Рішення

від 11.11.2019 по справі 480/3383/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 р. Справа № 480/3383/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Капітал" до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Капітал" звернулось до суду з позовною заявою до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі - відповідач, Конотопський міськрайонний відділ ДВС), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 07.11.2016 ВП № 52819927 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірною постановою на нерухоме майно, а саме цех № 15, розташований за адресою: вул. Червонозаводська, 5, м. Конотоп, Сумська область накладено арешт в межах виконавчого провадження № 52819927 про стягнення з ПП "Аспект" штрафних санкцій. Позивач не погоджується із такими діями державного виконавця, оскільки з 15.07.2016 цех № 15 належить ТОВ "Паритет-Капітал", а постанова про арешт прийнята 07.11.2016, тобто арешт неправомірно накладено на майно ТОВ "Паритет-Капітал".

До суду надійшов відзив Конотопського міськрайонного відділу ДВС у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Також зазначив, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження АСВП № 52819927 з виконання постанови від 02.11.2015 № 034542, виданої управлінням Укртрансінспекції у Сумській області про стягнення з ПП "Аспект" 1700,00 грн. штрафу. Постановою державного виконавця від 07.11.2016 на майно ПП "Аспект", а саме цех № 15, розташований за адресою: вул. Червонозаводська, 5 в м. Конотоп, було накладено арешт. Постановою від 29.12.2019 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

22.08.2019 позивач звернувся до Конотопського міськрайонного відділу ДВС із заявою про зняття арешту з нерухомого майна - цеху № 15, розташованого за адресою: вул. Червонозаводська, 5 в м. Конотоп, який належить ТОВ "Паритет-Капітал" на праві власності.

23.08.2019 до обтяження № 17337054 було внесено зміни щодо зазначення предмета обтяження, а саме виключено запис про арешт цеху № 15, розташованого за адресою: вул. Червонозаводська, 5 в м. Конотоп, про що письмово повідомлено позивача.

Також відповідач зазначив, що матеріали виконавчого провадження АСВП № 52819927 були знищені за закінченням терміну зберігання.

На вказаний відзив надійшла відповідь ТОВ "Паритет-Капітал", у якій позивач не погоджується з викладеними у відзиві доводами. Також просив закрити провадження в частині позовних вимог.

Ухвалою від 13.09.2019 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 11.11.2019 провадження по справі в частині позовних вимог про зобов`язання Конотопського міськрайонного відділу ДВС вжити необхідних заходів щодо зняття обтяження, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 08.11.2016 № 17337054 закрито, позивачу повернуто суму судового збору в розмірі 1921 грн. у відповідності до ст. 142 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 15.07.2016 за ТОВ "Паритет-Капітал" зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - цех № 15, розташований за адресою: вул. Червонозаводська, 5 в м. Конотоп (а.с. 5).

Із рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Конотопської міської ради від 19.08.2019 № 48304007 позивач дізнався про те, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на цех № 15, розташований за адресою: вул. Червонозаводська, 5 в м. Конотоп, накладено обтяження (арешт нерухомого майна), накладений Конотопським міськрайонним відділом ДВС на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 52819927 від 07.11.2016, особа, майно/права якої обтяжуються - ПП "Аспект".

ТОВ "Паритет-Капітал" звернулось із заявою від 22.08.2019 № ПК01-10/02 до Конотопського міськрайонного відділу ДВС у якій просило негайно зняти незаконне обтяження нерухомого майна, належного товариству (цеху № 15, розташованого за адресою: вул. Червонозаводська, 5 в м. Конотоп) (а.с. 7).

Як встановлено судом, обтяження з майна, належного ТОВ "Паритет-Капітал" на праві власності (цеху № 15, розташованого за адресою: вул. Червонозаводська, 5 в м. Конотоп) було самостійно скасоване Конотопським міськрайонним відділом ДВС.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо скасування постанови від 07.11.2016 ВП № 52819927 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частина 5 вказаної статті передбачає, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 1-2, 4-5 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як зазначив відповідач у відзиві, виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі п. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому як вказав державний виконавець, підстави для припинення чинності арешту майна боржника - ПП "Аспект" станом на 29.12.2016 були відсутні. Тобто в межах виконавчого провадження № 52819927 арешт майна застосовано саме відносно майна ПП "Аспект", яке є боржником у зазначеному виконавчому провадженні.

Слід зазначити, що позивач просить скасувати постанову від 07.11.2016 ВП № 52819927, але даний документ відсутній, арешт було накладено взагалі відносно іншої особи ПП Аспект . Слід зазначити, що належним способом захисту порушеного права позивача на час звернення до суду було зняття такого арешту, а не скасування постанови, яку прийнято в межах виконавчого провадження, де позивач не є стороною виконавчого провадження. Крім того, слід зазначити, що на час звернення позивача до суду 27.08.2019 через поштове відділення, відповідач усунув порушення права користування позивачем майна, а саме 23.08.2019, тобто до дня звернення до суду із адміністративним позовом. Слід зазначити, що отримання письмової інформації від відповідача не спростовує той факт, що позивач з 23.08.2019 має право вільного користування та розпорядження своїм майном. Крім того, слід зазначити, що такі дії відповідачем були вчинені у строк досудового врегулювання такого спору за зверненням позивача із заявою 22.08.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічні положення містить Цивільний кодекс України. Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З огляду на знищення матеріалів виконавчого провадження № 52819927, відсутність спірної постанови від 07.11.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зважаючи на те, що боржником у виконавчому провадженні № 52819927 є ПП "Аспект", в даному випадку належним способом захисту права позивача є зобов`язання відповідача зняти арешт з майна ТОВ Паритет-Капітал .

Разом із тим, ухвалою суду від 11.11.2019 провадження у справі закрито за клопотанням позивача у зв`язку із тим, що арешт до подання адміністративного позову було знято відповідачем в порядку досудового врегулювання спору за зверненням позивача. Таким чином на час звернення позивача до суду був відсутній предмет спору щодо наявності обмеження права розпорядження майном підприємства.

Крім того, стосовно посилання позивача на те, що підприємству не було отримано лист виконавця на його звернення, суд зазначає, що факт отримання позивачем листа - відповіді після подання позову не може спростувати той факт, що арешт було знято на наступний день після звернення позивача із відповідною заявою, тобто до відкриття провадження у справі.

Щодо заяви позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог про скасування постанови від 07.11.2016 ВП №5219927 було відмовлено, судові витрати за сплати судового збору в розмірі 1921 грн. позивачу не підлягають відшкодуванню.

Стосовно клопотання позивача щодо відшкодування витрат на правову домову в розмірі 41800 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із наданих документів, згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 15.10.2019 представником КириченкоР .Ю. надано послуги у вигляді збору та опрацювання з врахуванням особистого прийому уповноваженої особи всіх процесуальних матеріалів, які мають відношення до відстоювання позиції Клієнта 2 години, надання консультацій та роз`яснень про положення законодавства, у тому числі положень Закону України Про виконавче провадження , Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень 1 година, складання відповідачу заяви від 2208.2019№ПК01-10/02, подання заяви на підпис, доставка заяви відповідачу нарочним1 година, розроблення, структуризація, складання процесуальних документів позовної заяви від 27.08.2019, подання позову, оформлення документальних матеріалів додатку позову, направлення цих матеріалів до суду 6 годин, надання роз`яснень щодо правозастосовної практики, схожою з предметом спору та спірним правовідносинам 1 година. Оплата наданих послуг підтверджується прибутковим касовим ордером від 15.10.2019 №1-15-10/19

Слід зазначити, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, пов`язаних із розглядом справи, встановлюється на підставі доказів, поданих протягом 5 днів після ухвалення судового рішення. Даною нормою передбачено право подання таких доказів, а не право сторони їх створити протягом 5 робочих днів, зокрема укладати додаткові угоди до основного договору, яким не передбачено розмір та порядок сплати гонорару, така додаткова угода не була укладена сторонами до винесення судового рішення по справі.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Слід зауважити, що справа розглядалась у порядку спрощеного провадження, а за приписами ч.2 ст. 12 КАС України - спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Дана справа не є справою значної складності, розглядалася судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, зазначена тривалість наданих послуг (11 годин) є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності. З наданого позивачем акта приймання-передачі наданих послуг вбачається, що такі послуги, як розроблення, структуризація та складання процесуальних документів, подання позову на підпис клієнту, оформлення документальних матеріалів додатку позову, направлення документів до суду надавались загальною тривалістю 6 годин, однак з позовної заяви вбачається, що вона викладена всього на двох сторінках, до суду подано незначну кількість копій документів, позов підписано особисто директором, всі додатки до позову також засвідчені підписом директора, заяву від 22.082019 також підписано директором підприємства, а не представником, що також свідчить про те, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу загальною тривалістю 11 годин є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

Також судом враховується та обставина, що до звернення із позовом до суду відповідачем було в досудовому порядку врегульовано спір та самостійно знято арешт з майна підприємства. Докази наявності на час звернення до суду із позовом наявного в Реєстрі арешту майна підприємства представником не з`ясовувалося, відповідний витяг не було здійснено, при цьому відповідачем було на наступний день внесено відповідні дані до Реєстру.

Також, з матеріалів справи вбачається, що направлення до суду засобами поштового зв`язку позову , відповідь на відзив здійснено з міста Конотоп, з адреси, вказаної позивачем для листування, що підтверджується відміткою поштового штампу на конверті. Водночас відповідно до реквізитів сторін, зазначених у договорі про надання правової допомоги та актах приймання-передачі послуг, адреса адвоката Кириченко Р.Ю.: м. Київ, вул. Перспективна, 3. Також не було надіслано дані документи із поштової адреси, зазначеної в позові як поштова адреса для листування представника позивача, а саме м.Конотоп, вул..Червонозаводська,5. Тобто направлення процесуальних документів (позову, відповіді на відзив) здійснено з міста Конотоп за адресою підприємства без участі адвоката.

Отже, враховуючи те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, розмір витрат позивача, пов`язаних з правничою допомогою, не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), провадження у справі за клопотанням позивача за позовними вимогами про зобов`язання зняти арешт з майна підприємства було закрито, матеріалами справи підтверджується, що такі дії відповідачем було здійснено самостійно, до відкриття провадження у справі, в задоволенні позовних вимог про скасування постанови від 07.11.2016 було відмовлено, заява про відшкодування позивачу судових витрат в розмірі 41800грн. є неспівмірною з наданою позивачу правничою допомогою, а тому в задоволенні вимог щодо відшкодування правничої допомоги суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Капітал" до Конотопського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови та відшкодування судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11.11.2019.

Суддя С.М. Гелета