Рішення

від 04.11.2019 по справі 500/1633/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1633/19

04 листопада 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

представник позивача Дзюбинський О.М.

представники відповідача Васильчук І.Б., Неділенько В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача спільне мале підприємство "Райвест" про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача спільне мале підприємство "Райвест" (далі - третя особа, СМП "Райвест"), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00614.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 для здійснення митною оформлення легкового автомобіля, бувшого у використанні, марки Hyundai, модель Sonata, 2015 року випуску, 2016 модельний рік, номер кузова НОМЕР_1 , подано до Тернопільської митниці ДФС електронну митну декларацію №UA403030/2019/010174 від 30.05.2019 року. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару в сумі 4083 доларів США, позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару за основним методом і переходу до резервного.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року та картку відмови №UA403030/2019/00614 у митному оформлені (випуску) товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, 30.07.2019 року Тернопільською митницею ДФС подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.24-28), просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та не подано до митного оформлення повного пакету документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. Також на вимогу митного органу не подано додаткових документів, згідно із ч.3 ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості. Разом з тим, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, у сумі 77200,00 євро, що є значно вищою за заявлену позивачем.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року та картка відмови №UA403030/2019/00614 у митному оформлені (випуску) товарів прийняті у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові (а.с.4-8) та відповіді на відзив (а.с.41). Вказав, що оплата позивачем згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 13.03.2019 року була проведена в сумі 4083,00 долари США, що включала в себе вартість автомобіля і плату за завантаження в контейнер та транспортування контейнера в порт Інчхон, Корея, в порядку переоплати платіжними документами про SWIFT переказ від 13.03.2019 року на суму 200,00 доларів США, від 14.03.2019 року на суму 3600,00 доларів США та від 20.03.2019 року на суму 283,00 долари США. Твердження про відсутність у вказаних платіжних документах посилання на номер фактури, або проформи, є безпідставним. Водночас, підпис позивача в рахунку-фактурі (інвойсі) не є обов`язковим реквізитом, оскільки видається продавцем товару. Зазначення в митній декларації країни відправлення експортером та продавцем LIM Trading зумовлене тим, що Autowini INC є торговою площадкою автомобілів, в якій також вказано VIN номер: НОМЕР_2 , що є індивідуальним для кожного транспортного засобу. Розбіжності умов поставки, вказані у рахунку-фактурі (інвойсі) та в митній декларації країни відправлення, жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару. Крім того, в митну вартість товару включено витрати перевезення автомобіля в морському контейнері з порту Інчхон, Корея до порту Одеса, Україна в розмірі 734,00 долари США. Надані декларантом документи дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару без застосування коригування митної вартості, а цінова інформація з мережі інтернет взята до уваги моделі Hyundai i40cw, з іншою комплектацією та технічними характеристиками ніж придбаний позивачем транспортний засіб марки Hyundai, модель Sonata. Водночас, відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які слугували такому коригуванню.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, з мотивів викладених у відзиві (а.с.49-54) та додаткових поясненнях (а.с.77-78), просили у задоволенні позову відмовити. Звернули увагу, що до закінчення митного оформлення декларантом документи (чи відомості), що підтверджують митну вартість товарів у повному обсязі надані не були, а відтак відповідачем обґрунтовано та законно здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в митному органі та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу та оформлена картка відмови у митному оформлені. На переконання митного органу, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, зокрема у рахунку-фактурі (інвойсі) зазначено умови поставки CFR Одеса, Україна, однак згідно митної декларації країни відправлення поставка здійснюється на умовах FOB Інчхон, Корея. Також, продавцем згідно рахунку-фактури виступає Autowini INC, проте експортером та продавцем відповідно до копії митної декларації країни відправлення є LIM Trading, а у платіжному документі в графі призначення платежу відсутнє посилання на номер фактури, або проформи, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою. Відповідно до рахунку-фактури, в яких відсутні підписи покупця та продавця, оплата має бути здійснена до 16.03.2019 року, однак до митного оформлення подано платіжний документ від 20.03.2019 року. При цьому, уповноваженою особою позивача 12.06.2019 року подано митну декларацією №UA403030/2019/010983, за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійне зобов`язання шляхом сплати до Державного бюджету обов`язкових платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача СМП "Райвест" на адресу суду 18.09.2019 року надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представник (а.с.61).

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_2 придбано в нерезидента - Autowini INC легковий автомобіль марки Hyundai, модель Sonata, 2015 року випуску, 2016 модельний рік, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 4083,00 долари США, що включала в себе вартість автомобіля в сумі 3800,00 доларів США і плату за завантаження в контейнер та транспортування контейнера в порт Інчхон, Корея в сумі 283,00 долари США згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096 (а.с.9), оплачених в порядку переоплати платіжними документами про SWIFT переказ від 13.03.2019 року на суму 200,00 доларів США, від 14.03.2019 року на суму 3600,00 доларів США та від 20.03.2019 року на суму 283,00 долари США (а.с.10-11).

Листом Autowini INC підтверджено вартість купленого автомобіля марки Hyundai, модель Sonata, 2015 року випуску, 2016 модельний рік, номер кузова НОМЕР_1 , згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096 в розмірі 4083,00 долари США та зазначено, що експортна декларація країни відправлення виписана LIM Trading, що є експортером Autowini INC в країни Європи (а.с.15).

Поставка транспортного засобу з порту Інчхон, Корея до порту Одеса, Україна проведена відповідно до митної декларації країни відправлення №10484-19-019634Х від 29.03.2019 року (а.с.6) товариством з обмеженою відповідальністю "БС Шіппінг Сервіс ЛТД" на підставі заявки №1 від 27.03.2019 року на транспортно-експедиторські послуги вартістю 734,00 долари США (а.с.53), що становить 19293,46 грн., сплачених згідно квитанції №0.0.1350118406.1 від 13.05.2019 року за рахунком №БН-0000160 від 10.05.2019 року (а.с.90).

Агентом з митного оформлення 30.05.2019 року було подано до митного оформлення митну декларацію №UA403030/2019/010174. У вказаній митній декларації заявлено до митного оформлення товар - автомобіль марки Hyundai, модель Sonata, 2015 року випуску, 2016 модельний рік, номер кузова НОМЕР_1 , за основним методом - ціною договору у сумі 4083,00 долари США, з урахуванням вартості транспортно-експедиторських послуг в сумі 734,00 долари США, в загальному розмірі 4817,00 доларів США, що становить 128533,82 грн. (а.с.29).

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096 (а.с.9), декларацію про походження товару №2817-201901-005988 від 14.02.2019 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA403030/2019/101607 від 23.05.2019 року (а.с.52), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 14.02.2019 року (а.с.51), договір про надання послуг митного брокера від 21.12.2018 року, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серії НОМЕР_4 від 03.02.2006 року, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, заявку №1 від 27.03.2019 року на транспортно-експедиторські послуги (а.с.53), сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.008.71101-19 від 29.05.2019 року.

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених ЄАІС Держмитслужби"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" проінформовано: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: KMHEC41LBGA679212, валюта - EUR, вартість - 7720" (а.с.30).

Посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання запит №559 від 30.05.2019 року щодо правильності визначення митної вартості товарів (а.с.31).

Також, Тернопільською митницею ДФС 30.05.2019 року розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до ч.2 ст.53 МК України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати (за наявності): копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.32).

На вимогу митного органу уповноваженою особою позивача додатково надано (а.с.50): митну декларацію країни відправлення №12778-030933Х від 29.03.2019 року (а.с.13-14), транспортну накладну №SEL0254643 від 07.04.2019 року (а.с.35), платіжні документами про SWIFT переказ від 13.03.2019 року на суму 200,00 доларів США, від 14.03.2019 року на суму 3600,00 доларів США та від 20.03.2019 року на суму 283,00 долари США (а.с.10-11), квитанцію №0.0.1350118406.1 від 13.05.2019 року на суму 19293,46 грн. за доставку в порт Одеса (а.с.90) та 10.06.2019 року листом повідомлено, що всі документи подані для митного оформлення, інших документів протягом 10 днів надано не буде.

За результатами розгляду поданої митної декларації №UA403030/2019/010174 від 30.05.2019 року та доданих до неї документів, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості товарів згідно ст.64 МК України у розмірі 7720,00 євро, що становить 8612,43 доларів США (а.с.13).

Зазначено, що вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Зокрема, у рахунку-фактурі зазначено умови поставки CFR Одеса, Україна, однак згідно копії митної декларації країни відправлення поставка здійснюється на умовах FOB. Продавцем згідно рахунку-фактури та транспортної накладної виступає Autowini INC, проте експортером та продавцем відповідно до копії митної декларації країни відправлення є LIM Trading. У митній декларації країни відправлення та в платіжному документі відсутнє посилання на номер фактури, або проформи, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою. Відповідно до заявки на транспортні витрати оплата здійснюється на умовах передоплати, однак такий платіжний документ до митного оформлення не подавався. В рахунку-фактурі відсутні підписи продавця та покупця, що в свою чергу не дає можливість ідентифікувати його достовірність. Відповідно до рахунку-фактури, в яких відсутні підписи покупця та продавця, оплата має бути здійснена до 16.03.2019 року, однак до митного оформлення подано платіжний документ від 20.03.2019 року. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є значно вищою за заявлену. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 МК України , а саме: платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР 105-2, 106-2 "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: KMHEC41LBGA679212, валюта - EUR, вартість - 7720,00" .

Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року відповідачем відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2019/00614, якою позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів (а.с.14).

Не погоджуючись із такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Як встановлено судом, поданий 30.05.2019 року декларантом позивача до митного оформлення документ - рахунок-фактура (інвойс) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096, що за назвою і змістом відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.53 МК України.

При цьому, суд зауважує, що виходячи із доводів позивача, у спірних відносинах не мало місце укладення зовнішньоекономічного контракту (договору) з придбання товару. Таким чином, подання документів, передбачених п.2 ч.2 ст.53 МК України об`єктивно є неможливим.

Перелік документів, визначений в п.7-8 ч.2 ст.53 МК України (ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин взагалі.

Також відсутні підстави, наведені у ч.5, 6 ст.52 МК України, подання позивачем декларації митної вартості згідно п.1 ч.2 ст.53 МК України.

З приводу документів, визначених п.4 ч.2 ст.53 МК України, декларантом позивача надано платіжні документи про SWIFT переказ від 13.03.2019 року на суму 200,00 доларів США, від 14.03.2019 року на суму 3600,00 доларів США та від 20.03.2019 року на суму 283,00 долари США.

Також, відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України митному органу було подано заявку №1 від 27.03.2019 року на транспортно-експедиторські послуги, які оплачено згідно квитанції №0.0.1350118406.1 від 13.05.2019 року за рахунком №БН-0000160 від 10.05.2019 року, та транспортну накладну №SEL0254643 від 07.04.2019 року.

Серед іншого, на виконання вимог п.7 ч.3 ст.53 МК України декларантом позивача до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення №10484-19-019634Х від 29.03.2019 року.

Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Приписами ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

У відповідності до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Серед іншого, відповідно до ч.2 ст.246 МК України, з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається органу доходів і зборів на паперовому носії або як електронний документ розроблено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року № 631, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за №1360/21672 (далі - Порядок №631).

Згідно з п.4.5.4 Порядку №631, при здійсненні митного оформлення МД, зокрема, виконуються такі митні формальності як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Відповідно до п.4.9.1 Порядку №631, під час завершення митного оформлення посадовими особами проводиться перевірка відомостей про виконання митних формальностей, сформованих за результатами оцінки ризику за МД із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі за допомогою АСАУР.

У разі коли під час виконання відповідно до пункту 5.4 цього розділу за попередньою МД митних формальностей, визначених пунктом 4.5 розділу IV цього Порядку, у тому числі за результатами спрацювання АСАУР, встановлено необхідність надання додаткових документів та/або відомостей про товари, проведення митного огляду товарів, взяття їх проб (зразків), посадова особа ПМО органу доходів і зборів у строк, визначений частиною п`ятою статті 259 Кодексу, за допомогою АСМО надсилає зазначену інформацію Декларанту на відповідну електронну адресу (п.5.6 Порядку №631).

З метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій розроблено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 року № 684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 року за № 1021/27466 (далі - Порядок №684).

Відповідно до абз.2 та 6 п.3 розд.І Порядку №684: автоматизована система аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів; модуль АСАУР - одна з підсистем АСАУР, що входить до складу модуля автоматизованої системи митного оформлення товарів та транспортних засобів (далі - АСМО) або іншого програмно-інформаційного комплексу ДФС (далі - ПІК ДФС) і забезпечує роботу АСАУР під час митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Згідно з розд.VІІІ Порядку №684, з метою прискорення митних формальностей у пунктах пропуску через державний кордон України при здійсненні аналізу та оцінки ризиків перевага надається такому підходу: у пунктах пропуску через митний кордон України переважно здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності нефіскальних ризиків, а також ризиків недоставки товарів до митниці призначення або їх підміни; у митницях призначення при здійсненні митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюються аналіз та оцінка ризиків на предмет наявності фіскальних та нефіскальних ризиків.

Відповідно до п.1 розд.IX Порядку №684, з метою забезпечення повноти збереження інформації щодо форм та обсягів митного контролю посадова особа митниці (митного поста) ДФС, визначена для здійснення митних формальностей, фіксує за допомогою АСМО або іншого ПІК ДФС у Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР усі митні формальності, виконані під час здійснення митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів (окрім митних формальностей, які автоматично фіксуються у графі E/J митної декларації), а також внесення інформації про результати виконання митних формальностей відповідно до пунктів 12, 13 розділу VIІ цього Порядку (далі - зворотна інформація про застосування СУР).

Щодо роботи посадових осіб відповідача розроблено методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та затверджені наказом ДФС 11.09.2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з п.8 розд.2 Методичних рекомендацій, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, за змістом розд.5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA403030/2019/010174 від 30.05.2019 року, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Вартість придбаного позивачем легкового автомобіля марки Hyundai, модель Sonata, 2015 року випуску, 2016 модельний рік, номер кузова НОМЕР_1 , в розмірі 4083,00 долари США, що включала в себе вартість автомобіля в сумі 3800,00 доларів США і плату за завантаження в контейнер та транспортування контейнера в порт Інчхон, Корея в сумі 283,00 долари США, підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096 та платіжними документами про SWIFT переказ від 13.03.2019 року на суму 200,00 доларів США, від 14.03.2019 року на суму 3600,00 доларів США та від 20.03.2019 року на суму 283,00 долари США. Згідно квитанції №0.0.1350118406.1 від 13.05.2019 року на суму 19293,46 грн. оплачено доставку в порт Одеса (а.с.90)

Посилання ж відповідача на відсутність в даних платіжних документах номеру фактури не відповідає дійсності, в яких, як і в митній декларації країни відправлення №10484-19-019634Х від 29.03.2019 року, також міститься інформація про марку, модель і рік випуску автомобіля з зазначенням VIN номеру: KMHEC41LBGA679212, що є індивідуальним для кожного транспортного засобу та дає можливість встановити з абсолютною точністю факт оплати саме за вказаний вище автомобіль.

Безпідставним є і посилання митного органу на неможливість ідентифікувати достовірність рахунку-фактури (інвойс) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096, у зв`язку з відсутністю підписів сторін, оскільки такий документ містить відтиск печатки та підпис нерезидента, із зазначення обов`язкових реквізитів, серед яких дата та номер рахунку-фактури, згідно з яким придбано транспортний засіб за визначеною ціною.

Водночас, суд погоджується з доводами позивача про не обов`язковість підпису покупця в рахунку-фактурі (інвойсі), оскільки такий видається продавцем товару - особою, яка здійснює його оформлення.

Що стосується зазначення у рахунку-фактурі (інвойсі) № від 13.03.2019 року № РІ-201903048096 умови поставки CFR Одеса, Україна, а в митній декларації країни відправлення №10484-19-019634Х від 29.03.2019 року - FOB Інчхон, Корея, необхідно вказати, що продавцем забезпечувалось транспортування автомобіля в порт Інчхон, Корея, поставка якого з порту Інчхон, Корея до порту Одеса, Україна проведена відповідно до митної декларації країни відправлення №10484-19-019634Х від 29.03.2019 року товариством з обмеженою відповідальністю "БС Шіппінг Сервіс ЛТД" на підставі заявки №1 від 27.03.2019 року на транспортно-експедиторські послуги.

Витрати ж на транспортно-експедиторські послуги вартістю 734,00 долари США, які сплачено згідно квитанції №0.0.1350118406.1 від 13.05.2019 року на суму 19293,46 грн за рахунком №БН-0000160 від 10.05.2019 року, позивачем включено до митної вартості товару.

Посилання на наявність розбіжностей з огляду на зазначення в рахунку-фактурі продавцем Autowini INC, проте відповідно до митної декларації країни відправлення експортером та продавцем виступає LIM Trading, спростовується листом Autowini INC, згідно якого LIM Trading є експортером Autowini INC в країни Європи (а.с.15).

Також, даним листом Autowini INC підтверджено вартість придбаного автомобіля марки Hyundai, модель Sonata, 2015 року випуску, 2016 модельний рік, номер кузова НОМЕР_1 , згідно рахунку (інвойсу) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096 в розмірі 4083,00 долари США.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 року за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Разом з цим, за основу для обрахунку митної вартості товару відповідачем взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно АСАУР 105-2, 106-2 "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: KMHEC41LBGA679212, валюта - EUR, вартість - 7720,00".

Однак, відповідач не підтвердив, що митна вартість на ідентичні товари є вищою, ніж задекларована позивачем.

Суд відзначає, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Водночас, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати, так і часові рамки оплати, в тому числі передоплата, ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару.

Поряд з цим, відповідачем не доведено неможливість застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми МК України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Відтак, суд вказує на протиправність зроблених митним органом висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом, з огляду на надання декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Щодо визначенні митної вартості за резервним методом то суд критично ставиться до наступних дій відповідача.

Так митним органом за основу для обрахунку митної вартості товару безпідставно взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену відповідно до витягу з інтернет-каталогу "Schwackenet" №356927/30221779 від 27.05.2019 року (а.с.66-67, 79-81), в якому здійснено оцінку автомобіля марки Hyundai, модель i40cw з бензиновим двигуном, тобто іншу модель з іншою комплектацією та технічними характеристиками, як наслідок, і вартісними показниками, ніж придбаний позивачем транспортний засіб марки - Hyundai, модель Sonata, який працює виключно на газовій суміші .

Тобто в оскарженому рішенні взято митну вартість товару з інтернет-каталогу "Schwackenet", що не виповідає комплектації та технічними характеристикам автомобіля представленого для митного оформлення.

Отже, вказане свідчить про безпідставність визначення митної вартості вищевказаного автомобіля за резервним методом у розмірі 7720,00 євро.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію мережі Інтернет не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Що стосується подання 12.06.2019 року митної декларації №UA403030/2019/010983 (а.с.36), за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійне зобов`язання шляхом сплати до Державного бюджету обов`язкових платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, то суд вважає за необхідне відзначити, що у спірних правовідносин оскаржуване рішення про коригування митної вартості як станом на 12.06.2019 року, так і на час звернення до суду було чинним.

Водночас, у новій декларації у лівому підрозділі проставлено 1 (первинний метод), а у правому підрозділі графи 43 декларації - 6 (скоригований метод). Також у графі 44 "додаткова інформація/подані документи" нової декларації додатково зазначено первинну митну декларацію №UA403030/2019/010174 від 30.05.2019 року та оскаржувані рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2019/00614.

Крім того, суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про самостійне визначення декларантом у новій декларації митної вартості в сумі 7720,00 євро, так як позивач у графі 42 визначив ціну товару 4083,00 євро, яка повністю відповідає, визначеній у тій же графі первинної декларації.

Відтак, суд вказує на протиправність зроблених митницею висновків про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару - автомобіль марки Hyundai, модель Sonata, 2015 року випуску, 2016 модельний рік, номер кузова НОМЕР_1 , за першим основним методом - за ціною, яка вказана в рахунку-фактура (інвойс) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096, з урахуванням вартості транспортно-експедиторських послуг, з огляду на надання декларантом документів, які є достатніми та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року та надана за насідками такого картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2019/00614, є необґрунтованими, винесеними без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1536,80 грн. відповідно до квитанцій №0.0.1403995417.1 від 10.07.2019 року (а.с.3) та № TS202734 від 19.09.2019 року (а.с.64).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00614.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС в користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок, сплачений згідно квитанцій №0.0.1403995417.1 від 10.07.2019 року та № TS202734 від 19.09.2019 року.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Тернопільська митниця ДФС (46020, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Текстильна, будинок 38, код ЄДРПОУ 39420537).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: спільне мале підприємство "Райвест" (46020, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Текстильна, будинок 38, код ЄДРПОУ 24638612).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.