Рішення

від 30.10.2019 по справі 1.380.2019.002880

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002880

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Тур Т.О.,

за участі представників:

позивача Москаля Д.М.,

відповідачів Гавриляка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Адвокатського об`єднання КПЛТ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.10.2019 року просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 17.04.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної Адвокатського об`єднання КПЛТ №1 від 05.04.2019 року (в ЄРПН за №9076771231);

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 24.04.2019 року №1148671/42732802 про відмову у реєстрації податкової накладної Адвокатського об`єднання КПЛТ №1 від 05.04.2019 року (в ЄРПН за №9076771231);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 05.04.2019 року (в ЄРПН за №9076771231), що подана Адвокатським об`єднанням КПЛТ .

Посилається на те, що оскаржуваним рішенням Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДФС у Львівській області) від 24.04.2019 року №1148671/42732802 відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) поданої АО КПЛТ ПН №1 від 05.04.2019 року. Підставою, що слугувала для прийняття такого рішення, зазначено лише загальну фразу, а саме: обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Втім, позивач не погоджується з даним рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим. Зокрема, вказав, що АО КПЛТ разом з поясненням надало фіскальній службі усі первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з ТОВ СВІСС КРОНО , які свідчать про реальність здійснення господарської операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України. Необґрунтованими, на думку позивача, є твердження відповідачів про те, що платник податків зобов`язаний подавати усі без винятку документи за переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та свідчать про надміру формалізований підхід відповідачів, позаяк з наданих позивачем документів було цілком достатньо для висновку про підставність складання податкової накладної та надіслання її для реєстрації контролюючому органу. Також, зазначив, що застосування листа ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, яким визначено Критерії ризиковості платника податку, не відповідає чинному податковому законодавству України, що, крім того, відповідає висновкам Верховного Суду. За таких обставин, вважає, що рішення податкового органу про відмову у реєстрації ПН №1 від 05.04.2019 року суперечить вимогам принципу належного урядування та прийняте без дотримання процедур, визначених законодавством. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на підстави, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просить позов задовольнити.

Від відповідача, Головного управління ДПС у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що за результатами перевірки поданої АО КПЛТ ПН №1 від 05.04.2019 року її реєстрація була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки така відповідає вимогам підп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв`язку з тим, що позивачем не було подано всіх необхідних документів, Комісією Головного управління ДФС у Львівській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. А тому, покликаючись на правомірність спірних рішень та наявність підстав для їх прийняття, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідачів проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави, викладені у відзиві позовну заяву та наданих суду поясненнях.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій посилається на те, що відповідач жодним чином не спростував твердження позивача про те, що станом на квітень 2019 року Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, не було визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Навпаки, заперечення відповідача зводяться до посилання на ті ж самі норми, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Ухвалою судді від 12.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді від 09.07.2019 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, а засідання для розгляду справи по суті замінено підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 24.07.2019 року зупинено провадження у справі до 17.09.2019 року.

Ухвалою суду від 18.09.2019 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою судді від 23.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Адвокатське об`єднання КПЛТ (місцезнаходження: вул.Акад.Єфремова, 32а, м.Львів, 79013; код ЄДРПОУ: 42732802) зареєстроване як юридична особа 03.01.2019 року. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є надання правової допомоги (послуг) (код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права ).

Суд встановив, що між позивачем - АО КПЛТ та ТОВ СВІСС КРОНО (код ЄДРПОУ 31147999) укладено договір про надання правової допомоги від 16.01.2019 року.

Згідно п.1.1. вказаного договору, АО КПЛТ зобов`язується надавати ТОВ СВІСС КРОНО правову (правничу) допомогу на умовах і в порядку, що визначені договором, а ТОВ СВІСС КРОНО зобов`язується оплатити надання такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата прямо передбачена цим Договором.

Відповідно до п.1.2. вказаного договору, АО КПЛТ зобов`язується надавати ТОВ СВІСС КРОНО такі види правової (правничої) допомоги: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; 2) правовий супровід діяльності клієнта як юридичної особи; 3) складення необхідних клієнту заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 4) представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також у кримінальному провадженні; 5) захист прав, свобод і законних інтересів клієнта в державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 6) надавати в разі необхідності іншу правову допомогу.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що за надання правової допомоги, передбаченої предметом цього договору, ТОВ СВІСС КРОНО виплачує АО КПЛТ гонорар, розмір якого визначається:

- відповідно до акту прийому-передачі наданої правової допомоги, що підписується обома сторонами; або

- на підставі рахунку, виставленого АО КПЛТ , якщо йдеться про сплату авансового платежу. При цьому, акцептування такого рахунку та визначеної суми гонорару здійснюється ТОВ СВІСС КРОНО на власний розсуд.

На виконання умов договору про надання правової допомоги від 16.01.2019 року АО КПЛТ за період січень - березень 2019 року надало ТОВ СВІСС КРОНО правову допомогу (правові послуги) на загальну суму 46944,00 грн, в тому числі ПДВ 78240,00 грн, що зафіксовано в Акті прийому-передачі правових послуг від 05.04.2019 року.

За результатами господарської операції згідно АО КПЛТ виписало ПН №1 від 05.04.2019 року на ім`я ТОВ СВІСС КРОНО та засобами електронного зв`язку направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, позивачем сплачено кошти в сумі 97200,00 грн на електронний ПДВ рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується Витягом про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку №1714274 від 17.04.2019 року.

17.04.2019 року АО КПЛТ отримало Квитанцію №1 про прийняття ПН №1 від 05.04.2019 року та, водночас, зупинення її реєстрації з наступним формулюванням: Відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 05.04.2019 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 69.10.19-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Відповідно до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, №1 від 23.04.2019 року, АО КПЛТ було надано Головному управлінні ДФС України у Львівській області пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме: виписку з ЄДР щодо АО КПЛТ ; податкову накладну АО КПЛТ №1 від 05.04.2019 року, видану на ім`я ТОВ СВІСС КРОНО ; банківську виписку по банківському рахунку АО КПЛТ за 16.04.2019 рік; відомість №3 від 29.03.2019 року про нарахування заробітної плати по АО КПЛТ за березень 2019 року; платіжне доручення ТОВ СВІСС КРОНО №4254 від 16.04.2019 року; рахунок АО КПЛТ на оплату №08 від 04.04.2019 року, виставлений на ім`я ТОВ СВІСС КРОНО ; акт прийому-передачі правових послуг від 05.04.2019 року між АО КПЛТ та ТОВ СВІСС КРОНО .

Зазначене підтверджується Квитанцією №2 від 23.04.2019 року (повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК).

24.04.2019 року комісією Головного управління ДФС в Львівській області прийнято рішення №1148671/42732802 про відмову в реєстрації ПН №1 від 05.04.2019 року. Підставою відмови у реєстрації ПН зазначено: ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них .

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача вищезгадане рішення №1148671/42732802 від 24.04.2019 року прийнято за формальних підстав, без належної оцінки наданим АО КПЛТ поясненням та документам, які у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Крім того, листи міністерств, в т.ч. і лист ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, на який посилається відповідач, не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України. А тому, вважає, що є всі підстави для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у день надходження в ЄРПН ПН №1 від 05.04.2019 року, виписану на ТОВ СВІСС КРОНО . Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 року №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21.02.2018 року на виконання вимог Закону №2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Аналіз вказаних вище норм матеріального права та п.п.5-7, 12-23 Порядку №117 дає підстави для висновку, що після подання на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, які підлягають моніторингу, такі документи перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податків, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податків. Тобто процедура перевірки ПН/РК на відповідність Критеріям ризиковості є визначальним та першим етапом в процедурі реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Тому, законодавче закріплення Критеріїв ризиковості є важливим аспектом у регулюванні відносин щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Як встановив суд, фіскальним органом сформовано квитанцію, відповідно до якої: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 27.02.2019 року №60 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 69.10.19-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам підп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.3.2.11 .

В подальшому, Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення від 24.04.2019 року №1148671/42732802, згідно якого платнику податків відмовлено у реєстрації ПН №1 від 05.04.2019 року в ЄРПН. Підстава: неподання платником податку копій документів - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них.

Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, натомість на підставі п.10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Суд враховує, що наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №567 від 13.06.2017 року втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів №409 від 06.04.2018 року - 25.05.2018 року.

В подальшому, Листом ДФС України від 21.03.2018 року №960/99-99-07-18 визначено Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку, визначені ДФС та погоджені Міністерством фінансів України .

Листом ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 визначено Критерії ризиковості платника податку , відповідно до якого платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Цим же Листом ДФС України визначено Критерії ризиковості здійснення операцій , відповідно до якого податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2.2. відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної/розрахунку коригування;

2.3. відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу;

2.4. розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Державна регуляторна служба України листом від 19.04.2018 року №3890/0/20-18 звернула увагу на наступне:

Пунктом 201.16 статті 201 ПКУ задекларовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабміном України. Своєю чергою, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою КМУ від 21.02.2018 р. №117 (далі - Порядок). Водночас Порядком не визначено чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Натомість пунктом 10 Порядку передбачено запровадження певного алгоритму визначення таких критеріїв ДФС України за погодженням з МФУ. Разом з цим, свого часу відповідний проект постанови був предметом розгляду ДРС, за результатом розгляду якого та з урахуванням доопрацювання в робочому порядку розробником редакції проекту ДРС було прийнято Рішення про погодження проекту регуляторного акта від 27.02.2018 р. №82. На додаток до вищезгаданого Рішення ДРС повідомила Мінфін листом від 27.02.2018 р. №2216/0/20-17 з приводу проблемних питань, пов`язаних з окремими положеннями зазначеного проекту постанови, зокрема, в частині відсутності положень щодо визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Зокрема, ДРС було зазначено, що проекти актів, які затверджують критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, якими визначається позитивна податкова історія платників податків, мають на меті встановити норми права, які здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, а відтак є такими, що мають ознаки регуляторного характеру, підпадають під сферу дії Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження. Проте, незважаючи на викладені у листі ДРС застереження, ДФС листами від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 та №960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно. Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності. Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про центральні органи виконавчої влади одним з основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є, зокрема, забезпечення нормативно-правового регулювання. Так, згідно з ч.1 ст.23 зазначеного Закону центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів КМУ та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання. При цьому варто врахувати, що листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм. За таких обставин, за позицією ДРС, постає питання щодо правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Враховуючи зазначене вище, ДРС наголошує на необхідності приведення регуляторної діяльності у відповідність з вимогами Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в частині вирішення ситуації, пов`язаної із затвердженням листами ДФС України від 21.03.2018 р. №959/99-99-07-18 та №960/99-99-07-18 критеріїв ризиковості платника податку, критеріїв ризиковості здійснення операцій, переліку показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку .

03.07.2018 року Міністерство фінансів направило на погодження до ДРС України проект наказу Про затвердження Критеріїв ризиковості платника податку, Критеріїв ризиковості здійснення операцій та Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку .

Цей самий проект наказу 05 вересня ДРС України розглянула і рішенням від 23.08.2018 року №361 погодила.

Міністерство фінансів України скеровано Державній фіскальній службі України лист від 31.10.2018 року №26010-06-5/28170 Щодо погодження критеріїв , в якому вказано: На виконання пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 року №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця .

Таким чином, Міністерством фінансів України погоджено лише два критерії: Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій , за умови їх перегляду протягом місяця. Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку Міністерство фінансів України не погоджувало.

Лист Міністерства фінансів України від 31.10.2018 року №26010-06-5/28170, згідно якого Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 року №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця , суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки:

- з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18;

- пунктом 10 Порядком №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами.

Відповідно до п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФСУ та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Тобто процедура мала б завершитися підписання наказу міністром фінансів і його опублікуванням.

Натомість, 13.11.2018 року ДФС оприлюднила на офіційному веб-сайті затверджені:

1) в.о. Голови Державної фіскальної служби України О.Власовим: Критерії ризиковості платника податку - 05.11.2018 року; Критерії ризиковості здійснення операцій - 05.11.2018 року;

2) в.о. Голови Державної фіскальної служби України М.Продан: Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку - 21.03.2018 року.

Згідно п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Отже, податкова накладна перевіряється на відповідність трьох критеріїв: Критерії ризиковості платника податку , Критерії ризиковості здійснення операцій та Показники позитивної податкової історії платника податку . Проте, як встановлено судом, Показники позитивної податкової історії платника податку Міністерством фінансів України не погоджувалися.

В силу вимог п.21 цього Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зі змісту квитанції вбачається, що реєстрація ПН №1 від 05.04.2019 року в ЄРПН зупинена з покликанням на те, що така податкова накладна відповідає підп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд враховує, що Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрацію податкової накладної може бути зупинено. На це прямо вказує зміст підп.3 п.13 Порядку №117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

За відсутності належним чином встановлених Критеріїв ризиковості процедура зупинення реєстрації податкових накладних не може бути реалізована, адже підставами для такого зупинення є відповідність ПН/РК Критеріям ризиковості (п.7 Порядку №117).

Критерії ризиковості платника податку та/або критерії ризиковості господарської операції є важливим елементом порядку визначення об`єкту оподаткування ПДВ, оскільки безпосередньо впливають на суму податкових зобов`язань платника податків-покупця. Відповідно, такі Критерії можуть затверджуватися виключно нормативно-правовим актом.

Повноваження щодо встановлення Критеріїв ризиковості необхідно реалізовувати шляхом прийняття відповідного нормативно-правового акту, що підлягає обов`язковій державній реєстрації в Мінюсті.

Частиною 3 ст.117 Конституції України передбачено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади встановлено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

На реалізацію норми Конституції України та положень зазначеного Указу Президента України постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Згідно з п.2 цього Положення, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. При цьому як встановлено пунктом 3 цього ж нормативного правового акту, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами Для службового користування , Особливої важливості , Цілком таємно , Таємно та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Отже, якщо певний документ, виданий центральним органом виконавчої влади, містить норми права, він підлягає обов`язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до п.15 зазначеного Положення, Міністерства, центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Таким чином, за відсутності належним чином затвердженого компетентним органом і зареєстрованого в Мінюсті нормативно-правового акта, жодні приписи щодо Критеріїв зупинення реєстрації податкових накладних не можуть бути визнані обов`язковими для виконання будь-яким із платників податку, оскільки відповіді норми не можуть вважатися такими, що набрали чинності.

З урахуванням викладеного, Критерії, опубліковані ДФС України 13.11.2018 року, які по суті містять норми права, не можуть вважатися чинним нормативно-правовим актом. Водночас жодного іншого нормативно-правового акту, який би визначав Критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, законодавцем не прийнято.

Нормою п.201.16 ст.201 ПК України, компетентним органом, який мав встановити підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, є Кабінет Міністрів України. Оскільки підставами для зупинення реєстрації податкових накладних є відповідність платника податку або його господарських операцій певним Критеріям ризиковості, то і самі ці критерії як підстави для зупинення реєстрації ПН/РК мав би визначати саме Кабінет Міністрів України.

Однак Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 жодних Критеріїв ризиковості не встановлено.

Передача Кабінетом Міністрів України своїх повноважень щодо визначення конкретних критеріїв ризиковості платника податку та/або господарських операцій іншим державним органам (ДФС України за погодженням з Мінфіном України) не відповідає приписам п.201.16 ст.201 ПК України. Ця норма уповноважує Кабінет Міністрів самостійно встановити відповідні Критерії, а не надає можливість визначити інші компетентні органи для цього.

Відповідачем не доведено суду, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст.25 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 року №1160-IV.

Таким чином, на момент зупинення реєстрації ПН №1 від 05.04.2019 року в ЄРПН був відсутній будь-який належним чином затверджений нормативно-правовий акт, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Згадані вище Критерії, опубліковані ДФС 13.11.2018 року, не можуть вважатися таким, оскільки не є нормативно-правовим актом.

Суд зазначає, що першим етапом у процедурі реєстрації/відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН є саме встановлення відповідності ПН/РК Критеріям ризиковості. Враховуючи те, що така процедура порушена фіскальним органом вже на першому етапі, про що вказано вище, тому усі наступні дії та рішення фіскального органу також за своєю суттю є протиправними.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду Критерію ризиковості платника податку. Як встановлено судом, конкретний перелік документів при надісланні повідомлення про надання пояснень щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, не витребовувався податковим органом.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати ПН №1 від 05.04.2019 року в ЄРПН, суд враховує наступне.

Відповідно до п.п.2, 10 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно п.28 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, серед іншого, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, навіть за умови визнання судом протиправним рішення фіскального органу про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН, така ПН підлягатиме реєстрації у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі. Тобто, у даному випадку матиме місце значний проміжок часу між датою, коли ПН повинна була бути зареєстрована (оскільки судом визнано протиправною відмову в реєстрації), та датою коли рішення суду набуде законної сили.

Разом з тим, відповідно до п.20 Порядку №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, Порядок №117 визначає день реєстрації ПН - день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; а Порядок №1246 визначає два варіанти: день реєстрації ПН - день набрання законної сили рішенням суду, або день - зазначений в такому рішенні.

Відповідно до абз.22 п.201.10 ст.201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Тому, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача Державної податкової служби України провести реєстрацію ПН №1 від 05.04.2019 року в ЄРПН у день її подання платником податків на реєстрацію.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 17.04.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної АО КПЛТ №1 від 05.04.2019 року (в ЄРПН за №9076771231), суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде визнання протиправним рішення про відмову в реєстрації ПН №1 від 05.04.2019 року в ЄРПН та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати ПН №1 від 05.04.2019 року в ЄРПН датою її подання платником податків на реєстрацію.

До того ж, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутнє як таке рішення про зупинення реєстрації податкової накладної АО КПЛТ №1 від 05.04.2019 року, про що було наголошено позивачу в судовому засіданні.

Відтак, у задоволенні цієї вимоги належить відмовити.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Висновки суду у даній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18) та від 18.07.2019 року (справа №1740/2004/18).

Щодо судового збору, то відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позивача і Головного управління ДПС у Львівській області, як особи, що приймала оскаржуване рішення).

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.04.2019 року №1148671/42732802.

Зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: Львівська пл.8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 05.04.2019 року, подану Адвокатським об`єднанням КПЛТ , датою її подання платником податків на реєстрацію.

У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 17.04.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної Адвокатського об`єднання КПЛТ №1 від 05.04.2019 року - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43143039) на користь Адвокатського об`єднання КПЛТ (місцезнаходження: вул.Акад.Єфремова, 32а, м.Львів, 79013; код ЄДРПОУ: 42732802) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду буде складено до 11.11.2019 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 11.11.2019 року.