Постанова

від 18.12.2019 по справі 280/1291/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 280/1291/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Шальєвої В.А., секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участю представника позивача - Дуди С.В., представника відповідача - Лисого А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року в адміністративній справі №280/1291/19 (головуючий суддя у 1 інстанції Конишева О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати:

- податкову вимогу № 0034951305 від 27.12.2018 року про стягнення Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за період 2016-2017 рр. на суму 42378,97 грн.;

- рішення №0034921305 від 27.12.2018 року про застосування суми штрафних санкцій за несвоєчасність нарахування ЄСВ, за період 2016-2017 рр. на суму 5960,81 грн.,

- податкове повідомлення рішення №0007101305 від 16.04.2019 року про нарахування податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік на суму 191191,22 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 95595,61грн.;

- податкове повідомлення рішення №0007121305 від 16.04.2019 року про нарахування військового збору за 2017 рік на суму 15932,6 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3983,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем правомірно були сформовані витрати та не було заниження оподаткованого доходу, а тому військовий збір та ЄСВ були сплачені в повному обсязі. За таких обставин, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу № 0034951305 від 27.12.2018 року про стягнення Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за період 2016-2017 рр., на суму 42378,97 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення №0034921305 від 27.12.2018 року про застосування суми штрафних санкцій за несвоєчасність нарахування єдиного соціального внеску, за період 2016-2017 рр. на суму 5960,81 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0007101305 від 16.04.2019 року в частині нарахування податку на доходи фізичних осіб за 2017 на суму 174709,27 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 87 354,64 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0007121305 від 16.04.2019 року в частині нарахування військового збору за 2017 року на суму 14559, 10 грн., та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3639,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначалося, що суд першої інстанції припустився арифметичної помилки при вирахувані податків та штрафних фінансових санкцій ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік.

В відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 77.1, п. 77.4, п.77.7 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464 (із змінами та доповненнями), відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання - фізичних осіб на 2018 року та на підставі наказу

ГУ ДФС у Запорізькій області від 22.08.2018р. №2916 була проведена перевірка ФОП ОСОБА_1 .

За результатом перевірки було складено акт від 04.10.2018р. №963/08-01-13-05/2316604234 про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року.

Позивач з висновками вказаного акту не погодився та подав заперечення на нього та додаткові документи, які не були досліджені в ході документальної планової виїзної перевірки.

На заперечення, наданого ФОП ОСОБА_1 від 11.10.2018р. № б/н (вхідний ГУ ДФС від 11.10.2018р. 10820/ФОП), прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, про що повідомлено ФОП ОСОБА_1 . листом від 23.10.2018р. №9443/14/08-01-13-05-09.

За результатами позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з питання що викладенні у запереченні від 11.10.2018 р. (вх. № 10820/ФОП від 11.10.2018 р.) до акту перевірки дід 04.10.2018р. № 963/08-01-13-05/2316604234 про результати документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. складено акт від 07.12.2018р. №1054/08-01- 13-05/2316604234.

Вказаною перевіркою встановлено наступні порушення, а саме:

- пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14, пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, пп. а п. 176.1 ст. 176, п. 177.2 , пп 177.4.1 п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), у редакції що діяла протягом періоду у якому було вчинено правопорушення, а саме: занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в загальній сумі 220287,78грн. в т. ч за 2016р. - 14096,56грн., за 2017р. -206191,22грн.;

- пп. 164.1.3 п. 164.1 ст.164, підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 18357,31грн. в т.ч. за 2016р. в сумі 1174,71 грн., 2017р.- 17182,60грн.;

- п.2 ч.І ст.7, п.5 ст.8, п.8 ст.9 (у редакції, що діє з 01.01.2016р.) Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010р. №2464-УІ із змінами та доповненнями, а саме заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 42378,97 грн. у т.ч. за 2016р. на суму 17229,14грн., за 2017 рік на суму 25149,83 грн.;

- п.п. 168.1.1 п. 168.1, пп. 168.1.2 , пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.п.176.2»а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) в частині не сплати (не перерахування) податку з доходів фізичних осіб у вигдяді заробітної платила вересень 2016р. в сумі 100грн.;

- пп.14.1.36, п.п 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (із змінами та доповненнями) у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 55150грн. в т.ч. по періодам: за грудень 2016р. на суму на суму 38483 грн., за січень 2017р.на суму 16667грн.;

- пп.«в» п.176.1 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), встановлено перекручення даних наданих в декларації за 2014р. - 2016 р., а саме завищення валових витрат.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесено спірні рішення у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на вказані приписи, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду в суді апеляційної інстанції є саме правомірність податкових повідомлень-рішень №0007101305 від 16.04.2019 року та №0007121305 від 16.04.2019 року в тій частині, яка не скасована судом першої інстанції,та з чим не погоджується позивач в поданій апеляційній скарзі.

Відповідно до пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.177.2 ст.177 ПК об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 177.11 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

До податкової декларації за звітній податковий період, включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до ст. 1 Закону України Про підприємництво .

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як слідує з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат за 2017 рік віднесено витрати на сплату попередньої оплати комплексної ставки морського перевезення та портові збори та транспортно-експедиторське обслуговування вантажного а/м в п. Чорноморськ при вивантаженні а/м у сумі 73150,34грн. відповідно до платіжних доручень: від 08.12.2017 №759 в сумі без урахування ПДВ 45803,67грн. та від 26.12.2017 рік №799 в сумі без урахування ПДВ 27346,67грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дані витрати не включаються до складу витрат відповідного періоду, так як ці витрати безпосередньо не пов`язані з отриманим доходом в 2017 році ( п. 177.4 ст. 177 ПК України), а тому вірно скасовано лише частково податкове повідомлення-рішення №0007101305 від 16.04.2019 року.

Відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Ставка збору становить 1,5 % від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (підпункт 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України).

Згідно до ст. 163 ПКУ, якою визначено, що є об`єктом оподаткування для резидентів і нерезидентів: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 163.1.1 ПК України), для нерезидентів - з джерела його походження в Україні (пп. 163.2.1 ПК України); доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (п. п. 163.1.2, 163.2.2 ПК України).

Отже, об`єктом військового збору є суми нарахованого доходу, в той час, як базою оподаткування відповідно до п. 164.1 ПК України є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

З огляду на вказані норми та враховуючи встановлені порушення позивачем під час формування витрат, що стало наслідком заниження податку на доходи фізичних осіб, а також наданого відповідачем розрахунку штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2019 року, суд першої інстанції вірно визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення №0007121305 від 16.04.2019 року в частині нарахування військового збору за 2017 року на суму 14559, 10 грн., та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3639,00 грн.

Отже, факт вчинення позивачем вказаних порушень підтверджено в ході розгляду справи та фактично визнано самим позивачем, що у свою чергу надавало контролюючому органу беззаперечне право для винесення спірних податкових повідомлень - рішень про нарахування грошових зобов`язань з ПДФО та військового збору в відповідній частині.

Доводи апелянта відносно того, що відповідач не повинен був нараховувати грошові зобов`язання з ПДФО та військового збору, а провести залік цих зобов`язань за рахунок зменшення наявного у позивача від`ємного значення з ПДФО жодним чином не спростовують правомірність податкових повідомлень-рішень в зазначених частинах, оскільки вказана позивачем процедура вже стосується порядку погашення правомірно нарахованих відповідачем зобов`язань з ПДФО та військового збору та може бути застосована в подальшому при здійснені такого погашення.

Крім того, чинним законодавством не передбачено можливості проведення такого заліку без винесення податкового повідомлення-рішення, а навпаки відповідно до приписів статті 54 ПК України контролюючий орган, зокрема, зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року в адміністративній справі №280/1291/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових рішень - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року в адміністративній справі №280/1291/19 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18.12.2019 року, в повному обсязі постанова складена 23.12.2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш

суддя В.А. Шальєва