Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 910/3907/18(провадження № 12-46гс19)
01жовтня 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 13 вересня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 грудня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Союз-Європа ЛТД до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Товариства з обмеженою відповідальністю ЮРС-Груп , треті особи: на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Кононівський елеватор , на стороні відповідача - Державне підприємство Сетам про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів і постановою від 01 жовтня 2019 року касаційну скаргу задовольнила, скасувала оскаржувані судові рішення та ухвалила нове рішення яким в задоволені позову відмовлено.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Приймаючи вказану постанову Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агенство) не вправі було відчужувати його майно, оскільки Апеляційним судом Полтавської області в межах кримінальної справи № 552/7979/17 покладено обов`язок на Агентство щодо управління рухомим майном шляхом забезпечення його збереження, а не шляхом продажу.
2. Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає, що задоволення жодної з вимог, заявлених позивачем в цій справі, не приведе до поновлення його майнових прав.
3. Якщо позивач вважає, що покупець (Товариства з обмеженою відповідальністю ЮРС-Груп ) не набув права власності на отримане ним спірне майно (зерно кукурудзи 3 класу у кількості 134 419,00 кг) зокрема, тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то позивач вправі скористатися передбаченими законодавством зобов`язально-правовими способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного в подальшому договору купівлі-продажу зерна.
4. В іншому випадку позивач може вдатися до такого способу захисту, як відшкодування завданої йому майнової шкоди (зокрема, заподіяної продажем майна за ціною, нижчою від ринкової) та моральної шкоди (частина третя статті 386 Цивільного кодексу України). Відповідачами за цим позовом можуть бути особи, з вини яких така шкода була заподіяна.
5. Якщо ж покупець ще не отримав продане майно позивача, то позивач може запобігти виконанню договору купівлі-продажу, укладеного одним із відповідачем з перевищенням повноважень, шляхом застосування способу захисту, передбаченого частиною другою статті 386 Цивільного кодексу України, звернувшись до суду з вимогою про заборону відповідачам вчиняти дії щодо передання майна продавцем покупцю, мотивуючи свою вимогу відсутністю у продавця права на продаж майна.
6. Зазначене свідчить про те, що позивачем обрано неналежні способи захисту своїх порушених прав.
7. З матеріалів справи вбачається, що 06 грудня 2017 року слідчий суддя Київського районного суду міста Полтави ухвалою у кримінальній справі № 552/7979/17 (провадження № 1-кс/552/2487/17) задовольнив клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області про арешт майна та наклав арешт на зерно кукурудзи ІІІ класу у кількості 134 419,00 кг (далі - спірне майно), заборонивши позивачу до завершення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні розпоряджатися ним, передав арештоване майно на відповідальне зберігання у приміщеннях, спорудах майнового комплексу, складах Товариства з обмеженою відповідальністю Кононівський елеватор ( далі - ТОВ Кононівський елеватор ) і поклав обов`язок зберігання на службових осіб цього товариства.
8. Апеляційним судом Полтавської області ухвалою від 28 грудня 2017 року частково задоволено апеляційну скаргу представника ТОВ Кононівський елеватор , ухвала слідчого судді Київського районного суду міста Полтави від 06 грудня 2017 року скасована у частині передачі зерна на зберігання ТОВ Кононівський елеватор і постановлено у цій частині нову ухвалу, якою передано спірне майно Агентству для здійснення заходів управління ним з метою забезпечення його збереження .
9. 19 березня 2018 року на замовлення Агентства Державне підприємство Сетам провело електронні торги з продажу лота № 268238 (спірне майно), переможцем яких визнано ТОВ ЮРС-Груп , про що складено протокол проведення електронних торгів від 19 березня 2018 року № 322276.
10. 26 березня 2018 року між Агентством (продавець) і ТОВ ЮРС-Груп (покупець) укладено договір купівлі-продажу зерна № 1, за умовами якого на підставі електронних торгів (оформлених протоколом від 19 березня 2018 року № 322276) продавець зобов`язався на умовах та в порядку, що визначені цим договором, передати покупцю актив - спірне майно (зерно кукурудзи ІІІ класу у кількості 134 419 кг), право на яке підтверджується складськими квитанціями від 25 жовтня 2017 року № 567 та від 23 листопада 2017 року № 699, а покупець зобов`язався на умовах та в порядку, що визначені цим договором, оплатити та прийняти актив.
11. Статтею 650 Цивільного кодексу України далі (далі - ЦК України) встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
12. Частинами першою та четвертою статті 656 ЦК України зазначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
13. Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
14. З аналізу зазначених положень ЦК України слід дійти до висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
15. Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1 - 3 та 6 статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
16. Разом з цим слід зазначити, що за змістом статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення .
17. Питання зберігання майна регулюється главою 66 ЦК України (§ 1 Загальні положення про зберігання), положення якої також застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом (стаття 955 цього Кодексу).
18. Згідно зі статтею 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
19. Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну (стаття 942 ЦК України).
20. За приписами статті 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
21. Статтею 950 ЦК України встановлено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
22. Відповідно до статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
23. У силу вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
24. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).
25. Таким чином, суди встановили, і це підтверджується матеріалами справи, що спірне майно передано Агентству на зберігання, тобто Агентство було зберігачем цього майна і передати його на реалізацію у даному випадку могло лише на підставі відповідної ухвали слідчого судді або в інших випадках передбачених Законом України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів .
26. Однак усупереч положенням указаних норм матеріального права Агентство за відсутності згоди власника відчужило спірне майно на підставі укладеного з ТОВ ЮРС-Груп оспорюваного договору купівлі?продажу внаслідок проведення оспорюваних електронних торгів, тобто відчужило майно безпідставно.
27. Позивач як власник спірного майна бажає відновити свої права саме в спосіб визнання недійсними електронних торгів та укладеного між відповідачами внаслідок їх проведення договору купівлі-продажу, і ці вимоги узгоджуються з наведеними нормами закону.
28. Разом із тим пунктом 2 частини третьої статті 21 Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів встановлено, що дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.
29. Частинами 4, 5 та 8 цієї ж статті встановлено, що майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових.
30. Активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду , копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора.
31. У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення , що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів , Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами .
32. Таким чином, у разі прийняття судом рішення про скасування арешту, накладеного на спірне майно, в рамках розгляду кримінальної справи №552/7979/17, ТОВ Фірма Союз-Європа ЛТД не зможе відновити своє право на володіння та користування спірним майном, оскільки таке майно реалізоване Агенством.
Враховуючи вищевикладене вважаю, що Велика Палата Верховного Суду помилково скасувала правильні по суті рішення судів попередніх інстанцій та відмовила в задоволенні позову, оскільки дії Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів стосовно реалізаціїзерна кукурудзи 3 класу у кількості 134 419,00 кг неправомірні та суперечать положенням Цивільного кодексу України та Закону України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів .
Суддя В. В. Пророк
Суд | Велика палата Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2019 |
Оприлюднено | 12.11.2019 |
Номер документу | 85541624 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Велика палата Верховного Суду
Уркевич Віталій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні