Постанова від 06.11.2019 по справі 826/19539/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/19539/16 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Степанюка А.Г.,

Шурка О.І.,

за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Текссол-С на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Текссол-С до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Текссол-С звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просило:

- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.07.2016 за № 0020801201 та № 00208112014;

- визнати протиправною бездіяльність ДФС України, яка полягала в неприйнятті вмотивованого рішення за скаргою ТОВ Текссол-С № 0310/16-03 від 03.10.2016 протягом строку, визначеного пунктом 56.8 та пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Текссол-С подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне дослідження доказів та встановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідність зроблених висновків обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень частини першої ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини першої ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.05.2015 позивач подав до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року за реєстраційним номером № 9101142234 від 20.05.2015.

Відповідно до рядка 24 Декларації за квітень 2015 року, позивач визначив суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 1995858,00 грн.

17.06.2015 позивач подав до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року за реєстраційним номером № 9126520223 від 17.06.2015.

17.07.2015 позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року за реєстраційним номером № 9150575276 від 17.07.2015.

17.08.2015 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року за реєстраційним номером № 9172599292 від 17.08.2015.

Відповідно до рядка 25.1 декларації за липень 2015 року, позивач визначив суму податку на вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету в розмірі 50540,00 грн.

17.09.2015 позивачем подана до відповідача-1 податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року за реєстраційним номером № 9192910149 від 17.09.2015.

17.10.2015 позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року за реєстраційним номером № 9214521350 від 19.10.2015.

Так, відповідно до рядка 25.1 декларації за вересень 2015 року, позивач визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету у розмірі 789081,00 грн.

Надалі, 27.11.2015, позивач, самостійно виявивши помилку в декларації за квітень 2015 року та керуючись приписами абзацу 1 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, подав до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок: за квітень 2015 за № 9241877721; за травень 2015 за № 9241877698; за червень 2015 за № 9241877700; за липень 2015 за № 9241877686; за серпень 2015 за № 9241877744; за вересень 2015 за № 9241877714.

У зв`язку з цим, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість (з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань), за результатами якої складено акт перевірки від 21.07.2016 № 9657/26-58-12-01-35892372, яким, встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме, товариством протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість - порушено терміни сплати податку на додану вартість у загальній сумі 329615,00 грн (затримка до 30 днів) та у загальній сумі 583954,00 грн (затримка більше 30 днів).

На підставі висновків акта перевірки, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 21.07.2016: № 0020801201, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного Податковим кодексом України, та на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 27 календарних днів сплати грошового зобов`язання в розмірі 329615,00 грн., ТОВ Текссол-С зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 32961,50 грн.; № 0020811201, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного Податковим кодексом України, та на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 89 календарних днів сплати грошового зобов`язання в розмірі 583954,00 грн., ТОВ Текссол-С зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 160790,95 грн.

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у порядку адміністративного оскарження до ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України.

Так, рішеннями про результати розгляду скарги ГУ ДФС у м. Києві від 21.09.2016 за № 110/26-15-1001-35 та ДФС України від 30.11.2016 за № 25797/6/99-99-11-03-01-25, скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

У відповідності до змісту рішення від 30.11.2016 №25797/6/99-99-11-03-01-25, рішенням ДФС України від 25.10.2016 № 22969/6/99-99-11-03-01-25, строк розгляду скарги було продовжено до 03.12.2016 включно.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, товариство звернулось до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:

- позивачем не було надано платіжних доручень, а також інших доказів на підтвердження своєчасної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість; на момент граничного терміну сплати податкових зобов`язань з ПДВ по податкових деклараціях з ПДВ (№ 9172599292 від 17.08.2015 та № 9214521350 від 19.10.2015), на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ Текссол-С були відсутні кошти; вказані зобов`язання були погашені в період 27.11.2015 та 05.01.2016, а тому, відбулось погашення податкового боргу з порушенням строків сплати грошового зобов`язання; під час розгляду справи була встановлена наявність підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій та правомірність нарахування відповідачем таких санкцій, а отже, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.07.2016 за № 0020801201 та № 0020811201 винесені правомірно;

- в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДФС України, яка полягала в неприйнятті вмотивованого рішення за скаргою ТОВ Текссол-С № 0310/16-03 від 03.10.2016, протягом строку, визначеного пунктами 56.8 та 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, суд вказав на те, що до позовної заяви було додано таке рішення, а згідно копії поштового конверту, копію такого рішення було направлено на адресу позивача 30.11.2016, а отримано позивачем - 02.12.2016.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, передбачено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Так, відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України)

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції було досліджено, що після настання терміну сплати грошового зобов`язання визначених у податкових деклараціях, поданих позивачем у періодах червень - жовтень 2015 року, сплачено не було, у зв`язку з чим, після спливу граничного терміну сплати узгоджених сум грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за ТОВ Текссоп-С виник податковий борг.

У силу змісту п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, можна дійти висновку про те, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Проте, варто врахувати те, що 27.11.2015 позивач, самостійно виявивши помилку в декларації за квітень 2015 року та керуючись приписами абзацу 1 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, подав до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень - вересень 2015 року.

У свою чергу, згідно з даними ІКПП та АІС Податковий Блок , ТОВ Текссол-С нарахування та погашення зобов`язань відбувалось наступним чином:

- сума в розмірі 50540,00 грн., яка була нарахована 30.08.2015 на підставі податкової декларації з ПДВ (№ 9172599292 від 17.08.2015) сплачена 27.11.2015 у сумі 50540,00 грн., згідно з уточнюючим розрахунком (№ 9241877686 від 27.11.2015), тобто, з затримкою на 89 календарних днів;

- сума в розмірі 789081,00 грн., яка була нарахована 30.10.2015 на підставі податкової декларації з ПДВ (№ 9214521350 від 19.10.2015) сплачена 27.11.2015 у сумі 329615,00 грн., згідно з уточнюючим розрахунком (№ 9241877714 від 27.11.2015), тобто, із затримкою на 27 календарних днів та 05.01.2016 у сумі 459466,00 грн., згідно з платіжним дорученням від 05.01.2016 № 2963, тобто, з затримкою на 67 календарних днів;

- сума в розмірі 380155,00 грн, яка була нарахована 27.11.2015 на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (№ 9241877721 від 27.11.2015) сплачена 27.11.2015, у сумі 306206,27 грн за рахунок переплати та 05.01.2016 у сумі 73948,73 грн., згідно з платіжним дорученням від 05.01.2016 № 2963, тобто, із затримкою на 39 календарних днів.

Отже, ні контролюючому органу під час розгляду даного спору позивачем не було надано доказів на підтвердження своєчасної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

Крім того, на момент граничного терміну сплати податкових зобов`язань з ПДВ по податкових деклараціях з ПДВ (№ 9172599292 від 17.08.2015 та № 9214521350 від 19.10.2015), на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ Текссол-С були відсутні кошти. Вказані зобов`язання були погашені в період 27.11.2015 та 05.01.2016, що, у свою чергу, вказує на те, що погашення податкового боргу здійснено платником податків з порушенням строків сплати грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача штрафні санкції та, як, наслідок, сформовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В частині посилань товариства на ненадання Державною фіскальною службою України мотивованої відповіді на скаргу платника податків, колегія суддів звертає увагу на те, що скарга позивача від 03.10.2016 № 0310/16-03 на оскаржувані податкові повідомлення-рішення отримана Державною фіскальною службою України 05.10.2016, а рішенням Державної фіскальної служби України від 25.10.2016 № 22969/6/99-99-11-03-01-25, строк розгляду скарги було продовжено до 03.12.2016 включно, в результаті чого, 30.11.2016 контролюючим органом було прийнято рішення про результати розгляду скарги, а саме, скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 було затверджено Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, згідно п. 9.3 розділу ІХ якого, рішення про результати розгляду скарги складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин: 1) у вступній частині рішення зазначаються: найменування платника податків - юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податків; дата отримання скарги (дата і номер визначаються за даними реєстраційної картки або журналу реєстрації вхідної кореспонденції); 2) описова частина рішення має містити: дату і номер рішення контролюючого органу, яке було оскаржено платником податків; вимоги, зазначені у скарзі платника податків, та стислий зміст його позиції; стислий виклад обставин, встановлених перевіркою, та докази, на яких ґрунтуються висновки контролюючого органу; 3) у мотивувальній частині рішення вказуються: результати дослідження матеріалів скарги та обставини, з урахуванням яких приймається рішення; пропозиції (у разі наявності) представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена; мотиви, з яких відхиляються вимоги чи заперечення платника податків, пропозиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, представника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, представника Ради бізнес-омбудсмена, за умови, що такі пропозиції були надані контролюючому органу за 5 робочих днів до граничної дати прийняття рішення за скаргою платника податків; або мотиви, з яких висновки контролюючого органу, викладені в оскаржуваному рішенні, скасовуються повністю чи частково; посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, якими обґрунтовано рішення про результати розгляду скарги; 4) у резолютивній частині рішення зазначається висновок про повне чи часткове задоволення скарги або про залишення скарги без задоволення. У рішенні про результати розгляду скарги також зазначається про право особи, яка подала скаргу, у разі її незгоди з прийнятим рішенням оскаржити таке рішення до контролюючого органу вищого рівня у строки, визначені законодавством, або в судовому порядку.

Тобто, відповідачем було дотримано всі необхідні вимоги, що ставляться до форми та змісту рішення про результати розгляду скарги (також п. 56.8, п. 56.9 ст. 56 ПК України), яке містить відповідне чітке мотивування підстав для залишення скарги без задоволення, а рішення контролюючого органу, який його прийняв без змін. (а.с. 121-129)

Крім того, матеріали справи містять докази направлення та отримання позивачем рішення ДФС України від 30.11.2016 №25797/6/99-99-11-03-01-25 про розгляд скарги, про що також свідчить надання самим позивачем такого до матеріалів позовної заяви. (а.с. 85-88)

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведена протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а суб`єктом владних повноважень - податковим органом спростовано доводи позовної заяви та апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Текссол-С - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2019 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді А.Г. Степанюк

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 11.11.2019.