ПОСТАНОВА
Іменем України
08 листопада 2019 року
Київ
справа №813/1667/15
адміністративне провадження №К/9901/33830/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.
суддів: Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова
на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Кухар Н.А. від 14.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С. від 19.06.2017
у справі № 813/1667/15
за позовом Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова
до Публічного акціонерного товариства "Центр енергетичних інновацій"
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова (далі також - позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Публічного акціонерного товариства Центр енергетичних інновацій (далі також - ПАТ Центр енергетичних інновацій ), в якому просило стягнути заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники, за період з січня по червень 2014 року у розмірі 110324,59 грн.
2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016, адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з ПАТ "Центр енергетичних інновацій" на користь управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова заборгованість по витратах на фінансування різниці суми пенсій в розмірі 110324,59 грн.
3. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
4. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017, у задоволенні позову відмовлено.
5. 13.07.2017 від Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.09.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
7. У подальшому справу було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").
8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Центр енергетичних інновацій", код ЄДРПОУ 00114057, знаходиться за адресою: 79005, м.Львів, вул. Шота Руставелі, 7.
10. Відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" за період роботи у відповідача пенсійним органом призначена пенсія науковим працівникам ПАТ "Центр енергетичних інновацій": ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_28, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23, ОСОБА_29 , ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 та ОСОБА_27
11. На час набуття працівниками відповідача стажу наукової роботи останній перебував у державній власності, мав найменування за період з 1951 по 1982 роки - Львівське відділення Всесоюзного Державного проектного інституту "Теплоелектропроект", з 1982 по 1986 роки - Львівське відділення Всесоюзного Державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту "Атомтеплоелектропроект", за період з 1986 по 1991 роки - Львівське відділення Всесоюзного Державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту "Теплоелектропроект", за період з 1991 по 1994 роки - Львівський Державний науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут "Львівтеплоелектропроект", з 1994 по 2013 роки - Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектно-вишукувального інституту "Львівтеплоелектропроект". Починаючи з 2013 року - Публічне акціонерне товариство "Центр енергетичних інновацій".
12. Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "Львівтеплоелектропроект", Публічне акціонерне товариство "Львівтеплоелектропроект" та Публічне акціонерне товариство "Центр інноваційних технологій" є правонаступниками усіх прав та обов`язків своїх попередників.
13. На виконання вимог статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372, відповідачу направлені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період з січня по червень 2014 року.
14. Сума боргу ПАТ "Центр енергетичних інновацій" для покриття суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період з січня по червень 2014 року становить 110324,59 грн.
15. Кошти згідно з надісланими повідомленнями на рахунок управління не надходили, відтак борг за період з січня по червень 2014 року станом на дату розгляду справи не погашений та становить 110324,59 грн.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. В обґрунтування вимог позивач зазначав про несплату відповідачем всупереч вимогам статті 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність (далі також - Закон №1977-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на користь позивача різниці між сумою пенсії, призначеної згідно з цим Законом, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники.
17. Заперечуючи щодо задоволення позову, представник відповідача зазначив, що відповідач не здійснює ні наукової, ні науково-технічної діяльності та не проходив і на даний час не проходить державної атестації наукових установ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, не є науковою установою, а, отже, правові підстави для сплати відповідачем (і стягнення у судовому порядку позивачем) відповідних сум витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом №1977-ХІІ, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, відсутні.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що Публічне акціонерне товариство "Центр енергетичних інновацій" не займалося науковою діяльністю, не внесене до Реєстру наукових установ України, у нього відсутня вчена рада, та ним не подавалось до органів державної статистики звітність форми 1.2 - наука, таке не проходило атестацію згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ" від 07.04.1998 № 469, відтак не є науковою установою в розумінні Закону №1977-ХІІ. Відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "Львівтеплоелектропроект", Публічне акціонерне товариство "Львівтеплоелектропроект" та Публічне акціонерне товариство "Центр інноваційних технологій" є правонаступниками усіх прав та обов`язків своїх попередників, а отже також не є науковими установами в розумінні Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", відтак відсутні підстави для задоволення позову.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами помилково зроблено висновок, що оскільки ПАТ Центр енергетичних інновацій не є науковою установою, відсутні підстави для відшкодування різниці виплаченої пенсії, оскільки дане підприємство є правонаступником наукової установи, де працювали громадяни, які набули науковий стаж у період перебування відповідача у державній власності.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
21. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
23. Згідно зі статтею 6 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.
24. Відповідно до статті 24 Закону №1977-ХІІ різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
25. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі також - Порядок № 372).
26. Згідно з пунктом 4 Порядку №372 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
27. Пунктом 2 цього Порядку визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
28. Пункт 5 Порядку №372 передбачає, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.
29. З огляду на викладене, у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов`язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов`язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
30. Аналогічні висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05 червня 2012 року у справі № 21-78а12, а також викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 813/1470/15 та від 29.03.2019 у справі №813/720/17.
31. Судами встановлено, що різниця між сумою пенсії, призначеної пенсійним органом відповідно до Закону № 1977-ХІІ за період роботи у відповідача науковим працівникам ПАТ Центр енергетичних інновацій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_28, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 , ОСОБА_29 , ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 та ОСОБА_27 . згідно з Законом України Про наукову та науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на які вони мають право, за період з січня по червень 2014 року становить 110324,59 грн, про що у встановленому порядку повідомлено відповідача.
32. В силу положень частини 9 статті 24 Закону № 1977-ХІІ це означає, що вказана різниця фінансується підприємством відповідача, науковими працівниками на якому були вказані особи.
33. Так, згідно зі статтею 1 Закону № 1977-ХІІ науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.
Науково-організаційна діяльність - діяльність, що спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності.
34. При цьому, Закон № 1977-ХІІ не ставить в залежність обов`язок підприємства, в тому числі його правонаступника, відшкодовувати різницю пенсії щодо пенсіонерів, які були працівниками наукової установи, якою видано довідку про роботу на науковій посаді, що дає право на пенсію на підставі вказаного закону, від наявності статусу наукової установи у підприємства станом на час виплати вказаним працівникам пенсії.
35. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №826/13685/14 та від 15.10.2019 у справі №813/8801/14.
36. З урахуванням викладеного, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій з посиланням на ухвалу Вищого адміністративного суду у справі №К/800/49058/14 відносно того, що публічне акціонерне товариство "Центр енергетичних інновацій" не є науковою установою в розумінні Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
37. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №813/1470/15, в якій спір виник між тими ж сторонами щодо стягнення заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право ті ж наукові працівники, однак стосуються іншого періоду стягнення заборгованості. Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від даної позиції суду касаційної інстанції.
38. Під час розгляду даної справи Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
39. Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
40. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю (...) і ухвалення нового рішення (...) є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
41. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій повністю з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
42. Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 у справі №813/1667/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центр енергетичних інновацій" на користь Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова заборгованість по витратах на фінансування різниці суми пенсій в розмірі 110324 (сто десять тисяч триста двадцять чотири) гривні 59 копійок.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Желєзний
Судді: І.В. Саприкіна
С.М. Чиркін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2019 |
Оприлюднено | 10.11.2019 |
Номер документу | 85493053 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желєзний І.В.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні