Ухвала

від 07.11.2019 по справі 344/18853/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/18853/19

Провадження № 1-кс/344/9815/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4 подане в інтересах ОСОБА_8 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12016100010001219, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_4 звернувся в суд в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 із клопотанням про скасування арешту майна ( в порядку ст. 174 КПК України), в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.04.2019 року у справі №344/7319/19, на майно, вилучене 24.04.2019 року під час обшуку житлового будинку ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 , а саме звернення директора ТОВ «Русава-К» ОСОБА_9 до народного депутат України ОСОБА_10 ; копія висновку експертного почеркознавчого дослідження №1138 від 05.03.2015 року; звернення директора ТОВ «Русава-К» ОСОБА_9 до народного депутата ОСОБА_11 ; копія угоди від 23.03.2015 року та чорнових записів на 2-х аркушах паперу.

Клопотання мотивоване тим, що обшук в житлі за адресою АДРЕСА_1 був проведений із порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а тому документи, вилучені під час обшуку, вилучені незаконно. Окрім того, в ухвалі слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_12 від 25.04.2019 року по справі №344/7319/19 не міститься жодного посилання на докази, які б свідчили по те, що майно, вилучене в будинку ОСОБА_8 відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Арешт майна жодним чином не може забезпечити досягнення дієвості кримінального провадження, а тому відсутня необхідність у його арешті.

В судовому засіданні в режимі відео конференції 04.11.2019 року представники скаржника скаргу підтримали із мотивів, наведеній в ній, окрім того вказали, що обшук, під час якого було вилучено майно проводився не уповноваженою на те особою; під час обшуку були запрошені понятими особи, які є заінтересованими особами. Просять клопотання задовольнити.

Старший слідчий СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 в судовому засіданні 04.11.2019 року щодо задоволення клопотання заперечила. Суду вказала, що на підставі винесеної слідчим суддею ухвали, був проведений обшук в житлі ОСОБА_8 . Речі, а саме документи, які можуть мати відношення до кримінального провадження, та виявлені під час обшуку, були вилучені, визнані речовими доказами та в подальшому на них було накладено арешт ухвалою слідчого судді. Жодних процесуальних порушень як під час проведення обшуку, так і подальшого документування слідчих дій допущено не було.

Прокурор в судовому засіданні 04.11.2019 року заперечила щодо задоволення клопотання, зіславшись на те, заявники не оскаржили у визначеному законом процесуальному порядку ухвалу слідчого судді від 25.04.2019 року про накладення арешту на майно, хоча були ознайомлені із нею. Окрім того, аналогічне клопотання було предметом судового розгляду, за наслідками якого 15.08.2019 року слідчим суддею ОСОБА_13 було винесено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту на майно. Просить в задоволенні клопотання відмовити.

В судове засідання 07.11.2019 року слідчий та прокурор не з`явилися, з технічних причин судове засідання у режимі відео конференції не було можливим провести. Телефонним зв`язком адвокат ОСОБА_4 повідомив, що не заперечує щодо продовження розгляду клопотання у відсутності слідчого та прокурора, заявлене клопотання підтримав.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, судом встановлено наступне.

Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.02.2016 року за № 12016100010001219, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.03.2019 року у справі № 344/5606/19 надано дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_8 з метою виявлення, фіксації та вилучення документів (в тому числі електронних), предметів та речей, які зберегли на собі сліди вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, зокрема стосуються реєстраційних документів, купівлі-продажу корпоративних прав, нерухомого та рухомого майна TOB «Русава-К» (код ЄДРПОУ 33451012), а також чорнових записів, платіжних документів і відомостей про рух грошових коштів.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_12 від 25.04.2019 року по справі № 344/7319/19 накладено арешт на майно, яке було виявлене та вилучене в ході проведення обшуку в помешканні ОСОБА_8 , а саме звернення директора TOB «Русава-К» ОСОБА_9 до народного депутата України ОСОБА_10 ; ксерокопія висновку експертного почеркознавчого дослідження № 1138 від 05.03.2015 р.; звернення директора TOB «Русава-К» ОСОБА_9 до народного депутата України ОСОБА_11 від 13.05.2015 року; копію угоди від 23.03.2015 року та чорнові записи на 2-х аркушах паперу.

Згідно ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

За змістом ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, і звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Таким чином, режим тимчасово вилученого майна поширюється лише на те вилучене в ході обшуку майно, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на проведення обшуку в ухвалі слідчого судді, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

В судовому засіданні поза розумним сумнівом встановлено, що арешт на майно був накладений обґрунтовано, оскільки, такий відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, згідно із якою речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, в ухвалі слідчого судді від 25.04.2019 року про накладення арешту на майно слідчим суддею роз`яснено право, строк та порядок оскарження накладеного арешту до апеляційного суду. Однак, як встановлено в судовому засіданні, зазначена ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася. Посилання заявників на те, що вони не мали в наявності ухвали та не могли вчасно оскаржити, суд оцінює критично, оскільки копія такої ухвали додана до матеріалів поданого клопотання про скасування арешту.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника третьої особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Доводи заявників про те, що арешт на майно був накладений необґрунтовано, за відсутності правових підстав для арешту майна та неможливості використання вилученого майна, як доказів у кримінальному провадженні не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 220, 303, 306, 307, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 подане в інтересах ОСОБА_8 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12016100010001219- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1