Постанова

від 20.10.2020 по справі 500/1633/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/1633/19 пров. № А/857/2366/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС, правонаступником якої є Галицька митниця Держмитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Спільне мале підприємство "Райвест", про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Мандзій О.П.,

час ухвалення рішення: 15:57:22,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення: 11.11.2019 р.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС, правонаступником якої є Галицька митниця Держмитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача спільне мале підприємство "Райвест", в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00614.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2019/00614. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок, сплачений згідно квитанцій №0.0.1403995417.1 від 10.07.2019 року та № TS202734 від 19.09.2019 року.

Рішення мотивоване тим, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість митний орган не навів жодних аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору. Вказує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацією мережі Інтернет не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що декларант в обов`язковому порядку повинен надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару або інші платіжні документи, що містять відомості щодо вартості товару, натомість вказує, що позивачем на підтвердження митної вартості надано лише рахунок-фактуру (інвойс). Вказує, що наданий позивачем платіжний документ не містить посилання на рахунок-фактуру, що в свою чергу не дає ідентифікувати такі документи із здійсненою операцією купівлі-продажу. Наведене слугувало причиною використання відповідачем резервного методу визначення вартості автомобіля.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 придбано в нерезидента Autowini INC легковий автомобіль марки Hyundai, модель Sonata, 2015 року випуску, 2016 модельний рік, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 4083,00 долари США, що включала в себе вартість автомобіля в сумі 3800,00 доларів США і плату за завантаження в контейнер та транспортування контейнера в порт Інчхон, Корея в сумі 283,00 долари США згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096 (а.с.9), оплачених в порядку передоплати платіжними документами про SWIFT переказ від 13.03.2019 року на суму 200,00 доларів США, від 14.03.2019 року на суму 3600,00 доларів США та від 20.03.2019 року на суму 283,00 долари США (а.с.10-11). Листом Autowini INC підтверджено вартість купленого автомобіля марки Hyundai, модель Sonata, 2015 року випуску, 2016 модельний рік, номер кузова НОМЕР_1 , згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096 в розмірі 4083,00 долари США та зазначено, що експортна декларація країни відправлення виписана LIM Trading, що є експортером Autowini INC в країни Європи (а.с.15). Поставка транспортного засобу з порту Інчхон, Корея до порту Одеса, Україна проведена відповідно до митної декларації країни відправлення №10484-19-019634Х від 29.03.2019 року (а.с.6) товариством з обмеженою відповідальністю "БС Шіппінг Сервіс ЛТД" на підставі заявки №1 від 27.03.2019 року на транспортно-експедиторські послуги вартістю 734,00 долари США (а.с.53), що становить 19293,46 грн., сплачених згідно квитанції №0.0.1350118406.1 від 13.05.2019 року за рахунком №БН-0000160 від 10.05.2019 року (а.с.90). Агентом з митного оформлення 30.05.2019 року було подано до митного оформлення митну декларацію №UA403030/2019/010174.

У вказаній митній декларації заявлено до митного оформлення товар - автомобіль марки Hyundai, модель Sonata, 2015 року випуску, 2016 модельний рік, номер кузова НОМЕР_1 , за основним методом - ціною договору у сумі 4083,00 долари США, з урахуванням вартості транспортно-експедиторських послуг в сумі 734,00 долари США, в загальному розмірі 4817,00 доларів США, що становить 128533,82 грн. (а.с.29). Одночасно із митною декларацією надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096 (а.с.9), декларацію про походження товару №2817-201901-005988 від 14.02.2019 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA403030/2019/101607 від 23.05.2019 року (а.с.52), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 14.02.2019 року (а.с.51), договір про надання послуг митного брокера від 21.12.2018 року, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 03.02.2006 року, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, заявку №1 від 27.03.2019 року на транспортно-експедиторські послуги (а.с.53), сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.008.71101-19 від 29.05.2019 року.

Під час автоматизованого контролю автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених ЄАІС Держмитслужби"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" проінформовано: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 7720" (а.с.30). Посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання запит №559 від 30.05.2019 року щодо правильності визначення митної вартості товарів (а.с.31). Також Тернопільською митницею ДФС 30.05.2019 року розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до ч.2 ст.53 МК України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати (за наявності): копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.32). На вимогу митного органу уповноваженою особою позивача додатково надано (а.с.50): митну декларацію країни відправлення №12778-030933Х від 29.03.2019 року (а.с.13-14), транспортну накладну №SEL0254643 від 07.04.2019 року (а.с.35), платіжні документи про SWIFT переказ від 13.03.2019 року на суму 200,00 доларів США, від 14.03.2019 року на суму 3600,00 доларів США та від 20.03.2019 року на суму 283,00 долари США (а.с.10-11), квитанцію №0.0.1350118406.1 від 13.05.2019 року на суму 19293,46 грн. за доставку в порт Одеса (а.с.90) та 10.06.2019 року листом повідомлено, що всі документи подані для митного оформлення, інших документів протягом 10 днів надано не буде.

За результатами розгляду поданої митної декларації №UA403030/2019/010174 від 30.05.2019 року та доданих до неї документів прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості товарів згідно ст.64 МК України у розмірі 7720,00 євро, що становить 8612,43 доларів США (а.с.13). Зазначено, що вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Зокрема, у рахунку-фактурі зазначено умови поставки CFR Одеса, Україна, однак згідно копії митної декларації країни відправлення поставка здійснюється на умовах FOB. Продавцем згідно рахунку-фактури та транспортної накладної виступає Autowini INC, проте експортером та продавцем відповідно до копії митної декларації країни відправлення є LIM Trading. У митній декларації країни відправлення та в платіжному документі відсутнє посилання на номер фактури, або проформи, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою. Відповідно до заявки на транспортні витрати оплата здійснюється на умовах передоплати, однак такий платіжний документ до митного оформлення не подавався. В рахунку-фактурі відсутні підписи продавця та покупця, що в свою чергу не дає можливість ідентифікувати його достовірність. Відповідно до рахунку-фактури, в яких відсутні підписи покупця та продавця, оплата має бути здійснена до 16.03.2019 року, однак до митного оформлення подано платіжний документ від 20.03.2019 року. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що згідно інформації, яка міститься на загальнодоступних інтернет-ресурсах, вартість даного товару є значно вищою за заявлену. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 МК України, а саме: платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України, копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, обрахованого згідно АСАУР 105-2, 106-2 "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 7720,00". Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року відповідачем відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2019/00614, якою позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів (а.с.14).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог наведених норм декларант надав митному органу наявні у нього документи, що підтверджують задекларовану митну вартість ввезеного позивачем автомобіля і обраний ним метод її визначення, які описано вище.

Водночас, митниця досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. При цьому, наявність таких сумнівів має бути обґрунтованою та мотивованою та базуватися на дослідженні документів, доданих до митної декларації та підтверджують виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Митний орган має повноваження витребувати у декларанта додаткові документи, перелік яких наведений у цій нормі. Отже, наявність саме обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть вважатися обґрунтованими, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що саме митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано: рахунок-фактура (інвойс) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096 (а.с.9), декларацію про походження товару №2817-201901-005988 від 14.02.2019 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA403030/2019/101607 від 23.05.2019 року (а.с.52), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 14.02.2019 року (а.с.51), договір про надання послуг митного брокера від 21.12.2018 року, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 03.02.2006 року, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, заявку №1 від 27.03.2019 року на транспортно-експедиторські послуги (а.с.53), сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.008.71101-19 від 29.05.2019 року; митну декларацію країни відправлення №12778-030933Х від 29.03.2019 року (а.с.13-14), транспортну накладну №SEL0254643 від 07.04.2019 року (а.с.35), платіжні документи про SWIFT переказ від 13.03.2019 року на суму 200,00 доларів США, від 14.03.2019 року на суму 3600,00 доларів США та від 20.03.2019 року на суму 283,00 долари США (а.с.10-11), квитанцію №0.0.1350118406.1 від 13.05.2019 року на суму 19293,46 грн. за доставку в порт Одеса (а.с.90).

Колегія суддів не може брати до уваги твердження, висловлене скаржником у його апеляційній скарзі з приводу того, що наданий позивачем платіжний документ не містить посилання на рахунок-фактуру, що в свою чергу не дає ідентифікувати такі документи із здійсненою операцією купівлі-продажу, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, в наведених платіжних документах про SWIFT переказ, як і в митній декларації країни відправлення №10484-19-019634Х від 29.03.2019 року, міститься інформація про марку, модель і рік випуску автомобіля з зазначенням VIN номеру: НОМЕР_1 , що є індивідуальним для кожного транспортного засобу та дає можливість встановити з абсолютною точністю факт оплати саме за вказаний вище автомобіль. Безпідставним є і посилання митного органу на неможливість ідентифікувати достовірність рахунку-фактури (інвойс) від 13.03.2019 року № РІ-201903048096, у зв`язку з відсутністю підписів сторін, оскільки такий документ містить відтиск печатки та підпис нерезидента, із зазначенням обов`язкових реквізитів, серед яких дата та номер рахунку-фактури, згідно з яким придбано транспортний засіб за визначеною ціною.

Щодо визначення митної вартості товару колегія суддів зазначає таке.

Як описано вище, позивач визначив митну вартість товару за першим методом, тобто за ціною договору, а відповідач - за резервним.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з положеннями ст. 55 Митного кодексу України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, а саме, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Враховуючи зміст наведених норм законодавства та дослідивши надані сторонами письмові доказ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували зміст наданих декларантом документів, та не навів жодних обставин з посиланням на подані декларантом для митного оформлення документи, у яких заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Щодо визначення митним органом митної вартості товару на підставі цінової інформації ЄАІС ДПС, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є достатньою підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як зазначено вище, в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач вказав, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком для підтвердження митної вартості, а документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР.

Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував норми п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України. Водночас, митну вартість товару відповідач визначив також за другорядним методом (резервним), застосування якого передбачене ст. 64 Митного кодексу України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів , затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Також відповідно до п. 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Однак, як вбачається із змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... митна вартість товару становитиме 7720 Євро . На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Тому суду не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування технічного стану транспортного засобу та його індивідуальних особливостей, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів детальніше проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару не містить числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. А різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000892/2 від 10.06.2019 року та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00614 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі № 500/1633/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 20.10.2020 року