Постанова

від 08.10.2019 по справі 925/392/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2019 р. Справа№ 925/392/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Стаховській А.І.

За участі представників: згідно з протоколом судового засідання від 08.10.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 24.06.2019 (повний текст складено 05.07.2019)

у справі № 925/392/19 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський науково - виробничий центр по біологічному захисту рослин

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання укладеною додаткової угоди до договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, у якому просило суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 03.02.2011 року із змінами, внесеними додатковою угодою від 31.03.2015 року.

Позов мотивований тим, що позивач в порядку і строки, визначені частинами 1, 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі , повідомив відповідача про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі, проте згоди на його поновлення із зазначених підстав сторони не дійшли. Разом з тим, після закінчення строку дії договору оренди землі, позивач продовжує добросовісно користуватись орендованою земельною ділянкою, відповідач в місячний строк своє заперечення не заявив, тому укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, відповідно до частин 6-8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , для нього є обов`язковим. У зв`язку з цим, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , позивач просив визнати укладеною угоду про поновлення договору оренди землі від 03.02.2011 року у запропонованій ним редакції.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.06.2019 у справі №925/392/19 позов задоволено повністю.

Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 121,5952 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Стійківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області за межами населеного пункту від 03 лютого 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему в Катеринопільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.06.2011 за № 04-11-787-00002 із змінами, внесеними додатковою угодою від 31.03.2015 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин про забезпечення позову від 09.04.2019 року за вх. № 11197/19 у справі № 925/392/19 - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що дії відповідача суд вважає мовчазною згодою на поновлення договору оренди землі з позивачем на тих самих умовах і на той же строк, тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2019 у справі №925/392/19 та винести нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що у зв`язку з відсутністю погодження між сторонами такої істотної умови договору як орендна плата, позивач втратив переважне право на укладення договору оренди на новий строк, а тому суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2019 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2019 у справі №925/392/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019, після усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі №925/392/19 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2019. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.10.2019. Роз`яснено позивачу право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Представник позивача 02.10.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач стверджує, що ним було надано докази, а відповідачем не спростовано, факту використання земельної ділянки після завершення строку дії договору, а доводи відповідача щодо своєчасного надання заперечень щодо продовження орендних правовідносин є необґрунтованими.

У зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2019, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В. (суддя - доповідач), судді: Іоннікова І.А., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №925/392/19 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2019 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В. (суддя - доповідач), судді: Іоннікова І.А., Хрипун О.О.

Представники сторін у судове засідання 08.10.2019 з`явились та надали пояснення по суті спору.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В судовому засіданні 08.10.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення учасників судового процесу, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.

03.02.2011 року між Катеринопільською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (запасу та резерву), які знаходяться за межами населеного пункту в адмінмежах Стійківської сільської ради.

В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 122,92 га ріллі із земель державної власності сільськогосподарського призначення з них: запас поле № 1 площа 9,5151га, поле № 2 площа 17,9364 га, поле № 3 площа 17,5685 га, поле № 5 площа 14,7 га, з земель резервного фонду поле № 5 площа 53,4 га, поле № 4 площа 9,8 га за межами населеного пункту в адмінмежах Стійківської сільської ради ( п. 2 Договору).

Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок становить 1 916 214,63 грн. ( п. 5 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору, договір укладено на 3 (три) роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та розмірі 57486 грн. 44 коп., що становить 3,0 % від грошової оцінки землі (п. 9 Договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору).

Невід`ємними частинами Договору є: план або схема земельних ділянок, кадастровий номер земельних ділянок з відображенням обмеження (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів, акт визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір зареєстрований в відділі Держкомзему в районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.06.2011 за № 04-11-787-00002.

До Договору сторонами також підписаний розрахунок нарахованої орендної плати відповідно до п. 11 Договору (Додаток № 1) та розрахунок розміру орендної плати за землі державної власності, грошова оцінка яких проведена на 03.02.2011 відповідно до п. 3 Порядку проведення індексації грошової оцінки землі, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2000 року № 783 (із змінами).

За Актом прийому-передачі земельних ділянок, на виконання умов укладеного Договору від 03.02.2011, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення (запас та резерв) загальною площею 122,92 га, які знаходяться за межами населеного пункту в адмінмежах Стійківської сільської ради (т. 1 а.с. 22).

31.03.2015 року ГУ Держземагенства у Черкаській області, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 03.02.2011 (том 1. а.с. 25-27), у якій сторони за взаємною згодою домовилися внесені зміни до пунктів 2, 5, 8, 9, 30 договору оренди землі від 03.02.2011 року, виклавши їх у новій редакції.

Так, пунктом 1 додаткової угоди сторони змінили умови п. 2 договору від 03.02.2011 року щодо об`єкта оренди - в оренду передаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 121,5952 га, з них:

- площею 14.3240 га (сільськогосподарські угідді - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7122286800:02:002:0004;

- площею 5.4910 га (сільськогосподарські угідді - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7122286800:02:002:0006;

- площею 11.8505 га (сільськогосподарські угідді - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7122286800:02:002:0007;

- площею 41.8830 га (сільськогосподарські угідді - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7122286800:02:002:0005;

- площею 12.2623 га (сільськогосподарські угідді - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7122286800:02:002:0226;

- площею 1.1900 га (сільськогосподарські угідді - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7122286800:02:002:0088;

- площею 5.4658 га (сільськогосподарські угідді - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7122286800:02:002:0225;

- площею 6.6614 га (сільськогосподарські угідді - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7122286800:02:002:0227;

- площею 17.5685 га (сільськогосподарські угідді - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7122286800:02:002:0234;

- площею 4.8987 га (сільськогосподарські угідді - рілля), кадастровий номер земельної ділянки 7122286800:02:002:0228, розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Стійківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області;

У п. 5 Договору оренди землі від 03.02.2011 сторони погодили умови і порядок проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та домовились, що для цієї земельної ділянки нормативна грошова оцінка становить 4 034 035,06 (чотири мільйони тридцять чотири тисячі тридцять п`ять гривень 06 коп.) із розрахунку за 1 га площі ріллі - 33175,94 грн., з урахуванням коефіцієнта індексації - 3,997 станом на 01.01.2015.

Пункт 8 Договору сторони виклали у такій редакції: договір оренди поновлено на 3 (три) роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію;

Згідно з п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 201 701,75 грн. (двісті одна тисяча сімсот одна гривня 75 коп.) на рік, що становить 5,0 (п`ять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Додаткова угода від 31.03.2015 року є невід`ємною частиною договору оренди землі від 03.02.2011 року, її додатками є схеми з місця розташування земельних ділянок, акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (а.с. 28-57).

Із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 58-67) вбачається, що на підставі договору оренди землі від 03.02.2011 року і додаткової угоди від 31.03.2015 року до цього договору 07 та 08.05.2015 року державним реєстратором Катеринопільського РУЮ Черкаської області проведено державну реєстрацію права оренди за позивачем на кожну із земельних ділянок, зазначених у п. 2 договору оренди землі від 03.02.2011 року і додаткової угоди від 31.03.2015 року, розмір орендної плати становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, строк дії договору 3 роки з правом пролонгації.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.08.2018 року у справі № 925/726/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 року, повністю відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 03.02.2011 року із змінами, внесеними додатковою угодою від 31.03.2015. Позов було заявлено на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі .

При вирішенні спору у справі № 925/726/18 господарські суди першої і апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що сторони не дійшли згоди щодо істотної умови договору - розміру орендної плати, а тому відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинено (т. 1 а.с. 125-128).

Із повідомлення ГУ ДФС у Черкаській області від 18.02.2019 року № 287/23-00-55-17-0174, листа Стійківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області від 13.03.2018 року № 38, довідки Стійківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області від 20.03.2019 року № 103, податкової звітності позивача, платіжних доручень № 702 від 17.05.2018 року, № 849 від 14.06.2018 року, № 929 від 04.07.2018 року, № 1094 від 06.08.2018 року, № 1303 від 17.09.2018 року, № 1377 від 02.10.2018 року, № 1580 від 14.11.2018 року, № 35 від 14.01.2019 року, № 151 від 20.02.2019 року, № 264 від 21.03.2019 року вбачається, що станом на березень 2019 року позивач користувався спірною земельною ділянкою без зауважень, сплачував орендну плату за користування нею (т. 1 а.с. 68-80, 82-87).

Відповідно до поданих позивачем фототаблиць, довідки та видаткових накладних про закупівлю товару спірні земельні ділянки в 2018-2019 році ним засіяні озимою пшеницею (18,22 га), соняшником (71 га), соєю (24,76 га), кукурудзою (7,62 га), на їх обробіток закуплено засоби захисту рослин на суму 141200 грн. Підприємство діє в рамках укладених договорів про співпрацю з Інститутом землеробства НАН України та інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, відповідно до яких на спірних землях проводяться багаторічні досліди, розраховані на 15-20 років (а.с. 109, 137-147).

Відповідач, за твердженням його представників, після закінчення строку дії Договору оренди землі від 03.02.2011 року, 10.05.2018 направив на адресу позивача лист за № 32-23-0.32-3105/2-18, у якому виклав заперечення проти поновлення спірного договору оренди землі від 03.02.2011 року та зобов`язав позивача повернути земельні ділянки, які є предметом цього договору. До листа додано акт приймання-передачі (повернення) земельної ділянки, підписаний зі сторони орендодавця. Зазначений лист, направлений на адресу позивача засобами поштового зв`язку 29.05.2018 року, був повернений відправнику із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання (т. 1 а.с. 118-119, докази направлення а.с. 120-124).

З огляду на предмет та підстави позову, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідача, заявлена на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , про захист його права оренди землі у визначений ним спосіб - шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення цього договору, тобто підстава позову у даній справі та справі № 925/726/18 є відмінним.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питання оренди землі є Закон України Про оренду землі . Законом України Про оренду землі у редакції Закону України від 17.02.2011 р. N 3038-VI встановлено, що:

відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2);

договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (абз. 1 ч. 1 ст. 31);

Статтею 33 Закону України Про оренду землі у редакції Закону України від 17.02.2011 р. N 3038-VI (редакція діє з 12.03.2011 року) визначено умови поновлення договору оренди землі. У своєму позові позивач посилається на ч. 6 вказаної статті якою визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Крім того, ч.ч. 7, 8, 11 вказаної статті визначено, що керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку .

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як правильно вказав суд першої інстанції, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що, якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, у свою чергу, дає позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі .

Повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону, яка є підставою даного позову, врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною ст. 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту ч. 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися з вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правова позиція щодо розрізнення цих підстав була сформульована Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14, і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не пов`язані одна з іншою. Право на укладення додаткової угоди згідно з частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі виникає автоматично зі спливом місячного строку оренди за умови, що орендар не ініціював зміни, а орендодавець не направив заперечень упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору.

Необхідна згода орендодавця як сторони за договором вважається отриманою за відсутності його письмових заперечень протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди землі, тобто шляхом вчинення ним дій - бездіяльності відповідно до ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України.

Дана норма права кореспондується і не суперечать загальній нормі цивільного законодавства України, яка безпосередньо регулює відносини щодо питання зміни договорів - ст. 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами ст. 253 та ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Частинами 1, 2 ст. 255 Цивільного кодексу України також встановлено що, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Статтею 126 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 року визначались Документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Відповідно до ч.ч. 1, 2 цієї статті кодексу, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

07.07.2011 року Верховною Радою України прийнятий Закон України № 3613-VІ Про Державний земельний кадастр , який набрав чинності 01.01.2013 року. Підпунктом 2 е п. 5, підпунктом 1 п. 12 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону статтю 126 ЗК України викладено в новій редакції, рекомендовано Кабінету Міністрів України, у зв`язку з прийняттям цього Закону, у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Згідно з ст. 126 ЗК України в редакції закону від 01.01.2013 року, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Нормами Земельного кодексу України у відповідній редакції також встановлено, що:

формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. 1, ч. 2 абз. 1, 5, ч.ч. 3, 4, 9, 10 ст. 79 1 );

право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125);

право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 126).

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі в редакції від 12.02.2015 року, передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідній редакції, що діяла з 25.03.2015 року, встановлено, що:

у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (абз. 1 ч. 1 ст. 2);

обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право постійного користування та право оренди земельної ділянки (ч.ч. 1, 2 ст. 4);

державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п. 1 ч. 1 ст. 19).

