДАБК скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) № ОД № 141182350791 від 23 серпня 2018 року.

Не погоджуючись з вказаними обставинами позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як контролюючим органом з порушенням вимог чинного законодавства скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта позивача до експлуатації, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 39-1 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно ч. 1 ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Крім того, ч. 1 ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Між тим, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно п. 12 Порядку, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, зобов`язані ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 13 Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно п. 21 Порядку, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності наказу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 27 вересня 2018 року № 01-13/300ДАБК Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141182350791 від 23 серпня 2018 року .

В даному випадку, оскаржуваний наказ видано на підставі акту № 0001187, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання і підготовчих та будівельних робіт.

При цьому, вказаним актом встановлено, що позивачем у декларації про готовність об`єкта до експлуатації наведено недостовірні дані в частині відомостей про розроблення та затвердження проектної документації.

В свою чергу, позивачем не заперечується факт внесення відповідних даних до своєї декларації про готовність об`єкта до експлуатації та зазначається, що внесення недостовірних даних є технічною помилкою.

Між тим, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з аналізу вищевикладених вимог законодавства та підзаконних нормативно-правових актів вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль має здійснюватись у присутності суб`єкта містобудування.

При цьому, контролюючий орган зобов`язаний ознайомити суб`єкта містобудування з результатами проведеної перевірки (актом перевірки).

В свою чергу, із зібраних матеріалів у справі та наданих сторонами пояснень вбачається, що перевірка об`єкта позивача проведена за його відсутності.

Крім того, контролюючим органом не вручено позивачу копії акту перевірки, а також не надано доказів направлення його копії позивачу поштою.

В даному випадку, вказані обставини, на думку колегії суддів, позбавили позивача права бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, знати зміст акта перевірки та надавати свої пояснення, зауваження під час перевірки або заперечення до акта перевірки.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність грубих порушень прав позивача у межах спірних правовідносин контролюючим органом, які безумовно вплинули на правомірність оскаржуваного наказу та є підставою для його скасування.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 31 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , не підлягають обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

В даному випадку, об`єкт позивача відноситься до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а тому зазначення ним недостовірної інформації у поданій декларації, в частині відомостей щодо експертизи проектної документації, на думку колегії суддів, не є достатньою підставою для скасування реєстрації такої декларації, так як така експертиза не проводилась та не мала проводитись позивачем.

Крім того, 29 серпня 2018 року право власності на спірний об`єкт нерухомості зареєстровано за позивачем, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію.

При цьому, акти одноразового застосування, які вичерпали свою дію фактом їхнього виконання, не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування, який, зокрема, виконує делеговані повноваження.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 05 червня 2019 року (справа № 815/3172/18).

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.