Вирок

від 06.11.2019 по справі 317/1832/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/1832/18

№/п 1-кп/317/94/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника обвинуваченого: ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017080230001605 від 29 жовтня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слов`янка, Межівського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта загальна середня, не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2017 року, приблизно о 18 год. 20 хв. водій ОСОБА_8 керуючи сідловим тягачем «MAN F2000», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SOMMER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїжджій частині автодороги Харків-Сімферополь, зі сторони м. Сімферополя в напрямку м. Харкова, на території Запорізького району Запорізької області. В цей же час, в зустрічному йому напрямку, рухався автомобіль «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_5 .

Під час подальшого руху, в районі 301-го км вказаної автодороги, поблизу АЗС «Укрнафта» розташованої за адресою: смт. Балабине, вул. Українська, буд. 2-В, водій ОСОБА_8 , перед початком виконання маневру лівого повороту в напрямку вказаної АЗС, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав перевагу в русі автомобілю «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 , змінив напрямок руху вліво, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з останнім.

Своїми діями водій ОСОБА_8 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до якого: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження: закриті переломи кісток таза в ділянці лівого кульшового суглоба з вивихом лівої стегнової кістки, закритий перелом правої променевої кістки, закриті переломи правих 2-6 ребер з синцем даної ділянки (за наданими медичними даними), переломи остистих відростків поперекових (L1-L4) хребців (за наданими медичними даними), які згідно висновку судової медичної експертизи № 614МД від 26.04.2018, самі за собою кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 провину не визнав та пояснив суду, що 28.10.2017 р. він їхав по трасі Харків-Сімферополь в напрямку до м. Запоріжжя. Під`їжджаючи до м. Запоріжжя, біля заправної станції «Укрнафта» він вирішив повернути ліворуч, однак при здійсненні повороту його автомобіль заглох, після чого ОСОБА_8 завів двигун, та при ввімкнені передачу почув удар, вийшовши з автомобілю побачив, що в нього врізався автомобіль ВАЗ. На питання суду та учасників судового засідання обвинувачений повідомив, що 28.10.2017 р. він керував автомобілем МАН з напівпричепом, та перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Карго-транс» віз алкоголь з м. Одеси. При виконанні маневру лівого повороту в місці ДТП, він перетинав зустрічну смугу руху, перед цим пропустив зустрічні машини, при початку руху зустрічного транспорту не було. Машина заглохла в той момент коли обвинувачений закінчував маневр лівого повороту. В момент удару автомобіль обвинуваченого не рухався, однак двигун був заведений. Удар прийшовся у заднє праве колесо напівпричепу. В цей час свідків ДТП не було, бокові вогні на автомобілі горіли. В той час на вулиці був рясний дощ та туман. Після того, як обвинувачений побачив, що в нього врізався інший автомобіль, він почав допомагати постраждалому та намагався відчинити двері, та почав викликати швидку.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду повідомив, що 28.10.2017 р. біля 18 год. 15 ха. він керуючи автомобілем ВАЗ-21114 в районі АЗС «Укранафта» (біля пам`ятнику автомобілістам) їхав з м. Харкова в м. Мелітополь та зіткнувся з автомобілем МАН з напівпричепом, який стояв на його смузі руху та повністю перекривав йому шлях, виконуючи маневр лівого повороту на АЗС. Потерпілий зазначив, що він врізався в заднє праве колесо напівпричепа. Обвинуваченого після ДТП він не бачив, до лікарні він не приходив, жодної допомоги не надавав. На питання учасників судового засідання повідомив, що в момент ДТП був туман, сутінки, покриття було мокрим, на причепі автомобілю МАН не було освітлювальних приладів. Напівпричіп побачив на відстані 40-50 м. та застосував аварійне гальмування, швидкість руху складала 80-90 км./год. Також потерпілий зазначив, що за його участі проводився слідчий експеримент в ході якого він надавав слідчому аналогічні покази.

В ході судового розгляду, за клопотанням сторони обвинувачення, було проведено повторний допит потерпілого ОСОБА_5 в ході якого останній змінив покази та зазначив, що напівпричіп він побачив дуже близько, майже перед ударом, та у нього не було часу зреагувати. При цьому у нього було увімкнено ближнє світло фар. Під час слідчого експерименту він казав, що бачив причеп, однак робив це за вказівкою захисника.

В судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_10 який суду повідомив, що 28.10.2017 р. він їхав з с. Терпіння Мелітопольського району до м. Харкова, під`їжджаючи до м. Запоріжжя, він побачив що сталось ДТП, зупинився та побачив, що один з автомобілів належить мешканцю його села, а саме ОСОБА_5 . В зв`язку з чим свідок почав фіксувати все, що відбулось на камеру мобільного телефону, на місці події перебував з 19 до 24 години. Крім того, надав зроблений ним відеозапис.

В судовому засіданні були також досліджені наступні докази:

- копія трудової книжки НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_8 згідно до якої останній 23.10.2017 р. прийнятий водієм до ТОВ «ТЛК «Карго-транс», звільнився 31.10.2017 р. за власним бажанням (т.1 а.с. 162-163);

- свідоцтво про реєстрації ТЗ МАН F2000 сідловий тягач номер НОМЕР_1 , власником є ОСОБА_11 (т.1 а.с. 164-165);

- свідоцтво про реєстрації напівпричепу-фургону-Е номер НОМЕР_2 , власником є ОСОБА_11 (т.1а.с. 166-167);

- поліс № АК/5484572 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 10.01.2017 р. по 09.01.2018 р., згідно до якого забезпеченим ТЗ є МАН F2000 сідловий тягач номер НОМЕР_1 (т.1 а.с. 168 );

- поліс № АК/9482902 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 21.10.2017 р. по 20.10.2018 р., згідно до якого забезпеченим ТЗ є напівпричепу-фургону-Е номер НОМЕР_2 (т.1 а.с. 169);

- протоколи перевірки технічного стану транспортних засобів № 00084-03047-14 від 20.10.2017 р. та № 00084-03047-14 від 20.10.2017 р., відповідно до яких ТЗ МАН F2000 сідловий тягач номер НОМЕР_1 та напівпричепу-фургону-Е номер НОМЕР_2 визнано технічно справними (т. 1 а.с. 170, 171);

- відеозапис з камери мобільного телефону свідка ОСОБА_10 , який було долучено до матеріалів кримінального провадження, зі згоди всіх учасників судового засідання, після виконання вимог ст..290 КПК України. Відповідно до наданого відеозапису вбачається, що в місці ДТП та безпосередньо на під`їзді до вказаного місця встановлено дорожнє освітлення, 00:00:50 сек. відеозапису та 00:01:41 сек. відеозапису. (т. 2 а.с. 128);

- протокол огляду місця ДТП від 28.10.2017 р. разом з фототаблицею та стенограмою до нього, відповідно до якого зафіксовані всі обставини та наслідки ДТП за участю обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 9-29);

- протокол додаткового огляду місця ДТП разом зі схемою, за участю ОСОБА_8 , який, на місці ДТП, надав покази стосовно дорожньо-транспортної пригоди та відтворив обставини події (т. 2 а.с. 39-42);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.04.2018 р., відповідно до якого слідчий отримав доступ до медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_5 за № 18558, та яку в подальшому вилучив (т. 2 а.с. 43-45);

- протокол проведення слідчого експерименту разом зі схемою та стенограмою до нього від 05.04.2018 р. за участю потерпілого ОСОБА_5 в ході якого потерпілий розповів про обставини ДТП та на місці відтворив механізм пригоди (т. 2 а.с. 46-53)

- висновок судової інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортних засобів № 9-755 від 21.12.2017 р. відповідно до якого на момент проведення дослідження рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ-21114 р.н. НОМЕР_3 знаходились у працездатному стані, а ходова частина автомобіля знаходилась в непрацездатному стані. Відмова в робочій гальмівній системі вказаного автомобіля виникла в момент ДТП (т. 1 а.с. 183-192);

- висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_5 № 614МД від 22.05.2018 р. відповідно до якого встановлено, що закриті переломи кісток таза в ділянці лівого кульшового суглоба з вивихом лівої стегнової кістки, закритий перелом правої променевої кістки, закриті переломи правих 2-6 ребер з синцем даної ділянки (за наданими медичними даними), переломи остистих відростків поперекових (L1-L4) хребців (за наданими медичними даними) у гр. ОСОБА_5 самі за собою кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Рана в ділянці верхньої повіки лівого ока, наслідком якої був виявлений рубець у гр. ОСОБА_5 сама за собою кваліфікується як легке тілесне ушкодження що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Садна в ділянках верхньої повіки лівого ока та щічної ділянки (за медичними даними без зазначення кількісних та морфологічних характеристик) у гр. ОСОБА_5 самі за собою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Об`єктивно висловитись про предмет\фактор що травмував та спричинив рану в ділянці лівого ока (зазначену у п.2. даних підсумків) після надання хірургічної допомоги не є можливим. Інші тілесні ушкодження (зазначені у п.1 та п.3 даних підсумків) утворилися від дії тупого предмета (предметів). Індивідуальні ознаки предмету\предметів що травмував, у виявлених тілесних ушкодженнях не було відображено. Давність утворення ушкоджень не суперечить терміну, зазначеного в обставинах справи. Не виключається можливість виникнення усього комплексу тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 в умовах дорожньо-транспортної пригоди. (т.1 а.с. 196-199);

- висновок судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № 9-236 від 24.04.2018 р., відповідно до якого встановлено, що покази водія ОСОБА_8 в частині механізму ДТП неінформативнї з технічної точки зору. Покази водія ОСОБА_5 в частині механізму ДТП є інформативними з технічної точки зору.

Згідно показів водія ОСОБА_5 :

У розглянутій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ- 21114 ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог пп.12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України.

У розглянутій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «MAN F2000» з напівпричепом «SOMMER» ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України

Згідно показів водія ОСОБА_8 :

У розглянутій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ- 21114 ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог пп.12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України.

У розглянутій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «MAN F2000» з напівпричепом «SOMMER» ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог пп.9.9, 15.14,19.4 Правил дорожнього руху України.

Згідно показів водія ОСОБА_5 :

В діях водія автомобіля ВАЗ-21114 ОСОБА_5 є невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, що знаходяться в причинному зв`язку з подією ДТЛ.

В діях водія автомобіля «MAN F2000» з напівпричепом «SOMMER» ОСОБА_8 є невідповідності вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходяться в причинному зв`язку з подією ДТП.

Згідно показів водія ОСОБА_8 :

В діях водія автомобіля ВАЗ-21114 ОСОБА_5 є невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, що знаходяться в причинному зв`язку з подією ДТП.

Визначити чи є невідповідності вимогам п.12.2 Правил дорожнього руху України в діях водія автомобіля ВАЗ-21114 ОСОБА_5 можливо після надання даних щодо дійсної швидкості руху автомобіля ВАЗ-21114.

В діях водія автомобіля «MAN F2000» з напівпричепом «SOMMER» ОСОБА_8 є невідповідності вимогам пп.9.9, 15.14, 19.4 Правил дорожнього руху України, що не знаходяться в причинному зв`язку з подією ДТП.

Згідно показів водія ОСОБА_5 :

Технічна можливість у водія автомобіля «MAN F2000» з напівпричепом «SOMMER» ОСОБА_8 залежала від виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно показів водія ОСОБА_5 :

Водій автомобіля ВАЗ-21114 ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути зіткнення з напівпричепом «SOMMER» шляхом застосування своєчасних мір до гальмування.

Згідно показів водія ОСОБА_8 :

Водій автомобіля ВАЗ-21114 ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути наїзду на напівпричіп «SOMMER» шляхом застосування своєчасних мір до гальмування. (т. 1 а.с. 205-212)

Крім цього, за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні були допитані експерти: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та слідчий ОСОБА_14 .

Так експерт ОСОБА_12 суду повідомив, що він у вказаному кримінальному провадженні проводив експертизу з Дослідження обстановки і механізму ДТП. Крім того зазначив, що на його думку ДТП є наслідком порушення ПДР обома учасниками пригоди.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 суду повідомив, що він проводив судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді у вказаному кримінальному провадженні. Також зазначив, що підчас проведення експертизи у нього виникла необхідність в отриманні історії хвороби потерпілого, для цього він звернувся до слідчого із відповідним клопотанням. Самостійно ним жодних доказів, для проведення відповідної експертизи, не збиралось.

Допитаний в судовому засіданні слідчий СВ Запорізького РВП ДВПГУНП в Запорізькій області ОСОБА_14 суду повідомив, що проводив досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Ним особисто вилучалась історія хвороби ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів. Рентгенівські знімки не вилучались, видавались на руки потерпілому, а він безпосередньо надавав їх на експертизу. В ході досудового розслідування не було виявлено очевидців ДТП, в якості понятих залучались особи, які були присутні на місці ДТП. В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_5 надавались вільні покази, які уточнювались по ходу проведення слідчого експерименту. Відносно ОСОБА_5 направлено матеріали для складання протоколу за ст.. 124 КУпАП.

Суд, дослідивши надані докази вважає, що вказані докази є належними, допустимими, достовірними, взаємозв`язаними між собою, а всі вони в своїй сукупності є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

Об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК, включає три обов`язкові ознаки:

а) суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху);

б) суспільно небезпечні наслідки (заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень);

в) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

У випадку виникнення ДТП за участю кількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинами ст.286 КК, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку.

Зіставлення фактичних обставин вчинення суспільно небезпечних діянь, установлених судом свідчить про те, що ДТП сталися за участю двох водіїв транспортних засобів. Для правильного застосування норми закону про кримінальну відповідальність у таких випадках особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен з водіїв.

На таку особливість у правозастосуванні вказує Пленум ВС у постанові «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14. У п.7 цієї постанови роз`яснено, що у випадках, коли передбачені ст.286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

З обсягу та характеру фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_5 під час керування автомобілем «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_3 по автодорозі Харків-Сімферополь, в районі 301 км. вказаної автодороги в напрямку м.Сімферополя, побачив попереду, перпендикулярно його смуги руху, автомобіль з причепом, який перекривав йому шлях та не рухався, після цього застосував екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення не вдалось.

В свою чергу обвинувачений ОСОБА_8 перебуваючи в той самий час за кремом автомобілю «MAN F2000», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SOMMER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виконуючи маневр лівого повороту, допустив зупинку транспортного засобу, через помилку у керування, та фактично перегородив зустрічну сугу руху, завів двигун, після чого почув удар.

Відповідно до висновків експерта № 9-236 від 24.04.2018 р. щодо дослідження обставин і механізму ДТП встановлено, що покази водія ОСОБА_8 визнано неінформативними з технічної точки зору, оскільки останній не зміг вказати на розташування до зіткнення автомобілю «ВАЗ-21114», його швидкість руху та режим роботи світла фар. При цьому зазначив, що небезпеку чи перешкоди йому під час розвороту ніхто не створював. (т. 1 а.с. 208, сторінка експертизи 7).

В свою чергу потерпілий ОСОБА_5 надав покази, які визнані інформативними з технічної точки зору.

В ході проведення вказаної експертизи водієм ОСОБА_8 не вказано швидкість руху автомобілю «ВАЗ-21114», тому в подальшому експертом прийнято максимально допустиму швидкість руху на даній ділянці дороги, а саме 90 км/год., експерт дійшов висновку, що потерпілий ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом застосування своєчасним мір до гальмування, в момент виникнення небезпеки для руху. (т.1а.с. 209-211, аркуш експертизи 11, 12)

Відповідно до висновків вказаної експертизи встановлено, що в діях як водія ОСОБА_5 є невідповідність вимогам ПДР, зокрема п.п. 12.2, 12.3, так і в діях водія ОСОБА_8 є невідповідність вимогам п. 10.1 ПДР

Із поєднання та оцінки зазначених обставин у сукупності висновується, що в ситуації, яка виникла на дорозі за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_8 і ОСОБА_5 перший, створив небезпеку для другого, з моменту виконання маневру лівого повороту та виїзду на смугу зустрічного руху, а другий не витримав безпечної швидкості руху, для можливості зупинки транспортного засобу в межах видимості дороги, у зв`язку з чим суд констатує, що ДТП є наслідком порушення обома водіями ПДР.

При цьому суд вважає, покази потерпілого ОСОБА_5 надані ним під час додаткового допиту в судовому засіданні такими, що направлені на зменшення міри своєї відповідальності у ДТП, у зв`язку з чин не приймаються до уваги.

Таким чином враховуючи, що за наслідками ДТП саме потерпілим ОСОБА_5 отримані середньої тяжкості тілесні ушкодження суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_8 є склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а в діях потерпілого ОСОБА_5 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність в матеріалах кримінального провадження будь-яких належних доказів вини ОСОБА_8 , а так само доводи щодо порушення судово-медичним експертом ОСОБА_15 які стосуються самостійного збирання доказів, оскільки як було встановлено в ході розгляду справи експерт звернувся до слідчого із відповідним клопотанням про надання йому доказів, а слідчий в свою чергу шляхом отримання тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді вилучив історію хвороби ОСОБА_16 . Так само суд не приймає до уваги доводи сторони захисту з приводу недоведеності того, що тілесні ушкодження ОСОБА_5 здобув саме в результаті ДТП за участі ОСОБА_8 та посилання на висновок відповідної експертизи, за яким судовий експерт надав відповідь про те, що не виключається отримання потерпілим комплексу тілесних ушкоджень в результаті ДТП, так як сам факт наявності у потерпілого тілесних ушкоджень ніким не оспорюється, а інших обставин при яких у потерпілого могли виникнути вказані тілесні ушкодження, окрім як в результаті ДТП, судом не встановлено. Суд критично ставиться до вказаних доводів сторони захисту та вважає їх такими, що направлені на уникнення відповідальності за вчиненне правопорушення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_8 скоїв злочини невеликої степені тяжкості.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують покарання суд не встановив.

З огляду на вищевикладене, а також особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку, не працевлаштований, посередньо характеризується за місцем проживання, притягався до адміністративної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, суд приходить до висновку, що йому необхідно призначити покарання, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді обмеження волі з випробуванням без позбавленням права керування транспортними засобами.

В рамках кримінального провадження потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ТОВ «ТЛК «Карго-Транс», ОСОБА_8 , треті особи: ПАТ «СК «АСКО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Відповідно до якого потерпілий ставить питання про те, що діями ОСОБА_8 йому спричинена матеріальна шкода здоров`ю в розмірі 29 527,62 грн., шкода пов`язана з відновленням пошкодженого транспортного засобу в розмірі 103 803,42 грн. та моральна шкода, яку потерпілий оцінює в 200000 грн. Вказані суми потерпілий просить стягнути з ТОВ «ТЛК «Карго-Транс» як з особи з якою водій ОСОБА_8 , на момент ДТП, перебував в трудових відносинах.

Дослідивши позовну заяву разом з додатками, вислухавши думку учасників судового засідання, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до правового висновку Великої палати ВС в рамках справи № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс18 вбачається, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як було встановлено в ході розгляду справи транспортний засіб під керуванням ОСОБА_8 - автомобіль MAN F2000», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SOMMER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є застрахованими відповідно до полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності АК/5484572 та АК/9482902, тобто на момент ДТП відповідальність водія ОСОБА_8 була застрахована у встановленому Законом порядку, а страхова сума повністю покриває розмір спричинених збитків. Таким чином суд приходить до висновку, що позовна заява до ТОВ «ТЛК «Карго-Транс» в частині відшкодування матеріальної шкоди не підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки у цьому випадку вказане товариство не є належним відповідачем.

Позовна заява в частині стягнення з ТОВ «ТЛК «Карго-Транс» на користь потерпілого витрат на юридичні послуги також не підлягає задоволенню, оскільки до позову не надано відповідних доказів понесення потерпілим вказаних витрат.

Що стосується позовної заяви в частині відшкодування спричиненої моральної шкоди слід зазначити, що відповідно до ст.. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

З чого випливає, що сума моральної шкоди, за позовом потерпілого ОСОБА_5 , яка може бути йому відшкодовано страховою компанією не може перевищити 5% від суми страхового відшкодування.

Однак з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_5 оцінює спричинену йому моральну шкоду у розмірі 200000 грн., а відтак вбачається, що моральна шкода спричинена потерпілому не може бути відшкодована страховою компанією в розмірі більшим ніж 5% страхової виплати, а відтак суд приходить до висновку, що сума моральної шкоди в розмір,що перевищує 5% від можливої страхової виплати підлягає відшкодуванню в рамках даного кримінального провадження, та вважає позов в цій частині є обґрунтованими та таким,що підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд погоджується з доводами потерпілого в тій частині, що в результаті ДТП йому було спричинено моральні страждання, які полягають у фізичному болю, погіршення здоров`я, що потребує від потерпілого додаткових зусиль для відновлення нормальної життєдіяльності, які виходячи з вимог розумності та справедливості, та приймаючи до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, та враховуючи ту обставину, що наслідком спричинення потерпілому моральної шкоди є ДТП у вчиненні якої є провина як обвинуваченого так і самого потерпілого, суд оцінює у 25 000 грн.

Вказану суму слід стягнути з ТОВ «ТЛК «Карго-Транс» на підставі ст.128 КПК України, ст. 1172 ЦК України, як з особи чиїм працівником завдана шкода під час виконання ним своїх трудових обов`язків, оскільки як встановлено в ході розгляду справи ОСОБА_8 під час ДТП був водієм ТОВ «ТЛК «Карго-Транс» та здійснював перевезення вантажу.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.. 100 КПК України.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.368,370,374КПК України,суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, у разі, якщо він на протязі одного року випробувального строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

На протязі випробувального строку, на підставі ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_8 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛК «Карго-Транс» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Слобожанка, вул. Виробнича, б. 5, ЄДРПОУ 41299925), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ), третя особа Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «АСКО» (69005, м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 97-а, ЄДРПОУ 13490997) про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «ТЛК «Карго-Транс» на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Речові докази по справі, а саме: сідловий тягачем «MAN F2000», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SOMMER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_8 повернути за належністю ОСОБА_11 ; автомобіль «ВАЗ-2114» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 залишити йому за належністю;

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1