Постанова

від 07.11.2019 по справі 688/2898/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 688/2898/18

Провадження № 22-ц/4820/1846/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2019 року (суддя Босюк В.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТІВКА ЕЛІТ про визнання недійсним договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що 20.10.2010 року між нею та ТОВ ЛОТІВКА ЕЛІТ був укладений договір оренди землі, відповідно до якого вона передала відповідачу у строкове платне користування власну земельну ділянку, кадастровий номер 6825587500:02:001:0019, площею 3,4918 га, яка розташована на території Серединецької сільської ради Шепетівського району, строком на 5 років.

Підписані документи представники відповідача забрали на реєстрацію, після завершення якої один екземпляр повинні були повернути їй, однак цього не зробили. У 2015 році після завершення дії договору, вона звернулась до відповідача з проханням повернути їй земельну ділянку, однак їй було відмовлено посилаючись на те, що реєстрація договору оренди землі проводилась у 2012 році. У 2018 році отримавши примірник договору виявила, що строк дії договору вказано 10 років, а його державна реєстрації вчинена 26.06.2012 року. Вказує, що в договорі стоїть не її підпис, а підроблений.

У зв`язку з цим позивач просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,4918 га, кадастровий номер 6825587500:02:001:0019 від 20.10.2019 року, укладений між нею та ТОВ ЛОТІВКА ЕЛІТ , стягнути з відповідача усі понесені судові витрати та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2018 року у даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2019 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 20 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ЛОТІВКА ЕЛІТ , який зареєстровано 26 червня 2012 року у Шепетівському районному відділі земельних ресурсів за № НОМЕР_1 .

Стягнуто з ТОВ ЛОТІВКА ЕЛІТ на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. та 3146 грн. витрат за проведення експертизи, а всього 3850 грн. 80 коп. судових витрат.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині відмови стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, ухваливши в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 4000 грн., а також стягнути сплачений судовий збір за розгляд справи в Хмельницькому апеляційному суді.

Вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, не дав належної правової оцінки доказам і безпідставно відмовив у стягненні з відповідача на користь ОСОБА_1 судових витрат по оплаті правової (правничої) допомоги в сумі 4000 грн.

Посилається на те, що до позовної заяви було подано: договір-довіреність про надання правової (правничої) допомоги від 26 березня 2018 року, укладений між адвокатом Сахнюком О.В. та Яковчук Н.Д. В пункті 4 цього договору щодо оплати послуг адвоката вказано, що за роботу, виконану адвокатом, замовник сплачує кошти в сумі 4000 грн. До позовної заяви також долучено довідку-розрахунок про витрачений час на надання правничої допомоги, в якому зазначено послуги, які надані адвокатом довірителю-замовнику, кількість витрачених на це годин та вартість таких послуг, а також квитанцію до прибуткового касового ордеру від 26.03.2018 року про сплату 4000 грн. за надання правової допомоги. Крім того, в ході розгляду даної справи надавались послуги представництва в суді, заявлялась велика низка клопотань про витребування доказів, про призначення почеркознавчої експертизи, підготовка адвокатських запитів, щодо збору документів із вільними зразками тощо, без яких би не відбулось належного захисту прав та законних інтересів, та в кінцевому результаті - рішення суду на користь довірителя, що було забезпечено саме роботою адвоката за кошти позивача.

Таким чином, понесення судових витрат, а саме витрат на правову допомогу було підтверджено належними та допустимими доказами.

Невірним апелянт вважає посилання суду на ч. 3 ст. 138 КПК України як на підставу відмови у стягненні коштів за правничу допомогу. Вказана норма права зазначає про розмір витрат, пов`язаних з явкою до суду, тобто регулює зовсім інші правовідносини.

В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснювалось.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За положеннями ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що у серпні 2018 року адвокатом Сахнюком О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та повноваження якого підтверджуються укладеним між вказаними особами договором-довіреністю про надання правової допомоги від 26 березня 2018 року та ордером Серії АА №113275, виданим на підставі цього договору-довіреності подано позовну заяву (а. с. 2-16).

Пунктом 4 Порядок оплати послуг адвоката вказаного договору-довіреності передбачено, що за роботу, виконану адвокатом, замовник виплачує кошти в сумі 4000 грн. Усі транспортні витрати, пов`язані з виконанням даного договору по захисту прав та законних інтересів клієнта, сплачуються останнім у повному обсязі у формі передоплати (а. с. 14).

Заключними положеннями договору-довіреності передбачено, що договір-довіреність укладений на строк до закінчення розгляду справи в суді першої інстанції.

Квитанцією до прибуткового касового ордера №4 від 26 березня 2018 року підтверджується оплата ОСОБА_1 4000 грн., підстава: договір-довіреність (а. с. 5).

Адвокатський запит, адресований начальнику Управління Держгеокадастру у Шепетівському районі Хмельницької області - а. с. 12, відповідь на запит - а. с. 13; відповідь адвокату Сахнюку О.В. - а. с. 35.

З протоколів судового засідання від 27 вересня, 30 листопада, 27 грудня 2018 року, 28 травня, 16 серпня 2019 року вбачається, що адвокат Сахнюк О.В. брав участь у судовому засіданні як представник позивача (а. с. 36, 48, 76, 103, 111).

Заява про відкладення розгляду справи на іншу дату - а. с. 41.

Клопотання про витребування матеріалів справи для проведення експертизи (доказів) - а. с. 46-47.

Клопотання про призначення експертизи - а. с. 62-63.

Заява - а. с. 101.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходив з того, що представником позивача не надано детального опису виконаних ним робіт (наданих послуг) та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З таким висновком Хмельницький апеляційний суд погоджується.

Посилання апелянта, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, не дав належної правової оцінки доказам і безпідставно відмовив у стягненні з відповідача на користь ОСОБА_1 судових витрат по оплаті правової (правничої) допомоги в сумі 4000 грн., є необґрунтованими.

На суд статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає (постанова Верховного суду від 2 жовтня 2019 року справа №201/17163/16-ц провадження № 61-13172св18).

Твердження апелянта, що до позовної заяви було долучено довідку-розрахунок про витрачений час на надання правничої допомоги, в якому зазначено послуги, які надані адвокатом довірителю-замовнику, кількість витрачених на це годин та вартість таких послуг, не підтверджується матеріалами справи. Зазначеного розрахунку матеріали справи не містять.

Надана з позовною заявою квитанція до прибуткового касового ордеру від 26.03.2018 року про сплату 4000 грн. за надання правової допомоги містить відомості про сплату коштів до розгляду справи і не зрозуміло, за які саме послуги.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань. Тому не може бути підставою для скасування рішення суду посилання апелянта, що суд послався на ч. 3 ст. 138 КПК України як на підставу відмови у стягненні коштів за правничу допомогу, зазначивши, що представник не надав детальний опис виконаних ним робіт (наданих послуг) та здійснених витрат необхідних для надання правничої допомоги. Граматична описка не може вплинути на суть речення.

Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 7 листопада 2019 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк