Єдиний унікальний номер 235/486/19 Номер провадження 22-ц/804/1980/19
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Соломахи Л.І., Тимченко О.О.,
за участю:
секретарів судового засідання Розпутько Я.О., Самойленко Г.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 цивільну справу № 235/486/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Красноармійского міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2019 року (суддя першої інстанції Величко О.В.), -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що з відповідачем ОСОБА_1 вона перебувала у шлюбі з 16 липня 2002 року. Сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2013 року з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З 01 квітня 2018 року відповідач ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого станом на 31 жовтня 2018 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 156 452 грн. 98 коп. У позові просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 травня 2013 року по 31 жовтня 2018 року у розмірі 1 314 721 грн. 20 коп.
22 травня 2019 року рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 169 197 грн. 53 коп. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції не прийняв доводи відповідача щодо відсутності його вини у несплаті аліментів та дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення неустойки в межах розміру заборгованості по аліментам відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом під час ухвалення рішення не були враховані жодна із зазначених відповідачем обставин щодо відсутності його вини в утворенні заборгованості зі сплати аліментів, а саме: недобросовісна поведінка позивача, щодо тривалого непред`явлення виконавчого документа до виконання, несвоєчасна його обізнаність про відкриття виконавчого провадження, надання стягувачем невірної інформації про його місце проживання, проблеми з працевлаштуванням.
Крім того, зазначає, що звертаючись з позовною заявою, позивач просила стягнути неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01 травня 2013 року по 31 жовтня 2018 року. Уточнених позовних вимог позивачем не заявлялось. Однак судом першої інстанції з власної ініціативи був збільшений період, за який стягнута неустойка, а саме з 01 квітня 2013 року по 20 травня 2019 року. При цьому судом врахований розрахунок заборгованості державного виконавця від 21 травня 2019 року, в якому сума заборгованості зазначено за період з 01 квітня 2013 року по 20 травня 2019 року у розмірі 169 197 грн. 53 коп. Зазначає, що, врахувавши вказаний розрахунок, суд не звернув увагу, що за період з 01 травня 2013 року по 31 жовтня 2018 року розмір заборгованості становить 150 784 грн. 89 коп. та безпідставно збільшив період нарахованої заборгованості. Посилаючись на норми ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України зауважує, що суд мав з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суму пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання.
Крім того, зауважує, що судом не було враховано, що державним виконавцем при розрахунку заборгованості по аліментам не було враховано, що його місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок, земельна ділянка та рухоме майно за вказаною адресою є його власністю. У період, коли він не працював, державним виконавцем було розраховано заборгованість по аліментам, виходячи із середньої заробітної плати працівника по м АДРЕСА_1 не по Покровському району, що, на думку скаржника, є порушенням приписів ч. 2 ст. 195 Сімейного Кодексу України.
Ним були оскаржені дії державного виконавця щодо визнання неправомірним розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2019 року, однак на час подання апеляційної скарги його скарга на дії державного виконавця ще не розглянута.
Також, посилаючись на правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, зазначив, що неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість по аліментам за місяць помножена на 1% пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць). В оскаржуваному рішенні судом не зазначено та не застосовано формулу, за якою розраховується пеня: пеня за місяць = заборгованість за місяць х кількість днів у місяці х 1%.
Крім того, зазначає, що враховуючи середньомісячну заробітну плату штатних працівників м. Покровська та Покровського району за період з 2013 року по 1 кв. 2019 року, яка повинна бути врахована при розрахунку заборгованості по аліментам за той період, коли заявник не працював, розмір пені за прострочення сплати аліментів з 01 травня 2013 року до 07 липня 2017 року включно судом розраховано не вірно, оскільки положення ч. 1 ст. 196 СК України повинні бути застосовані в редакції закону, яка діяла до 08 липня 2017 року, а з 08 липня 2017 року - з урахуванням змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів № 2037-VIII від 17 травня 2017 року, що набрав чинності 08 липня 2017 року.
Підсумовуючи, заявник зазначає, що судом першої інстанції самостійно, без врахування думки позивача встановлено період, за який, на думку суду, повинна бути нарахована пеня.
Позивачем рішення суду в апеляційному порядку не оскаржено.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 позивачем ОСОБА_1 та третьою особою Покровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на час розгляду справи не надані.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В судове засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та представник третьої особи Покровськиого міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.
Судову повістку - повідомлення про розгляд справи 06 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 отримала 30 жовтня 2019 року, третя особа Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - 29 жовтня 2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про отримання поштового відправлення (а.с. 170,171).
Учасники справи апеляційний суд про причини неявки у судове засідання 21 серпня 2019 року не повідомили і відповідно до частини 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що вони не з`явилися у судове засідання без поважних причин.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача та представника третьої особи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_1 , який наполягав на доводах своєї апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за прострочення сплати аліментів у розмірі 169 197 грн. 53 коп. При цьому судом взято до уваги розрахунок державного виконавця від 21 травня 2019 року, згідно якого заборгованість відповідача по сплаті аліментів за період з 01 травня 2013 року по 20 травня 2019 року становить 169 197 грн. 53 коп. Суд не прийняв доводи відповідача щодо відсутності його вини у несплаті аліментів та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення неустойки в межах розміру заборгованості по аліментам відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України.
Повністю погодитися з такими висновками суду апеляційний суд не може, з огляду на наступне.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони по справі перебували у шлюбі з 16 липня 2002 року. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 17 квітня 2013 року шлюб між ними розірвано (а. с. 10, т. 1).
Від сумісного проживання мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9 т. 1).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 22 квітня 2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 11 т. 1).
Постановою державного виконавця від 26 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 46721093 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. (а. с. 250 т. 1).
В період з 12 січня 2013 року по 01 грудня 2015 року відповідач по справі ОСОБА_1 не працював, з 02 грудня 2015 року по 19 грудня 2018 року працював в ПАТ Імексбанк (а.с. 107-108 т. 1).
Згідно довідки-розрахунку № 46721093/2 від 14 листопада 2018 року, яка видана Покровським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, заборгованість по виконавчому листу № 2/235/830/13 від 22 квітня 2013 року, виданому Красноармійським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 квітня 2013 року до досягнення дитиною повноліття, за період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2018 року становить 156 452 грн. 98 коп. (а.с. 13 т. 1).
21 травня 2019 року відповідно довідки-розрахунку № 46721093/2 від 21 травня 2019 року державним виконавцем зроблено перерахунок заборгованості за період з 01 квітня 2013 року по 20 травня 2019 року, заборгованість на 20 травня 2019 року складає 169 197 грн. 53 коп. (а.с.254-255 т. 1).
Згідно з наданим позивачкою розрахунком загальна сума неустойки (пені), що визначена додаванням сум неустойки за кожний з місяців заборгованості, склала 1 314 721,00 грн. (а.с. 2-8 т. 1).
Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 182, 183 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16, який враховується апеляційним судом під час перегляду даної справи.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-300цс16 від 16 березня 2016 року безпідставне, оскільки вказана правова позиція є неактуальною відповідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16.
Таким чином, визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, суд першої інстанції вірно застосував формулу обрахунку неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, дослідив обставини справи, докази, надані сторонами, здійснивши їх правову оцінку, обмеживши їх відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги, щодо застосування іншої методики розрахунку неустойки (пені) під час розгляду іншої справи суддею Красноармійського міськрайонного суду Донецької області є неспроможними.
Судом першої інстанції обґрунтовано та в повному обсязі досліджено обставини справи та докази щодо доводів відповідача про відсутність його вини у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, надана їм належна оцінка у відповідності до норм діючого законодавства. Суд дійшов вірного висновку, що з моменту ухвалення судового рішення про стягнення аліментів з відповідача на утримання малолітнього сина вина у невиплаті аліментів лежить, зокрема, на відповідачеві. Об`ємне викладення в апеляційній скарзі доводів відповідача щодо наявності усної домовленості з позивачем ОСОБА_1 щодо відмови від аліментів, не пред`явлення стягувачем виконавчого документа до виконання не впливає на правильність висновків суду про стягнення неустойки (пені) за несплату або прострочення аліментів. Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що доказів, які б були підставою для зменшення розміру неустойки або звільнення відповідача від обов`язку її сплачувати суду не надано.
Доводом апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 є його незгода з розрахунком державним виконавцем заборгованості по аліментам за час, коли відповідач не працював.
У пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України в розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах роз`яснено, що судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначити, керуючись вимогами Закону про виконавче провадження, відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (з наступними змінами) Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб . При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості. Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні.
В апеляційній скарзі заявник послався на те, що ним були оскаржені дії державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо неправомірного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період, коли він не працював.
Під час розгляду справи апеляційним судом відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі 235/1874/13ц за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецької області у виконавчому провадженні 46721093 за виконавчим листом Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 2/235/830/13 від 22 квітня 2013 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 , яке ухвалою суду від 21 серпня 2019 року було задоволено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у справі 235/1874/13ц було ухвалено нове рішення, яким визначено розмір заборгованості ОСОБА_1 по аліментам за період з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2019 року.
Відповідно до ст. 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК).
Судовим рішенням Донецького апеляційного суду від 24 вересня 2019 року була визначена заборгованість відповідача по аліментам за період з квітня 2013 року по березень 2019 року на загальну суму 148 503 грн. 28 коп.
Зокрема заборгованість у 2013 році визначена у такому розмірі: за квітень 906.25 грн.; за травень 906.25 грн.; за червень 906.25 грн.; за липень 928.25 грн.; за серпень 928.25 грн.; за вересень 928.25 грн.; за жовтень 928.25 грн.; за листопад 928.25 грн.; за грудень 928.25 грн.
Заборгованість відповідача по аліментам за 2014 рік визначена у розмірі: за січень 856.50 грн.; за лютий 856.50 грн.; за березень 856.50 грн.; за квітень 857.00 грн.; за травень 857.00 грн.; за червень 857.00 грн.; за липень 887.00 грн.; за серпень 887.00 грн.; за вересень 887.00 грн.; за жовтень 887.00 грн.; за грудень 887.00 грн.
Заборгованість відповідача по аліментам у 2015 році визначена у розмірі: за січень 725.25 грн.; за лютий 725.25 грн.; за березень 725.25 грн.; за квітень 510.25 грн.; за травень 510.25 грн.; за червень 510.25 грн.; за липень 515.25 грн.; за серпень 515.25 грн.; за вересень 515.25 грн.; за жовтень 515.25 грн.; за листопад 35.25 грн.; за грудень 3656.67 грн.
Заборгованість відповідача по аліментам у 2016 році визначена у розмірі: за січень 3685.38 грн.; за лютий 3685.38 грн.; за березень 3685.38 грн.; за квітень 3685.38 грн.; за травень 3455.78 грн.; за червень 3702.30 грн.; за липень 3602.30 грн.; за серпень 3602.30 грн.; за вересень 3602.30 грн.; за жовтень 3602.30 грн.; за листопад 3602.30 грн.; за грудень 3517.19 грн.
Заборгованість відповідача по аліментам у 2017 році визначена у розмірі: за січень 3517.19 грн.; за лютий 3517.19 грн.; за березень 3531.42 грн.; за квітень 3531.42 грн.; за травень 3133.84 грн.; за червень - заборгованість відсутня; за липень 3296.81 грн.; за серпень 3148.41 грн.; за вересень 3044.04 грн. ; за жовтень 3160.63 грн.; за листопад 3160.63 грн.; за грудень 3177.57 грн.
Заборгованість відповідача по аліментам у 2018 році визначена у розмірі: за січень 3177.57 грн.; за лютий 3177.57 грн.; за березень 2899.07 грн.; за квітень 3192.82 грн.; за травень 2896.64 грн.; за червень 2018 року 3122.93 грн.; за липень 3146.12 грн.; за серпень 3197.64 грн.; за вересень 2915.77 грн.; за жовтень 3320.50 грн., за листопад 2568.50 грн., за грудень 9130.28 грн.
Заборгованість відповідача по аліментам з січень, лютий та березень 2019 рік відсутня.
Вирішуючи питання щодо розміру неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, апеляційний суд обраховує її виходячи із даних, встановлених судовим рішенням Донецького апеляційного суду від 24 вересня 2019 року та застосовує наведену вище формулу у відповідності до якої розмір пені становить 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, в який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Доводом апеляційної скарги є заперечення відповідача щодо необґрунтованого врахування судом періоду, за який стягнута неустойка (пеня), оскільки звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 просила стягнути неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період 01 травня 2013 року по 31 жовтня 2018 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції врахував положення ч. 1 ст. 196 СК України, та посилаючись на довідку-розрахунок державного виконавця від 21 травня 2019 року, визначив розмір заборгованості на день ухвалення судового рішення, з огляду на що довід апеляційної скарги в цій частині не ґрунтується на законі.
З`ясовуючи питання щодо розміру пені за несвоєчасну сплату аліментів, апеляційний суд бере до уваги висновки, наведені у рішенні Донецького апеляційного суду від 24 вересня 2019 року, яким встановлено відсутність заборгованості по аліментам за січень, лютий та березень 2019 року, з огляду на що розрахунок неустойки (пені) здійснює станом на 31 грудня 2018 року.
Беручи до уваги наведене, розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів становить:
Час виникнення заборгованостіСума боргуПеріод заборгованостіСума неустойки (пені) 2013 рік квітень 906.25 грн.відсутні вимоги по нарахуванню пені травень 906.25 грн. 01.06.2013.-31.12.2018. 18 487,50 червень 906.25 грн. 01.07.2013.-31.12.2018. 18 215,63 липень 928.25 грн. 01.08.2013.-31.12.2018. 18 370,07 серпень 928.25 грн. 01.09.2013.-31.12.2018. 18 082,31 вересень 928.25 грн. 01.10.2013.-31.12.2018. 17 803,83 жовтень 928.25 грн. 01.11.2013.-31.12.2018. 17 516,08 листопад 928.25 грн. 01.12.2013.-31.12.2018. 17 237,60 грудень 928.25 грн. 01.01.2014.-31.12.2018. 16 949,85 142 622,87 2014 рік січень 856.50 грн. 01.02.2014.-31.12.2018. 15 374,17 лютий 856.50 грн. 01.03.2014.-31.12.2018. 15 134,35 березень 856.50 грн. 01.04.2014.-31.12.2018. 14 868,84 квітень 857.00 грн. 01.05.2014.-31.12.2018. 14 620,42 травень 857.00 грн. 01.06.2014.-31.12.2018. 14 354,75 червень 857.00 грн. 01.07.2014.-31.12.2018. 14 097,65 липень 887.00 грн. 01.08.2014.-31.12.2018. 14 316,18 серпень 887.00 грн. 01.09.2014.-31.12.2018. 14 041,21 вересень 887.00 грн. 01.10.2014.-31.12.2018. 13 775,11 жовтень 887.00 грн. 01.11.2014.-31.12.2018. 13 500,14 листопад грудень 887.00 грн. 01.01.2015.-31.12.2018. 12 959,07 157 041,89 2015 рік січень 725.25 грн. 01.02.2015.-31.12.2018. 10 371,08 лютий 725.25 грн. 01.03.2015.-31.12.2018. 10 168,00 березень 725.25 грн. 01.04.2015.-31.12.2018. 9 943,18 квітень 510.25 грн. 01.05.2015.-31.12.2018. 6 842,45 травень 510.25 грн. 01.06.2015.-31.12.2018. 6 684,27 червень 510.25 грн. 01.07.2015.-31.12.2018. 6 531,20 липень 515.25 грн. 01.08.2015.-31.12.2018. 6 435,47 серпень 515.25 грн. 01.09.2015.-31.12.2018. 6 275,74 вересень 515.25 грн. 01.10.2015.-31.12.2018. 6 121,17 жовтень 515.25 грн. 01.11.2015.-31.12.2018. 5 961,44 листопад 35.25 грн. 01.12.2015.-31.12.2018. 397,27 грудень 3656.67 грн. 01.01.2016.-31.12.2018. 40 077,10 115 808,37 2016 рік січень 3685.38 грн. 01.02.2016.-31.12.2018. 39 249,30 лютий 3685.38 грн. 01.03.2016.-31.12.2018. 38 180,54 березень 3685.38 грн. 01.04.2016.-31.12.2018. 37 038,07 квітень 3685.38 грн. 01.05.2016.-31.12.2018. 35 932,46 травень 3455.78 грн. 01.06.2016.-31.12.2018. 32 622,56 червень 3702.30 грн. 01.07.2016.-31.12.2018. 33 839,02 липень 3602.30 грн. 01.08.2016.-31.12.2018. 31 808,31 серпень 3602.30 грн. 01.09.2016.-31.12.2018. 30 691,60 вересень 3602.30 грн. 01.10.2016.-31.12.2018. 29 610,91 жовтень 3602.30 грн. 01.11.2016.-31.12.2018. 28 494,19 листопад 3602.30 грн. 01.12.2016.-31.12.2018. 27 413,50 грудень 3517.19 грн. 01.01.2017.-31.12.2018. 25 675,49 390 555,95 2017 рік січень 3517.19 грн. 01.02.2017.-31.12.2018. 24 585,16 лютий 3517.19 грн. 01.03.2017.-31.12.2018. 23 600,34 березень 3531.42 грн. 01.04.2017.-31.12.2018. 22 601,09 квітень 3531.42 грн. 01.05.2017.-31.12.2018. 21 541,66 травень 3133.84 грн. 01.06.2017.-31.12.2018. 18 144,93 червень 00.00 грн. 01.07.2017.-31.12.2018. липень 3296.81 грн. 01.08.2017.-31.12.2018. 17 077,48 серпень 3148.41 грн. 01.09.2017.-31.12.2018. 15 332,76 вересень 3044.04 грн. 01.10.2017.-31.12.2018. 13 911,26 жовтень 3160.63 грн. 01.11.2017.-31.12.2018. 13 464,28 листопад 3160.63 грн. 01.12.2017.-31.12.2018. 12 516,09 грудень 3177.57 грн. 01.01.2018.-31.12.2018. 11 588,13 194 373,18 2018 рік січень 3177.57 грн. 01.02.2018.-31.12.2018. 10 613,08 лютий 3177.57 грн. 01.03.2018.-31.12.2018. 9 723,36 березень 2899.07 грн. 01.04.2018.-31.12.2018. 7 972,44 квітень 3192.82 грн. 01.05.2018.-31.12.2018. 7 822,41 травень 2896.64 грн. 01.06.2018.-31.12.2018. 6 198,81 червень 3122.93 грн. 01.07.2018.-31.12.2018. 5 746,19 липень 3146.12 грн. 01.08.2018.-31.12.2018. 4 813,56 серпень 3197.64 грн. 01.09.2018.-31.12.2018. 3 901,12 вересень 2915.77 грн. 01.10.2018.-31.12.2018. 2 682,51 жовтень 3320.50 грн. 01.11.2018.-31.12.2018. 2 025,51 листопад 2568.76 грн.відсутні вимоги по нарахуванню пені грудень 9130.28 грн.відсутні вимоги по нарахуванню пені 61 489,99 2019 рік січень 00.00 грн. - лютий 00.00 грн. - березень 00.00 грн. - загалом: 148503. 28 загалом: 1 061 941. 25
