Рішення

від 27.09.2019 по справі 761/27998/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27998/19

Провадження № 2/761/6474/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яриновській Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЖИТЛО-ХХІ СТОЛІТТЯ , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання припиненими трудових відносин,

в с т а н о в и в :

В липні 2019р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ УКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЖИТЛО-ХХІ СТОЛІТТЯ , в якому просила суд:

- визнати припиненими трудові відносини позивачки з відповідачем з 24 червня 2010р., у зв`язку зі звільненням позивачки з посади директора за власними бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що з 15 жовтня 2002р. вона працювала у відповідача на посаді директора товариства. Протоколом № 2 Загальних зборів відповідача від 24 червня 2010р. її було звільнено з роботи з посади директора на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. В червні 2019р. позивачка дізналась, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вона по теперішній час зазначена, як керівник (директор) відповідача не дивлячись на її звільнення. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка звернулась до суду з вказаним позовом для захисту своїх прав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2019р. було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та залучено, в якості третіх осіб, без самостійних вимог щодо предмету позову учасників (засновників) відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

До судового засідання позивачкою було подано заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги позивачка підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові і не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, треті особи, про час та місце розгляду справи була повідомлені у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилися, поважності причин неявки суду не повідомили, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідач відзив на позов не подавав. Які не були подані заперечення на позов третіми особами.

Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю (ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 15 жовтня 2002р. позивачка була прийнята на роботу на посаду директора відповідача, згідно наказу № 1 від 15 жовтня 2002р. (а.с. 5).

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

24 червня 2010р. рішенням Загальних зборів учасників відповідача, оформлене протоколом № 2, позивачку було звільнено за власним бажанням з роботи з посади директора відповідача з 24 червня 2010р. та призначено директором товариства ОСОБА_3 з 25 червня 2010р. (а.с. 6).

25 червня 2010р., згідно наказу № 2 відповідача, ОСОБА_3 прийняв на себе обов`язки директора відповідача та приступив до їх виконання (а.с. 7).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка зазначала, що лише в червні 2019р. вона дізналась, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вона по теперішній час зазначена, як керівник (директор) відповідача не дивлячись на її звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивача не було надано суду належних і допустимих доказів, в обґрунтування її тверджень про час, коли вона дізналась про своє порушене право.

Судом встановлено, що 26 червня 2019р. позивачка письмово повторно звернулась до третіх осіб, як учасників відповідача з заявами про проведення позачергових Загальних зборів учасників відповідача та розглянути питання підтвердження її звільнення з роботи з посади директора відповідача (а.с. 8-12).

За змістом ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом (ч. 1, 2 ст. 98 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , яка була чинною, на час звільнення позивачки з роботи у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов`язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов`язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або завірену в установленому порядку копію розпорядчого документа про їх призначення.

За змістом ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки відповідач, як роботодавець звільнив позивачку, як працівника з роботи за її заявою, на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, при цьому суд враховує, що обраний позивачкою спосіб захисту, шляхом пред`явлення зазначених позовних вимог не є належним, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 19 Закону України ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , яка була чинною, на час спірних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст. 15, 16 ЦК України; ст. ст. 5-1, 38, 233 КЗпП України; ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів з змінами та доповненнями, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ЖИТЛО-ХХІ СТОЛІТТЯ (код ЄДРПОУ 32212031, місцезнаходження: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 15), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) про визнання припиненими трудових відносин - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02 жовтня 2019р.

Суддя: