Рішення

від 05.11.2019 по справі 352/455/19

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/455/19

Провадження № 2/352/531/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

за участю секретаря судового засідання Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Поберезька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, третя особа - Поберезька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали.

Позивач суду пояснила, що вона в 2012 році придбала житловий будинок по АДРЕСА_1 . Відповідач у справі є власником судньої земельної ділянки і житлового будинку. Заїзд у двір до її будинку та будинку відповідача є спільний, та здійснюватися по дорозі загального користування. Відповідач без будь-якого погодження та дозволу, на початку цього заїзду встановив металеві ворота, які замикає навісним замком. З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, позивачка звернулася до Поберезької сільської ради. За результатами обстеження земельної ділянки комісією сільської ради складено акт, де зафіксовано факт незаконного встановлення воріт. Відповідач не реагує на її численні прохання про демонтаж воріт, які перешкоджають вільному проїзду в двір, що стало причиною цього звернення до суду. Просить позов задовольнити.

Представник позивача - адвокат Атаманюк Б. М. позов підтримав, суду додатково пояснив, що факт незаконного встановлення воріт підтверджується Актом обстеження земельної ділянки № 2 від 23.10.2018. В цьому документі зазначено, що обстеження земельних ділянок проведено у зв`язку з необхідністю дотримання правил добросусідства та обмежень пов`язаних з встановленням земельного сервітуту ОСОБА_2 (відповідачу) та ОСОБА_1 (позивачу). Не погоджується щодо зазначення в акті обстеження про наявність сервітуту, оскільки сервітут не встановлений ні договором між позивачкою та відповідачем, ні законом. Вважає, що комісія, яка складала акт помилилася в юридичному формулюванні. Звертає увагу суду на план-схему земельних ділянок, яка додана до Акту обстеження земельної ділянки № 2 від 23.10.2018, де схематично відображено наявність поїзду між сусідніми земельними ділянками. Також згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку у плані меж земельної ділянки зазначено: А - землі сільської ради (дорога); Г землі сільської ради (землі загального користування/заїзд). Зазначає, що позивачка укладаючи договір купівлі продажу земельної ділянки не брала на себе жодних зобов`язань щодо збереження воріт на заїзді. Також не погоджується з позицією представника відповідача про те, що позивач не довела суду факт того, що ворота закриваються навісним замком. Зазначає, що наявність чи відсутність навісного замка на воротах немає відношення до предмета спору, оскільки достатньою умовою для усунення перешкод земельною ділянкою є наявність незаконно встановлених воріт, які перешкоджають вільному проїзду. Окрему увагу суду звертає на те, що до спірних правовідносин не застосовуються наслідки спливу строків позовної давності, оскільки порушення права є таким, що триває у часі. На обґрунтування своєї позиції посилається на п. 36 постанови пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , та ухвалу ВССУ від 21.12.2016 н/п 6-20286св16. Також просить суд при прийнятті рішення вирішити питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Представник відповідача - адвокат Кузь А. П. в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Звертає увагу суду на той факт, що металеві ворота на заїзді були встановлені ще в 1975 році, за спільної згоди відповідача і попереднього власника сусідньої земельної ділянки. Зазначає, що позивачка придбала будинок і земельну ділянку в 2012 році, і протягом шести років не висувала претензій щодо наявності воріт. У зв`язку із цим, вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин наслідки спливу строків позовної давності. Також обґрунтовуючи свою позицію зазнає, що відповідачем передано позивачу ключ від навісного замка на воротах, тобто позивачка немає перешкод у доступі до земельної ділянки. Це, на його думку, виключає наявність предмету спору у цій справі. Також звертає увагу суду на ту обставину, що в позовній заяві не доведено ким саме встановлено металеві ворота, що ставить під сумнів належність відповідача у справі. Просить у задоволенні позову відмовити, або з підстав їх недоведеності та необґрунтованості, або за наслідками спливу строків позовної давності.

Представник третьої особи, Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, в судове засідання не з`явився. Від нього надійшла заява, у якій він просив справу розглядати без його участі, при вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з Договором купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 07.05.2017 між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 , та Договором купівлі-продажу домоволодіння від 07.05.2012 укладеного між цими сторонами, позивачка набула у власність земельну ділянку кадастровий номер 2625884101:01:001:0261 по АДРЕСА_1 , та домоволодіння, яке розташоване на цій земельній ділянці.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2 у плані меж земельної ділянки кадастровий номер 2625884101:01:001:0261 зазначено: А - землі сільської ради (дорога); Г землі сільської ради (землі загального користування/заїзд).

23.10.2018 головою постійної комісії з питань розвитку земельних відносин Поберезької сільської ради ОСОБА_4 , заступником голови комісії ОСОБА_11., членом комісії ОСОБА_5 , за участю сільського голови ОСОБА_6 та членів виконавчого комітету ОСОБА_7 , ОСОБА_8. , ОСОБА_9. , ОСОБА_10 . , складено Акт обстеження земельної ділянки № 2. Обстеження земельних ділянок проведено у зв`язку з необхідністю дотримання правил добросусідства та обмежень пов`язаних з встановленням земельного сервітуту ОСОБА_2 (відповідачу) та ОСОБА_1 (позивачу). В результаті обстеження встановлено, що власники суміжних земельних ділянок мають власні державні акти, технічна документація на суміжні земельні ділянки погоджена між межовиками, вищезазначені земельні ділянки мають право на земельний сервітут щодо проїзду на транспортному засобі по наявному шляху. Даний земельний сервітут, відповідно до плану меж земельних ділянок, належить до земель сільської ради (землі загального користування, заїзду), і не може бути загороджений (перегороджений). На даному проїзді встановлені ворота.

Суд, оцінюючи вищезазначений Акт обстеження земельної ділянки, погоджується з позицією представника позивача про відсутність доказів щодо сервітуту на спільний заїзд до земельних ділянок.

За змістом ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Документів, які б свідчили про наявність сервітуту та його державної реєстрації, сторонами суду не надано. Також інформацію про наявність земельного сервітуту не містить наданий позивачкою Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2, та Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.05.2017.

З цих підстав, суд не бере до уваги наведену в Акті обстеження земельної ділянки інформацію щодо земельного сервітуту.

Як зазначалося, в Акті обстеження земельної ділянки встановлено факт встановлення воріт на заїзді, який є землями загального користування.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що металеві ворота встановлені в 1975 році, коли було надано план під забудову. Тобто відповідач підтверджує факт встановлення ним воріт. З пояснень представника відповідача вбачається, що ворота були встановлені в 1975 році спільно відповідачем та попереднім власником земельної ділянки ОСОБА_3 . При цьому, суд не погоджується з позицією представника відповідача щодо можливості застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строків позовної давності, виходячи з наступного.

У п. 36 постанови пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав судам роз`яснено, що за змістом ст. 391 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов`язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. Аналогічна позиція міститься і в ухвалі ВССУ від 21.12.2016 н/п 6-20286св16.

Таким чином, давність встановлення воріт, і відсутність офіційних претензій позивачки щодо їх встановлення протягом 6 років, не обмежує позивача будь-якими строками пред`явлення вимоги, оскільки порушення права позивача є таким, що триває у часі.

Також суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що передача відповідачем позивачу ключа від навісного замка на воротах, свідчить про відсутність перешкод у заїзді до земельної ділянки. Призначенням воріт є саме обмеження безперешкодного доступу, а тому факт їх встановлення на дорозі загального користування (заїзді) є достатньою підставою для звернення до суду із заявленою позовною вимогою.

Також суд констатує той факт, що проїзд на земельну ділянку (в двір будинку) позивачка може здійснити виключно дорогою загального користування (заїздом) на якій встановлено відповідачем металеві ворота. Це випливає із плану меж розташування земельних ділянок, фотоматеріалів наданих до матеріалів справи, та не заперечується сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За сукупністю зібраних у справі доказів, суд констатує, що право позивача на безперешкодний доступ до земельної ділянки порушено відповідачем, шляхом встановлення металевих воріт на дорозі загального користування (заїзді).

Згідно з п. г ч. 1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

За приписом ч. 2, п. б ч. 3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав є одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України припинення дії, яка порушує право, і відновлення становища, яке існувало до порушення, є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача в корить позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, які складаються із сплати судового збору, та витрат на професійну правничу допомогу. Витрати на професійну правничу допомогу підтверджені позивачем банківськими платіжними документами про оплату послуг, та Актами виконаних робіт з детальним описом робіт (наданих послуг). Також витрати на професійну правничу допомогу відповідають Попередньому визначенню суми судових витрат, та не оспорювалися відповідачем як завищені чи не обґрунтовані.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 91, 152 ЗК України, 317, 319 ЦК України ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Поберезька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користування належною їй земельною ділянкою, кадастровий номер 2625884101:01:001:0261, яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу металевих воріт, які загороджують заїзд, який є дорогою загального користування, до земельної ділянки з АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судових витрат та 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. витрат на правову допомогу, а всього 8268 (вісім тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Поберезька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, місце знаходження с.Побережжя вул. Шевченка, 104, поштовий індекс 77430, код ЄДРПОУ 04356308.

Повний текст судового рішення складено 11 листопада 2019 року.

Головуючий Р.Р. Струтинський