Ухвала

від 30.10.2019 по справі 2-1688/10

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2019 Справа №2-1688/10

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання - Свергун Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі скаргу Акціонерного товариства Укрсиббанк на дії Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області,

ВСТАНОВИВ:

Заявник Акціонерне товариство Укрсиббанк звернувся до суду із скаргою на дії Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, у якій просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №19742216 від 28 лютого 2019 року; зобов`язати Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області відновити ВП №19742216 про примусове виконання виконавчого листа №2-1688, виданого 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом про солідарне стягнення на користь АТ Укрсиббанк із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кредитної заборгованості в сумі 322320,79 гривень та 1820 гривень судових витрат; зобов`язати Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області у виконавчому провадженні №19742216 звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником; зобов`язати Тернопільський міський відділ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області зупинити виконавче провадження №19742216 про примусове виконання виконавчого листа № 2-1688, виданого 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом про солідарне стягнення на користь АТ Укрсиббанк із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кредитної заборгованості в сумі 322320,79 гривень та 1820 гривень судових витрат до вирішення судом заяви про заміну сторони правонаступником. В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що за заявою стягувача, 14 червня 2010 року державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження по боржнику ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа №2-1688 виданого 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 на користь АТ Укрсиббанк кредитної заборгованості в сумі 322320,79 гривень та 1820 гривень судових витрат. На направлений банком запит, 25 червня 2019 року Акціонерним товариством Укрсиббанк було отримано відповідь, з якої убачається, що 28 лютого 2019 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №19742216 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_1 . Вважають, що винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (ВП №19742216) є незаконними, передчасними, та такими, що суперечить чинним нормам матеріального та процесуального права, оскільки згідно вимог Закону України Про виконавче провадження державний виконавець повинен був зупинити виконавче провадження до встановлення спадкоємців померлого боржника та звернутися до суду із заявою про заміну вибулої сторони на її правонаступника. З цих підстав просять заявлені вимоги задовольнити.

Головний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області К. Семенчук направила до суду письмові пояснення, згідно яких вказує, що 28 лютого 2019 року старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шопою Тетяною Богданівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №19742216, на підставі п. 3 ч. 1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження (припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника)

Представник заявника Акціонерного товариства Укрсиббанк у судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені у скарзі вимоги підтримують у повному обсязі.

Від головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Катерини Семенчук надійшла до суду заява про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом установлено:

На виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 травня 2010 року про стягнення солідарно із ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк заборгованості за договором кредиту №11400908000 від 03 жовтня 2008 року в розмірі 322320,79 гривень, 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1700 гривень судового збору, 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист №2-1688/10 про стягнення заборгованості в частині боржника ОСОБА_1 .

14 червня 2010 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Корса Оксаною Левківною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №19742216 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1688/10 виданого 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .

17 березня 2015 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Кашицьким В.М. винесено постанову ВП №19742216 про звернення стягнення на пенсію боржника, якою постановлено здійснювати відрахування із пенсії боржника ОСОБА_1 у розмірі 20% при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1688/10 виданого 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення солідарно із ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь Акціонерного комерційного інноваційного банку УкрСиббанк заборгованості в розмірі 322320,79 гривень, 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1700 гривень судового збору,

Як убачається із інформації, наданої Тернопільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України №2567/04 від 15 лютого 2019 року відрахування із пенсії боржника ОСОБА_1 припинено, у зв`язку із смертю ОСОБА_1 . Початковий борг 324140,79 гривень, залишок боргу - 320249,98 гривень.

28 лютого 2019 року старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шопою Тетяною Богданівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, згідно якої закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-1688/10 виданого 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст.39, ст.40 Закону України Про виконавче провадження .

На направлений АТ Укрсиббанк запит, 20 червня 2019 року Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області надано відповідь за №284, якою повідомлено стягувача АТ Укрсиббанк про те, що 28 лютого 2019 року старшим державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шопою Тетяною Богданівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, згідно якої закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-1688/10 виданого 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст.39, ст.40 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно до вимог п.3 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню в разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, які нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства у об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 ЦК України. Частиною 1 ст. 608 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Кредитні правовідносини відповідно до ст.1219 ЦК України не є особистими правовідносинами, що не допускають правонаступництва, а тому можуть здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.

Відповідно до ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Пунктом 5 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

При цьому, суд приймає до уваги ту обставину, що отримавши від Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України інформацію від 15 лютого 2019 року про смерть боржника ОСОБА_1 , державний виконавець не довів вказану інформацію до відома стягувача АТ Укрсиббанк та 28 лютого 20019 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, позбавивши таким чином АТ Укрсиббанк можливості скористатися правом звернення до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником, передбаченим ч.5 ст.15 Закону України Про виконавче провадження до закінчення виконавчого провадження, що стало би підставою для зупинення виконавчого провадження згідно п.5 ч.1 ст.34 Закону.

Неможливість звернення до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником шляхом заміни боржника його правонаступником до закінчення виконавчого провадження, призводить до порушення законних прав та інтересів стягувача.

Суд зауважує, що державний виконавець мав змогу отримати інформацію стосовно наявності чи відсутності правонаступників боржника, скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження .

Проте, таких дій державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1688/10 здійснено не було.

Європейський Суд з прав людини у рішенні Іммобільяре Саффі проти Італії (Case of Immobiliare Saffi v. Italy) наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шопа Т.Б. в частині винесення постанови від 28 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП №19742216 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1688/10 виданого 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області є неправомірними, а тому дана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.41 ЗУ Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Що ж стосується вимог скаржника щодо зобов`язання державного виконавця відновити виконавче провадження, зупинити виконавче провадження по виконавчому документу та звернутися до суду з поданням про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, то суд відмовляє в цій частині з урахуванням наступного.

Відповідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2016 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи . При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Таким чином, суд не може перебирати на себе повноваження державного виконавця, оскільки такі дії державного виконавця передбачені та визначені Законом України Про виконавче провадження .

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 81, 447 - 453 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Акціонерного товариства Укрсиббанк на дії Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шопа Тетяни Богданівни в частині винесення постанови від 28 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП №19742216 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1688/10 виданого 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області

Скасувати постанову старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Шопа Тетяни Богданівни від 28 лютого 2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП№19742216 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1688/10 виданого 31 травня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 30 жовтня 2019 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка