Постанова

від 05.11.2019 по справі 520/5229/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 р. Справа № 520/5229/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019, суддя Супрун Ю.О., 61022, м. Харків, майдан Свободи,6, повний текст складено 13.09.19 по справі № 520/5229/19

за позовом Борівського комунального підприємства теплових мереж

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Борівське комунальне підприємство теплових мереж (далі по тексту - Борівське КП ТМ, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 07.11.2018 року № 0179551208 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 142031 (сто сорок дві тисячі тридцять одна) гривны 96 копійок.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 адміністративний позов Борівського комунального підприємства теплових мереж (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 32468926) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 07.11.2018 року № 0179551208 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 142031 (сто сорок дві тисячі тридцять одна) гривня 96 копійок.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що задовольняючи позов, суд першої інстанції помилково виходив з того, що штрафні санкції, передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не застосовуються у разі відкриття провадження у справі про банкрутство.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І та ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка Борівського комунального підприємства теплових мереж з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень-серпень 2018 року, за результатами якої складено акт № 15183/20-40-12-08-19/32468926 від 25.10.2018 (а.с.13-16).

За висновками акту перевірки № 15183/20-40-12-08-19/32468926 від 25.10.2018, контролюючий орган прийшов до висновку, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України. Відповідальність платника передбачена абз. 2 п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ ПК України.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області 07.11.2018 року складено податкове повідомлення-рішення № 0179551208 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 142031,96 грн. (а.с.17-18).

В свою чергу ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2018 по справі № 922/2478/18 відкрито провадження у справі про банкрутство Борівського комунального підприємства теплових мереж та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачав зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. (а.с.19-21).

Не погодившись з прийнятим ГУ ДФС у Харківській області податковим повідомленням - рішенням від 07.11.2018 № 0179551208, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 07.11.2018 року № 0179551208, після прийняття Господарським судом Харківської області ухвали від 11.10.2018 року є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Положеннями п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 68.1 ст. 68 ПК України, орган державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у день державної реєстрації такої особи, державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, внесення будь-яких інших записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повинен передати відповідному контролюючому органу відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про вчинення реєстраційних дій, передбачених законом.

Відповідно до п. 68.4 ст. 68 ПК України, Державні органи повинні подавати контролюючим органам іншу інформацію у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами України.

В ході розгляду справи з боку уповноваженого представника відповідача не заперечувався факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про позивача в контексті ухвали Господарського суду Харківської області.

За приписами статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов`язаннями (в тому числі податковими), строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин, застосування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 07.11.2018 року № 0179551208, після прийняття Господарським судом Харківської області ухвали від 11.10.2018 року є протиправним, тому спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 07.11.2018 року № 0179551208 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 142031.96 грн. підлягає скасуванню.

Дана правова позиція узгоджується з позицією висловленою Верховним Судом України в постанові від 27.02.2018 року по справі за № 823/78/15.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 по справі № 520/5229/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко

Постанова складена в повному обсязі 11.11.19.