Рішення

від 30.10.2019 по справі 520/5909/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

30 жовтня 2019 р. справа №520/5909/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника позивача - Бондаренка Я.О., представника відповідача - Саблукова Д.Є.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Славянка" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.03.2019 №00000331411.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Славянка" спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Дронь А. В. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначила, що відповідно до проведеного аналізу діяльності підприємств контрагентів - постачальників встановлено наявність протоколів допиту в якості свідків керівників контрагентів - постачальників, в яких заперечується причетність вказаних осіб до господарської діяльності підприємств.

Представник позивача - Бондаренко Я.О. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Саблуков Д.Є. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славянка" (далі - ТОВ "Славянка") зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Згідно матеріалів справи, основним видом господарської діяльності ТОВ "Славянка" є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ "Славянка" з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ Українська Незалежна Торгова Компанія (код за ЄДРПОУ 40050811) за листопад, грудень 2017 року, січень - червень 2018 року, з СВК Велика Рідня (код за ЄДРПОУ 40709593) за травень, червень, серпень, 2017 року - показників декларацій з податку на додану вартість та показників фінансової звітності та їх відображення у декларації з податку на прибуток підприємства.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 06.02.2019 №332/20-40-14-11- 10/31341503 (т.1 а.с.17-44), у висновках вказаного акту визначено порушення вимог п.5 і п.7 П(С)БО 15 Дохід , п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2 121 158 грн., у т. ч. за 2 квартал 2017 року у сумі 47772 грн., за 3 квартал 2017 року у сумі 56810 грн., за 4 квартал 2017 року у сумі 364755 грн., за 1 квартал 2018 року у сумі 1429233 грн., за 2 квартал 2018 року у сумі 222588 грн.; п. 201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на суму податку на додану вартість у розмірі 1968604,04 грн., в тому числі: за травень 2017 року на суму 32400,02 грн., за червень 2017 року на суму 21366,67 грн., за серпень 2017 року на суму 47637,35 грн., за листопад 2017 року на суму 138306 грн., за грудень 2017 року на суму 261072 грн., за січень 2018 року на суму 323360 грн., за лютий 2018 року на суму 617332 грн., за березень 2018 року на суму 321030 грн., за квітень 2018 року на суму 58600 грн., за травень 2018 року на суму 11500 грн., за червень 2018 року на суму 32500 грн. при реалізації товарів іншим особам, реалізацію яких оформлено покупцям СВК ВЕЛИКА РІДНЯ (код ЄДРПОУ 40709593) та ТОВ Українська незалежна торгова компанія (код ЄДРПОУ 40050811).

Не погодившись з висновками вказаного акту перевірки, ТОВ Славянка подало заперечення на акт (т.2 а.с.175-184) .

Листом ГУ ДФС у Харківській області від 27.02.2019 №9733/10/20-40-14-11-16 (т.2 а.с.171-174) скасовано висновки акту в частині п. 201.1, п.201.10 ст.201 ПК України підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних всього на суму податку на додану вартість у розмірі 1968604,04 грн, в тому числі: за травень 2017 року на суму 32400,02 грн., за червень 2017 року на суму 21366,67 грн., за серпень 2017 року на суму 47637,35 грн., за листопад 2017 року на суму 138306 грн., за грудень 2017 року на суму 261072 грн., за січень 2018 року на суму 323360 грн., за лютий 2018 року на суму 617332 грн., за березень 2018 року на суму 321030 грн., за квітень 2018 року на суму 58600 грн., за травень 2018 року на суму 11500 грн., за червень 2018 року на суму 32500 грн. при реалізації товарів іншим особам, реалізацію яких оформлено покупцям СВК ВЕЛИКА РІДНЯ (код ЄДРПОУ 40709593) та ТОВ Українська незалежна торгова компанія (код ЄДРПОУ 40050811). В іншій частині акт перевірки залишено без змін як такий, який, на думку податкового органу, відповідає вимогам діючого законодавства.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 04.02.2019 №00000331411, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3181737 грн, у т. ч.: за податковим зобов`язанням - 2121158 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1060579 грн (т.1 а. с.45).

