Постанова

від 04.11.2019 по справі 903/386/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року Справа №903/386/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Коломис В.В.,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Бекас" на рішення господарського суду Волинської області від 13 серпня 2019 року (м. Луцьк, суддя Шум М.С., повний текст складено 14 серпня 2019 року) у справі

за позовом Мале приватне підприємство "Бекас"

до ОСОБА_1 (ОСОБА_1)

про стягнення 23 014,03 Євро (еквівалент - 673 408,30 грн.)

Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, заяв про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2019 року, МПП "БЕКАС" звернулося до господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (ОСОБА_1) (Естонська Республіка) 23 014,03 євро (гривневий еквівалент за курсом НБУ станом на 21 травня 2019 року - 673 408,30 грн.), де 16 000,00 євро - основного боргу, 6 768, 80 євро - пені, 245,23 євро - 3% річних та витрати по сплаті судового збору, з підстав невиконання відповідачем зобов`язань в частині сплати вартості поставленого товару за Контрактом №05 від 20 липня 2018 року.

13 серпня 2019 року, рішенням господарського суду Волинської області було частково задоволено позов МПП "Бекас" до ОСОБА_1 (ОСОБА_1) про стягнення 23 014,03 Євро (еквівалент - 673 408,3 грн.) та стягнуто з відповідача на користь позивача 16 000,00 євро - основного боргу, 241,49 євро - 3% річних та 7 128,39 грн. - судового збору, а у стягненні 6 772, 54 євро - було відмовлено.

МПП "БЕКАС" у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати в частині стягнення 6 768,80 євро - пені та прийняти нове, яким позов в цій частині задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки судом не було враховано спеціальний статус сторін у спірних правовідносинах, зокрема той факт, що однією із сторін правочину (спору) є нерезидент - іноземна компанія, на правовідносини яких, окрім загального, поширюється й спеціальне законодавство України, яке регулює порядок розрахунків в іноземній валюті.

Вважає, що між сторонами спору укладено міжнародну угоду (Контракт), однією із сторін якої є нерезидент - іноземна компанія і на ці правовідносини якраз і поширюється дія Закону.

Також, Митний кодекс України регулює операції з експорту, які мали місце за Контрактом, які, відповідно, підпадають під операції, визначені у ч.2 ст. 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і тому розрахунки можуть проводитися у іноземній валюті.

Тому, вважає, що у суду першої інстанції не було підстав відмовляти у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 6 768,80 євро, розрахунок якої наведений у позовній заяві, а можливість стягнення та розмір пені, передбачено п.9.1. Контракту.

Крім того, що оскільки відповідач по справі є нерезидентом, який перебуває на території Естонської Республіки, то стягнення з нього елементу судового збору в гривні фактично унеможливлює його виконання в цій частині тому, що рішення суду буде виконуватись на території Естонії.

Згідно п.1.4 Контракту, валютою розрахунків являється євро, яка з 01 січня 2011 року є валютою Естонської Республіки, тому стягнення судових витрат з відповідача слід проводити в євро, що дорівнює 345,08 євро, на час сплати судового збору.

09 вересня 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу МПП "Бекас" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25 вересня 2019 року.

25 вересня 2019 року, у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просить її задоволити та скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні 6 768,80 євро - пені та в частині стягнення 7 128,39 грн. - судового збору і просить в оскаржуваній частині прийняти нове рішення - про стягнення з відповідача 6 768,80 євро - пені і 345,08 євро - по сплаті судового збору за подання позову до суду першої інстанції.

Для повного і всебічного розгляду спору, додаткового вивчення матеріалів справи та надання сторонам права забезпечити явку повноважних представників, у судовому засіданні було оголошено перерву до 04 листопада 2019 року.

04 листопада 2019 року, представники сторін у судове засідання не з`явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

20 липня 2018 року, між МПП "Бекас", як продавцем, та ОСОБА_1, як покупцем, було укладено Контракт №05, згідно умов якого позивач зобов`язується поставити і передати у власність покупця продукцію (далі - товар) в асортименті, кількості, по ціні, строкам і умовам, обумовлених, узгоджених та підписаних сторонами у додатку до Контракту, за умовами, вказаними в додатках до Контракту і Міжнародними правилами "ІНКОТЕРМС 2010", на орієнтовну суму 500 000,00 євро, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити отриманий від позивача товар. (а.с.14-17)

Згідно п.1.4 Контракту, валюта контракту і валютою оплати є євро.

Відповідно п.2.1 Контракту, загальна кількість товару, який поставляється згідно з контрактом, складається з окремих поставок в період його дії і зазначається в кожному окремому додатку до нього.

За умовами п.3.8 Контракту, датою поставки товару вважається дата поставки товару за адресою і на умовах, вказаних у додатках відповідно до Міжнародних правил "ІНКОТЕРМС 2010".

Ціна товару зазначається в додатках на кожну партію товару, що поставляється. (п.4.1 Контракту)

Згідно п.5.1 Контракту, оплата за товар здійснюється на умовах, зазначених у додатках на кожну конкретну поставку (100% передоплати, відстрочка платежу або інший спосіб оплати, який не суперечить чинному законодавству сторін), але в будь-якому випадку відповідач зобов`язаний здійснити оплату товару протягом 60 календарних днів з дати митного оформлення такого товару на території України.

Відповідно п.5.2 Контракту, датою оплати партії товару вважається дата зарахування грошових коштів на р/р позивача.

Сторони можуть встановити інший строк і/або порядок оплати партій товару, що повинно фіксуватись Додатковою угодою. (п.5.3 Контракту)

Пунктом 9.1 Контракту передбачено, що у випадку неоплати товару більше 90 календарних днів від дати перетину митного кордону України, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Додатковими угодами №1 від 21 липня 2018 року, №2 від 25 жовтня 2018 року до Контракту сторони обумовили умови витрат банків та адресу відповідача. (а.с.18-19)

29-30 жовтня 2018 року, на виконання умов договору та погодженої специфікації МПП "БЕКАС", за митною декларацією про поставку товару UA205090/2018/091287 на суму 24 347,40 євро та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0114355 від 30 жовтня 2018 року, поставив ОСОБА_1 (ОСОБА_1) товар на вказану суму. (а.с.22-24, 26)

ОСОБА_1 (ОСОБА_1) отриманий товар оплатив частково на суму 8 347,40 євро, за банківськими квитанціями:

- на суму 3 000 євро, яка перерахована 08 березня 2019 року;

- на суму 3 347, 40 євро, яка перерахована 09 квітня 2019 року;

- на суму 2 000,00 євро, яка перерахована 07 травня 2019 року.(а.с.30-36)

25 березня 2019 року МПП "БЕКАС" направило до ОСОБА_1 (ОСОБА_1) вимогу про сплату заборгованості та санкцій №21/03/19-1 по Контракту, яка була отримана 02 квітня 2019 року /згідно витягу відстеження пересилання поштових відправлень №RА069592617UA з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта"/. (а.с.37-41).

23 травня 2019 року, МПП "БЕКАС" звернулося до господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (ОСОБА_1) (Естонська Республіка) 23 014,03 євро (гривневий еквівалент за курсом НБУ станом на 21 травня 2019 року - 673 408,30 грн.), з яких: 16 000,00 євро - основного боргу, 6 768, 80 євро - пені, 245,23 євро - 3% річних та витрат по сплаті судового збору. (а.с.3-9)

13 серпня 2019 року, рішенням господарського суду Волинської області було частково задоволено позов МПП "Бекас" до ОСОБА_1 (ОСОБА_1) про стягнення 23 014,03 Євро (еквівалент - 673 408,3 грн.) та стягнуто з відповідача на користь позивача 16 000,00 євро - основного боргу, 241,49 євро - 3% річних та 7 128,39 грн. - судового збору, а у стягненні 6 772, 54 євро, з яких 6768,80 євро пеня і 3,74 євро 3% річних - було відмовлено. (а.с.62-65)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу МПП "Бекас" слід задоволити.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Як встановлено з матеріалів справи, 20 липня 2018 року, між МПП "Бекас та ОСОБА_1 (ОСОБА_1) було укладено Контракт №05, згідно якого позивач зобов`язується поставити і передати у власність покупця продукцію в асортименті, кількості, ціні, у строки і умови, обумовлені та узгоджені сторонами у додатку до Контракту, за умовами, вказаними в додатках до Контракту і Міжнародними правилами "ІНКОТЕРМС 2010", на орієнтовну суму 500 000,00 євро, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити отриманий від позивача товар.

На виконання умов Контракту та погодженої специфікації позивач поставив відповідачу за митною декларацією про поставку товару UA205090/2018/091287 та товарно-транспортною накладною CMR №0114355 від 30 жовтня 2018 року товар на загальну суму 24347,40 євро.

Проте, ОСОБА_1 (ОСОБА_1), отримавши поставлений товар, свої обов`язки по його оплаті виконало частково за банківськими квитанціями: від 08 березня 2019 року - у розмірі 3 000 євро; від 09 квітня 2019 року - у розмірі 3 347,40 євро; від 07 травня 2019 року - у розмірі 2 000,00 євро, чим допустило заборгованість перед МПП "Бекас" за даним Контрактом в розмірі 16 000,00 (24 347,40 - 8 347,40) євро.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.5.1 Контракту, оплата за товар здійснюється на умовах, зазначених у додатках на кожну конкретну поставку (100% передоплати, відстрочка платежу або інший спосіб оплати, який не суперечить чинному законодавству сторін), але в будь-якому випадку відповідач зобов`язаний здійснити оплату товару протягом 60 календарних днів з дати митного оформлення такого товару на території України.

