Рішення

від 24.10.2019 по справі 520/4964/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/4964/19

Провадження № 2/520/2821/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2019 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

За участю представника позивача - Картавцевої А.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 і Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Щеплоцької Христини Богданівни про скасування рішення державного реєстратора і зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ,

У березні місяці 2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 і Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Щеплоцької Христини Богданівни про скасування рішення державного реєстратора і зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 10.05.2019 року відкрите провадження за позовом УДАБК і справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача, підтримуючи вимоги, посилається на наступне: ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 33,1 кв.м., в тому числі житловою - 17,3 кв.м. Внаслідок проведеної суб`єктом владних повноважень позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил встановлено, що ОСОБА_1 прибудував балкон до належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 . 15.05.2017 року державним реєстратором Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Щеплоцькою Х.Б. за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 57,6 кв.м., в тому числі житловою площею 29 кв.м. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 виконав будівельні роботи на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, без отримання вихідних даних, без розроблення в установленому порядку проектної документації та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, та що ОСОБА_1 не виконав припис Управління ДАБК Одеської міськради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та на положення ст.376 ЦК України, позивач вимагає зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно збудований об`єкт за адресою АДРЕСА_2 у відповідність до договору купівлі-продажу від 20.07.2001 року та визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії ДП ДІСЕП та ТЕД Щеплоцької Х.Б. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію квартири АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1

23.09.2019 року відповідач надав до суду відзив на позов. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої доводи щодо невизнання позову і стверджував, що в 2001 році він за договором купівлі-продажу набув права власності на квартиру АДРЕСА_1 разом з прибудовою - балконом, тому він - ОСОБА_1 самочинного будівництва не здійснював. На думку відповідача УДАБК не є позивачем по даній справі, тому як права управління ніяким чином не порушені. Окрім того, відповідач вважає, що такий спір підлягає вирішенню за нормами КАСУ, а не ЦПК. Відповідач також доводить, що при реєстрації права власності на квартиру в 2017 році ним виконані вимоги Закону і надані усі належні документи державному реєстратору.

Суд вислухав сторони, вивчив матеріали справи і встановив наступне:

На підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2001 року ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 33,1 кв.м., втому числі житловою 17,3 кв.м. Квартира розташована на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку. В 2003 році ОСОБА_1 звертався до КП ЖКС Чорноморський з заявою про надання йому дозволу на прибудову балкону до однокімнатної квартири.

ОСОБА_1 здійснив добудову до квартири. Внаслідок добудови сталася зміна геометричного розміру квартири шляхом втручання в огороджуючі конструкції будинку з системами загального користування та прибудови на рівні першого поверху з розташуванням в його межах житлового приміщення площею 11,7 кв.м. та приміщення кухня площею 12,1 кв.м.

15.05.2017 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 57,6 кв.м., в тому числі житловою - 29 кв.м. зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про реєстрацію, прийнятого державним реєстратором Одеської філії ДП Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Щеплоцькою Х.Б.

В липні 2018 року Управлінням ДАБК Одеської міськради на підставі звернення фізичної особи і у відповідності до вимог ст.41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою АДРЕСА_2 .

За результатами перевірки посадовою особою Управління ДАБК складено 01.08.2018 року акт № 000938 , в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та ОСОБА_1 видано обов`язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.08.2019 року з вимогою знести самочинно добудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 ; складено протокол про адміністративне правопорушення та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.9 ст.96 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. (постанова №531718 від 15.08.2018 року).

Оскільки ОСОБА_1 не виконав припис УДАБК і не привів квартиру у відповідність до договору купівлі-продажу від 2001 року (за геометричними розмірами), УДАБК звернулось до суду з цим позовом.

Дослідивши надані сторонами докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що позов УДАБК є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних правових підстав.

Згідно із ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил. Положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що право на виконання будівельних робіт надається після отримання дозволу Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст.29 Закону України Про планування і забудову територій дозвіл на виконання будівельних робіт визначається як документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Згідно з ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим Законом.

Статтею 31 Закону України Про планування і забудову територій передбачено, що державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Положенням про Управління ДАБК Одеської міськради визначено, що ДАБК надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію; приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків, скасовує їх реєстрацію); подає Держархбудінспекції України інформацію, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів; здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих на території міста Одеси здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів держархбудконтролю; розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб держархбудконтролю; розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень.

Відповідно до п.п.1,8,15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ №466 від 13 квітня 2011 року, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Для отримання права на початок будівельних робіт замовник повинен надати декларацію до дозвільного органу відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України Про регулювання містобудівної діяльності дозвільний документ, що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об`єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Під проектом слід розуміти залежно від категорії об`єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної ст.ст.1,7 та 8 Закону України Про архітектурну діяльність , отриманої відповідно до ст.ст.29,31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до ст.ст.27,30 зазначеного Закону.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Відповідно до п. 2 Наказу Міністерства житлово-комунального господарства № 389 від 29.11.2011 року Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, що визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та яка необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, відповідно до ч. 3ст. 42 Земельного кодексу України, визначається співвласниками. Нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини.

Судом встановлено і визнано сторонами, що відповідач зробив прибудову до квартири на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 без відповідних на те дозвільних документів. Тобто, прибудова має статус самочинного будівництва.

Доводи відповідача, що він в 2001 році придбав квартиру вже з прибудовою спростовуються його заявою за 2003 рік про надання дозволу на прибудову балкону, договором купівлі-продажу квартири і технічним паспортом на цю квартиру за 2001 рік.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В п.п.2,5 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) надані роз`яснення: суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема про знесення самочинно збудованого нерухомого майна. Відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК). При вирішенні справ цієї категорії та застосуванні статті 376 ЦК суди повинні керуватися положеннями законодавства України про містобудування, яке складається, зокрема, із Конституції України, відповідних положень ЦК, Земельного кодексу України (далі - ЗК), законів України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII "Про основи містобудування" (далі - Закон № 2780-XII), від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687-XIV), від 16 вересня 2008 року № 509-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", від 25 грудня 2008 року № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), від 22 травня 2003 № 858-IV "Про землеустрій", від 19 червня 2003 року № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання, з дотриманням яких повинно здійснюватися будівництво об`єктів нерухомості.

При наведених обставинах вимоги УДАБК про зобов`язання ОСОБА_1 привести належну йому квартиру у відповідність до договору купівлі-продажу від 2001 року (за геометричними параметрами) підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора Щеплоцької Х.Б. про державну реєстрацію права власності відповідача на квартиру в 2017 році суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Так, у силу п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Таким чином, обов`язок державного реєстратора перевірити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами.

Як убачається з документів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою АДРЕСА_2 державний реєстратор не виконала свій обов`язок і не перевірила суперечності між заявленим та вже зареєстрованим правом відповідача на вказану квартиру. Тому вимоги позивача і в цій частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258, 263-265,268 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 і Державного реєстратора Одеської філії Державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Щеплоцької Христини Богданівни про скасування рішення державного реєстратора і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Щеплоцької Христини Богданівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 35179881 від 15.05.2017 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно реконструйований об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 у відповідності до договору купівлі-продажу від 20.07.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за №4482.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Дата виготовлення повного тексту судового рішення - 03.11.2019 року.

Суддя Калашнікова О. І.