Дослідивши обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що земельні ділянки загальною площею 121,5952 га (з них площею 14,3240 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 7122286800:02:002:0004), площею 5,4910 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 7122286800:02:002:0006), площею 11,8505 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 7122286800:02:002:0007), площею 41,8830 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 7122286800:02:002:0005), площею 12,2623 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 7122286800:02:003:0226), площею 1,1900 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 7122286800:01:002:0088), площею 5,4658 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 7122286800:02:003:0225), площею 6,6614 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 7122286800:02:003:0227), площею 17,5685 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 7122286800:02:001:0234), площею 4,8987 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 7122286800:02:003:0228), розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Стійківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, вимога визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди яких є предметом спору у цій справі, перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди землі від 03.02.2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему в Катеринопільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.06.2011 за № 04-11-787-00002 із змінами, внесеними додатковою угодою від 31.03.2015 року. Державна реєстрація права оренди землі за позивачем на підставі договору оренди землі від 03.02.2011 року і додаткової угоди до нього від 31.03.2015 проведена 07 і 08.05.2015 року.

Додаткова угода від 31.03.2015 року до договору оренди землі від 03.02.2011 року є невід`ємною частиною цього договору, нею договір оренди було поновлено на 3 (три) роки та погоджено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

Умовами п. 43 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відтак, з урахуванням викладених обставин справи, наведених норм законодавства і умов п. 43 Договору вбачається, що строк дії договору становив з 01.07.2011 до 30.06.2014, за згодою сторін, викладеною у додатковій угоді від 31.03.2015, строк його дії поновлено на 3 роки і становив з 01.04.2015 по 31.03.2018, закінчився 01.04.2018 року.

Державна реєстрація права оренди земельних ділянок за позивачем на підставі договору оренди землі від 03.02.2011 року і додаткової угоди до нього від 31.03.2015, проведена 07 і 08.05.2015 року, є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення цього права з 30.06.2011 року.

Оскільки відповідач направив позивачу лист-повідомлення № 32-23-0.32-3105/2-18 від 10.05.2018 року про заперечення проти поновлення спірного договору оренди землі лише 29.05.2018 року, то це повідомлення є таким, що направлене у термін понад один місяць після закінчення строку договору. Зазначений лист-повідомлення, направлений на адресу позивача засобами поштового зв`язку 29.05.2018 року, був повернений відправнику із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Належне виконання позивачем, як орендарем, своїх договірних обов`язків підтверджується, зокрема, відсутністю зауважень про це зі сторони відповідача і органів місцевого самоврядування, в адміністративних межах діяльності яких розташовані орендовані земельні ділянки, доказами сплати передбачених договором платежів і відсутністю заборгованості перед бюджетом, фактичним використанням земельної ділянки за цільовим призначенням. Намір продовжувати користуватися землею після закінчення терміну дії вищевказаного договору оренди землі позивач заявив до відповідача, який в силу закону уповноважений розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується, а апелянтом не спростовано, що відповідач в місячний термін після припинення строку дії Договору до позивача з повідомленням про припинення орендних правовідносин передбаченого в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі не звертався.

Таким чином, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин , відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі і п. 7 Договору оренди землі, після закінчення встановленого Договором оренди землі терміну його дії автоматично отримав право на поновлення і продовження даного договору оренди землі на тих же умовах і на той самий строк, укладення додаткової угоди без прийняття рішення колегіального органу про це, відповідно до ч.ч. 6-8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , є обов`язком відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частиною 5 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 13, ч. 1 ст. 15, ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 4, 5 ст. 16 Цивільного кодексу України: при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусового виконання обов`язку в натурі.

Згідно з пунктами а , д частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, застосуванням інших, передбачених законом , способів.

Відтак, дії відповідача суд першої інстанції правомірно визнав мовчазною згодою на поновлення договору оренди землі з позивачем на тих самих умовах і на той самий строк, що є достатньою підставою для задоволення позову.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів в Україні , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України від 02.06.2016 N 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги посилання і позивача і відповідача на правові висновки Верховного Суду стосовно подібних правовідносин, наведені ними в обґрунтування позову і заперечень проти позову.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, правові позиції Верховного Суду та умови Договору оренди землі суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди в редакції наданій позивачем.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (відповідача).

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2019 у справі № 925/392/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.06.2019 у справі № 925/392/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2019

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.О. Хрипун