За митною декларацією про поставку товару UA205090/2018/091287 митне оформлення зазначеного товару та його відправлення відбулось 30 жовтня 2018 року. (а.с.22)

Відповідно ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином колегія суддів погоджується з висноком місцевого господарського суду, що вимога про стягнення заборгованості ОСОБА_1 перед МПП "Бекас" в розмірі 16 000,00 євро підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Задоволення даної вимоги, як і стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 241,49 євро та відмови у стягненні 3,74 євро 3% річних, сторонами і, зокрема, апелянтом не оскаржується.

В той же час, МПП "Бекас" оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені в сумі 6 768,80 євро, нараховані відповідно до п.9.1 Контракту за період прострочення виконання зобов`язання,

За приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, у п.9.1 Контракту №05, сторонами також було визначено, що у випадку неоплати товару більше 90 календарних днів від дати перетину митного кордону України, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч.1 ст. 192 Конституції України).

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст. 192 Конституції України).

Оскільки у спірних правовідносинах, відповідачем і боржником одночасно є нерезидент - іноземна компанія, на ці правовідносини, окрім загального, поширюється і спеціальне законодавство України - Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", який регулює порядок розрахунків в іноземній валюті та не поширює свою дію на правовідносини щодо нарахування штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили належать до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності.

Згідно ст. 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Статтею 5 Закону України "Про валюту і валютні операції", що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та або нормативно-правовими актами Національного банку України. Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Згідно з п.1.4. Контракту №05, валютою розрахунків по Контракту сторони визначили - євро.

Тобто, як за умовами укладеного між сторонами Контракту, так і згідно Закону України "Про валюту і валютні операції", враховуючи, що валютою розрахунків виступає євро, то і усі платежі (в т.ч. нарахування та сплата штрафних санкцій) слід здійснювати саме у цій валюті.

Даний висновок відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 04 липня 2018 року (справа №761/12665/14-ц), що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у позові в частині стягнення пені.

Як зазначалося вище, товар було переміщено через митний кордон 30 жовтня 2019 року, тому за п.9.1 Контракту 90-денний строк для оплати отриманого відповідачем товару закінчився 28 січня 2019 року, тому розмір пені за період з 29 січня по 07 березня 2019 року з суми боргу у 24 347,40 євро становить 2 775,52 (24 347,40 євро х 0,3% х 38 днів) євро.

08 березня 2019 року, відповідач провів часткову оплату товару у сумі 3 000 євро, тому розмір пені за період з 08 березня по 08 квітня 2019 року з суми боргу у 21 347,40 євро складе 2 049,28 (21 347,40 євро х 0,3% х 32 дня) євро.

09 квітня 2019 року, відповідач провів часткову оплату товару у сумі 3 347, 40 євро, тому розмір пені за період з 09 квітня по 06 травня 2019 року з суми боргу у 18 000,00 євро складе 1 512,00 (18 000,00 євро х 0,3% х 28 днів) євро.

07 травня 2019 року, боржник частково перерахував позивачу кошти по оплаті товару у сумі 2 000,00 євро, тому розмір пені за період з 07 травня по 15 травня 2019 року з суми боргу у 16 000,00 євро складе 432,00 (18 000,00 євро х 0,3% х 9 днів) євро.

А всього, розмір пені з 29 січня по 15 травня 2019 року дорівнює сумі у 6 768,80 євро, яка і підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь МПП "Бекас".

Перевіривши заявлений позивачем розмір пені, колегія суддів прийшла до висновку про його арифметичну вірність та обґрунтованість, а тому рішення в частині відмови у задоволенні стягнення пені слід скасувати та прийняти у цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь МПП "Бекас" 6 768,80 євро - пені.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Одночасно, позивач зазначає, що судовий збір слід стягнути з відповідача, як нерезидента, на його користь слід стягнути в євро, а не у національній валюті України, оскільки на території Естонської Республіки прийнята до обігу валюта євро.

Як встановлено з матеріалів справи: валютою розрахунків за спірним Контрактом №05 являється євро; відповідачем по справі є нерезидент, який в силу законодавства України може здійснювати розрахунки на території України в іноземній валюті, валютою Естонської Республіки, на території якої буде виконуватись рішення суду в даній справі, є євро і стягнення судових витрат в українській гривні унеможливить виконання рішення суду на території Естонської Республіки.

При зверненні з позовною заявою, МПП "Бекас" сплатило судовий збір у розмірі 10 101,11 грн., що на час його сплати складало еквівалент у 345,21 євро. (сплата такого збору в іноземній валюті можлива лише для нерезидентів).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", що за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національного банку України на день сплати, тому, у даному випадку при вирішені питання у якій валюті слід стягувати судовий збір, суду першої інстанції слід було виходити з того, що сторони можуть проводити розрахунки в іноземній валюті.

Оскільки Законом України "Про судовий збір" передбачено можливість сплати нерезидентами судового збору в іноземній валюті, то стягнення з нерезидента судового збору також можливе в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національного банку України на день сплати.

Крім того, такий спосіб стягнення буде слугувати ефективним способом захисту інтересів позивача у розумінні ч.1 ст. 2, ч.2 ст. 5 ГПК України, адже значно спростить виконання рішення суду на території Естонії.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що оскільки спір до розгляду суду було доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених вимог, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на ОСОБА_1 (ОСОБА_1).

Оскільки позов слід задоволити в частині стягнення 16 000,00 євро - основної заборгованості, 6 768,80 євро - пені і 241,49 євро - 3% річних, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 345,08 євро - в повернення витрат по сплаті судового збору за подання позову до суду першої інстанції пропорційно задоволеним вимогам.

Пунктом 2 ч.1 ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об`єктивність прийняття ухвали судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що слід задоволити апеляційну скаргу, рішення господарського суду Волинської області від 13 серпня 2019 року в частині відмови у стягненні 6 768,80 євро - пені скасувати та задоволити в і в цій частині позовні вимоги МПП "БЕКАС" задоволити, а також частково змінити рішення суду та стягнути судовий збір за подання позову з відповідача на користь позивача у сумі 345,08 євро, що еквівалентно 10 097,31 грн., що відповідає пропорційно задоволенним заявленим позовним вимогам, в решті рішення залишити без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з її задоволенням, покласти на ОСОБА_1 (ОСОБА_1). Оскільки, за подання апеляційної скарги позивачем було сплачено 4 226,13 грн. (а.с.77), до стягнення підлягають 152,29 євро, що за курсом Національного банку України, на 02 вересня 2019 року - дату сплати судового збору, складає 4 226,13 грн.

Керуючись ст. ст. 275, 277, 282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Бекас" - задоволити.

Рішення господарського суду Волинської області від 13 серпня 2019 року у справі №903/386/19 - в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 6 768,80 євро - скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 (ОСОБА_1) на користь МПП "БЕКАС" "Бекас" пені в сумі 6 768,80 євро.

Стягнути з (ОСОБА_1) (АДРЕСА_1 (АДРЕСА_1), Reg.nr. (Реєстраційний номер): НОМЕР_2, Account (Рахунок): НОМЕР_1, Bank (Банк): Nordea Bank AB Estonia Branch, SWIFT: NDEAEE2X) на користь Малого приватного підприємства Бекас (вул. Ранкова, 1а, м. Луцьк, Волинська область, Україна, код ЄДРПОУ 13362408) - пеню в сумі 6 768,80 (шість тис. сімсот шістдесят вісім євро 80 євроцентів) євро.

Рішення господарського суду Волинської області від 13 серпня 2019 року у справі №903/386/19 - в частині стягнення з ОСОБА_1 (ОСОБА_1) на користь МПП "БЕКАС" "Бекас" 7 128,39 грн. судового збору змінити, та стягнути з (ОСОБА_1) (АДРЕСА_1 (АДРЕСА_1), Reg.nr. (Реєстраційний номер): НОМЕР_2, Account (Рахунок): НОМЕР_1, Bank (Банк): Nordea Bank AB Estonia Branch, SWIFT: NDEAEE2X) на користь Малого приватного підприємства Бекас (вул. Ранкова, 1а, м. Луцьк, Волинська область, Україна, код ЄДРПОУ 13362408) 345,08 (триста сорок п`ять євро 08 євроцентів) євро, що складає 10 099,47 грн., відповідно до курсу встановленого Національного банку України на день сплати, у відшкодування судового збору за подачу позовної заяви.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з (ОСОБА_1) (АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1), Reg.nr. (Реєстраційний номер): НОМЕР_2, Account (Рахунок): НОМЕР_1, Bank (Банк): Nordea Bank AB Estonia Branch, SWIFT: NDEAEE2X) на користь Малого приватного підприємства Бекас (вул. Ранкова, 1а, м. Луцьк, Волинська область, Україна, код ЄДРПОУ 13362408) 152,29 (сто п`ятдесят два євро 29 євроцентів) євро, що складає 4 226,13 грн., відповідно до курсу встановленого Національного банку України на день сплати, у відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/386/19 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "08" листопада 2019 року.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.