Рішення

від 27.06.2019 по справі 758/15309/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15309/18

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

27 червня 2019 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Вікна Світ , про розірвання договору підряду, сплати суми боргу, неустойки та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач), звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Вікна Світ (надалі за текстом - відповідач), просив розірвати договір підряду № 25/07 від 25.07.2017 року та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі: 1175000 (один мільйон сто сімдесят п`ять тисяч) гривень, сплачених позивачем за договором, 96 850 (дев`яносто шість тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень - неустойки, 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень моральної шкоди та судовий збір.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивач посилався на те, що згідно вказаного договору відповідач зобов`язувався до 30.09.2017 р., або протягом 50 робочих днів з моменту отримання авансу за виконання робіт та забезпечення Замовником необхідних умов для виконання робіт, виготовити алюмінієві світлопрозорі конструкції та їх монтаж, а позивач зобов`язався оплатити вартість матеріалів та робіт в сумі 1 937 000 (один мільйон дев`ятсот тридцять сім тисяч) гривень. 26.07.2017 р. позивачем виплачено представнику відповідача - Краєвій Тетяні Вікторівні в рахунок авансу на виготовлення алюмінієвих конструкцій згідно даного Договору № 25/07 від 25.07.2017 р. суму у розмірі 10000 (десять тисяч) доларів США, що еквівалентно 260 000 (двісті шістдесят тисяч) гривень, про що останньою надано розписку. 22.08.2017 р. позивачем виплачено представнику відповідача - Краєвому Андрію Григоровичу в рахунок авансу на виготовлення алюмінієвих конструкцій згідно Договору № 25/07 від 25.07.2017 р. суму у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) євро, що еквівалентно 915 000 (дев`ятсот п`ятнадцять тисяч) гривень, про що також отримано розписку. 23.07.2018 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію щодо невиконання умов Договору, якою вимагав повернути протягом 3-х календарних днів з дня отримання вказаної претензії оплачені відповідачу грошові кошти. Дана претензія отримана представником відповідача 23.07.2018 р., проте на момент подання позовної заяви відповідачем не виконано робіт по виготовленню та монтажу алюмінієвих металоконструкцій, і не повернуто сплачені відповідно до Договору грошові кошти, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

22 листопада 2018 року Подільським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі. Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

До початку судового розгляду, позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому, позов підтримав та просив його задовольнити, проти прийняття заочного рішення не заперечував (а.с. 31)

Копію Ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано 04.02.2019 р., про що свідчить підпис уповноваженої особи (а.с. 23).

В судове засідання, призначене на 27.06.2019 р. відповідач явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 30).

Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 25.07.2017 р. між відповідачем в особі директора Краєвого Андрія Григоровича та позивачем укладено договір підряду № 25/07, відповідно до п.п. 1.1 якого підрядник згідно із завданням замовника власними та залученими силами та коштами на свій ризик виконує роботи з виготовлення та монтажу алюмінієвих світлопрозорих конструкцій (надалі за текстом - роботи), специфікація і вартість яких приведені в Додатку № 1 до цього договору, а замовник зобов`язуються прийняти і сплатити роботи, виконані підрядником, п. 2.1. термін виконання робіт до 30.09.2017 р., або 50 робочих днів з моменту перерахування авансу, тощо, п. 1.4. роботи виконується на об`єкті замовника, житлове приміщення за адресою: м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд . 18 (а.с. 9-12).

Згідно Додатку № 1 до вказаного договору специфікація та вартість робіт складає: 1 541 400 гривень за роботу по виготовленню та монтажу алюмінієвих конструкцій (віконно-дверна система СS-86НІ) на 210 кв.м. та 395 600 гривень за роботи по виготовленню та монтажу алюмінієвих світлопрозорого куполу (фасадна система СW50) на 48 кв.м. (а.с. 13).

Передача повної суми вартості робіт за договором стороні відповідача, позивачем підтверджена наданими розписками (а.с. 17).

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 ЦК України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Як зазначено у частині першій статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також, принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, крім договорів, цивільні права та обов`язки виникають також з актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною 2 ст. 873 ЦК України передбачено, що робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі.

Судом встановлено, що позивачем сплачено суму договору підряду в повному обсязі (а.с. 17).

Згідно умов договору (п. 6.2), при невиконанні монтажних робіт в передбачений Договором термін, Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше 5% вартості цих робіт.

Позивачем надано розрахунок неустойки за період невиконання робіт та неповернення авансу, сплаченого в рахунок виготовлення алюмінієвих конструкцій згідно Договору, з 04.11.2017 року загальна сума пені становить 298 578 (двісті дев`яносто вісім тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень 76 копійок.

Приймаючи до уваги умови п. 6.2 про те, що сума пені не може бути більше 5% вартості робіт по Договору підряду, суд дійшов до висновку щодо стягнення сплаченої позивачем суми у розмірі 1175 000 грн., а також неустойки у розмірі 96 850 (дев`яносто шість тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Судом з`ясовано та підтверджується наявними у справі доказами, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором підряду №25/07 від 25.07.2017 року, здійснивши оплату в загальному розмірі 1175 000 грн., що відповідає умовам договору.

Відповідач, в порушення умов укладеного договору, після надходження грошових коштів, свої зобов`язання щодо виконання обсягу робіт, визначених договором підряду, не виконав.

В ході розгляду справи встановлено, що монтаж алюмінієвих конструкцій за договором підряду проведений не був, та грошові кошти позивачу, у зв`язку з невиконанням умов договору, відповідачем повернуті не були

З матеріалів справи не вбачається, та відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про повне або часткове виконання умов договору.

Крім того, стороною відповідача не надано суду доказів того, що позивач ухилявся від отримання товару або вчиняв дії, які б свідчили про перешкоджання відповідачу виконати умови договору, зокрема, в частині поставки та монтажу товару.

У відповідності до частин 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 849 ЦК України якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно із п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно пред`явлено вимогу до відповідача про розірвання Договору підрядку №25/07, оскільки, в межах даного спору доведено факт порушення з боку відповідача договірних зобов`язань в частині термінів виготовлення, поставки, встановлення конструкцій, та ці обставини не спростовано відповідачем, яким не надано суду докази на спростування заявлених позовних вимог та підтвердження належного виконання зі свого боку договірних зобов`язань.

Відповідно до положення частини 1 статті 5 Закону України Про захист прав споживачів , держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Згідно роз`яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів від 12.04.1996 року № 5 (із змінами), вирішуючи справи про захист прав споживачів, суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів держава: забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів; надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг) та набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час вибору й використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб; гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я та життєдіяльності. Встановлений Законом перелік прав, якими користуються споживачі, не є вичерпним. Законодавчими актами і договорами, які не суперечать Закону, можуть бути передбачені й інші права споживачів та зобов`язання продавців, виготівників, виконавців.

Виходячи з наведенного, суд вбачає передбачені ст.ст. 611, 651 ЦК України підстави для розірвання Договору підряду № 25/07 від 25.07.2017 року, стягнення з відповідача сплаченої позивачем за договором підряду передоплати на загальну суму 1 175 000 (один мільйон сто сімдесят п`ять тисяч) гривень, а також передбаченої умовами договору (п. 6.2) пені в розмірі 96 850 (дев`яносто шість тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень, а відтак, позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Що стосується відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 тисяч грн., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом, тобто законодавець вказує на випадки компенсації моральної шкоди: визначені умовами договору або випливають із положень законодавства.

З укладеного між сторонами договору вбачається, що при його укладенні сторони обумовили відповідальність відповідача в вигляді сплати пені.

Такої відповідальності як відшкодування моральної шкоди при порушенні зобов`язання сторони не погоджували.

В свою чергу, відповідно до положень статей 4, 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.п. 2,5 Постанови № 4 від 31 березня 1995 року Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/шкоди/ спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної шкоди розглядається у випадках, встановлених законом, в т.ч. при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Звертаючись до суду, позивач обґрунтовує свої вимоги в частині відшкодування моральної шкоди ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 22 вказаного Закону передбачено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Разом з тим, положення ч. 2 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів мають застосовуватися в сукупності з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів , відповідно до якої споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16.

Виходячи з викладеного вище підстави для задоволення вимог позивача в частині відшкодування моральної шкоди відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Вимоги позивача підпадають під дію зазначеного закону, а отже, при зверненні до суду позивач звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи наведене, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80 грн. - за вимогою немайнового характеру про розірвання договору, 8810 грн. за вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості за договором підряду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 3, 11, 509, 526, 549, 561, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 651, 655, 837, 849, 865, 873 Цивільного кодексу України, ст. 4, 5, 10, 22 Закону України Про захист прав споживачів ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 274-279, 280, 284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Вікна Світ , про розірвання договору підряду, сплати суми боргу, неустойки та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково;

Розірвати Договір підряду № 25/07 від 25 липня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Вікна Світ ;

Стягнути з Приватного підприємства Вікна Світ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1 175 000 (один мільйон сто сімдесят п`ять тисяч) гривень сплачених за Договором підряду № 25/07 від 25.07.2017 р.;

Стягнути з Приватного підприємства Вікна Світ (Код ЄРПОУ 35781112) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 96 850 (дев`яносто шість тисяч вісімсот п`ять) гривень неустойки, нарахованої за прострочення виконання робіт за Договором підряду № 25/07 від 25.07.2017 р.;

Стягнути з Приватного підприємства Вікна Світ (Код ЄРПОУ 35781112), в дохід держави судовий збір у розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) гривень;

В іншій частині задоволення позову - відмовити;

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );

Відповідач: Приватне підприємство Вікна Світ (Код ЄРПОУ 35781112, адреса місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 3);

Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я В.В. Гребенюк