Постанова

від 05.11.2019 по справі 911/1294/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2019 р. Справа№ 911/1294/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар судового засідання : Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 05.11.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветексперт"

на ухвалу Господарського суду Київської області

від 23.07.2019 (повний текст складено) 08.08.2019

про залишення позову без розгляду

у справі №911/1294/19 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветексперт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромілк"

про стягнення 6 022, 99 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветексперт" (надалі - позивач, ТОВ "Ветексперт") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромілк" (надалі - відповідач, ТОВ "Агромілк") про стягнення заборгованості в розмірі 6 022, 99 грн, з яких: 4 698, 40 грн основний борг, 834, 10 грн пеня, 90, 35 3% річних, 400, 14 грн індексація.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2019 позов ТОВ "Ветексперт" у справі №911/1294/19 залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, враховуючи імперативні приписи п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України дійшов такого висновку, про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що позивач повторно без поважних причин не з`явився в судове засідання та не обгрунтував поважності причин неявки, при цьому нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2019 у справі №911/1294/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий господарський суд у разі наявності у нього сумнівів щодо повноважень посадової особи підприємства на підписання позовної заяви, не позбавлений права і можливості витребувати відповідно додаткові докази. При цьому, ухвалами суду від 27.05.2019 та від 25.06.2019 ніяких документів від позивача не витребовувалось. Також, при залишенні позовної заяви без розгляду судом не наведено об`єктивної необхідності участі в судовому засіданні представника позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Ветексперт" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф. (суддя - доповідач), судді: Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ветексперт" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2019 у справі №911/1294/19 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2019. Також роз`яснено учасникам апеляційного провадження право для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/447/19 від 03.10.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/1294/19 між суддями. Обгрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи: перебування головуючого судді (судді-доповідача) Калатай Н.Ф. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2019, для розгляду апеляційної скарги у цій справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 прийнято справу №911/1294/19 до провадження визначеним вище складом колегії суддів, розгляд справи вирішено здійснювати у раніше призначену дату та час.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019

розгляд справи №911/1294/19 відкладено на 05.11.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді Мартюк А.І., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 прийнято справу №911/1294/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Ветексперт" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2019 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.

У судове засідання 05.11.2019 представники сторін не з`явилися.

Учасники справи про причини неявки суд не повідомили, інших заяв чи клопотань не подавали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, а тому неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 14 ч. 1 статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про залишення позову без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В судовому засіданні 05.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувала ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Ветексперт" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Агромілк" заборгованості в розмірі 6 022, 99 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №23/07-18 від 23.07.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2019 відкрито провадження у справі №911/1294/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.06.2019.

07.06.2019 через канцелярію суду першої інстанції позивачем подано заяву №б/н б/д, в якій останній зазначив, що у зв`язку зі сплатою відповідачем основного боргу в сумі 4 698, 40 грн, позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 834, 10 грн пені, 90, 35 грн 3% річних, 400, 14 грн індексації, 1 921, 00 грн судового збору та 2 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, позивач просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.06.2019 відкладено розгляд справи на 23.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2019 позов ТОВ "Ветексперт" залишено без розгляду.

Постановляючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд прийшов до такого висновку, оскільки вважає, що позивачем не зазначено поважності причин неможливості прибуття в судові засідання та не надано останнім доказів, що засвідчують його особу та підпис. Така поведінка позивача, не зважаючи на клопотання про розгляд справи за його відсутності, перешкоджає вирішенню спору, оскільки унеможливлює встановлення особи позивача та з`ясування факту підписання позовної заяви дійсно позивачем, відповідно і наявність достатніх підстав для прийняття позову та відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

При цьому, ч. 1 ст. 8 названого Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Отже, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, правовою підставою залишення позову у даній справі без розгляду, став пункт 4 частини 1 ст. 226 ГПК України відповідно до якого суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2019 відкрито провадження у справі №911/1294/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.06.2019.

Отже, враховуючи приписи ст. 174 ГПК України, підстав для залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви судом першої інстанції не було встановлено, відповідно посилання в оскаржуваній ухвалі на відсутність достатніх підстав для прийняття позову та відкриття провадження у справі необґрунтовані.

Крім того, місцевий господарський суд в ухвалі від 27.05.2019 зазначив, що позовна заява ТОВ "Ветексперт" подана з дотриманням ст.ст. 162, 164, 176 ГПК України, така заява підлягає прийняттю до розгляду судом.

Суд першої інстанції відкриваючи провадження у справі, при наявності сумнівів щодо повноважень посадової особи підприємства (організації) на підписання позовної заяви не позбавлений був права і можливості витребувати відповідні додаткові докази.

Втім, Господарський суд Київської області ухвалами від 27.05.2019 та від 25.06.2019 не зобов`язував позивача надати додаткові докази на підтвердження встановлення особи уповноваженої на подання та підписання позову.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що після прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №911/1294/19, позивачем подано заяву про розгляд справи без участі останнього. Також в заяві зазначено, що відповідачем сплачено суму основного боргу та відповідно позивач підтримує позовні вимоги тільки в частині стягнення з відповідача 834, 10 грн пені, 90, 35 грн 3% річних, 400, 14 грн індексації, 1 921, 00 грн судового збору та 2 500, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. До вказаної заяви додано докази сплати відповідачем суми основного боргу.

Колегією суддів встановлено, що позовна заява та заява про розгляд справи без участі позивача підписана директором та скріплена печаткою ТОВ "Ветексперт" Циганковим І.С.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівник ТОВ "Ветексперт" (ідентифікаційний код юридичної особи 40232650) - Циганков Ігор Сергійович , який наділений правом вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Залишення позову без розгляду пов`язане з обставинами, які виключають розгляд справи у господарському суді до їх усунення.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування ч.4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливо лише за наявності таких умов:

- документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто, за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач без поважних причин не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

У розумінні наведених положень залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, позов залишається без розгляду, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

При цьому господарський суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.

Наведені правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 05.11.2018 року у справі №904/10074/17 та від 18.03.2019 у справі №910/1615/16.

Таким чином, залишення позову без розгляду - це закінчення розгляду справи без вирішення по суті заявлених позовних вимог про захист порушеного або оспорюваного права.

За умовами частини 5 статті 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом частини 1 статті 42 ГПК України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Залишаючи позов без розгляду у цій справі, судом першої інстанції належним чином не мотивовано, як саме неявка представника позивача у судове засідання перешкоджає вирішенню судового спору по суті, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість залишення позову без розгляду з підстав нез`явлення представника позивача до суду.

Отже колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, ухилився від розгляду позову по суті, чим позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

Окремо суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Це означає, що суд не повинен підходити занадто формально до процесу та при першій ліпшій нагоді відмовлятися від розгляду спору, та таким чином фактично обмежувати право позивача на доступ до суду та розгляд його справи.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року суд вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи здійснено занадто формальне ставлення та суворе тлумачення норм п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПКУкраїни, що обмежило право позивача на доступ до правосуддя, яке є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що в мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду з підстав нез`явлення представника позивача до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПКУкраїни суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 280 ГПКУкраїни підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За результатами апеляційного провадження, Північним апеляційним господарським судом встановлено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що відповідно до ст. ст. 271, 280 ГПК України є підставою для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 23.07.2019 у справі №911/1294/19 та передання справи на розгляд Господарського суду Київської області.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПКУкраїни.

Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветексперт" на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2019 у справі №911/1294/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2019 у справі №911/1294/19 скасувати.

3. Справу №911/1294/19 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

4. Матеріали справи №911/1294/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 11.11.2019.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова