Рішення

від 23.10.2019 по справі 910/6030/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2019Справа № 910/6030/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, офіс 214; ідентифікаційний код: 38220158)

про стягнення 70704,63 грн.

Представники сторін:

від позивача: Жеброва І.Г.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" про стягнення 70704,63 грн., з яких 34722,63 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань та 35982,00 грн. штрафу за порушення зобов`язань щодо якості виконаних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №2-2018 про закупівлю послуг від 22.05.2018, а саме, допущенням порушення відповідачем строків виконання робіт та якості робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 12.06.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.07.2019.

09.07.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання у зв`язку із намірами мирно врегулювати спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів за клопотанням відповідача та оголошено перерву до 31.07.2019.

29.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.09.2019.

У судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви з 04.09.2019 до 02.10.2019 та з 02.10.2019 до 23.10.2019.

У судовому засіданні 23.10.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих кодовий ідентифікатор 0103051637015).

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 23.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.05.2018 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" (далі - виконавець) був укладений договорі про закупівлю послуг № 2-2018 в порядку та на умовах якого, виконавець зобов`язується надати замовникові послуги зазначені в завданні на проектування (додаток 1 до даного договору) та у довідності до вимог ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 Настанова щодо проектування й улаштування вікон та дверей , ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво нормативно-правових і нормативних документів України, що застосовуються при розробці проектної документації по даному договору на момент її видачі, а замовник - прийняти і оплатити виконані належним чином послуги.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування послуги: 71320000-7 (Енергоблок № З ВП РАЕС. Розробка проекту на виконання заміни віконних блоків при поточному ремонті машинного залу) .

Зміст та обсяги послуг, що доручаються до виконання виконавцю, визначені в завданні на проектування (додаток 1 до даного договору), що є невід`ємною частиною договору

Послуга не належить до СВБ. У відповідності до НП 306.2.141-2008 клас безпеки - 3Н.

Згідно п. 2.1. виконавець повинен надати передбачені цим договором послуги, якість яких, повинна відповідати вимогам законодавства України у сфері будівництва, будівельним нормам, державним стандартам, іншим нормативним документам, що регламентують питання даного виду послуг.

Умовами пунктів 3.1.-3.3. договору передбачають, що ціна послуг по даному договору згідно договірної ціни (додаток 3 до даного договору) становить 149 925 грн. 00 коп. та крім того ПДВ 29 985 грн. 00 коп. Загальна сума договору становить 179 910 грн. 00 коп. з ПДВ. Договірна ціна послуг, передбачених цим договором є динамічною. Договірна ціна послуг визначається згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво .

Відповідно до п. 4.1. та 4.2. договору розрахунки за надані послуги здійснюються шляхом безготівкової оплати замовником вартості послуги на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання наданих послуг протягом 45 календарних днів з моменту підписання обома сторонами акту здачі-приймання наданих послуг за умови реєстрації виконавцем податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

До акту здачі-приймання наданих послуг додається: розроблена проектна документація стадія - робочий проект), технічний акт про надані послуги та при наявності відрядного персоналу - бухгалтерська довідка про витрати на відрядження і копія розпорядчого документа виконавця.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк (термін) надання послуг визначається Календарним планом (додаток 2 до даного договору).

Відповідно до п. 6.3.1. виконавець зобов`язаний забезпечувати надання послуг у строки (терміни), встановлені цим договором з врахуванням терміну, необхідного для перевірки замовником проектної документації та терміну для усунення виконавцем недоліків (при наявності) у відповідності до п. 6.1.4 договору. Датою закінчення надання послуг за цим договором є дата підписання актів здачі-приймання наданих послуг замовником.

Положеннями п. 7.1. договору унормовано, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при надані послуг за договором виконавець сплачує замовнику:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості наданих послуг з виконавця стягується штраф у розмірі 20% неякісно наданих послуг;

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 7.2. договору).

Згідно п. 11.1. договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.01.2019.

Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (11.3. договору).

Як про це вказує позивач за період дії договору № 2-2018 від 22.05.2018 відповідачем порушені його умови в частині дотримання строку виконання послуги, що є предметом даного договору, та як наслідок, послуга замовнику не надана.

Мотивуючи позовні вимоги при зверненні до суду з даним позовом позивач вказує, що на час направлення позовної заяви зауваження до проекту відповідачем не усунуті, акт здачі-приймання наданих послуг не підписаний обома сторонами, у зв`язую з чим за невиконання договірних зобов`язань відповідності до статей 549, 550, 551 та ч. 1 ст. 624 ЦК України та статей 230, 231 та 232 ГК України та згідно з п. 7.2. договору № 2-2018 від 22.05.2018 було нараховано 34 722, 63 грн штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань та 35 982, 00 грн. штрафу за порушення зобов`язань щодо якості виконаних робіт.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 2-2018 від 22.05.2018 , суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, положеннями пункту 5.1. договору передбачено, що строк (термін) надання послуг визначається Календарним планом (додаток 2 до даного договору).

Відповідно до п. 6.3.1. виконавець зобов`язаний забезпечувати надання послуг у строки (терміни), встановлені цим договором з врахуванням терміну, необхідного для перевірки замовником проектної документації та терміну для усунення виконавцем недоліків (при наявності) у відповідності до п. 6.1.4 договору. Датою закінчення надання послуг за цим договором є дата підписання актів здачі-приймання наданих послуг замовником.

Разом з тим, згідно календарного плану (додаток 2 до договору), виконавець, в межах строку надання послуги по договору зобов`язаний розробити та погодити із замовником робочий проект, підготувати та погодити із замовником акт здачі-приймання наданих послуг у строк до 30.09.2018.

Як про це вказує позивач та що у свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 12.10.2018 відокремленим підрозділом "Рівненська атомна електрична станція" було направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" претензію № 001-10/9843 щодо необхідності сплати контрагентом пені в розмірі 2 338,83 грн за порушення строку у наданні послуг.

Вказана претензія була повернута до підрозділу відділенням Укрпошти з причини "за закінчення встановленого строку зберігання".

Позивач вказує, що станом на 26.09.2018 на його електронну адресу надійшов проект на виконання заміни віконних блоків при поточному ремонті машинного залу блоку № 3 (проект).

Однак, до вказаного проекту позивачем були надані зауваження та направлені товариству відповідно до листа № 122/4339-е від 01.10.2018.

Як про це зазначає позивач та докази чого містяться в матеріалах справи, в подальшому поза межами строку надання послуг, відповідачем відповідно до листа № 455 від 26.10.2018 було направлено до відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Акт № 1 здачі-приймання наданих послуг та проектну документацію (вхідний ВП РАЕС № 360 від 30.10.18).

У зв`язку із наявністю зауважень у замовника до проекту, відповідачу станом на 13.11.2018 було направлено лист № 013/10896: повернуто Акт № 1 здачі-приймання наданих послуг та надано зауваження до проекту.

Своїм листом № 468 від 21.11.2018 товариство з метою усунення зауважень, попросило направити йому креслення та зобов`язалось у строк п`ять робочих днів усунути зауваження до проекту.

Відокремленим підрозділом "Рівненська атомна електрична станція" відповідачу були направлені на електронну адресу креслення. Про отримання креслень відповідачем свідчать скріншот (роздруківка).

Враховуючи те, що порушення строку у наданні послуги тривало, відокремленим підрозділом "Рівненська атомна електрична станція" до товариства була направлена чергова претензія № 001/2283 від 13.02.2019 щодо необхідності сплати контрагентом пені та штрафу на загальну суму 32 383,80 грн.

В той час суд вказує що будь яких доказів реагування відповідачем на претензію позивача в матеріалах справи не міститься.

Крім того суд вказує, що будь які доказів та/або заперечень відповідача щодо викладених вище обставин в матеріалах справи не міститься. Доводів позивача відповідачем спростовано не було. Доказів протилежного, щоб свідчили про належне виконання договірних зобов`язань відповідачем під час розгляду справи суду не надано.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 193 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосується предмета доказування.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання своїх зобов`язань, доводів позивача не спростував, то за таких підстав суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені зобов`язання, що обумовлені договором № 2-2018 від 22.05.2018 щодо строку (терміну) надання послуг визначених Календарним планом (додаток 2 до даного договору) та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, позивачем правомірно нараховано штрафні санкції.

Так, положеннями п. 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при надані послуг за договором виконавець сплачує замовнику:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості наданих послуг з виконавця стягується штраф у розмірі 20% неякісно наданих послуг;

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

Так, судом перевірено правильність наданих розрахунків пені у розмірі 0,1% вартості послуг та штрафу у розмірі 7% вказаної вартості, виходячи з вказаного позивачем періоду та встановлено, що здійснені позивачем розрахунки відповідають умовам договору та не суперечать нормам чинного законодавства, а відтак, вимоги позивача в частині стягнення пені за порушення строків виконання зобов`язання в сумі 22 128, 93 грн та штрафу в сумі 12 593, 70 грн підлягають задоволенню.

В той час, що стосується нарахування позивачем штрафу у розмірі 20% в сумі 35 982, 00 грн за порушення договірних зобов`язань щодо якості наданих послуг, то суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки як про це вказувалось безпосередньо позивачем та що у свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами послуги згідно пункту 1.2. договору № 2-2018 від 22.05.2018 найменування послуги: 71320000-7 (Енергоблок № З ВП РАЕС. Розробка проекту на виконання заміни віконних блоків при поточному ремонті машинного залу) відповідачем взагалі не надавалися.

У зв`язку з чим, встановити якість та або/неналежну якість послуг, яка б мала своїм наслідком можливість для здійснення нарахування штрафу у розмірі 20% за порушення договірних зобов`язань саме щодо якості наданих послуг не вбачається за можливе.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірінг-Будівництво" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, офіс 214; ідентифікаційний код: 38220158) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш) пеню у розмірі 22 128 (двадцять дві тисячі сто двадцять вісім) грн 93 коп., штраф у розмірі 12 593 (дванадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн 70 коп. та судовий збір у розмірі 943 (дев`ятсот сорок три) грн 39 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 04.11.2019

Суддя Д.О. Баранов