Ухвала

від 11.11.2019 по справі 826/9739/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

11 листопада 2019 року Справа № 826/9739/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г. у м. Києві, перевіривши клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінко Груп до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінко Груп звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року адміністративний позов було задоволено.

У січні 2019 року, не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач - ДФС України подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року було залишено без руху.

Далі, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу повернуто внаслідок не усунення її недоліків.

29.10.2019 р., відповідач - ДФС України повторно подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, і про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Перевіривши зазначені клопотання апелянта, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

1. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано тим, що такий строк був пропущений ДФС через відсутність коштів на сплату судового збору за подання апеляційної скарги і що з першої апеляцією він звернувся своєчасно.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд встановив, що оскаржуване рішення було винесено 13.12.2018 р., а дана апеляційна скарга подана 29.10.2019 р., тобто зі спливом тридцятиденного строку, регламентованого статтею 295 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

2. Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення клопотання апелянта в іншій частині вимог щодо звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом до апеляційної скарги додано платіжне доручення від 17 квітня 2019 року № 927 про сплату судового збору, тому в задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не є поважними і підстави для його поновлення за даним клопотанням відсутні.

Керуючись ст.ст. 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотань Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінко Груп до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач

Судді: