Постанова

від 05.11.2019 по справі 520/4387/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 р.Справа № 520/4387/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Чалого І.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представників сторін : позивача - Омельницької Т.В., відповідача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 01.07.19 року по справі № 520/4387/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"ПЛАНЕТА СТРОЙ"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Планета Строй (далі по тексту - ТОВ Планета Строй , позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001441403 від 22 квітня 2019 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА СТРОЙ" грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 571699,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 142924,75 грн., на загальну суму 714623,75 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 по справі № 520/4387/19 адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001441403 від 22 квітня 2019 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА СТРОЙ" грошового зобов`язання із податку на додану вартість на суму 571699,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 142924,75 грн., на загальну суму 714623,75 грн.

Стягнуто на користь ТОВ "Планета строй" (код ЄДРПОУ 38157448) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) судовий збір у розмірі 10719 (десять тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн. 36 коп.

Стягнуто на користь ТОВ "Планета строй" (код ЄДРПОУ 38157448) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) витрати на правничу допомогу у розмірі 35731 (тридцять пять тисяч сімсот тридцять одна) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 по справі № 520/4387/19 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що позивач виступає забудовником за договором про організацію спорудження об`єкту будівництва № 1 від 18.03.2013, укладеного із ТОВ ФК Респект Будінвест (управитель). За умовами цього договору ТОВ Планета Строй зобов`язане організувати будівництво двох багатоповерхових будинків з підземною автостоянкою та предметами соцкультпобуту по просп. Перемоги, 65-Г у м. Харкові, своєчасно ввести в експлуатацію вказаний об`єкт будівництва та передати об`єкти інвестування (квартири) довірителям фонду фінансування будівництва (фізичним особам). У свою чергу, управитель ТОВ ФК Респект Будінвест зобов`язується за винагороду забудовника здійснити фінансування будівництва вказаного об`єкта шляхом перерахування коштів на його спорудження.

З посиланням на пп.14.1.36, 14.1.71, 14.1.219, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України зазначив, що під час здійснення господарських операцій сторони самостійно визначають ціну робіт (послуг), однак, їх ціна не може бути меншою за ринкові ціни, які діють на час здійснення господарських операцій. Отже, при визначенні цін у господарських зобов`язаннях сторони повинні враховувати економічні чинники та рівень ринкових цін, виходячи з яких визначається звичайна ціна для цілей оподаткування. Вказує, що в актах приймання-передачі майнових прав на квартири від забудовника фізичним особам не було зазначено інформації щодо вартості квадратного метра квартири. З огляду на викладене, вважає, що реалізація майнових прав на ці квартири була визначена за цінами нижчими від ринкових та/або собівартості квадратного метра, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Стверджує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката по даній справі, стягнутий оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, не є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та часом, витраченим на їх виконання, оскільки дана справа не є справою значної складності, а відтак, підготовка до неї не потребує значного часу. Крім того, в акті приймання-передачі наданої правової допомоги від 10.05.2019 відсутній деталізований розрахунок часу, витраченого адвокатом на виконання конкретних видів робіт (надання послуг).

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 по справі № 520/4387/19 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в надісланому до суду письмовому відзиві та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що висновок про невідповідність ціни реалізації квартир звичайним цінам зроблено відповідачем в акті перевірки без посилання на конкретні докази та розрахунки рівня звичайних цін. Отже, оскільки відповідачем не доведено протилежного, ціна, визначена сторонами договору № 1 від 18.06.2013 (позивачем та ТОВ ФК Респект Будінвест ), є такою, що відповідає рівню ринкової ціни, а відтак, висновок відповідача про порушення позивачем п.188.1 ст.188 ПК України щодо заниження бази оподаткування ПДВ, є безпідставним.

Вважає обґрунтованим стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 35731,00 грн, оскільки вказана сума обумовлена договором про надання правничої допомоги, є співмірною зі складністю справи, факт її сплати підтверджений документально. Зазначив, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем, всупереч ч.7 ст.134 КАС України, не заявлялось про необґрунтованість та/або неспівмірність витрат, понесених позивачем на правничу допомогу адвоката.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Планета Строй з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 30.09.2018.

За результатами перевірки складено акт від 25.03.2019 №933/20-40-14-03-06/38157448, яким зафіксовано, зокрема, порушення пп.14.1.71, пп.14.1.219 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 571699 грн, у т.ч. за лютий 2017 року - 94915 грн, за березень 2017 року - 369412 грн., за квітень 2017 року - 6445 грн, за травень 2017 року - 12113 грн, за червень 2017 року - 28924 грн., за лиень 2017 року - 8096 грн, за серпень 2017 року - 51794 грн.

На підставі наведеного висновку акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 № 00001441403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 714623,75 грн, у тому числі за основним платежем - 571699,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 142924,75 грн.

Не погодившись із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, ТОВ Планета Строй звернулось до суду з цим позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки податковим органом не доведено складу податкового правопорушення у вигляді заниження бази оподаткування податком на додану вартість внаслідок продажу майнових прав на нерухоме майно за цінами, нижчими від звичайних/ринкових.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про заниження бази оподаткування податком на додану вартість по операціям між ТОВ Планета Строй та ТОВ ФК Респект Будінвест , що призвело до заниження ПДВ за лютий-серпень 2017 року на загальну суму 571699 грн.

При цьому відповідач посилався на зміст актів приймання-передачі квартир (об`єктів інвестування) від забудовника (позивача) довірителям (фізичним особам), в яких не вказано ціни квартири за метр квадратний, а тому майнові права на вказані квартири, на переконання контролюючого органу, реалізовано позивачем за ціною, яка є нижчою від ринкових та/або собівартості квадратного метра (т.1, а.с.53, арк. 25 акту перевірки).

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача хибним, з наступних підстав.

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до положень п. 188.1. ст.188 ПК України (в редакції, чинній до 13.08.2015) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Законом України від 15.07.2015 № 609-VIII, який набрав чинності з 03.08.2015, абзац 1 пункту 188.1 статті 188 ПК України викладено в наступній редакції : База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). .

Згідно з п.188.1 ст.188 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2016) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Таким чином, база оподаткування ПДВ операцій з поставки самостійно виготовлених (наданих) послуг як в період 2015 року, так і з 2016 року визначалася виходячи з договірної ціни, однак, у 2015 році - на рівні не менше собівартості, з 2016 року - на рівні, не нижчому від рівня звичайних цін.

Положення абзацу другого пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлюють обмеження, відповідно до яких база оподаткування операцій з постачання не може бути:

- для товарів/послуг - нижче ціни придбання;

- для самостійно виготовлених товарів/послуг - нижче звичайної ціни;

- необоротних активів - нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відтак, для правильного визначення бази оподаткування податком на додану вартість важливим є не тільки факт постачання товарів/послуг, але й факт їх самостійного виготовлення або їх функціональне призначення.

З метою правильного застосування вказаної норми Податкового кодексу України слід враховувати пункт третій Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (далі - Національне положення).

За змістом пункту третього Національного положення необоротними активи є всі активи, що не є оборотними, до оборотних активів відносяться гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи використання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Під інвестиційною діяльністю розуміється придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (грошей).

Майнове право, яке є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

У справі, що розглядається, предметом відчуження є майнові права на об`єкт нерухомості, а відтак, воно засвідчує правомочність його власника у майбутньому отримати право власності на нерухоме майно.

За змістом положень статей 1 та 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 року № 1560-XII (Закон № 1560-XII) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) під інвестиційною діяльністю слід розуміти сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Згідно з статтею 4 Закон № 1560-XII об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти, а також майнові права.

Будь-які обмеження щодо суб`єктного складу інвестиційної діяльності діючим законодавством не передбачені, адже статтею 5 Закон №1560-XII визначено, що інвесторами можуть бути, серед іншого, громадяни і юридичні особи України, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об`єкти інвестування.

Інвестиційною діяльністю є операції з інвестиціями, основними ознаками яких є те, що вкладення здійснюються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, тобто не використовуються для особистого споживання; метою вкладень є отримання прибутку і (або) досягнення іншого значимого результату; суб`єкт, який здійснює вкладення зазначених благ, повинен бути їх власником або власником іншого речового права; діяльність суб`єкта характеризується самостійністю та ініціативністю.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за №288/4509, капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об`єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва відносяться до незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи.

Отже, будівництво позивачем багатоквартирного житлового будинку з метою продажу майнових прав на незавершені об`єкти будівництва, або готових до експлуатації квартир, охоплюється поняттям інвестиційної діяльності.

Відтак, майнові права на незавершені об`єкти будівництва відносяться до необоротних активів, отже база оподаткування операцій з їх постачання (продажу) не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Підпунктом 14.1.71 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

У свою чергу, за визначенням пп.14.1.219. п.14.1 ст.14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003 № 978-IV (далі - Закон № 978-IV) фонд фінансування будівництва (далі - ФФБ) - кошти, передані управителю ФФБ в управління, які використані чи будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ.

Крім того, за визначенням статті 2 цього Закону управитель - фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим цим Законом; установник управління майном (далі - установник) - особа, яка передає майно управителю в довірчу власність на підставі договору управління майном. У цьому Законі для ФФБ - це довіритель, при емісії сертифікатів ФОН - це власник сертифікатів ФОН.

Цією нормою розмежовуються об`єкт будівництва - будівля, споруда або комплекс споруд, будівництво яких організує забудовник та фінансування будівництва яких здійснює управитель за рахунок отриманих в управління коштів, та об`єкт інвестування - квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

За приписами ст.9 Закону № 978-IV Управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов`язується збудувати один або декілька об`єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об`єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов`язується здійснювати фінансування будівництва цих об`єктів будівництва на умовах договору.

Відповідно до договору між забудовником та управителем ФФБ за кожним об`єктом будівництва забудовник передає управителю перелік об`єктів інвестування в об`єкті будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво, та майнові права на ці об`єкти інвестування для подальшої передачі установникам фонду на умовах Правил цього фонду.

Забудовник зобов`язаний виконати свої зобов`язання за договором щодо організації спорудження об`єктів будівництва та своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від обсягу замовлення на будівництво, підтвердженого управителем.

У свою чергу, протягом періоду будівництва управитель ФФБ відповідно до умов договору підтверджує забудовнику обсяг замовлення на будівництво шляхом надання даних про об`єкти інвестування, майнові права на які передані установникам ФФБ на умовах Правил цього фонду та договорів про участь у ФФБ.

Таким чином, Законом № 978-IV встановлено певну процедуру узгодження поточної вимірної ціни об`єкту інвестування для довірителів.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ Планета Строй (Забудовник) та ТОВ Фінансова компанія Респект Будінвест (Управитель) укладено договір про організацію спорудження об`єкта будівництва № 1 від 18.06.2013 (т.1, а.с.147-155) та договір уступки майнових прав на нерухомість (з відкладальними умовами) від 18.06.2013 № 1 (т.1, а.с.159).

Відповідно до договору про організацію спорудження об`єкта будівництва № 1 від 18.06.2013 позивач на замовлення ТОВ ФК Респект Будінвест зобов`язується організувати будівництво двох багатоповерхових житлових будинків з підземною автостоянкою, об`єктами соцкультупобуту за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 65-Г. Забудовник зобов`язується своєчасно ввести в експлуатацію означений вище об`єкт та передати об`єкти інвестування довірителям фонду фінансування будівництва у встановлені цим договором строки та на умовах, передбачених правилами Фонду фінансування будівництва. У свою чергу, Управитель зобов`язується за винагороду, яка сплачується Забудовником, та на умовах, визначених цим договором, здійснити фінансування будівництва шляхом цільового перерахування коштів на його спорудження.

За умовами договору, які відповідають положенням ст.2 Закону № 978-IV, об`єктом будівництва є нерухомість відповідно до п.1.1. цього договору : будівля, споруда або комплекс споруд, будівництво яких організує забудовник та фінансування будівництва яких здійснює управитель за рахунок отриманих в управління коштів.

У свою чергу, об`єктом інвестування є квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Серед термінів цього договору сторони також визначили термін поточна ціна вимірної одиниці об`єкта інвестування - встановлена на момент розрахунків ціна права вимоги на одну вимірну одиницю об`єкту інвестування, яка визначається в метричних одиницях, або в частках (відсотках) цього об`єкта інвестування як єдиного цілого, та вартість будівництва - погоджена Управителем і Забудовником у договорі вартість будівництва всіх об`єктів інвестування як складової частини будівництва, фінансування якого здійснюватиметься за рахунок коштів фонду фінансування будівництва (далі по тексту - ФФБ) відповідно до графіка фінансування і розраховується виходячи із поточної ціни вимірної одиниці об`єкта будівництва і кількості вимірних одиниць усіх об`єктів інвестування за попереднім обсягом замовлення на будівництво.

Сторони договору також визначили, що вимірною одиницею об`єкта будівництва - є 1,00 кв. м. об`єктів житлового та нежитлового будівництва, а вимірною одиницею об`єкта інвестування - встановлена Правилами фонду фінансування будівництва одиниця виміру об`єкта інвестування, яка визначається в метричних одиницях або в частках (відсотках) цього об`єкта інвестування як єдиного цілого.

Згідно з п. 1.3. Договору про організацію спорудження об`єкту будівництва № 1 від 18.06.2013 позивач зобов`язався виконати роботи по будівництву об`єкта власними і залученими силами, включаючи ймовірні роботи, які безпосередньо не зазначені, але необхідні для повного спорудження об`єкта будівництва та його нормальної експлуатації.

Також у п.2.1.7 зазначеного договору його сторони визначили, що управитель ТОВ ФК РЕСПЕКТ БУДІНВЕСТ зобов`язується проводити маркетингові дослідження з формування цін на нерухомість, для чого управителю надається відповідне право на залучення спеціалістів, інших фахівців для проведення маркетингових досліджень, укладати з ними за свій рахунок договори на проведення маркетингових досліджень по наступним питанням: вивчення попиту та пропозицій на первинному ринку нерухомості м. Харкова, формування цін на об`єкти нерухомості та виявлення потенційних споживачів на ринку нерухомості.

Вирішальним для правовідносин за укладеним договором сторони визначили Закон України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю №978-IV від 19.06.2003.

Отже, укладаючи та виконуючи договір про організацію спорудження об`єкту будівництва № 1 від 18.06.2013, його сторони встановили не тільки його предмет та обов`язки сторін, а й спеціальну процедуру формування ціни (вартості) будівництва, яка визначається нормами спеціального законодавства, що регламентує фінансово-кредитні механізми управління майном при будівництві житла, а також погоджена управителем і забудовником в договорі.

Так, відповідно до п.2.1.2 договору про організацію спорудження об`єкту будівництва № 1 від 18.06.2013, Управитель зобов`язаний раз на місяць підтверджувати Забудовнику обсяг замовлення на будівництво шляхом надання даних про об`єкти інвестування, майнові права на які передані Довірителям фонду на умов Правил ФФБ. Як встановлено пунктом 2.2.11 договору Забудовник зобов`язаний визначати поточну ціну вимірної одиниці об`єкта будівництва, споживчі властивості об`єктів інвестування, коефіцієнти поверху та комфортності, приймаючи при цьому на себе ризик недостатності залучених коштів на спорудження об`єкта будівництва.

Згідно з п.4.1.1. договору фінансування будівництва здійснюється Управителем в розмірі та згідно отриманого від Забудовника обсягу замовлення та в межах отриманих в управління коштів.

У свою чергу, згідно з п.4.1.2. цього договору, Забудовник передає Управителю відомості щодо поточної ціни вимірної одиниці об`єкта інвестування, яка визначається виходячи із встановленої поточної ціни його вимірної одиниці, коефіцієнтів поверху та комфортності цього об`єкта (п.4.1.3).

Протягом спорудження об`єкта будівництва поточна ціна вимірної одиниці об`єкта будівництва може змінюватися (п. 4.1.4).

Отже, специфіка виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ ФК Респект Будінвест договору про організацію спорудження об`єкту будівництва № 1 від 18.06.2013 дозволяє дійти висновку, що формування ціни передачі предмета договору здійснюється сторонами протягом всього часу будівництва, виходячи із різних чинників, у тому числі ринкової вартості житла на відповідних стадіях будівництва, об`єму фінансування довірителя ФФБ в об`єкт фінансування.

На виконання умов вказаного договору сторонами узгоджено графік виконання робіт по об`єкту Два багатоповерхових житлових будинки… та графік фінансування (т.1, а.с.156-157).

Протягом 2013-2017 років на виконання договору про організацію спорудження об`єкту будівництва № 1 від 18.06.2013 позивачем від ТОВ "ФК "РЕСПЕКТ БУДІНВЕСТ" отримувалось фінансування об`єктів інвестування за рахунок коштів Фонду фінансування будівництва, переданих в управління довірителями таких об`єктів інвестування (фізичними особами), отже відбулась перша подія, яка у розумінні п.187.1 ст.187 ПК України є підставою для виникнення податкових зобов`язань позивача.

Всього позивачем від ТОВ "ФК "РЕСПЕКТ БУДІНВЕСТ" протягом дії договору про організацію спорудження об`єкту будівництва № 1 від 18.06.2013 на спорудження 1-ї черги будівництва було отримано фінансування на загальну суму 41 919 020,75 грн., в т.ч. ПДВ - 6 989 503,64 грн.

В період з 04.07.2013 по 01.06.2017 включно позивачем на суму отриманого від ТОВ "ФК "РЕСПЕКТ БУДІНВЕСТ" фінансування видані податкові накладні (т.13, а.с.60-250), які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображені в структурі податкових зобов`язань податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні податкові періоди, що не заперечується відповідачем по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем листами від 30.12.2013, 18.06.2013, 27.06.2013, 31.07.2013, 10.09.2013, 31.01.2014, 20.02.2014, 07.07.2014, 29.08.2014, 03.11.2014, 30.12.2014, 06.04.2015 повідомлялись Управителю поточні ціни 1 квадратного метра на об`єкти інвестування в залежності кількості кімнат в об`єкті та від розміру внеска довірителя (30% чи 100%), а також про проведення акцій на окремі квартири (т.1, а.с.167, 178, 179, 180, 191, 192, 203, 212, 216, т.3, а.с.32, 72, 88, 89).

Крім того, протягом 2013-2015 років позивачем повідомлялась Управителю поточна ціна вимірної одиниці об`єкту будівництва по кожному об`єкту інвестування на дату передачі управителю майнових прав на об`єкт, із зазначенням поточної ціни об`єкту будівництва за метр квадратний, поточна ціна об`єкту інвестування за метр квадратний, коефіцієнт поверху, коефіцієнт комфортності, кількість кімнат, загальна площа об`єкта.

Одночасно позивачем, у відповідності до умов договору № 1 від 18.06.2013 та ст.9 Закону № 978-IV, направлялись на адресу Управителя ТОВ ФК Респект Будінвест листи Попередній обсяг замовлення на будівництво , якими передавалися управителю об`єкти інвестування в об`єкті будівництва Два багатоповерхові житлові будинки з підземною автостоянкою, об`єкти соцкультпобуту на просп. Перемоги, 65-Г (1-й пусковий комплекс, житловий будинок № 1) , для їх подальшої передачі установникам ФФБ, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії листів У вказаних листах також зазначено, що одночасно до ТОВ ФК Респект Будінвест як управителя, передаються майнові права на ці об`єкти інвестування (т.1, а.с.167-236, т.3, а.с.1-90).

Слід відмітити, що поточна ціна об`єкту інвестування за метр квадратний змінювалась протягом строку дії договору в залежності від коефіцієнта поверху та коефіцієнта комфортності, кількості кімнат в квартирі, відсотка первісного внеску в об`єкт інвестування.

У свою чергу, Управителем ТОВ ФК Респект Будінвест повідомлялось позивачу про закріплення об`єктів інвестування за конкретними довірителями шляхом направлення листів про підтвердження обсягу замовлення на спорудження об`єктів інвестування, в яких зазначені відомості про підтверджений об`єкт інвестування (дата закріплення за Довірителем, номер квартири, проектна площа, кількість закріплених за Довірителем вимірних одиниць, сума сплачених коштів у гривнях та у відсотках від вартості об`єкта інвестування).

Також управителем надсилались позивачу довідки про відступлення майнових прав на об`єкти інвестування (із зазначенням проектного номеру квартири, поверху, площі, кількості кімнат, кількості закріплених метрів квадратних за кожен місяць, усього закріплених метрів квадратних) (т.3, а.с.91-140, т.4, а.с.1-37).

Таким чином, у відповідності до п.4.1.2, п.4.1.3. договору № 1 від 18.06.2013, поточна вимірна ціна об`єкту інвестування узгоджувалась сторонами договору шляхом обміну зазначеними вище листами, по ходу спорудження об`єктів та закріплення їх за довірителями, в залежності від коефіцієнта поверху та коефіцієнта комфортності, кількості кімнат в квартирі, відсотка первісного внеску в об`єкт інвестування.

Даних про іншу процедуру визначення ціни, або про її невідповідність звичайній ціні, в порядку, що визначений пп. 14.1.71. п. 14.1. ст. 14 ПК України, відповідачем в акті перевірки, який став підставою для ухвалення оскаржуваного рішення, не наведено.

За умовами договору із ТОВ ФК РЕСПЕКТ БУДІНВЕСТ позивач протягом січня-лютого 2017 року здійснив передачу на користь конкретних довірителів відповідних об`єктів інвестування (квартир), що підтверджується актами приймання - передачі до договорів ФФБ, які були досліджені відповідачем під час перевірки.

Вказані акти, підписані Забудовником ТОВ Планета Строй та Довірителем (фізичною особою) містять найменування та характеристики об`єкту нерухомості (кількість кімнат, площа, поверх квартири), перелік робіт, які Забудовник провів на об`єкті інвестування, роботи, які Забудовник провів на об`єкті будівництва, та зазначено, що виконані Забудовником роботи на об`єкті будівництва входять у вартість вказаного в акті об`єкту інвестування, як складової частини об`єкту будівництва.

Копії довідок про право довірителя на набуття у власність об`єктів інвестування, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю ФК Респект Будінвест фізичним особам (довірителям) та копії актів приймання-передачі об`єктів інвестування надані до матеріалів справи (т.2, а.с.1-250, т.3, а.с.145-228а).

Слід відмітити, що поточна вимірна ціна об`єктів інвестування зазначалась у листах позивача на адресу ТОВ ФК Респект Будінвест , у яких вказувалось, що ця ціна не включає комісії управителя. При цьому, з урахуванням умов договору № 1 від 18.06.2013, позивачем самостійно визначалась економічно рентабельна ціна квадратного метра об`єктів інвестування на певний момент часу та для кожної категорії об`єктів інвестування, яка повідомлялась управителю. Погодження управителем та довірителем цієї ціни підтверджується фактом закріплення за конкретним довірителем певного об`єкту інвестування. В разі, якщо повідомлена позивачем як забудовником поточна вимірна ціна не влаштовувала довірителя, таке право б за ним не закріплювалось, а в разі непроведення інвестування в повному обсязі йому не було б відступлене право вимоги управителя.

Беручи до уваги, що вказані листи позивача із визначенням поточної вимірної ціни об`єкту інвестування надавались до перевірки, отже ця інформація малася в розпорядженні відповідача, а тому відсутність в актах приймання-передачі квартир такого показника, як вартість квадратного метра об`єкта інвестування (квартири), не є підтвердженням реалізації позивачем майнових прав на квартири за цінами нижчими від ринкових.

30.12.2016 позивачем від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради отриманий Сертифікат серії ХК №164163651258 про відповідність закінченого будівництвом об`єкту проектній документації та готовність його до експлуатації.

У зв`язку із отриманням сертифікату про готовність об`єкту до експлуатації позивачем за Наказом №4 від 04.01.2017 здійснено оприбуткування нежитлових приміщень загальною площею 1364,60 кв.м. та житлових приміщень загальною площею кв. м. в багатоповерховому житловому будинку за адресою : м. Харків, пр-т Перемоги, 65-г (1-й пусковий комплекс) шляхом рівномірного розподілу загальної собівартості житлового будинку між квартирами та нежитловими приміщеннями пропорційно займаній ними площі та визначена юридична доля таких приміщень - для подальшого продажу.

В подальшому згідно із Наказом №5 від 06.02.2019 з урахуванням даних БТІ про проведення первинної інвентаризації об`єктів нерухомості здійснено оприбуткування нежитлових приміщень загальною площею 1364,60 кв.м та житлових приміщень загальною площею 7742,7 кв. м. в багатоповерховому житловому будинку за адресою : м. Харків, пр-т Перемоги, 65-г (1-й пусковий комплекс) з урахуванням змін площі житлових приміщень шляхом рівномірного розподілу загальної собівартості житлового будинку між квартирами та нежитловими приміщеннями пропорційно займаній ними площі та визначена юридична доля таких приміщень - для подальшого продажу.

У зв`язку із закінченням спорудження об`єкта будівництва по пр. Перемоги, в„–65-Г (1-й пусковий комплекс житлового будинку в„–1 ) та отриманням відповідного сертифікату, позивачем у бухгалтерському обліку здійснено відображення операцій, пов`язаних із формуванням готової продукції у вигляді квартир та їх реалізацію) на користь довірителів фонду фінансування об`єктів будівництва.

При цьому ціна реалізації конкретних квартир (об`єктів) в бухгалтерському обліку позивача визначена виходячи із ціни договору (договірної), що сформована його сторонами в порядку та способом, що визначений договором про організацію спорудження об`єкту будівництва №1 від 18.06.2013.

У свою чергу, такий порядок повністю узгоджується з приписами Закону № 978-IV, який підлягав обов`язковому врахуванню відповідачем як спеціальний закон, що регулює спірні відносини, однак, виходячи зі змісту акту перевірки, не був взятий до уваги при її проведенні.

З огляду на обставини, наведені вище, незазначення в актах приймання-передачі квартир довірителям такого показника, як поточна ціна вимірної одиниці об`єкта інвестування (ціна за квадратний метр), не свідчить про реалізацію квартир на цінами, нижчими за звичайні ціни.

При цьому, в акті перевірки не наведено жодного показника звичайних (ринкових) цін, з якими порівнювались ціни, за якими реалізовувались квартири (об`єкти інвестування за договором № 1 від 18.06.2013).

Слід вказати, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.77 КАС України).

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч.5 ст.77 КАС України).

Однак, відповідачем, всупереч вимогам наведеної норми, ані до суду першої інстанції, ані на вимогу суду апеляційної інстанції, не надано жодного доказу того, що ціни, які визначались позивачем та ТОВ ФК Респект Будінвест в рамках договору № 1 від 18.06.2013, є нижчими за звичайні (ринкові).

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки, у відповідності пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 ПК України, ціна квартир визначалася за домовленістю між Забудовником (ТОВ Планета Строй ) та Управителем (ТОВ Респект Будінвест ), ціна договору про організацію спорудження об`єкта будівництва від 18.03.2013 № 1 вважається такою, що відповідає рівню ринкової ціни, що не дає підстав для висновку про порушення позивачем абзацу другого п. 188.1 ст.188 ПК України (в редакції з 01.01.2016), а відтак, і підстав для нарахування податкових зобов`язань.

Крім того, за приписами ст.188 ПК України протягом 2015 року база оподаткування ПДВ операцій з поставки самостійно виготовлених послуг визначалася на рівні не менше собівартості, а з 01.01.2016, у зв`язку з внесенням змін до п.188.1 ст.188 ПК України - на рівні не менше звичайних цін.

