Постанова

від 30.10.2019 по справі 444/1463/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 444/1463/16-ц

провадження № 61- 20634 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Мокротинська сільська рада Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 ,

третя особа - Відділ Держгеокадастру у Жовківському районі Львівської області,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2016 року в складі судді Зеліско Р. Й. та на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 березня 2017 року в складі колегії суддів Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У 2016 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мокротинської сільської ради, ОСОБА_2 та просила визанати незаконним і скасувати рішення Мокротинської сільської ради від 24 жовтня 2012 року № 8 Про скасування рішення від 08 червня 2011 року № 5 .

В обґрунтування позовних вимог зазанчала, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 09 квітня 2014 року державним нотаріусом Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області та зареєстрованим в реєстрі за № 531, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з указаним свідоцтвом їй на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Право користування земельною ділянкою, прилеглою до вказаного будинку, не оформлене належним чином.

Рішенням Мокротинської сільської ради від 08 червня 2011 року № 5 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку. Відповідно до цього рішення ОСОБА_2 передано безкоштовно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,4013 га в АДРЕСА_1 .

Позивач уважала, що вказане рішення орану місцевого самоврядування прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки вказана земельна ділянка була успадкована ОСОБА_1

Рішенням Мокротинської сільської ради від 24 жовтня 2012 року № 8 скасовано рішення цієї ради від 08 червня 2011 року № 5.

Позивач указувала, що дане рішення не відповідає вимогам законодавства, оскільки рішення від 08 червня 2011 року № 5 є ненормативним актом індивідуальної дії, а тому не може бути скасоване рішенням органу місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 також зазначала, що у відомостях Державного земельного кадастру допущена технічна помилка (описка) при зазначенні правильного прізвища власника, оскільки правонабувачем була саме ОСОБА_2 , а не ОСОБА_4 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надала судам належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення прийнятими Мокротинською сільською радою рішеннями прав і законних інтересів позивача, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 20 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2016 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У квітні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів дана справа передана до Верховного Суду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заперечення на касаційну скаргу

Заперечення на дану касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від інших учасників справи не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Мокротинської сільської ради від 08 червня 2011 року № 5 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, розташовану в с. Мокротин.

Відповідно до вказаного рішення ОСОБА_2 передана безкоштовно у власність земельна ділянка площею 0,4013 га для ведення особистого селянського господарства, розташована в с. Мокротин.

Рішенням Мокротинської сільської ради від 24 жовтня 2012 року на підставі заяви ОСОБА_2 , у зв`язку з виявленими неточностями в технічній документації із землеустрою, рішення Мокротинської сільської ради від 08 червня 2011 року № 5 скасоване.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Згідно зі статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Статтею 16 ЦК України передбачена можливість захисту цивільних (майнових та особистих немайнових) прав та інтересів, зокрема, визнанням незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії або нормативно-правовий акт, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Правильним є висновок судів, що підставами для визнання акта недійсним (визнання незаконним та скасування) можуть бути порушення в зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статтями 10 , 60 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Установивши відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення оспорюваним рішенням Мокротинської сільради прав і законних інтересів ОСОБА_1 , суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільи зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 389, 400 , 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді : Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук