Постанова

від 29.10.2019 по справі 310/1941/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 29.10.2019 Справа № 310/1941/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №310/1941/16-ц

Провадження №22-ц/807/2402/19

Головуючий в 1-й інстанції - Троценко Т.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів: секретарДашковської А.В., Полякова О.З., Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 травня 2017 року, ухвалене в м. Бердянськ, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, третя особа Бердянська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Вона та її брат ОСОБА_1 є спадкоємцями за законом після смерті матері, які приймають спадщину. Протягом 6 місяців із заявою про прийняття спадщини після смерті матері вона до нотаріуса не зверталася, тому що у 2007 році тяжко захворіла, перенесла операцію, хворіла на туберкульоз, мешкала в іншому місті - у м. Торезі Донецької області. В позові просила надати додатковий термін для звернення із заявою в нотаріальну контору - 6 місяців.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Призначено ОСОБА_2 додатковий термін для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - три місяця.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позивачка звертаючись до суду не надала належних та допустимих доказів того, що протягом десяти років у неї були причини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які заважали їй звернутися до нотаріальної контори з заявою на прийняття спадщини. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного права, яке підлягає захисту в суді.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянську Запорізької області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після її смерті залишилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 19.07.2016 року.

Як вбачається з довідки нотаріуса Бердянської районної державної нотаріальної контори від 07.07.2016 року та постанови від 14.11.2016 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернулася донька померлої ОСОБА_2 , проте їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Споріднені відносини з померлою підтверджені копіями свідоцтв про народження.

ОСОБА_2 , згідно довідки УПСЗН Бердянської МР, є переміщеною особою з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

З копії виписки з амбулаторної карти № НОМЕР_1 ОСОБА_2 з 2006 року хворіла на фіброз лівого легеня, лікувалася за місцем проживання у м. Торезі Донецької області.

Враховуючи, що позивачка протягом 6 місяців після відкриття спадщини хворіла, що підтверджено медичними довідками, не мала можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини, суд вважає можливим призначити їй додатковий строк у 3 місяця, оскільки він був пропущений з поважних причин.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується виходячи з наступного.

Так, згідно частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Так, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначала хворобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Однак у справі відсутні докази неможливості звернення позивачки до нотаріуса як за місцем знаходження спірного майна так і за місцем свого проживання з зазначеною заявою або знаходження у спірний період на лікарняному.

При цьому сама позивач колегії суддів пояснила, що мати померла коли вона приїхала до неї у гості, вона брала участь в її похованні, два тижні після цього перебувала за місцем смерті матері. Потім поїхала за місцем свого проживання. При цьому зазначила, що у неї відсутні медичні документи які вказують на поганий стан здоров`я у спірний період, оскільки всі медичні документи залишились за межами підконтрольної Україні території.

Позивачкою не доведено, що її стан здоров`я не допускав подачу заяви про прийняття спадщини, та наявність у неї як спадкоємця інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини. Суд в свою чергу не врахував, що звернення позивачки до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини відбулось більше ніж через 9 років з моменту смерті спадкодавця.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, третя особа Бердянська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 30 жовтня 2019 року.

Судді: С. В. Кухар

А. В. Дашковська

О. З. Поляков