Однак в акті перевірки відповідач, надаючи оцінку операціям, що мали місце після 01.01.2016, та здійснюючи нарахування податку за цей період, керувався нормою абзацу 1 пункту 188.1. статті 188 ПК України в редакції, що станом на 01.01.2016 втратила чинність, що є порушенням принципу застосування дії закону у часі та самостійню підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення №00001441403 від 22 квітня 2019 року про збільшення позивачеві грошового зобов`язання з ПДВ на 714623,75 грн., у т.ч. за основним платежем - на 571699,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 142924,75 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ч.2 ст.2 КАС України, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновку суду першої інстанції про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 35731,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.6 ст.135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат позивачем, надано до матеріалів справи копії договору про надання правової допомоги № б/н від 01.03.2019, додаткової угоди від 22.04.2019 № 1, ордеру на представлення інтересів, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_1 , звіту адвоката від 10.05.2019, акту надання послуг адвоката від 12.05.2019, платіжного доручення № 172 від 10.05.2019, виписки по руху коштів на банківському рахунку, опису робіт (наданих послуг) (т.9, а.с.201-225).

Згідно з п.1.1 договору про надання правничої допомоги від 01.03.2019 адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, застосовує всі способи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката, на винну сторону, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення в порядку та у строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до п.1 додаткової угоди до зазначеного договору, сторонами погоджене наступне доручення, що підлягає виконанню адвокатом :

підготувати проекти документів, що необхідні для подачі до суду на захист у зв`язку з ухваленням ГУ ДФС у Харківській області податкового повідомлення - рішення №00001441403 твід 22 квітня 2019 року на суму 714 623,75 грн;

надати правовий аналіз господарського договору та документів, складених на його виконання з метою формування правильної юридичної позиції та способів захисту порушеного права;

- вивчити первинні документи, які є необхідними в якості письмових доказів для подачі до суду;

- виконати правовий аналіз письмових документів, які можуть підтверджувати заявлені Клієнтом вимоги до боржника;

- надати правові рекомендації щодо нових процесуальних форм вирішення спору;

- сформувати матеріали позовної заяви;

- здійснити розрахунок судового збору та надати реквізити для його сплати;

- виконати копіювальні роботи необхідних доказів для подачі до суду;

- виконати попередній розрахунок судових витрат;

- надати усні консультації щодо визначення способів вирішення спору;

- організувати розсипку процесуальних документів на адресу суду;

- надати консультації щодо порядку та способу забезпечення позову та наслідків можливого настання негативних майнових наслідків для Клієнта;

- у разі розгляду справи із викликом сторін, забезпечити представництво інтересів Клієнта в суді/ах адміністративної юрисдикції;

- підготувати інші необхідні процесуальні документи на вимогу суду та/або сторони/сторін під час розгляду справи;

- постійно надавати усні консультації з предмету доручення.

Сторонами погоджений розмір гонорару за надання адвокатом правничої допомоги: за виконання доручення, передбаченого цією додатковою угодою - 35731,00 грн., що становить 5% від суми оскарженого зобов`язання.

У звіті адвоката від 02.05.2019 та акті про надання послуг адвоката від 10.05.2019 наведений перелік дій, вчинених адвокатом протягом квітня 2019 року на користь та в інтересах клієнта, який повністю ідентичний обов`язкам адвоката, обумовленим додатковою угодою від 22.04.2019.

Відповідно до платіжного доручення № 172 від 10.05.2019 позивачем ТОВ Планета Строй сплачено на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 35731,00 грн.

Отже, матеріали справи підтверджують надання представником позивача вказаних вище послуги з правової допомоги по вказаній справі.

Витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді в сумі 35731,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та співмірними по відношенню до складності справи, наданих послуг, часом, витраченим на надання послуг і пропорційними до обсягу наданих послуг.

Таким чином, враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, колегія суддів погоджується з висновком про обґрунтованість відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35731,00 грн.

Такий висновок суду першої та апеляційної інстанцій узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16, а також з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 23.05.2018 по справі №820/2262/17 та від 31.07.2018 по справі №820/4263/17.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року по справі № 520/4387/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) І.С. Чалий С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 11.11.2019 року