Суд зазначає, що позивачем подана скарга на податкове повідомлення-рішення від 29.03.2019 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги №24641/6/99-99-11-04-02-25 від 29.05.2019 (т.2 а.с.223-224) скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 06.02.2019 №332/20-40-14-11- 10/31341503, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом визначено про заниження підприємством ТОВ "Славянка" доходів на суму отриманих коштів, не пов`язаних з реалізацією товарів, чи порушено п.5 і п. 7 П(С)БО 15 "Дохід", п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України на загальну суму 11784210 грн, у т.ч. за 2 квартал 2017 року на суму 265400 грн, за 3 квартал 2017 року на суму 315610 грн, за 4 квартал 2017 року на суму 2026416 грн, за 1 квартал 2018 року на суму 7940184 грн, за 2 квартал 2018 року на суму 1236600 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "Славянка" (продавець) та СВК ВЕЛИКА РІДНЯ (покупець), укладено договір купівлі-продажу від 15.12.2016 №15.12.12.16 (т.1 а.с.46). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - продавець продає, а покупець купляє на умовах даного договору олійно-жирову продукцію, в кількості, асортименті та за ціною згідно накладним Відповідно до п. 1.2. вказаного договору сума договору: сума всіх поставок протягом терміну дії договору. Сума, що підлягає оплаті за товар, вказана з урахуванням ПДВ - 20%. Згідно п.п.2.6 вказаного договору - транспортування та транспортні витрати сплачуються за домовленістю сторін. Пунктом 6.1 вказаного договору визначено, що договір укладено до 31 грудня 2017.

На підтвердження реалізації та отримання оплати за реалізований товар СВК ВЕЛИКА РІДНЯ позивачем до матеріалів справи надано наступні докази: листи про надходження коштів, виписки по особовому рахунку, журнал - ордер і відомості по рахунку 361, податкові, видаткові, товарно - транспортні накладні, акт приймання - передачі товару, (т.1 а.с.47-100).

Також судом встановлено, що між ТОВ "Славянка" (постачальник) та ТОВ Українська незалежна торгова компанія (покупець), укладено договір поставки від 14.11.2017 №14.11.17 (т.1 а.с.101-102). Згідно п.п.1.1 вказаного договору - продавець продає, а покупець купляє на умовах даного договору олійно-жирову продукцію, в кількості, асортименті та за ціною згідно накладним Відповідно до п. 1.2. вказаного договору сума договору: сума всіх поставок протягом терміну дії договору. Сума, що підлягає оплаті за товар, вказана з урахуванням ПДВ - 20%. Згідно п.п.2.4 вказаного договору - базисом поставки Товару, якщо інше не передбачено додатками до цього Договору, вважається BXW-франко-склад, розташований за адресою м. Харків, вул. Калініна, 31, будівля літ В-2, відповідно до Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Покупець забирає товар зі складу самостійно шляхом самовивозу. Пунктом 6.1 вказаного договору визначено, що договір укладено до 31 грудня 2018.

На підтвердження реалізації та отримання оплати за реалізований товар ТОВ Українська незалежна торгова компанія позивачем до матеріалів справи надано наступні докази: листи про надходження коштів, виписки по особовому рахунку, журнал - ордер і відомості по рахунку 361, податкові, видаткові накладні, акт приймання - передачі товару, (т.1 а.с.103-250, т.2ст. 1-24).

Суд зазначає, що реалізований товар був придбаний у контрагента - продавця ТОВ "ПІДВОЛОЧИСЬК ЗЕРНО", що підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи відповідним договором, видатковим, товарно - транспортними накладними, посвідченнями якості журналом - ордером і відомостями по рахунку 361, оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 (т.2 а.с.25-113).

Водночас, виходячи зі змісту наданих позивачем первинних документів на підтвердження взаємовідносин з СВК ВЕЛИКА РІДНЯ , ТОВ Українська незалежна торгова компанія , суд зазначає, що вказані документи оформлені у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, позивач - виконав свої зобов`язання за вказаними договорами, а СВК ВЕЛИКА РІДНЯ , ТОВ Українська незалежна торгова компанія прийняли ТМЦ за договорами, що відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ "Славянка" матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується відповідними договорами оренди нежитлових приміщень (т.2 а.с.116-131), персоналу, що підтверджується штатним розписом (т.2 а.с.114-115), свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основного виду діяльності - неспеціалізованої оптової торгівлі, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.137.1 ст.137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами СВК ВЕЛИКА РІДНЯ , ТОВ Українська незалежна торгова компанія є не чинними або визнані в установленому порядку недійсними.

Таким чином судом встановлено, що реалізація позивачем ТМЦ контрагентам СВК ВЕЛИКА РІДНЯ , ТОВ Українська незалежна торгова компанія безпосередньо пов`язана з господарською діяльністю підприємства, що, в свою чергу, направлена на отримання доходу, який був відображений у відповідній податковій декларації.

Посилання відповідача на узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ Українська незалежна торгова компанія за звітний період ПДВ вересень 2017 року - вересень 2018 року - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що вказані обставини не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 по справі №№813/123/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилань податкового органу на пояснення директора ТОВ Українська незалежна торгова компанія Сукачової О.Б. , надані під час допиту його в якості свідка в порядку досудового розслідування №32018220000000169, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, що вона не причетна до господарської діяльності ТОВ Українська незалежна торгова компанія та не мала взаємовідносини з позивачем, а також на пояснення директора СВК ВЕЛИКА РІДНЯ Залятдінової Т.С. , надані під час допиту його в якості свідка в порядку досудового розслідування №32016100110000162, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, що вона не причетна до господарської діяльності ТОВ ВЕЛИКА РІДНЯ та не мала взаємовідносини з позивачем, суд зазначає, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту свідка не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Також суд зазначає, що протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, може бути визначений як доказ лише в разі його відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є безперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Водночас, суд зазначає, що наявність протоколу допиту та сам факт заперечення такої участі у господарській діяльності не може бути безперечним свідченням безтоварності спірної операції.

Таким чином, до винесення вироку суду в рамках кримінального провадження, протокол допиту свідка не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 по справі №822/551/18, від 08.08.2018 по справі №820/4428/17 від 26.06.2018 по справі №808/2360/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, позивачем до матеріалів справи надано нотаріально звірену заяву директор СВК ВЕЛИКА РІДНЯ Залятдінової Т.С. , в якій остання зазначила, що жодних пояснень, стосовно діяльності кооперативу, до органів податкової інспекції або органів податкової міліції чи інших компетентних органів на давала, на допитах не була присутня (т.1 а.с.74).

Суд зазначає, що на час розгляду справи відповідачем до матеріалів справи не надано копії вироку за результатами досудового розслідування №32018220000000169, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України.

Щодо вироку Кіровського району м. Дніпропетровська від 19.06.2017 по справі №203/1402/17 за обвинувальним актом в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32016100110000162, суд зазначає, що вказаний вирок було досліджено судом у судовому засіданні та залучено до матеріалів справи. зазначеним вироком затверджено мирову угоду про визнання винним Чаплигіна у вчиненні злочину, передбачених за ст. 205, ст.212 стосовно обставин створення ТОВ "Соліра Трейд".

Тобто фактично вказаний вирок не має відношення ані до діяльності позивача, ані його контрагента.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави вважати належним та допустимим доказом пояснення директора ТОВ Українська незалежна торгова компанія Сукачової О.Б. , надані під час допиту його в якості свідка в порядку досудового розслідування №32018220000000169, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, а також на пояснення директора СВК ВЕЛИКА РІДНЯ Залятдінової Т.С. надані під час допиту його в якості свідка в порядку досудового розслідування №32016100110000162, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України щодо заперечення у здійсненні ними господарських операцій з позивачем.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та СВК ВЕЛИКА РІДНЯ , ТОВ Українська незалежна торгова компанія , а подані позивачем до матеріалів справи докази підтверджують правомірність віднесення позивачем вказаних сум по по взаємовідносинам з вказаними контрагентами до прибутку підприємства, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

В той же час, суд зазначає, що податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду доказів, які свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Суд також виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов`язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № К/9901/2558718.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 04.03.2019 №00000331411 не відповідають положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.03.2019 №00000331411 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 19210 грн., що підтверджується квитанцією від 06.06.2019 №814 (т.1 а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.03.2019 №00000331411.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" (код ЄДРПОУ 31341503, поштовий індекс 61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 123, к.9) у розмірі 19210 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2019 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.