ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/1291/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А.,
перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі №280/1291/19 (головуючий суддя у 1 інстанції - Конишева О.В.) за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових рішень, -
ВСТАНОВИВ:
03.06.2019 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №280/1051/19 з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року задоволено клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області та продовжено строк виконання ухвали від 10.10.2019 року.
Станом на 11 листопада 2019 року рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з копією ухвали від 25.10.2019 року на адресу суду не поверталося.
Проте, 08.11.2019 року скаржник вдруге звернувся з заявою про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги для сплати судового збору. В обґрунтування заяви зазначив, що на даний час у апелянта відсутні кошти на сплату судового збору. На підтвердження наведеного надав виписку по рахункам станом за 05.11.2019 року. Також зазначає, що в разі відмови у задоволення зазначеної заяви, апелянт буде позбавлений, гарантованого Конституцією та іншими законами України, права на оскарження рішення до суду вищої інстанції, що стане порушенням принципу рівності сторін.
Розглянувши зазначену заяву суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданого до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Положеннями ч.2 ст.298 та ч.2 ст.196 КАС України передбачено, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали залишення апеляційної скарги без руху.
При цьому слід зазначити, що умовою продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження відпадуть обставини, які позбавляють особу можливості виконати вимоги ухвали суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги.
Однак, апелянт не подав доказів того, що після продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відпадуть обставини, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір.
Крім того слід зазначити, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.
Для цього скаржник як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене апелянт не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору і виконання інших грошових зобов`язань, зокрема за виконавчими документами.
Окрім цього пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейський суд з прав людини як джерело права.
У справі Мушта проти України Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .
У справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що держава в особі органів влади (зокрема податкових органів), що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Також суд звертає увагу на те, що з копії виписки по рахункам за 05.11.2019 року, наданої скаржником на підтвердження відсутності коштів вбачається таке: за КЕКВ 2800 Інші видатки передбачено виділення коштів у розмірі 1232,67 грн.
Таким чином, відсутність бюджетного фінансування скаржника спростовується наданою ним випискою по рахункам за 05.11.2019 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що наданий апелянту строк є достатнім для виконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, належних доказів неможливості сплатити судовий збір у визначений строк до суду не надано, а тому підстави для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За приписами п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст.169, 298, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про продовження строку для сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі №280/1291/19 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових рішень - повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 11 листопада 2019 року.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш
суддя В.А. Шальєва
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2019 |
Оприлюднено | 12.11.2019 |
Номер документу | 85520949 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Білак С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні