Рішення

від 25.10.2019 по справі 671/642/19

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 671/642/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої-судді Павлової А.С.,

за участі секретаря судового засідання Козак Г.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача та третіх осіб ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ПП "Волочиськ Вектра" та ФОП ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 спільного майна подружжя та його розділ, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Волочиського районного суду Хмельницької області із позовною заявою до ОСОБА_4 , в якій просить, із врахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з відповідача на його користь відшкодування 50% доходів отриманих від діяльності ПП "Волочиськ Вектра" та ФОП ОСОБА_4 , а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 31 травня 1997 року по 12 жовтня 2015 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

В 2005 році позивачем за рахунок спільних коштів подружжя було створене ПП "Волочиськ Вектра".

В 2010 році корпоративні права в підприємстві були передані ОСОБА_4 Майно підприємства та статутний капітал не розділявся. На балансі підприємства рахується обладнання на загальну суму 406413 грн. (перелік наведено в позовній заяві - а.с. 14, 15).

Розмір статутного капіталу ПП "Волочиськ Вектра" складав 1000 грн.

Відповідач ОСОБА_4 з 21.11.2012 зареєстрована фізичною особою-підприємцем і в своїй діяльності використовує технічне і інформаційне забезпечення, яке належить ПП "Волочиськ Вектра" і яке є спільним майном подружжя.

Між сторонами була усна домовленість, що керування приватним підприємством буде здійснювати ОСОБА_4 , а 50% прибутку, який належить позивачу, буде використовуватись як витрати на утримання їх спільної доньки ОСОБА_5 . Також позивач вказує, що він зробив ремонт та облаштував меблями квартиру, де відповідач проживає з донькою, та дозволив одноосібно користуватись побудованим сторонами гаражем та земельною ділянкою, приватизованою для будівництва гаража.

Проте, ОСОБА_4 , відмовляється від домовленостей, не визнає право позивача а 1/2 частку в майні та статутному капіталі підприємства, чим порушує права ОСОБА_3 , тому він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 12.06.2019 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі. Призначено підготовче засідання.

Відповідач подала відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог ОСОБА_3 , вважаючи їх безпідставними (а.с. 32-35). Вказує, що дійсно, під час шлюбу ОСОБА_3 одноособово заснував ПП "Волочиськ Вектра" та вніс в статутний капітал 1000 грн., які були спільною сумісною власністю подружжя.

Надалі, 19.02.2010 ОСОБА_3 самостійно прийняв рішення про передачу своїх корпоративних прав у підприємстві відповідачу. На той час між сторонами існувала домовленість, що ОСОБА_4 , після досягнення їх спільною донькою ОСОБА_5 повноліття, передасть їй корпоративні права у ПП "Волочиськ Вектра".

13.08.2015 відповідачка передала дочці свої корпоративні права у підприємстві, однак остання через виїзд за кордон в Республіку Польща на навчання в 2017 році, прийняла рішення про передачу своїх корпоративних прав у ПП "Волочиськ Вектра" Вірик В.В.

Також у відзиві відповідач категорично заперечує про наявність на балансі у ПП"Волочиськ Вектра" жодного із переліченого у позові ОСОБА_3 майна.

09.07.2019 ОСОБА_3 долучив до матеріалів справи відповідь на відзив, де вказує про недотримання відповідачем домовленостей, які існували між ними щодо поділу і розпорядженням його часткою прибутків підприємства з метою утримання доньки. Також вважає, що зміна засновників ПП "Волочиськ Вектра" була проведена з порушенням вимог чинного законодавства з метою уникнення від поділу спільного майна подружжя.

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 23.07.2019 до справи залучено третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: ПП "Волочиськ Вектра" та ФОП ОСОБА_4 , витребувано докази та частково прийнято уточнення позивача до позовної заяви (а.с. 94, 95).

Ухвалою від 09 жовтня 2019 року підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлений.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та просила його задовольнити. Вважає, що доходи від підприємницької діяльності ПП "Волочиськ Вектра" та ФОП ОСОБА_4 підлягають поділу із відшкодуванням позивачу половини таких, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 69 СК України, а також рішення Конституційного суду України від 19.09.2012 у справі № 1-8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства "ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 61 СК України. Доказами наявності доходів у ПП "Волочиськ Вектра" та ФОП ОСОБА_4 є податкові декларації та розрахунки сплати єдиного податку, надані на вимогу суду ГУ ДФС у Хмельницькій області. Половина зазначених у цих доказах доходів підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 Також адвокат Черничинець С.П. вказала, що доказів використання відповідачем у її діяльності майна, що є спільною сумісною власністю подружжя у сторони позивача не має, однак вважає, що на відповідача лягає тягар доведення відсутності або невикористання перерахованого ОСОБА_3 майна у його позовній заяві, якщо відповідач не визнає таких обставин. ОСОБА_1 просила в дебатах стягнути на користь позивача витрати на професійну правову допомогу після ухвалення рішення, докази понесення яких надасть суду після судового засідання.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась. Про розгляд справи повідомлена. Її інтереси представляє адвокат Варода П.Б. на підставі ордера ВО № 1000340 від 08.07.2019 та договору про надання професійної правничої допомоги від 28.06.2019. Крім того, ОСОБА_2 представляє інтереси третіх осіб на підставі ордерів ТР №№ 062588, 062587 від 09.10.2019.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю. Вказав, що позивачем подано необґрунтований, безпідставний та недоведений позов в задоволенні якого слід відмовити. Вказує, що доведення не може ґрунтуватись на припущеннях, тоді як позов ОСОБА_3 містить лише виклад обставин, які є припущеннями позивача, і які не доведено належними та допустимими доказами. Представник зазначив, що шлюб сторін було розірвано 12 жовтня 2015 року. Доказів про припинення шлюбних відносин до розірвання шлюбу судом матеріали справи не містять. Доходи відповідача, отримані в період перебування у шлюбі витрачались в інтересах сім`ї, а саме на будівництво будинку, який є спільним сумісним майном подружжя, розподіл якого є предметом іншої цивільної справи.

Також представник відповідача і третіх осіб вказує, що наявні в справі докази на підтвердження розміру доходів ПП "Волочиськ Вектра" та ФОП ОСОБА_4 за відповідні періоди, не можуть братись до уваги судом, адже вказані доходи не є "чистим прибутком" який наявний на банківському рахунку, а є лише доходами з яких сплачувались податки, заробітна плата працівників, орендна плата за землю та офісні приміщення. Такі кошти являлись оборотними в діяльності ФОП та приватного підприємства, і за рахунок них здійснювалась господарська діяльність. Станом на 08.10.2019 кількість оборотних коштів на рахунку ПП Волочиськ Вектра становить 25505,40 грн. і з них теж оплачуються перелічені вище витрати. Дивіденди засновникам ПП Волочиськ Вектра не виплачувались. Якби ОСОБА_4 , отримувала дивіденди від діяльності підприємства, то вони могли б вважатися доходом, який підлягає поділу між подружжям. Проте, дивідендів відповідач не отримувала. Вказане, на думку представника, доводиться довідками від 08.10.2019, наявними в справі. Жодного майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ФОП ОСОБА_4 в своїй діяльності не використовує. На балансі у ПП "Волочиськ Вектра" також жодного із переліченого у позові ОСОБА_3 майна не має. Також адвокат Варода П.Б. просить стягнути на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 31.05.1997 по листопад 2015 року, що підтверджується рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області про розірвання шлюбу від 12.10.2015. (а.с. 36).

У сторін є повнолітня донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 37).

14.12.2005 була проведена державна реєстрація приватного підприємства "Волочиськ Вектра" (код ЄДРПОУ 33978054), засновником якого був позивач ОСОБА_3 Розмір статутного капіталу підприємства становить 1000 грн., і внесено його за рахунок спільних коштів подружжя.

В березні 2010 року корпоративні права в підприємстві були передані ОСОБА_4 Вищевказане підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_1 від 14.12.2005, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутом ПП Волочиськ Вектра (нова редакція зареєстрована 01.03.2010), а також визнається сторонами.

Судом було витребувано за клопотанням позивача звітну податкову документацію ПП Волочиськ Вектра за 2010-2018 роки та ФОП ОСОБА_4 за 2012-2018 роки.

Так, судом досліджено податкову декларацію про майновий стан і доходи ОСОБА_4 за 2012 рік, а також податкові декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_4 за 2013-2018 роки та встановлено, що загальна сума задекларованих доходів ФОП ОСОБА_4 за 2012-2018 роки становила 2450384 грн.

Крім того, судом встановлено, що виручка від реалізації продукції ПП Волочиськ Вектра в 2010 - 2011 роках становила 1490278 грн., кількість працівників підприємства коливалась від 6 до 9 чоловік, а внески на суму дивідендів не нараховувались, що підтверджується розрахунками сплати єдиного податку, поданими в органи Державної податкової інспекції відповідачем.

Податковими деклараціями за 2012-2018 роки доводиться, що ОСОБА_4 задекларувала загальну суму доходу ПП Волочиськ Вектра за період 2012-2018 роки у розмірі 3205216,19 грн.

Також судом встановлено, що ПП Волочиськ Вектра сплачувало податки за землю в 2011-2018 роках, відповідно до податкових декларацій з плати за землю, які містяться в матеріалах справи.

Отже, сукупний розмір задекларованого доходу ПП Волочиськ Вектра та ФОП ОСОБА_4 з 2010 по 2018 роки становить 7145878,19 грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що 50% від вищевказаної суми доходів підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3

Однак, суд із такою позицією погодитись не може з огляду на таке.

Розгляд справи здійснюється судом не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України ).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи досліджені докази, суд вважає, що позивачем в ході судового розгляду справи, не доведено належними і допустимими доказами обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 70 СК у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Порядок здійснення подружжям права спільної сумісної власності та право подружжя на розпорядження спільним сумісним майном визначено у статтях 63, 65 СК України.

При цьому в разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-79цс13.

Правовідносини щодо здійснення підприємницької діяльності фізичною особою врегульовані главою 5 ЦК України.

Згідно зі статтею 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна.

Отже, майно фізичної особи-підприємця яке використовується для господарської діяльності фізичною особою-підприємцем вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

Зазначений правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України № 6-21цс15 від 11 березня 2015 року, та підтриманий постановою Верховного Суду № 319/90/17-цвід 23 січня 2019 року.

Також у Рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства ІКІО щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України при вирішенні питання відносно правового режиму майна фізичної особи - підприємця зазначено, що приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності.

Суду не було наданожодного доказу на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_4 , а також ПП "Волочиськ Вектра" у своїй господарській діяльності використовують майно перелічене у позовній заяві ОСОБА_3 (а.с. 14, 15), яке є спільним сумісним майном подружжя. Тому доводи позивача, що дане майно перебуває на балансі приватного підприємства і з 2012 року воно використовується ФОП ОСОБА_4 не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Тому обґрунтування позову в частині вимог про стягнення половини доходів ФОП ОСОБА_4 , через використання нею технічного і інформаційного обладнання, яке належить ПП "Волочиськ Вектра" і є спільним сумісним майном сторін є недоведеним та безпідставним.

Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що доходи, які отримувались кожним з подружжя під час перебування їх у шлюбних відносинах, припинених на підставі рішення суду про розірвання шлюбу яке набрало законної сили 17.11.2015 витрачались в інтересах сім`ї та на її користь. Доказів, які б спростовували дане твердження судом не встановлено.

Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача половини доходів ПП "Волочиськ Вектра" суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України , якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Спеціального закону, яким регулюється діяльність приватних підприємств, немає. Тому всі питання організації та діяльності приватних підприємств необхідно вирішувати виходячи з загальних норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України .

Статтею 113 Господарського кодексу України передбачено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

За змістом статті 115 Цивільного кодексу України , статті 85 Господарського кодексу України та статті 12 Закону України Про господарські товариства власником майна, переданого господарському товариству у власність його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу, є саме товариство, відчуження учасником товариства частки в статутному капіталі на користь іншої особи не припиняє права власності товариства на майно, яке обліковується на його балансі, у тому числі на внесені до статутного капіталу вклади учасників.

Грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується у право вимоги на виплату частини вартості такого внеску або половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

З огляду на викладене, суд вважає, що зміна складу учасників ПП "Волочиськ Вектра" в даній справі не впливає на правову природу її статутного капіталу і не є предметом розгляду в справі про поділ майна подружжя.

Як вже зазначалось, статутний капітал ПП "Волочиськ Вектра" в розмірі 1000 грн. було внесено за рахунок спільних коштів подружжя.

Уточнивши свої позовні вимоги ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача 50% доходів отриманих від діяльності ПП "Волочиськ Вектра" і ФОП ОСОБА_4 . При цьому, позовні вимоги не містять вказівки на конкретну суму доходів що підлягають відшкодуванню, а також період їх отримання.

Наявність у підприємства доходів та їх розмір позивач доводить виключно річними податковими звітами платника податків - ПП "Волочиськ Вектра" за 2010-2018 роки.

З положень частин 1, 2 статті 142 ГК України слідує, що прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Склад валового доходу та валових витрат суб`єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об`єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1.статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

З викладених норм законодавства суд робить висновок, що доходи ПП "Волочиськ Вектра", зазначені у його податкових деклараціях є об`єктом оподаткування для визначення розміру необхідного для сплати податку. І такий дохід зазначений без відрахування сум валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Розмір чистого доходу підприємтсва судом не встановлено через відсутність доказів на підтвердження такого.

Крім того, суду не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 отримувала дивіденди від діяльності підприємства.

Згідно довідок ПП "Волочиськ Вектра" від 08.10.2019 станом на 08.10.2019 кількість оборотних коштів на рахунку підприємства становить 25505,40 грн., які йдуть на виробничі цілі, оплату заробітної плати, орендної плати землі, офісних приміщень та податків. За період з лютого місяця 2010 року і по теперішній час дивіденди засновникам з "ПП "Волочиськ Вектра" не виплачувалися.

Усе вищенаведене приводить суд до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог ОСОБА_3 , а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

При ухваленні рішення суд також враховував практику Верховного Суду, зокрема, позиції викладені в постанові від 18.07.2018, справа № 209/974/15-ц.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору Законом України "Про судовий збір", оскільки він являється інвалідом ІІ групи, а тому судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи, що в позові відмовлено повністю, то витрати відповідача ОСОБА_4 понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 слід стягнути з позивача (а.с. 51, 82, 89).

Клопотання представника позивача про вирішення питання щодо стягнення судових витрат ОСОБА_3 після ухвалення рішення не може бути задоволено, оскільки в позові йому відмовлено.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ПП Волочиськ Вектра та ФОП ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 спільного майна подружжя та його розділ - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 5000 гривень сплачених нею судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: приватне підприємство Волочиськ Вектра , код за ЄДРПОУ 33978054, юридична адреса: АДРЕСА_3 область, м АДРЕСА_4 Волочиськ, АДРЕСА_5 , 5, АДРЕСА_6 .

Третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 04.11.2019.

Суддя Павлова А.С.