Рішення

від 06.11.2019 по справі 903/730/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2019 р. Справа № 903/730/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали по справі № 903/730/19

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фердинанд Групп", м. Луцьк

про стягнення 91 560 грн.,

за участю представників:

від позивача: Алєксєєв С.С. (дов. від 06.08.2019),

від відповідача: Степанюк С.Є. - адвокат (ордер серія ВЛ№000,062037 від 09.04.2019),

в с т а н о в и в:

16.09.2019 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою від 15.08.2019, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фердинанд Групп" 91 560 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу.

Ухвалою від 17.09.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрив провадження у справі; розгляд справи призначив на 09.10.2019; запропонував подати суду у строк до 07.10.2019: позивачу - будь-які додаткові докази в обгрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідачу: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); докази направлення відзиву позивачу; позивачу (на розсуд позивача): відповідно до ст. 166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.

27.09.2019 від позивача, 30.09.2019 від відповідача на адресу суду надійшли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в яких позивач та відповідач просять суд забезпечити участь їх представників в судових засіданнях по справі № 903/730/19 в режимі відеоконференції та визначити суди, що відповідатимуть за проведення відеоконференції під час судового засідання Центральний апеляційний господарський суд (49000, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65) та Господарський суд Одеської області (65119, м.Одеса, пр. Шевченка, 29) відповідно.

Ухвалою суду від 07.10.2019 у задоволенні клопотань АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та ТзОВ "Фердинанд Групп" про проведення судового засідання 09.10.2019 о 12:00 год. в режимі відеоконференції було відмовлено у зв`язку з технічною неможливістю Господарського суду Волинської області забезпечити участь представників позивача і відповідача в режимі відеоконференції у визначені дату та час судового засідання.

04.10.2019 відповідач надіслав до суду відзив № 30/09-2019 від 30.09.2019 на позов, в якому просить відмовити у задоволені позову, а в разі застосування до відповідача штрафних санкцій - зменшити суму штрафних санкцій до розміру однієї провізної плати - до 18 312 грн.

Представник позивача в судове засідання 09.10.2019 не з`явився. Факт належного повідомлення позивача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301037808398.

В судовому засіданні 09.10.2019 представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 09.10.2019 було оголошено перерву до 23.10.2019; Центральному апеляційному господарському суду доручено забезпечити проведення 23.10.2019 о 16 год. 30 хв. в режимі відеоконфенції в приміщенні суду судового засідання по справі.

22.10.2019 представник відповідача подав клопотання б/н від 22.10.2019 про відкладення судового засідання у зв`язку із необхідністю участі в судовому засіданні у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

Представник позивача в судовому засіданні 23.10.2019 позовні вимоги підтримав; повідомив про те, що відзиву на позов позивач не отримував, просив надати можливість ознайомитися з відзивом на позов.

Ухвалою суду від 23.10.2019 розгляд справи було відкладено на 06.11.2019, Центральному апеляційному господарському суду доручено забезпечити проведення 06.11.2019 о 16 год. 30 хв. в режимі відеоконфенції в приміщенні суду судового засідання по справі.

В судовому засіданні 06.11.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача - позову не визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що вимога Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фердинанд Групп" про стягнення 91 560 грн. штрафу підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з накладної № 32834475 від 02.04.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "Фердинанд Групп" відправило Акціонерному товариству "Інтерпайп Дніпровтормет" вантаж (лом чорних металів) (а.с. 10); номер вагону - 67370676; маса нетто вантажу (без вагону) - 60200 кг; спосіб визначення ваги: на вагонних вагах 150 т; вантаж завантажено вантажовідправником.

Згідно зі ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

10.04.2019 на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці працівниками залізниці було складено комерційний акт №450003/77.

Згідно з комерційним актом №450003/77 від 10.04.2019 під час контрольного переважування вагону №67370676 в статичному режимі з повною зупинкою та розчепленням, у присутності ДСЗ Клюєва, АРВ Плітченко, приймальника поїздів Кокошинської, на справних 150-тонних електронно- тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ - Вузол, заводський №032, що пройшли державну повірку 28.12.2018, виявлено, що вага брутто - 80850 кг, тара за документом - 22300 кг, вага нетто - 58550 кг, що менше ваги, вказаної в залізничній накладній, на 1650 кг. Навантаження рівномірне нижче бортів на 10 см. Вантаж вкрито листами заліза, марковано. Листове покриття та маркування не порушено. Торцеві двері та розвантажувальні люки закриті, люки укручені. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.

Як визначено у пункті 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

У пункті 5 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 року № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Пунктами 2.1.,2.3. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 року № 442 передбачено, що засоби ваговимірювальної техніки (далі за текстом "ЗВВТ"), які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці, підлягають обліку залізницями.

Електронно-тензометричні ваги, на яких визначалась маса вантажу при перевірці, пройшли повірку 28.12.2018, що підтверджується копією технічного паспорта № 14 засобу ваговимірювальної техніки (зввт) Вагонні ваги , заводський № 032, станція Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці.

Відповідно до приписів статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Відповідно до пунктів 9, 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена не збереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення не збереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Ніякі припущення та висновки про причини не збереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району, завідувач (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Комерційний акт №450003/77 від 10.04.2019 підписав заступника начальника станції Клюєва А.С. , агент з розшуку вантажів та багажу Плітченко І.П. , приймальник поїздів Кокошинська В .М. та представник одержувача.

Наказом начальника станції від 03.01.2019 № 8 у зв`язку з відсутністю в штатному розкладі станції посади начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб, було уповноважено приймальника поїздів Кокошинську В.М .

Доказом того, що до трудових обов`язків агента з розшуку вантажів та багажу Плітченко І.П. входить обов`язок здійснювати зважування вагонів є п.2 ч. 1 та п. 15 ч. 2 її робочої інструкції.

Таким чином, позивач подав документи, складені у встановленому законом порядку, які відповідно до ст.ст.76, 77 ГПК України є належними і допустимими доказами та підтверджують факт допущеного відповідачем порушення - неправильного зазначення маси вантажу.

Відповідач в процесі судового розгляду не оспорював правильності оформлення комерційного акта, заповнення залізничної накладної.

Згідно з частиною першою статті 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача і супроводжує вантаж до станції призначення.

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (стаття 24 Статуту залізниць України).

На підставі частин 1, 2, 3 статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.

Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За приписами частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 231 ГК законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами Статуту залізниць України прямо передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з пунктом 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Отже, за змістом положень статтей 6, 118, 122, 129 Статуту залізниць України допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем в розумінні частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Дослідивши комерційний акт № 450003/77 від 10.04.2019 та зміст посадової інструкції заступника начальника станції Нижньодніпровськ - Вузол Клюєва А.С. , робочої інструкції агента з розшуку вантажів та багажу Плітченко І.П. та наказу про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів, приймання поїздів Кокошинської В.М. , судом встановлено, що всі зазначені особи мали право підписувати комерційний акт у відповідності з пунктом 10 Правил складання актів.

У разі, коли в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено у пункті 10 Правил складання актів. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17, від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17.

Позивач до позовної заяви додав копію наказу № 8 від 03.01.2019, відповідно до якого у зв`язку із відсутністю на станції Нижньодніпровськ - Вузол по штатному розкладу таких посад як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи та задля дотримання п. 10 Правил складання актів Кокошинську В.М. було призначено відповідальною особою, яка має право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи (а.с. 20).

З огляду на викладене, комерційний акт №450003/77 від 10.04.2019 відповідає вимогам щодо його оформлення, визначеним в пункті 10 Правил складання актів, а тому є належним та допустимим доказом на підтвердження факту допущеного відповідачем порушення - неправильне зазначення маси вантажу.

Крім цього, судом враховано, що вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні в комерційному відношенні без порушень, без порушення маркування, без порушення вкладених зверху листів заліза. Ці обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу в накладній саме відправником. Разом з цим, відповідач відповідно до приписів ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не довів факту оскарження відправником відомостей, які відображені в комерційному акті.

Саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Залізниця не зобов`язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній , при прийнятті вантажу до перевезення. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2018 у справі №916/3615/16.

Як роз?яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. п. 6.1., 6.2. постанови № 04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями.

Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, установ, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка за неправильне зазначення маси вантажу передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.

Застосування позивачем до відповідача штрафної санкції в розмірі п`ятикратної суми провізної плати у зв`язку з невиконанням відправником зобов`язання зазначити у накладній вірну масу вантажу відповідає приписам ст.118, 122 Статуту залізниць України.

За таких обставин, коли встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фердинанд Групп" не виконало належним чином зобов?язання щодо зазначення правильної маси вантажу в залізничній накладній, вимога позивача про стягнення з відповідача 91 560 грн. штрафу обгрунтована і підлягає до задоволення.

Доводи відповідача про те, що позивач порушив статті власного Статуту, здійснивши перевірку маси вантажу на станції призначення, спростовуються статтею 24 Статуту залізниць, якою визначено право залізниці перевіряти правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Статтею 52 Статуту залізниць визначено випадки, коли залізниця зобов?язана перевірити маса вантажу.

Підстав для обов?язкової перевірки маси вантажу, встановлених ст.52 Статуту залізниць, судом не встановлено.

Стверджуючи про те, що маса вантажу - 60200 кг, зазначена у залізничній накладній, є правильною, відповідач не спростував доказів, складених у встановленому законом порядку і поданих позивачем на обгрунтування неправильності маси вантажу.

У частині четвертій статті 52 Статуту залізниць України зазначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Проте, згідно з поясненнями представника позивача, маса вантажу станцією відправлення не визначалася. Маса вантажу, вказана в залізничній накладній, була визначена вантажовідправником.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивувальна оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необгрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену практику.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд судом вищої інстанції.

Таким чином, доводи відповідача, наведені у відзиві, не спростовують тих обставин, на які посилається позивач на обгрунтування позовної вимоги.

Також судом було розглянуто та залишено без задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафу.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зменшення розміру санкцій за ст. 233 ГК України є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується з огляду на встановлені судом обставини, сама лише відсутність завданих збитків, без врахування кількісної характеристики динаміки виконання зобов`язання, наявності заборгованості перед бюджетами, найманими працівниками, виробництво важливих для держави і суспільства товарів (робіт, послуг) та інших обставин, не може слугувати підставою зменшення розміру санкцій.

Господарський суд при вирішенні спору по суті має право і повинен надавати оцінку будь-яким доказам, - в тому числі комерційному акту, акту загальної та інших форм, іншим складеним залізницею та вантажоодержувачем, вантажовідправником, документам з огляду на їх відповідність вимогам Статуту залізниць України, Правилам перевезення вантажів, іншим нормативно-правовим актам.

З огляду на викладене, господарський суд, надаючи оцінку складеному залізницею комерційному акту, встановив, що він відповідає вимогам законодавства та є допустимим доказом, який засвідчує неправильну поведінку відповідача та є підставою для його відповідальності.

Відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, установ, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника за неправильне зазначення маси вантажу відповідальність, яка передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.

Зазначений штраф відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено. (Правова позиція, сформульована у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17).

Відповідальність за невірно зазначену масу вантажу встановлена у ст. 122 Статуту залізниць України незалежно від того, занижені її показники чи завищені, тому посилання відповідача на те, що допущене порушення (недовантаження) не призвело до більшого зношення рухомого складу, не призвело до сплати меншого розміру плати суд оцінює критично та не враховує як підстави для зменшення ступеня вини відповідача у вчиненому правопорушенні.

Штрафна санкція за неправильне зазначення маси вантажу не є договірною, розмір цього штрафу визначений Статутом залізниць України, який затверджений Кабінетом Міністрів України, і підстав вважати його надмірно великим у порівнянні з допущеним правопорушенням у суду не має.

Разом з цим, судом враховано, що збитки підприємства, які вказані у звіті про фінансові результати товариства за перше півріччя 2019 року - 63400 грн., і в балансі станом на 30.06.2019 - 23100 грн., не є значними.

Існування незначної кредиторської (19600 грн.) та дебіторської заборгованості (12700 грн.) свідчить про існування невиконаних зобов`язань, але сам по собі цей факт не підтверджує скрутного фінансового становища товариства та не є достатнім доказом на підтвердження існування виключних обставин, передбачених ст. 233 ГК України, для зменшення штрафу.

У відзиві на позов відповідач посилається на судову практику щодо зменшення стягнення штрафу. Водночас, існує й інша судова практика, оскільки суд вирішує питання зменшення штрафних санкцій, оцінюючи кожний конкретний випадок.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати, пов`язані з оплатою судового збору.

Керуючись ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України, Статутом залізниць України, ст. 129, ст. ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фердинанд Групп" (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2Б, код ЄДРПОУ 42105406) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, п/р НОМЕР_2 , в АТ "Ощадбанк" МФО 300465, код ЄДРПОУ 40081279, отримувач: філія "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця") 91 560 грн. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фердинанд Групп" (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Індустріальна, 2Б, код ЄДРПОУ 42105406) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, п/р НОМЕР_3 , філія Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ЄДРПОУ 40081237) 1 921 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господамрського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 11.11.2019.

Суддя І. О. Якушева