Ухвала

від 28.10.2019 по справі 757/47359/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/5770/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з використанням відеоконференцзв`язку з Миргородським міськрайонним судом Полтавської області, апеляційну скаргу представника ФОП ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року,

за участю:

представника ФОП ОСОБА_6 ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2019 року задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574), з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним, а саме на:

- рибу бичок азовський масою 60000 кілограм,

- рибу хамса азовська масою 4000 кілограм,

із визначенням місця збереження вилученої риби в приміщенні за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна (колишня вулиця Леніна), 87Г, де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574) та визначено відповідальну особу за збереження риби представника ТОВ «ДЮКАРЬ» ОСОБА_9 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ОСОБА_7 подала в інтересах ФОП ОСОБА_6 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна.

Щодо строків на апеляційне оскарження, представник зазначає, що розгляд клопотання слідчого відбувався без повідомлення власника майна чи його представника, а про існування оскаржуваної ухвали стало відомо лише 24.09.2019 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, представник зазначає, що органом досудового розслідування було допущено порушення строку на подання клопотання про арешт майна, тимчасово вилученого під час обшуку, до суду.

Слідчим суддею безпідставно не повідомлено власника майна або його представника про розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно, а саму ухвалу постановлено з суттєвим порушенням строків, встановлених кримінальним процесуальним законодавством.

На думку апелянта майно, яке було вилучене під час обшуку 21.08.2019 року та на яке накладено арешт слідчим суддею, не відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, а стороною захисту були надані усі документи, які підтверджують його законне походження.

Особа, на майно якої накладено арешт не є учасником кримінального провадження та не має жодного відношення до вчиненого кримінального правопорушення, а тому таке обмеження його права власності призвело до порушення його прав, перешкоджає здійсненню законної господарської діяльності та значних фінансових втрат.

В судове засідання у справі прокурор не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, вбачається, що клопотання про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі власника майна або його представника, а про існування оскаржуваної ухвали представнику стало відомо лише 24.09.2019 року. Апеляційну скаргу було подано 25.09.2019 року засобами поштового зв`язку, тобто вона є такою, що подана в межах передбаченого законом строку, у зв`язку з чим, він поновленню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12017100100013527 від 13.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що директор Інституту рибного господарства та екології моря вступивши в змову з службовими особами Азовського рибоохоронного патруля, державною Азовською морською екологічною інспекцією, службовими особами суб`єктів господарювання та іншими фізичними особами, під виглядом вилову біоресурсів для наукових цілей організували схему незаконного заволодіння водними біоресурсами в акваторії Азовського моря, їх подальшої реалізації та переробки.

Так, в період весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів в межах акваторії Азовського моря, з метою прикриття незаконного вилову біоресурсів та в подальшому, заволодіння ними та реалізації, директор ІРЕМ, достовірно знаючи про вищевказану заборону, створює наукові програми по дослідженню риби та фауни у морі, при цьому, не маючи матеріальної та технічної бази (водного транспорту, осіб, які здійснюватимуть ловлю водних біоресурсів). В подальшому, директор ІРЕМ, під приводом вилову біоресурсів для наукових цілей, залучає для вилову біоресурсів суб`єкти господарювання - юридичних та фізичних осіб. Вказані суб`єкти господарювання здійснюють вилов біоресурсів понад визначені ліміти науковою програмою, а також за межами визначеної території вилову в акваторії Азовського моря. В подальшому, вилучені біоресурси, без документів реалізовуються вже суб`єктами господарювання на власний розсуд за що директор ІРЕМ отримує неправомірну вигоду від них, хоча вилучені біоресурси фактично належать ІРЕМу.

Після вилучення водних біоресурсів вони фактично є власністю ІРЕМу та можуть бути використані виключно в наукових цілях, а порядок їх передачі або реалізації повинен бути відображений в бухгалтерському обліку інституту. При цьому документи щодо приймання на облік та реалізації вилучених біоресурсів в інституті відсутні.

Протягом 2019 року директором ІРЕМу ОСОБА_10 , для вилову водних біоресурсів в рамках науково-дослідного лову, були залучені такі суб`єкти господарювання, як: ТОВ ТД «Рибпром» (код ЄДРПОУ 32846847), ПП «РКП МАЯК» (код ЄДРПОУ 03888931), ТОВ «РИФ» (код ЄДРПОУ 20493364), ТОВ «БЕРДЯНСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 35602421), ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574), ТОВ «ВАРИОР» (код ЄДРПОУ 33580003). Причетність вищевказаних суб`єктів господарської діяльності до програм науково-дослідного лову підтверджується протоколом №12 засідання Науково-промислової ради Державного агентства рибного господарства України від 24.04.2019 року.

Так, 21.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було проведено санкціонований обшук, за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна (колишня вулиця Леніна), 87 Г, де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574), в якому зберігаються та переробляються для подальшої реалізації незаконно виловлені біоресурси, на які відсутні будь-які документи щодо їх походження, що є підставою вважати останні незаконно виловленими.

22.08.2019 року вилучену рибу постановою слідчого визнано речовими доказами.

04.09.2019 року прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке було вилучене під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна (колишня вулиця Леніна), 87Г, де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574), з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним, а саме на:

- рибу бичок азовський масою 60000 кілограм,

- рибу хамса азовська масою 4000 кілограм,

із визначенням місця збереження вилученої риби в приміщенні за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна (колишня вулиця Леніна), 87Г, де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574) та визначенням відповідальної особи за збереження риби представника ТОВ «ДЮКАРЬ» ОСОБА_9 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.09.2019 року задоволено клопотання прокурора було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12017100100013527 від 13.11.2017 року, слідчий суддя, виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Проте, колегія суддів з таким висновком погодитися не може, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення: збереження речових доказів.

За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частина 1ст. 98 КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна (колишня вулиця Леніна), 87Г, де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574), а саме на:

- рибу бичок азовський масою 60000 кілограм,

- рибу хамса азовська масою 4000 кілограм, прокурор повинен був зазначити, яке відношення останнє має до вчинення кримінального правопорушення.

Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вищевказане майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.

Прокурором, який звернувся до суду з клопотанням не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе використання у якості речового доказу вищевказане майно.

Постанова старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 від 22.08.2019 року, про визнання, зокрема рибу бичок азовський масою 60000 кілограм, рибу хамса азовська масою 4000 кілограм речовими доказами у кримінальному провадженні №12017100100013527 від 13.11.2017 року, ґрунтується фактично на тому, що зазначене майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Проте, будь - яких посилань на те, що майно, на яке накладено арешт, було набуте кримінально протиправним шляхом або отримане юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України постанова слідчого не містить.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не було доведено необхідність накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе використання майна, що було арештовано. Прокурор та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

За положеннями ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З матеріалів провадження вбачається, що накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна (колишня вулиця Леніна), 87Г, де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574), з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним, а саме на:

- рибу бичок азовський масою 60000 кілограм,

- рибу хамса азовська масою 4000 кілограм, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга представника ФОП ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ФОП ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна (колишня вулиця Леніна), 87Г, де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574), з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним, а саме на:

- рибу бичок азовський масою 60000 кілограм,

- рибу хамса азовська масою 4000 кілограм,

із визначенням місця збереження вилученої риби в приміщенні за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна (колишня вулиця Леніна), 87Г, де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574) та визначено відповідальну особу за збереження риби представника ТОВ «ДЮКАРЬ» ОСОБА_9 , - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна (колишня вулиця Леніна), 87Г, де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574), з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним, а саме на:

- рибу бичок азовський масою 60000 кілограм,

- рибу хамса азовська масою 4000 кілограм,

із визначенням місця збереження вилученої риби в приміщенні за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Центральна (колишня вулиця Леніна), 87Г, де знаходиться торговельний комплекс ТОВ «ДЮКАРЬ» (код ЄДРПОУ 39795574) та визначено відповідальну особу за збереження риби представника ТОВ «ДЮКАРЬ» ОСОБА_9 , - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4