Таким чином, розмір пені за несвоєчасну виплату відповідачем аліментів за період з 01 травня 2013 року по 31 жовтня 2018 року станом по 31 грудня 2018 року становить 1 061 941 грн. 25 коп.
Оскільки частиною 1 ст. 196 СК України розмір пені, що підлягає стягненню, обмежений розміром самої заборгованості по несплаченим аліментам, апеляційний суд ухвалює стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі визначеної заборгованості, а саме - 148 503 грн. 28 коп.
Відповідно до п. 3 п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення суду першої інстанції повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Установивши, що суд першої інстанції, ухваливши рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, порушив норми матеріального права при визначені розміру існуючої заборгованості, суд апеляційної інстанції змінює рішення в частині суми, що стягується з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно п.п б п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у випадку скасування або зміни судового рішення.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернулася з вимогами про стягнення з відповідача пені за несплату аліментів у розмірі 1 314 721 грн. 20 коп., судовий збір за якими становить 9605 грн. (1921 (прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 року) х 5).
Позов задоволено у сумі 148 503 грн. 28 коп., що становить 11,29 % від заявлених вимог - (152 087. 64 х 100) : 1 314 721. 20.
Отже, з відповідача у дохід держави стягуються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог (11,29 %), що складає 1084 грн. 40 коп. (9 605 х 11,29%).
Крім того, за подання апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 881 грн. 50 коп.(а.с. 113).
У зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судові витрати на користь відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог апеляційної скарги становлять 352 грн. 40 коп. (2 881.50 х 12.23 % (100% - ((148 503.28 х 100) : 169 197.53)) та мають бути компенсовані за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір позивача звільнено від сплати судового збору за вимогами про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Керуючись ст. 367, 374, 376, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2019 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01 травня 2013 року по 31 жовтня 2018 року станом на 31 грудня 2018 року у розмірі 148 503 (сто сорок вісім тисяч п`ятсот три) грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1084 (одна тисяча вісімдесят чотири) грн. 40 коп.
Судові витрати, понесені відповідачем ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 352 (триста п`ятдесят дві) грн. 40 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Ю.М. Мальований
Судді: Л.І. Соломаха
О.О. Тимченко
Повне судове рішення складено 08 листопада 2019 року.
Головуючий суддя: Ю.М. Мальований
Суд | Донецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2019 |
Оприлюднено | 12.11.2019 |
Номер документу | 85536902 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Донецький апеляційний суд
Мальований Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні