Постанова

від 05.11.2019 по справі 577/1571/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року

м.Суми

Справа №577/1571/19

Номер провадження 22-ц/816/4855/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Орлова І. В. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

прокурора: Вортоломей І.Г.

учасники справи:

позивач: керівник Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

Конотопської міської ради Сумської області;

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сумського апеляційного суду цивільну справу № 577/1571/19 за апеляційною скаргою керівника Конотопської місцевої прокуратури на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2019 року (суддя Буток Т.А, дата складення повного тексту судового рішення не зазначена) про залишення позову без розгляду, -

в с т а н о в и в:

08 квітня 2019 року керівник Конотопської місцевої прокуратури Сумської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Конотопської міської ради звернувся до ОСОБА_1 з позовом і просив суд стягнути з відповідача недоотримані доходи у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів в сумі 82.952,33 гривень (а.с. 2-11) .

Прокурор посилався на приписи статей 206 Земельного кодексу України, 1212 Цивільного кодексу України зазначивши, що сума 82.952,33 гривень (69.715,28 гривень та 13.237,05 гривень) є розміром несплаченої відповідачем орендної плати за використання без укладання договорів оренди у період з 31 січня 2015 року по 19 вересня 2018 року двох земельних ділянок комунальної власності, площами 0,3239 га (кадастровий номер 5910400000:05:009:0027) та 0,0615 га (кадастровий номер 5910400000:05:009:0026) відповідно, на яких знаходиться належне ОСОБА_1 нерухоме майно (будівля складу солі та будівля їдальні).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2019 року позовну заяву прокурора залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України.

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати ухвалу від 12 серпня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За доводами апеляційної скарги місцевий суд не врахував, що звернення з відповідним позовом в інтересах Конотопської міської ради здійснено прокурором відповідно до встановленого законом порядку. Представництво інтересів держави обґрунтоване бездіяльністю органу місцевого самоврядування з вирішення питань реального надходження до місцевого бюджету коштів за використання громадянами земель комунальної власності.

Правом на подачу відзиву в порядку, передбаченому положеннями статтею 360 ЦПК України, відповідач не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Вортоломей І.Г., обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою з наступних підстав.

Так, 08 квітня 2019 року ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області було відкрите провадження у цивільній справі за позовом керівника Конотопської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Конотопської міської ради до громадянина ОСОБА_1 про стягнення недоотриманих доходів у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів (а.с. 96).

30 травня 2019 року місцевий суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті (а. с. 110).

12 серпня 2019 року, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції констатував, що у порушенні Закону України Про прокуратуру та норм ЦПК України, прокурор не підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, не обґрунтував та не конкретизував у чому полягають такі порушення інтересів держави та необхідність їхнього захисту, не визначив свій процесуальний статус та не довів, що Конотопська міська рада не могла самостійно звернутися до суду з відповідним позовом.

З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з частиною четвертою статті 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції.

Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (дивись висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11; у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (дивись пункт 35 постанови від 27 лютого 2019року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з вимогами статей 26, 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статті 12 Земельного кодексу України до компетенції міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з положеннями пункту 3 статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру ).

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatismutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі Менчинська проти Росії (Menchinskayav. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру )

Вищевказані приписи Закону України Про прокуратуру співзвучні вимогами процесуального закону. Так, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3 статті 56 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі самостійно обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача ( частина 5 статті 56 ЦПК України).

Системне тлумачення вищевказаних положень закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин 5, 6 статті 175 ЦПК України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього кодексу про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки усунуті не були.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.

08 квітня 2019 року, пред`явивши позов в інтересах держави, прокурор виконав приписи статті 56 ЦПК України, частини 3 та 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , оскільки зазначив, що орган місцевого самоврядування - Конотопська міська рада не належним чином здійснює функції власника земель комунальної власності (тобто, навів підставу для представництва інтересів держави).

Також прокурор обґрунтував, що на його погляд, порушення інтересів держави полягає у безоплатному використанні відповідачем у період з 31 січня 2015 року по 19 вересня 2018 року двох земельних ділянок комунальної власності, площами 0,3239 га та 0,0615 га відповідно, на яких знаходиться належне ОСОБА_1 нерухоме майно (тобто прокурор навів підстави позову).

Ухвалою від 08 квітня 2019 року, відкривши провадження у справі, суд першої інстанції не визнавав заяву прокурора такою, що подана без додержань вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України. Про недоліки цієї заяви стосовно відсутності обґрунтування підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Конотопської міської ради, місцевий суд висновків не робив. Незгода з наведеним у позові обґрунтуванням щодо визначеної прокурором підстави представництва, як і неподання прокурором доказів щодо неможливості самостійного звернення Конотопської міської ради до суду з відповідним позовом, не є підставою для залишення позову без розгляду.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень органів прокуратури, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження № 14-104цс19.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Таким чином, 12 серпня 2019 року суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову прокурора без розгляду з передбачених пунктом 2 частини 1 статті 257 ЦПК України підстав.

В даному випадку, 30 травня 2019 року завершивши підготовче провадження, одним із завдань якого є остаточне визначення складу учасників судового процесу (пункт 1 частини 1 статті 189 ЦПК України) та призначивши справу за позовом прокурора в інтересах держави в особі Конотопської міської ради до судового розгляду, суд мав закінчити розгляд цієї справи по суті ухваленням рішення суду.

Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими, ухвала від 12 серпня 2019 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника Конотопської місцевої прокуратури задовольнити.

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 12 серпня 2019 року про залишення позову без розгляду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11 листопада 2019 року.

Головуючий І.В.Орлов

Судді: Т.А. Левченко

С.Г. Хвостик