Рішення

від 30.10.2019 по справі 813/2036/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2036/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Тур Т.О.,

за участі представників:

позивача Тимофіїв Н.Ю.,

відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційна компанія до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 15.01.2015 року №0000032200 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 274260,00 грн, в т.ч.: в сумі 182840,00 грн основного платежу та в сумі 91420,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта перевірки від 25.12.2014 року №71/2200/25239647 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ Телекомунікаційна компанія (код ЄДРПОУ 25239647) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ Матадор Трейдінг (код ЄДРПОУ 23236024) за травень-червень 2014 року та ТОВ І.К.С. Ко ЛТД (код ЄДРПОУ: 38902739) за період липень-серпень 2014 року . У вищенаведеному акті контролюючий орган вказав, зокрема, про те, що господарські операції між ТОВ Телекомунікаційна компанія та його контрагентами ТОВ Матадор Трейдінг , ТОВ І.К.С. Ко ЛТД не спричинили реального настання юридичних наслідків. Позивач з такими висновками не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. В той же час, зазначила, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача з названими контрагентами, а також доказам, які пов`язані з господарською діяльністю ТОВ Телекомунікаційна компанія . Натомість долучена до матеріалів справи первинна документація, на думку позивача, повністю спростовує висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся. Крім того, зазначила, що з огляду на передбачений чинним законодавством України принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. На підставі наведеного вважає, що податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 року №0000032200 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та відповіді на відзив, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, суть якого зводиться до наступного. Проведеною ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області позаплановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ Матадор Трейдінг (код ЄДРПОУ 23236024) за травень-червень 2014 року та ТОВ І.К.С. Ко ЛТД (код ЄДРПОУ: 38902739) за період липень-серпень 2014 року, результати якої оформлені актом від 25.12.2014 року №71/2200/25239647, встановлено, що між ТОВ Телекомунікаційна компанія та ТОВ Матадор Трейдінг , ТОВ І.К.С. Ко ЛТД укладено договори про надання послуг, а саме: ремонт на технічне обслуговування електричного та телекомунікаційного обладнання, монтажні та пусконалагоджувальні роботи електричного та телекомунікаційного обладнання, запуск та експлуатація. Виконання зазначених господарських операцій позивач обґрунтовує податковими накладними та актами виконаних робіт. Однак, як ствердила представник відповідача, зазначені документи не є належними доказами в цілях підтвердження факту здійснення відповідних робіт, оскільки такі не розкривають змісту наданих послуг (в кожному акті вказано лише про технічне обслуговування обладнання) та не доводять економічної доцільності в діях платника податку на щомісячне витрачання коштів на технічне обслуговування об`єктів за тими ж самими адресами. Крім того, звернула увагу, що ТОВ Матадор Трейдінг та ТОВ І.К.С. Ко ЛТД відсутні в переліку операторів телекомункацій, що унеможливлює надання ними послуг із технічного обслуговування електричного та телекомунікаційного обладнання. Наведене, на думку відповідача, ставить під сумнів факт здійснення господарських операцій та виключає правомірність їх відображення у податковому обліку ТОВ Телекомунікаційна компанія . За таких обставин, вважає, що викладені в акті перевірки від 25.12.2014 року №71/2200/25239647 висновки щодо заниження ТОВ Телекомунікаційна компанія податкових зобов`язань з податку на додану вартість є обґрунтованими, відповідно прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 року №0000032200 - правомірним і підстав для задоволення позову немає.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та наданих суду поясненнях.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 року, позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 15.01.2015 року №0000032200.

Постановою Верховного Суду від 12.03.2019 року скасовано вказані судові рішення, а справу №813/2036/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 року прийнято справу №813/2036/15 до провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13.06.2019 року зупинено провадження у справі до 17.09.2019 року

Ухвалою суду від 18.09.2019 року поновлено провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТОВ Телекомунікаційна компанія (код ЄДРПОУ 25239647) зареєстрована, як юридична особа, 17.02.1998 року; основним видом економічної діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є діяльність у сфері проводового електрозв`язку.

На підставі направлень від 16.12.2014 року №8/2200, №9/2200 та наказу ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області від 16.12.2014 року №08, згідно з підп.75.1.2 п.75.1 ст.75, підп.78.1.1 п.78.1 ст.78, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Телекомунікаційна компанія з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ Матадор Трейдінг (код ЄДРПОУ 23236024) за травень-червень 2014 року та ТОВ І.К.С. Ко ЛТД (код ЄДРПОУ: 38902739) за період липень-серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 25.12.2014 року №71/2200/25239647 (далі - акт перевірки від 25.12.2014 року).

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з придбання у ТОВ Матадор Трейдінг на підставі договору від 16.04.2014 року №72-044 та у ТОВ І.К.С. Ко ЛТД на підставі контракту від 30.06.2014 року №148/06 робіт з ремонту та технічного обслуговування електричного та телекомунікаційного обладнання; монтажних та пусконавантажувальних робіт електричного та телекомунікаційного обладнання, запуску в експлуатацію.

На обґрунтування цих висновків, відповідач, зокрема, послався на те, що такі операції є безтоварними, оскільки задекларовані контрагенти позивача не мають необхідних умов та ресурсів (в тому числі, управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складних приміщень), а також дозвільних документів для фактичного здійснення таких видів діяльності. Крім того, вказано на відсутність у актах наданих послуг конкретизації їх змісту та обсягу.

За результатами зібраної при проведенні податкової перевірки інформації , відповідач дійшов висновку про економічну недоцільність придбання даних послуг. А тому, на думку податкового органу, операції між ТОВ Телекомунікаційна компанія та його контрагентами ТОВ Матадор Трейдінг , ТОВ І.К.С. Ко ЛТД є безтоварними, що призвело до неправомірного формування показників бухгалтерського податкового обліку, а в підсумку до заниження податкових зобов`язань перед бюджетом.

На підставі акта перевірки від 15.12.2014 року, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 року №0000032200 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 274260,00 грн, в тому числі: в сумі 182840,00 грн основного платежу та в сумі 91420,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.

ТОВ Телекомунікаційна компанія скористалось правом адміністративного оскарження, однак за наслідками такого, названий акт індивідуальної дії рішенням Державної фіскальної служби України від 09.04.2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 15.01.2015 року №0000032200, вважаючи його таким, що суперечить вимогам податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини.

16.04.2014 року між ТОВ Телекомунікаційна компанія (замовник) та ТОВ Матадор Трейдінг (підрядник) укладено договір №72-044, згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт: ремонт та технічне обслуговування електричного та телекомунікаційного обладнання, монтажні та пусконалагоджувальні роботи електричного та телекомунікаційного обладнання, запуск в експлуатацію.

Загальна вартість доручених підряднику робіт по даному договору визначається на основі договірної ціни при належному виконанні робіт і складає 822780,00 грн в т.ч. ПДВ - 137130,00 грн.

На підтвердження фактичного виконання умов договору ТОВ Телекомунікаційна компанія надало до матеріалів справи акти виконаних робіт/наданих послуг від 30.05.2014 року МТ000001819, від 30.05.2014 року МТ000001820, від 30.05.2014 року МТ000001821, від 30.05.2014 року МТ000001822 , від 30.05.2014 року МТ000001819 , від 30.05.2014 року МТ000001823 , від 30.06.2014 року МТ000002024 , від 30.06.2014 року МТ000002025 , від 30.06.2014 року МТ000002026 , від 30.06.2014 року МТ000002027 , від 30.06.2014 року МТ000002028 та податкові накладні від 30.05.2014 року №110 на суму 54900,00 грн, від 30.05.2014 року №111 на суму 52416,00 грн, від 30.05.2014 року №112 на суму 59436,00 грн, від 30.05.2014 року №113 на суму 56875,00 грн, від 30.05.2014 року №114 на суму 50632,00 грн, від 30.06.2014 року №126 на суму 54900,00 грн, від 30.06.2014 року №127 на суму 52416.00 грн, від 30.06.2014 року №128 на суму 59436,00 грн, від 30.06.2014 року №129 на суму 56875,00 грн, від 30.06.2014 року №130 на суму 50632,80 грн.

Оплату ТОВ Телекомунікаційна компанія за надані послуги проводило в безготівковій формі, згідно банківських виписок від 27.06.2014 року №2430 в сумі 50632,80 грн, від 25.06.2014 року №2416 на суму 116311,20 грн, від 24.06.2014 року №2410 на суму 54900,00 грн, від 24.06.2014 року №764 на суму 52416,00 грн, від 20.06.2014 року №763 на суму 54687,20 грн, від 20.06.2014 року №2398 на суму 50632,80 грн, від 04.06.2014 року №2314 на суму 59436,00 грн, від 21.05.2014 року №2246 на суму 54900,00 грн, від 21.05.2014 року №743 на суму 52416,00 грн.

Також, 30.06.2014 року ТОВ Телекомунікаційна компанія (замовник) укладено договір про надання послуг №148/06 з ТОВ І.К.С. Ко ЛТД (підрядник), згідно якого останній зобов`язується виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи електричного та телекомунікаційного обладнання, їх ремонт та технічне обслуговування.

Загальна вартість доручених підряднику робіт по даному договору визначається на основі договірної ціни при належному виконанню робіт і складає 1097040,00 грн, в т.ч. ПДВ - 182840,00 грн.

На підтвердження фактичного виконання умов договору ТОВ Телекомунікаційна компанія надало до матеріалів справи акти виконаних робіт/наданих послуг від 31.07.2014 року №ІКС0022, від 31.07.2014 року №ІКС0023, від 31.07.2014 року №ІКС0024, від 31.07.2014 року №ІКС0025, від 29.08.2014 року №ІКС0098, від 29.08.2014 року №ІКС0099, від 29.08.2014 року №ІКС0100, від 29.08.2014 року №ІКС0101, від 29.08.2014 року №ІКС0102 та податкові накладні від 31.07.2014 року №58 на суму 54900,00 грн, від 31.07.2014 року №59 на суму 52416,00 грн, від 31.07.2014 року №60 на суму 59436,00 грн, від 31.07.2014 року №61 на суму 56875,20 грн, від 31.07.2014 року №62 на суму 50632,80 грн, від 29.08.2014 року №106 на суму 54900,00 грн, від 29.08.2014 року №107 на суму 52416,00 грн, від 29.08.2014 року №108 на суму 59436,00 грн, від 29.08.2014 року №109 на суму 56875,20 грн, від 29.08.2014 року №110 на суму 50632,80 грн.

Оплату ТОВ Телекомунікаційна компанія за надані послуги проводило в безготівковій формі, згідно банківських виписок від 27.08.2014 року №2664 в сумі 56875,20 грн, від 26.08.2014 року №2653 в сумі 59436,00 грн, від 22.08.2014 року №832 в сумі 34900,00 грн, від 22.08.2014 року №2645 в сумі 52416,00 грн, від 07.08.2014 року №136 в сумі 20000,00 грн, від 07.08.2014 року №2592 в сумі 50632,80 грн.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з підп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з підп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено ст.198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

У п.201.7 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно з п.201.10 цієї ж статті, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст.44 ПК України. Так, за змістом п.44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16.07.1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV).

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З наведених законодавчих положень слідує, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

На виконання вимог Верховного Суду, викладених у постанові від 12.03.2019 року, суд встановив наступне.

Між ТОВ Телекомунікаційна компанія (замовник) та ТОВ І.К.С. Ко ЛТД , ТОВ Матадор Трейдінг (підрядники) укладено договори про надання послуг №148/06 від 30.06.2014 року та №72/044 від 16.04.2014 року відповідно, згідно яких підрядники здійснювали технічне обслуговування телекомунікаційного обладнання, яке знаходиться на балансі позивача. На підтвердження фактичного виконання умов договору, реальності здійснення господарських операцій позивачем було подано до суду копії вищеописаних актів виконаних робіт, податкових і видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок та інші документи.

В актах виконаних робіт чітко зазначено види технічного обслуговування, які здійснювали підрядники, а також кількість та вартість наданих робіт.

Так, зокрема, в актах вказано, що підрядники здійснювали технічне обслуговування обладнання ADSL Zyxel та систем передачі OПС, а також обладнання ІОЦ. Конкретизація та технічні характеристики вищезазначених робіт визначаються вузькоспеціалізованою літературою та нормативними актами, в т.ч. протоколами TCP/IP, рекомендаціями MCE та вимогами до організаційно-технічного забезпечення стійкого функціонування зв`язку.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, підставою для залучення технічних працівників слугувало вузькоспеціалізоване виконання робіт позивачем, що зазначені в акті перевірки.

Крім того, суд враховує, що в актах виконаних робіт зазначено вартість за одиницю та кількість виконаної роботи. Оцінка наданих послуг за одиницю була однакова як для ТОВ І.К.С. Ко ЛТД , так і для ТОВ Матадор Трейдінг .

Таким чином, суд приходить висновку, що акти виконаних робіт належним чином розкривають зміст, вид, розмір та обсяг послуг, а також мету придбання.

Щодо посилань відповідача на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації №04-3310/111 від 10.06.2015 року, згідно якого ТОВ Матадор Трейдінг та ТОВ І.К.С. Ко ЛТД станом на 25.05.2015 року не включені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій та не отримували відповідних ліцензій, суд звертає увагу на таке

Укладеними договорами передбачено ремонт та технічне обслуговування електричного та телекомунікаційного обладнання, монтажні та пусконалагоджувальні роботи електричного та телекомунікаційного обладнання.

У ч.7 ст.42 Закону України Про телекомунікації визначено перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню. Зокрема, згідно п.4 ч.7 цієї статті, ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій: надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про телекомунікації , телекомунікаційна мережа - це комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

Матеріалами справи підтверджено, що контрагентами позивача ТОВ Матадор Трейдінг та ТОВ І.К.С. Ко ЛТД здійснювався ремонт та технічне обслуговування електричного та телекомунікаційного обладнання.

Телекомунікаційне обладнання (технічні засоби) є складовою та утворює телекомунікаційні мережі.

Технічні засоби телекомунікацій - це обладнання, призначене для утворення телекомунікаційних мереж (ч.1 ст.1 Закону України Про телекомунікації ).

Аналізуючи вищевказані положення Закону України Про телекомунікації , слідує висновок, що послуги з технічного обслуговування телекомунікаційного обладнання (ремонт та технічне обслуговування електричного та телекомунікаційного обладнання та його частин) не є ідентичними поняттю послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж в цілому. Отже, ТОВ Матадор Трейдінг та ТОВ І.К.С. Ко ЛТД не повинні мати ліцензію на роботи, які вони виконували для ТОВ Телекомунікаційна компанія . Останнє, як оператор (провайдер), надає телекомунікаційні послуги на підставі ліцензії серії АЕ №183907 від 21.03.2013 року, виданої НКРЗІ на вид господарської діяльності (надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв`язку з ємністю мережі понад 10000 номерів з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку на території м.Львова та Львівської області.)

Тому лист НКРЗІ №04-3310/111 від 10.06.2015 року, на який посилається відповідач, носить суто інформаційний характер та не може слугувати доказом того, що господарські операції не носили реального характеру.

Оцінивши подані платником докази за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ Телекомунікаційна компанія розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції із зазначеними контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

До того ж, отримання позивачем придбаних послуг від ТОВ Матадор Трейдінг та ТОВ І.К.С. Ко ЛТД безпосередньо пов`язано з господарською діяльністю позивача, оскільки основним видом діяльності ТОВ Телекомунікаційна компанія є діяльність у сфері проводового електрозв`язку, а основними видами діяльності ТОВ Матадор Трейдінг та ТОВ І.К.С. Ко ЛТД є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням відповідно.

На момент вчинення спірних господарських операцій контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість, а відтак мали право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останніми маркетингових послуг.

Суд не враховує посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача як підставу для відмови в задоволенні позову товариства, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Крім того, як зазначено Верховним Судом у постанові від 11.12.2018 року (справа №804/5541/16), податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто у разі підтвердження реального характеру надання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також, податковим органом не подано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Поряд з тим, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

З системного аналізу досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи слідує висновок, що при проведенні перевірки позивача та формулювання порушень ним вимог Податкового кодексу України, відповідач не провів аналіз суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у періоді, що перевірявся, а обмежився лише отриманою податковою інформацією. Проте суд відзначає, що підставою для відмови у праві на податковий кредит може слугувати лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань. Втім, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

А тому, оцінюючи доводи контролюючого органу, описані вище, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам), а також враховує, що характер придбання послуг відповідає видам діяльності позивача. Разом з тим, досліджені у судовому засіданні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг мали реальний характер. До того ж положеннями ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Відтак, викладені в акті перевірки від 25.12.2014 року висновки контролюючого органу, які ґрунтуються виключно на припущеннях, не можуть бути взяті судом до уваги. Попри це, будь-яких інших доказів на обґрунтування правомірності вищезазначених висновків представник відповідача на надав та суд не встановив.

Суд враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . На думку суду, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та ПП Орім .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 року №0000032200 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак порушує права та законні інтереси позивача. Виходячи з положень п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню. А тому, спірне рішення слід скасувати як протиправне.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі ГУ Міндоходів у Львівській області від 15.01.2015 року №0000032200 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 274260 (двісті сімдесят чотири тисячі двісті шістдесят) гривень 00 копійок, в т.ч.: за основним платежем - 182840 (сто вісімдесят дві тисячі вісімсот сорок) гривень 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 91420 (дев`яносто одна тисяча чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційна компанія (місцезнаходження: вул.Січових Стрільців, 1, село Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область, 81130; код ЄДРПОУ: 25239647) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду буде складено до 11.11.2019 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 11.11.2019 року.